12.5. Фінансове забезпечення діяльності вез

Без забезпеченості відповідними фінансами неможливо створити необхідні умови для успішної господарської діяльності зони. На першому етапі формування зони, коли ство­рюється вся необхідна інфраструктура, ще не можна чекати, що зроблені капітальні витрати будуть прино­сити хоча б якийсь прибуток. Тільки через 5-7 років, як видно із світового досвіду, можна сподіватись на початок окупності первісних витрат.

При цьому капітальні витрати приймаючої країни на створення матеріальної бази ВЕЗ та відповідної інфраструктури можна розглядати з двох точок зору:

по-пер­ше, створюється матеріальна цінність для національної еко­номіки, оскільки фінансові ресурси перетворюються на ре­альні фізичні активи;

по-друге, слід брати до уваги витрати внаслідок прийняття альтернативного курсу або відсутність капіталовіддачі при альтернативному використанні капіталу.

Вважається що фінансові системи новоутворених держав у сучасних умовах не можуть задовольнити фінансові вимоги фірм, які діятимуть у ВЕЗ цих країн.

Вирішення проблем здебільшого залежатиме від методів, якими будуть нарощуватися обсяги зовнішніх капіталів для офшорної діяльності. Це означає створення спеціальних установ.

При цьому слід брати до уваги два види проблем:

♦ як створити умови, необхідні для залучення зовнішньо­го капіталу, тобто умови, за яких можна одержати до­ход на капітал, котрий буде, принаймні, порівняний з тим, який одержують в інших країнах;

♦ як досягти умов, які активізують мобілізацію фінансо­вих посередників у країні, поступово вводячи їх у міжнародні процеси фінансування з усіма структурни­ми змінами та зрушеннями, які вони спричинюють.

Існує багато норм, які прямо або опосередковано стиму­люють банки до здійснення своїх міжнародних операцій через відділення. Найважливіші з них стосуються валютного кон­тролю, грошової політики та заходів щодо фінансової дис­ципліни, а також характеру податкової системи. Такі політичні заходи стимулювали розвиток офшорних фінансо­вих ринків у інших країнах світу.

До можливих наслідків введення системи офшорних банківських послуг у вільних економічних зонах можна відне­сти такі :

♦ нові джерела фінансування;

♦ зниження вартості фінансів;

♦ зменшення банківських формальностей;

♦ збільшення міжбанківської конкуренції;

♦ передача банківських ноу-хау;

♦ інтернаціоналізація внутрішньої банківської системи;

♦ створення міжбанківського ринку;

♦ узгодженість цілей грошової політики;

♦ етап у досягненні конвертованості грошової одиниці.

Усі проекти створення ВЕЗ мають бути піддані аналізу за системою "витрати – випуск", але при цьому треба мати на увазі, що успіх діяльності зони, як свідчить світовий досвід,

визначається ступенем її конкурентоспроможності щодо інших зон, а не рівнем її внутрішньої прибутковості.

12.6. Оподаткування та валютний механізм у вез

Основними податковими пільгами у ВЕЗ можуть бути звільнення від квот, мита та інших податків на імпорт сировини і, як правило, капітального обладнання, а також звільнення від податків на експорт.

Наприклад, однією важливою податковою пільгою, яку пропону­ють багато країн, є цілковите або часткове звільнення від при­буткового податку на періоди до 20, а іноді й 25 років (Ірландія та Сенегал). Звичайно таке звільнення надається не більше ніж на п'ять років. Залежно від обставин це звільнення може бути цілковитим або частковим. Воно може поєднувати­ся з іншими стимулами, наприклад, відстроченою або вільною амортизацією, правом на перенесення збиткового сальдо на інший рахунок протягом невизначеного часу, вирахуванням на капіталізацію прибутків та податковими пільгами за інвес­тування капіталу.

Вважається, що набагато ефективнішим стимулом, ніж звільнення від податків, може бути фінансування за знижени­ми відсотковими ставками, оскільки підприємства ВЕЗ фінан­сують значну частину свого основного капіталу за допомогою позик.

Використовуються також інші стимули, які значно відрізняються у різних зонах. Сюди відносяться капітальні субсидії, за допомогою яких приймаюча країна так чи інакше покриває частину вартості основного капіталу для здійснення проекту або вартості підготовки робочої сили.

Субсидії можуть також набувати форму відсотка асигну­вань на орендну плату, спеціальних послуг по маркетингу, роз­робки виробів тощо (тобто всіх видів діяльності, які вважа­ються важливими для національних інтересів.

Питання митного оподаткування в діяльності ВЕЗ є пре­рогативою держави. Вона встановлює пільговий рівень митного оподаткування і податків на зовнішньоекономічні зв'язки підприємств зони, здійснює митний контроль на кордонах зо­ни (внутрішньому і зовнішньому).

1. Звільнюється від митного оподаткування та імпортних податків продукція, яка надходить на територію ВЕЗ із-за кор­дону для споживання в зоні, а також для перероблення, скла­дання та наступного реекспорту.

2. Готова продукція зони вироблена з використанням імпортних матеріалів і вузлів, ввезених у ВЕЗ безмитно і яка постачається на територію країни, може оподаткуватися ми­том у частині вартості імпортного компоненту.

3. Експорт продукції, виготовленої у ВЕЗ, не обкладається експортним митом, експортними податками, не підлягає ліцензуванню і квотуванню.

4. Експорт через ВЕЗ продукції, не підданій обробленню, об­кладається експортним митом і експортними податками в ус­тановленому порядку.

В Україні принципи митного і податкового регулювання у ВЕЗ визначені Законом "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

Мета валютного механізму ВЕЗ – забезпечити не тільки стимулювання притоку іноземного капіталу, а й нормальне функціонування і взаємодію зони як з вітчизняною еко­номікою, так і із світовим ринком.

Валютний режим може визначатися для кожної зони, ви­ходячи з її цільового призначення, характеру та конкретних економічних умов.

Слід надавати перевагу створенню в зоні механізму пря­мої конверсії на основі внутрішньозональних валютних бірж та аукціонів.

ВЕЗ повинна функціонувати на засадах валютної само­окупності. Це забезпечується надходженнями від експорту, а також орендними та податковими платежами іноземних фірм, що працюють у зоні.

Функціонування валютного механізму ВЕЗ забезпе­чується створенням у ВЕЗ зональним відділенням Національного банку країни.

Зональне відділення Національного банку здійснює:

♦ організацію безготівкового обороту;

♦ управління валютними резервами та регулювання ва­лютних курсів і кредиту;

♦ видачу ліцензій комерційним банкам на здійснення ва­лютних операцій;

♦ нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ;

♦ контроль за додержанням банківського і валютного ре­жиму на території ВЕЗ.

Вирішення валютних питань полягає в переході до певних форм обмеженої конвертованості грошової одиниці трьома основними способами:

перший – використання твердих ва­лют у межах вільної економічної зони і у відносинах її з інши­ми зонами та зарубіжними країнами;

другий – використання грошових знаків як у самих зонах, так і в їхніх стосунках з агентами національної економіки, в той час як тверді валюти використовуватимуться у відносинах ВЕЗ з іншими країнами;

третій – створення спеціальної валюти ВЕЗ для використан­ня в зонах і у відносинах як із зарубіжними країнами, так і з приймаючою країною.

Фактично жоден з варіантів не є цілком задовільним.