- •Контрольні питання з дисципліни
- •Поняття, сутність та співвідношення кримінально процесуального документу, акту та рішення.
- •Значення процесуальної форми в кримінальному судочинстві.
- •Класифікація кримінально-процесуальних актів.
- •Характеристика основних кримінально-процесуальних актів: постанова, протокол.
- •Характеристика основних кримінально-процесуальних актів: обвинувальний висновок, подання.
- •Характеристика основних кримінально-процесуальних актів: ухвали, протест.
- •Вимоги. Яким повинні відповідати кримінально-процесуальні акти.
- •Допит підозрюваного.
- •Пред’явлення обвинувачення.
- •Допит обвинуваченого.
- •Застосування запобіжних заходів до підозрюваних та обвинувачених у вчиненні злочину.
- •Захисник у кримінальному процесі.
- •Робота зі свідками, цивільними позивачами, цивільними відповідачами та їх представниками.
- •Ознайомлення учасників процесу з матеріалами справи.
- •Складання обвинувального висновку у кримінальній справі.
- •Види оглядів та особливості їх проведення при розслідування злочинів.
- •Обшук та виїмка при розслідуванні злочинів.
- •Накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку.
- •Документування фактів проведення очних ставок.
- •Документування фактів проведення відтворення обстановки та обставин вчиненого злочину.
- •Документування фактів проведення пред’явлення для впізнання осіб, предметів та документів.
- •Порядок призначення та проведення експертиз у кримінальних справах.
- •Сутність значення і властивості вироку суду першої інстанції у кримінальній справі.
- •Питання, які вирішуються судом при постановленні вироку судом першої інстанції у кримінальній справі.
- •Види вироків, структура і зміст вироку суду першої інстанції у кримінальній справі.
- •Процесуальний порядок постановлення і проголошення вироку суду першої інстанції у кримінальній справі.
- •Окрема ухвала (постанова) суду першої інстанції у кримінальній справі.
- •Ухвала і вирок (постанова) суду апеляційної інстанції у кримінальній справі.
- •Ухвала суду касаційної інстанції у кримінальній справі.
- •Правова допомога та її вплив на складання процесуальних документів у цивільних справах.
- •Суть, види та значення процесуальних актів у цивільних справах.
- •Цивільна процесуальна форма, її вплив на процесуальні акти у цивільних справах та значення .
- •Загальна методика складання процесуальних документів особами, які беруть участь у цивільній справі.
- •Аналіз фактичних обставин цивільної справи.
- •Предмет доказування і зміст позовних вимог у цивільній справі.
- •Доведення і доказування у цивільному процесі та обставини, які не підлягають доказуванню (доведенню).
- •Стратегія і тактика складання процесуальних документів у цивільних справах.
- •Типові зауваження, які пред'являються судами при прийнятті заяв у цивільних справах.
- •Загальна методика складання процесуальних документів судом у цивільних справах.
- •Законність та обґрунтованість судових постанов у цивільних справах (рішень, ухвал, судового наказу).
- •Рішення суду у цивільній справі, його зміст та форма.
- •Форма та зміст заочного рішення суду у цивільній справі.
- •Зміст і форма ухвали суду у цивільній справі.
- •Окремі ухвали суду у цивільній справі.
- •Процедура ухвалення та постановлення процесуальних актів судом.
- •Порядок ухвалення судового рішення у цивільній справі.
- •Порядок ухвалення заочного рішення у цивільній справі.
- •Порядок ухвалення додаткового рішення у цивільній справі.
- •Порядок видачі судового наказу у цивільній справі.
- •Процесуальні документи щодо провадження в адміністративних судах: адміністративний позов.
- •Процесуальні документи щодо провадження в адміністративних судах: судові рішення в адміністративних справах
Доведення і доказування у цивільному процесі та обставини, які не підлягають доказуванню (доведенню).
Процесс доказывания, по мнению М.И. Штефана, это познавательная и ро ¬ зумов деятельность субъектов доказывания, которая осуществляется в урегуль ¬ ована гражданском процессуальном порядке и направлена на зьясу-ния действительных обстоятельств дела, прав и обязанностей сторон, установ ¬ ления определенных обстоятельствах путем утверждения юридических фактов, ука ¬ чение доказательств, а также представление, принятия, сбора, истребовать ¬ ния, исследования и оценки доказательств.То есть этим ученым на первое место ставится познавательная и умственная деятельность субъектов доказательства ¬ ния. Соглашаясь с определением, следует отметить, что такая дея ¬ тельность реально не может быть осуществлена в урегулированном Гражданским процессуальным кодексом порядке, потому что при доведении требований или возражений против иска используются законы логики и психо ¬ логии, но они не могут регламентироваться на законодательном уровне. Статья 10 ГПК четко устанавливает, что существование определенных обстоятельствах надо доказать, а не только доказать. Сейчас понятие «доводы» приме ¬ ся в ст. 27 ГПК, а в статьях 10, 60 ГПК - глагол «доказать». В дореволюционном законодательстве было закреплено понятие «доводы». «Доводы в широком смысле - все, что сторона приводит в защиту своих прав и на опровержение прав противника, в частности, это сто ¬ Ронни объяснения и освещения с известной стороны обстоятельств дела и подкрепляющие их доказательства, без которых объяснение и освещение многих обстоятельств, и доказательств могут быть непонятны судьям, неправильно истолкованы и вместо того, чтобы служить на пользу лица, которое их подало, будут использованы как оружие против нее »
Увязывая процесс доказывания, процесс доказывания и предмет дове ¬ дения непосредственно со структурой процессуального акта (искового зая ¬ ва) следует отметить, что он формируется постепенно и может подвергаться изменению в течение всего рассмотрения дела, последнее положение обусловлено тем, что истец по ст. 31 ГПК вправе в течение всего рассмотрения дела по существу изменить предмет или основание иска, увеличить или уменьшить размер исковых требований. Поэтому на момент написания искового заявления формируется только часть предмета доказывания, а именно - юридич ¬ ни факты - основания иска, то есть обстоятельства, которыми истец обоснован ¬ ет свои требования в исковом заявлении. Далее после предъявления иска почи ¬ нае формироваться вторая составляющая предмета доказывания - основания запер ¬ ний против иска, а именно - юридические факты, которыми истец обоснован ¬ ет свои возражения против иска. Кроме того, в предмет доказывания вхо ¬ дят другие обстоятельства, которые истец должен указать в своем исковом заявлении - наличие оснований освобождения от доказывания (ст. 61 ГПК). Что касается самого процесса доказывания обстоятельств дела, то он должен осуществляться на основании надлежащих доказательств и допустимых средств доказывания. Правильность определения таких доказательств также зале ¬ жить от оснований иска или возражений против иска и тесно связан ¬ но нормам материального права и вытекает из них. Фактически, принадлежность доказательства к делу можно проверить с по ¬ мощью простой формуле: если доказательство подтверждает юридическую обстоятельство, то это обстоятельство должно быть указано в исковом заявлении или в возражениях против иска, а также совпадать с соответствующей обстановки ¬ ной в законодательной норме, на которую также сделать ссылку тот субъект, который подает соответствующий доказательство. В противном случае такой до ¬ ка не касается дела.Например, если истец ссылается на то, что завещание было удостоверено в состоянии недееспособности лица, то ли ¬ Карские справки, показания свидетелей не могут приниматься судом к внима ¬ ния, поскольку единственным надлежащим доказательством может стать решение суда о признании такого лица недееспособным, вступившего законную силу. Так, согласно ст. 39 ГК, недееспособным лицо может признать только суд, а последствия совершения сделки недееспособным лицом и дееспособной фи ¬ ческого лица, которое в момент его совершения не осознавало зна ¬ чение своих действий и (или) не могла руководить ими, различны и регламент ¬ ные разными статьями закона, в частности статьями 225 и 226 ГК. Поэтому в этой ситуации можно настаивать на том, чтобы лицо, подающее соответ ¬ ствующие доказательства, уточнила свои требования или возражения против иска.