- •1. Розповсюдження світла в неоднорідному середовищі і проблема управління хвильовим фронтом. Модель турбулентності Колмогорова
- •2. Системи фазового спряження
- •3. Навчання нейромережі без вчителя
- •1. Генерация електромагнитного излучения
- •Критерії ефективності ацкп
- •3. Оптична обробка та розпізнавання зображень
- •2. Основні етапи точнісних розрахунків. Розрахунок інструментальної та динамічної похибок
- •3. Види функцій активації. Модель формального нейрона
- •1. Квантрон – базисний елемент оптоелектронної схемотехніки
- •2. Попередній вибір приймача випромінювання і його узгодження з електронним трактом
- •1. Сигнал, як носій вимірювальної інформації. Квантування за часом, за рівнем та в просторі
- •2. Тепловізійні методи діагностики
- •3. Основні функціональні задачі стз, вимоги до стз адаптивних роботів, узагальнена структура стз
- •1.Твердотельный лазер.
- •2. Загальна характеристика атмосферних оптичних перешкод
- •3. Методи та засоби кореляційної обробки зображень
- •2. Структура засобів вимірювань (зв). Принцип дії, вимірювальне коло і види схем зв.
- •3. Методи та засоби оптичної фільтрації
- •1. Секціонування дзеркал. Суцільні деформовані дзеркала.
- •2. Теплові впливи на тканину. Вплив лазерного випромінювання
- •3. Методи та засоби оптичної двовимірної кореляції
- •Оптическая голография
- •2. Структура оптичного кабелю
- •3. Оптичні та оптоелектронні процесори для обробки та аналізу зображень
- •Параметри стандартного тв сигналу
- •2. Передача світлової енергії на далекі відстані. Оптична астрономія. Світлові пучки в установах термоядерного синтезу, системах оптичної локації, технології і інших областях сучасної техніки.
- •3. Біологічний нейрон, його структура. Модель формального нейрона
- •1. Требования в голографии к:
- •Особливості оптоелектронних івс. Приклад структури паралельної оптоелектронної івс обробки зображень
- •1. З’єднання тривимірних оптичних хвилеводів на загальній підложці
- •3. Основні показники та характеристики оптоелектронних засобів
- •Система трьох зв’язаних ох та її характеристики
- •Принцип формирования лазерного излучения
- •3. Оптоелектронна елементна база, її особливості
- •1. Одномірні інтегральні перекривання полів тривимірних оптичних хвилеводів
- •2. Оптоелектронні аналого-цифрові картинні перетворювачі (ацкп) для паралельних івс обробки зображень
- •3. Оцінка складності оптоелектронних структур
- •Просторово-часові модулятори світла як базові компоненти систем оптоелектронної обробки в оптоелектронних івс.
- •1. Хвилеводні повороти
- •2. Реакція біотканини, залежність від температури
- •3. Види паралелізму обчислювальних алгоритмів
- •2. Характеристики адаптивних дзеркал. Вимоги, що пред’являються до адаптивних дзеркал
- •3 . Ознаки зображення: детерміновані, ймовірнісні, логічні, структурні
- •2. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •3. Метод розв’язку задачі розпізнавання
- •3 . Класифікація систем розпізнавання
- •Структурні схеми зв і види перетворень. Узагальнена структурна схема інформаційно-вимірювальної системи (івс).
- •Методи сортування великих масивів даних
- •2. Структурна організація та архітектура оптоелектронних засобів
- •3. Кластерний аналіз
- •1. Порівняльна характеристика сенсорів хвильового фронту
- •2. Особливості різноманітних конструкцій і використовуваних приводів для побудови адаптивних дзеркал
- •3. Оптичні та оптоелектронні комутаційні схеми
- •1. Побудова адаптивних оптичних систем. Особливості роботи адаптивних оптичних систем.
- •Фотометричні прилади для вимірювань
- •3. Навчання нейромережі з вчителем
- •2. Схеми класифікації обчислювальних систем для обробки зображень
- •3. Постановка задачі розпізнавання
- •2. Особливості двовимірного перетворення Фур'є
- •1. Системи апертурного зондування
- •2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
- •3. Налаштування нейромережі на розв’язання прикладних задач
- •2. Згортка та кореляція оптичних сигналів
- •3. Захист оеп від впливу зовнішніх факторів
- •1. Класифікація волоконно-оптичних датчиків для діагностики
- •1. Сенсори гартманівського типу
- •2. Оптична система людського ока. Інструменти офтальмологічної оптики
- •3. Аналітичні та імітаційні моделі
- •1. Засоби повернення хвильового фронту в нелінійних середовищах
- •2. Електрично-керовані та оптично керовані транспаранти як базові елементи оеп. Seed – прилади
1. Системи апертурного зондування
Розглянемо найпростіший приклад одноканальної системи апертурного зондування (рис. 1). Випромінювальна апертура складена з двох дзеркал: рухомого і нерухомого. В результаті інтерференції на відбиваній маленькій цілі утвориться інтерференційна картина у вигляді світлих і темних смуг або концентричних кіл. Поставлена задача при будь-яких збуреннях утримувати на цілі світлу смугу. В автоматичному режимі це робиться так. За допомогою генератора синусоїдальних коливань дзеркало 3 здійснює коливання з малою амплітудою і великою частотою. Інтерференційна картина на цілі також трохи зміщується то в одну, то в іншу сторону з тією ж самою частотою. Таким чином, відбуваються малі коливання інтенсивності світла на цілі, що і фіксується фотоприймачем 5. Фотоприймач перетворює коливання інтенсивності в електричні коливання, що спрямовуються на синхронний детектор. В синхронному детекторі відбувається множення прийнятого сигналу і сигналу генератора синусоїдальних коливань з наступним виділенням за допомогою фільтру низьких частот низькочастотної складової. У результаті виділяється фазовий зсув між коливаннями. Іншими словами, виявляється, що сформувався робочий сигнал для керування рухомим дзеркалом. При невеликих збуреннях робочий сигнал буде дорівнювати фазовому зсуву між інтерферуючими пучками і протилежним йому за знаком, що і забезпечує компенсації збурень. Якщо збурення значні, то й рух дзеркала 3 буде тривати до тих пір, доки не буде відбуватись фазове узгодження і система не досягне екстремальної інтенсивності на цілі (світлої смуги). В теорії автоматичного керування системи такого роду називаються екстремальними системами з модулюючим впливом. В даному випадку модулюється фаза оптичного сигналу. Однак в адаптивній оптиці вони відомі як системи апертурного зондування, оскільки створення пошукового модулюючого сигналу відбувається завдяки визначенню апертури.
Принциповою в описаній системі є така умова: частота коливань (модуляції) повинна істотно перевищувати характерну частоту коливань, що компенсуються. Системи апертурного зондування, як правило, підлягають ретельному аналізу на тривалість, що вимагає певних обмежень при виборі параметрів елементів систем.
Прикладом технічної реалізації багатоканальної системи апертурного зондування є 18-елементна система з секціонованим адаптивним дзеркалом
Рис. 1. Схема одноканальної системи апертурного зондування:
1- генератор випромінювання; 2 - апертура; 3 - рухоме дзеркало; 4 – ціль;5 - приймач; 6 - синхронний детектор; 7 - фільтр низьких частот; 8 - генератор синусоїдальних коливань
2. Конструкторські та технологічні показники якості оеп та лс
Конструкція системи будь-якого призначення може бути охарактеризована показниками, що відображають в більшій або меншій мірі її споживчі якості. За цими показниками може бути проведена порівняльна оцінка аналогічних систем.
До таких показників відносяться:
1. Складність конструкції системи:
,
де Nе - число елементів, що складають систему; Мс - число з'єднань; k1, k2 і k3 - коефіцієнти масштабний і вагові.
2. Число елементів, що складають систему:
,
Де Nу, kn, nij - відповідно число приладів системи, типів елементів і-типу, вхідних в j-влаштування.
3. Об'єм системи:
,
де УN, УМс, Ун, Уут - загальний об'єм усіх ІС, дм3, об'єм з'єднань, дм3, об'єм, який приходить на несучі конструкції та які забезпечують тепловідведення, дм3.
Для оцінки компактності використовують також коефіцієнти щільності упаковки γv в заданому об'ємі V і щільність упаковки компонентів на заданій площині γs:
;
.
4. Коефіцієнт інтеграції:
Характеризує ступінь використання фізичного об'єму системи, які несуть корисне функціональне навантаження (безпосередньо визначають електричну схему системи).
5. Загальна маса системи визначається сумою всіх вхідних в систему приладів:
(позначки в індексах, аналогічні позначкам в формулі визначення V).
6. Загальна потужність споживання системи:
,
де Рі - потужність споживання і-ї одиниці.
7. Загальна площа, що займає система:
,
де Qі - площа, що вимагається для експлуатації і-ї одиниці системи; Ny - число приладів, що складають систему.
8. Власна частота коливань конструкції:
,
де kж - коефіцієнт жорсткості конструкції, m - маса конструкції.