- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
Просторово часові модулятори світла (ПЧМС) – це працюючий в режимі реального часу реконфігурований пристрій, який здатний змінювати амплітуду, інтенсивність, фазу чи поляризацію оптичної хвилі в залежності від місця розташування даної ділянки на хвильовому фронті.
За видом адресації розрізняють ПЧМС з:
оптичною адресацією (оптично керовані транспаранти);
е лектричною адресацією (електрично керовані транспаранти).
Дані пристрої модуть бути реалізовані на SEED – приладах.
SEED – прилад – пристрій із самонаведеним електронно-оптичним ефектом.
В основі роботи даного пристрою лежить квантово-обмежений ефект Штарка, наслідком якого, наслідком якого є зміна оптичних властивостей квантово-розмірних шарів при накладанні паралельного до них електричного поля. Коли SEED вмикають в зовнішнє коло, виникає оптоелектронний зворотній зв'язок, який може бути як додатній так і від’ємний. При додатному зворотному зв’язку зовнішнє коло повинно мати навантаження R. Тоді при силовому освітленні генерованих SEED фотострум спричиняє значне падіння напруги на R, зменшується тим самим електричне поле на КРМ. Це в свою чергу збільшує поглинання, яке в свою чергу збільшує фотострум до тих пір, поки КРМ не стане зовсім прозорий. Для підтримання SEED в непрозорому стані достатньо досить малої енергії світлового сигналу на вході. Таким чином, має місце ефективність бістабільності.
Переваги SEED для реалізації оптичної бістабільності:
щільність потоку енергії, яка необхідна для зміни прозорості SEED, дуже мала за стандартами для оптичних пристроїв;
велика швидкодія SEED.
Недоліки SEED:
співвідношення оптичного пропускання у відкритому і закритому стані невелике (6/1);
у відкритому стані має місце залишкове поглинання.
3. Компоненти нейрокомп'ютера
До складу нейрокомп'ютера (НК) входять такі основні блоки:
менеджер (модуль керування);
інтерфейси введення/виведення;
передобробник (препроцесор);
інтерпретатор;
н ейроімітатор.
Нейроімітатор містить:
нейромережу (НМ);
вчитель (при реалізації стратегії навчання з вчителем);
конструктор;
блок оцінювання;
блок відбору інформативних ознак.
Конструктор НМ призначений для формування НМ, яка відповідає моделі предметної області. Для визначення архітектури НМ використовують евристичні процедури, що базуються на попередньому досвіді, або перебір великої кількості варіантів побудови НМ.
Вчитель для НМ з навчанням має безліч можливих реалізацій, де враховують клас задач, що вирішуються, точність та час тримання результатів.
Блок відбору інформативних ознак призначений для визначення необхідної кількості зв’язків і нейронів НМ.
Блок оцінювання визначає якість навчання НМ шляхом обчислення помилки навчання на прикладах з навчальної вибірки, а ефективність вирішення конкретної задачі – шляхом обчислення помилки узагальнення на контрольній вибірці.
База даних містить приклади для навчання і контролю НМ, а також правильні відповіді для НМ, які навчаються з вчителем. Найбільш прийнятний формат подання вхідної інформації – таблиці.
Препроцесор реалізує подання вхідних сигналів у відповідному форматі даних, в основному за рахунок їх масштабування.
Інтерпретатор перетворює відповідь НМ, яка подається, як правило, у вигляді дійсних числових векторів у формат, зрозумілий для людини.