- •Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •Змістовний Модуль 1. Вступ до управління зед
- •Тема 1. Основні поняття та положення зед
- •1.3. Напрями зовнішньекономічних зв’язків
- •1.4. Види та форми зовнішньоекономічних зв'язків
- •Тема 2. Система управління зед підприємства
- •2.2 Організація структури управління зед підприємстві
- •2.3. Мотивація і контроль зед
- •2.4. Управління конкурентоспроможністю продукції на зовнішньому ринку
- •Тема 3. Державне регулювання зед
- •3.2. Зовнішньоекономічна політика держави
- •3.3. Органи державного регулювання зед
- •3.4. Методи державного регулювання зед.
- •2. За об'єктом обкладання:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •1. За типом ставок розрізняють:
- •2. За способом обчислення розрізняють ставки:
- •3.5. Державна реєстрація суб’єктів зед
- •Тема 4. Валютні операції та їх регулювання
- •4.2. Валютні цінності та валютні операції
- •4.3. Інструменти валютного регулювання
- •4.4. Ліцензування валютних операцій
- •4.5. Порядок організації в Україні розрахунків в іноземній валюті
- •4.6. Порядок переказування коштів на користь нерезидентів
- •Змістовний Модуль 2. Техніка проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 5. Організація і техніка зовнішньоторгових операцій
- •Зовнішньоторговельні операції
- •5.2. Експортно-імпортні операції
- •5.3. Реекспортні та реімпортні операції
- •5.4. Операції зустрічної торгівлі
- •Тема 6. Контрактна діяльність і комерційні переговори
- •6.2. Сутність та структура зовнішньоекономічного контракту
- •6.3. Проробка базисних умов контракту
- •6.4. Порядок визначення ціни контракту
- •1. Технічні поправки:
- •2. Комерційні поправки:
- •6.5.Способи здійснення міжнародних розрахунків
- •Порівняння форм платежу
- •Тема 7. Розвиток інфраструктури зед
- •7.2 Організаційне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •2. Міжнародні біржі
- •3. Міжнародні аукціони
- •4. Міжнародні ярмарки і виставки
- •7.3. Торгові посередники у зед
- •7.4.Транспортне забезпечення зед
- •7.5.Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Аналіз ефективності зед
- •8.2. Оцінювання виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій
- •8.3. Економічна ефективність зовнішньоекономічних угод
- •Змістовний Модуль 3. Інвестиційна зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •Тема 9. Міжнародні науково-технічні зв’язки та виробниче кооперування
- •9.2. Економічна доцільність науково-технічного обміну
- •9.3. Форми міжнародної передачі технологій
- •9.4. Виробнича кооперація
- •Тема 10. Технологія міжнародних інвестиційних операцій
- •10.2. Інвестиційні інституції
- •10.3 Інвестиційна діяльність підприємства
- •10.4 Особливості іноземного інвестування в економіку України
- •10.5 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •1. Метод чистої сьогоднішньої вартості
- •4. Балансова норма рентабельності
- •Тема 11. Діяльність підприємства з іноземними інвестиціями
- •11.2. Класифікація сп
- •2. Належність учасників до різних країн.
- •3. Кількість країн-учасниць:
- •4. Структура партнерів:
- •5. Частка участі партнерів у капіталі спільного підприємства:
- •6.Вид діяльності.
- •11.4. Гарантії уряду, що надаються сп
- •11.5. Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом
- •Тема 12. Специфіка зед у вільних економічних зонах
- •12.2. Класифікація вез
- •12.3. Передумови створення вез в Україні
- •12.4. Основні умови залучення іноземного капіталу у вез
- •12.5. Фінансове забезпечення діяльності вез
- •12.6. Оподаткування та валютний механізм у вез
- •12.7. Державне регулювання діяльності вез
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
- •Нормативні документи
9.4. Виробнича кооперація
Кооперація - це форма тривалих та стійких зв'язків між господарчими суб'єктами, які зайняті спільним виготовленням і реалізацією певної продукції (товарів, послуг) на основі спеціалізації їх виробництва. Міжнародна кооперація розвивається в різних формах:
• кооперація, яка реалізується через договір і не супроводжується створенням будь-яких організаційних структур;
• кооперація, яка реалізується через міжнародні господарські об'єднання.
Кооперація розвивається за такими напрямками:
• науково-технічним;
• виробничим;
• науково-виробничим.
Виробнича кооперація - це така форма співробітництва, коли кожний із партнерів виконує свою частку робіт у межах єдиного виробничого процесу; дохід же, отриманий по закінченні даного виробничого циклу і реалізації виробленого товару, розподіляється між партнерами відповідно до внеску кожного партнера в загальний обсяг робіт
Найпоширенішими видами виробничого кооперування є: підрядне кооперування, договірна спеціалізація, спільне виробництво.
При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог до її виконання (асортимент, обсяг, термін, комерційні умови тощо). При необхідності замовник може передавати підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали. Предметом угоди про підрядне кооперування може бути:
• виконання технологічних операцій за дорученням замовника з метою перетворення напівфабрикатів у готові комплектуючі вироби;
• випуск компонентів за кресленнями та специфікаціями замовника; складання вузлів та агрегатів з компонентів, які виробляються замовником.
Договірна спеціалізація виробництва передбачає розмежування виконання окремих частин та етапів виробничих програм, здійснення при необхідності перерозподілу капітальних вкладень. Договірна спеціалізація може виступати як подетальна та як технологічна.
Спільне виробництво організовується для здійснення конкретного економічного проекту при створенні складних видів продукції. При цьому партнери тісно взаємодіють на всіх етапах, починаючи з НДДКР і до збуту та сервісного обслуговування, з метою отримання накресленого заздалегідь кінцевого результату. Таке співробітництво оформляється у вигляді консорціуму, тобто тимчасового договірного об'єднання юридично самостійних фірм, для здійснення конкретного проекту.
Консорціуми - це об'єднання (союзи) юридично та господарсько самостійних компаній, які утворюються з метою виробничо-збутового кооперування, а також надання підрядних та інших послуг. Кожний член консорціальної угоди бере на себе зобов 'язання нести солідарну відповідальність по зобов'язаннях інших членів, які зв'язані з виконанням угоди та контрактів, які м доповнюють. Виробничо-збутова кооперація з часом може призвести до утворення СП з іноземними інвестиціями як незалежної юридичної особи.
Виробничий кооператив – одна з організаційно-правових форм здійснення підприємницької діяльності, що, як і господарські товариства, є адекватною ринковій системі господарювання.
Виробничому кооперативу притаманні такі ознаки:
• створення на добровільних засадах;
• безпосереднє здійснення виробничо-господарської діяльності, зокрема виробництва товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг іншим організаціям та громадянам;
• наявність статусу юридичної особи, який набувається з моменту державної реєстрації;
• наявність статуту як обов'язкового установчого документа;
• функціонування з метою отримання прибутку;
• корпоративний устрій: мінімальна кількість засновників - 3, як правило, фізичні особи, що досягли 16-річного віку; наявність статутного (основного) капіталу, розподіленого на паї;
• обов'язкова наявність статутного і резервного фондів;
• здійснення виробничо-господарської діяльності на засадах самофінансування і самоокупності;
• корпоративний характер управління справами кооперативу, яке здійснюється його органами: вищим органом є загальні збори членів кооперативу або збори уповноважених на те осіб;
• можливість існування асоціаційних членів, які за своїм правовим статусом нагадують вкладників комапдитного товариства або власників привілейованих акцій в акціонерному товаристві, хоча без гарантованої виплати фіксованого відсотка за вкладом.
Виробничі кооперативи за своєю природою подібні до торговельних товариств, своєрідно поєднують у собі риси як об'єднань капіталів, так і персональних об'єднань, а також виступають досить ефективною формою організації зовнішньоекономічної діяльності.