Змістовний Модуль 3. Інвестиційна зовнішньоекономічна діяльність підприємства

Тема 9. Міжнародні науково-технічні зв’язки та виробниче кооперування

9.1. Сутність міжнародного науково-технічного обміну

9.2. Економічна доцільність науково-технічного обміну

9.3. Форми міжнародної передачі технологій

9.4. Виробнича кооперація

9.1. Сутність міжнародного науково-технічного обміну

Міжнародний науково-технічний обмін - це сукупність економічних відносин, які складаються між підприємствами різних країн у галузі використання зарубіжних науково-технічних досягнень. Міжнародні документи ООН та інших організацій трактують поняття "технологія" досить широко: воно включає у себе:

1) власне технологію, яка розуміється як набір конструкторських рішень, методів та процесів виробництва товарів та надання послуг;

2) матеріалізовану технологію, тобто технологію, втілену у машинах, обладнанні тощо.

Носіями технології у чистому вигляді у процесі її передачі користувачу можуть виступати: документація, машинні носії, науково-технічні спеціалісти; носіями матеріалізованої технології - об'єкти, які передаються користувачу: промислові об'єкти, комплектне обладнання прилади тощо.

Передача технології може здійснюватись двома шляхами:

1) на некомерційних засадах (безвідплатна технічна допомога по лінії держави та міжнародних організацій);

2) на комерційних, тобто на відплатних засадах. Некомерційна передача технології здійснюється у вигляді:

• науково-технічних публікацій (доповіді, конференції, каталоги, виставки);

• обміну результатами досліджень шляхом особистих контактів і відвідувань науково-дослідних установ та промислових підприємств (стажування, відрядження);

• обміну науково-технічними досягненнями та досвідом за довгостроковими програмами.

Комерційна передача технології здійснюється у вигляді:

• ліцензійної торгівлі;

• торгівлі наукоємними товарами;

• лізингу наукоємних товарів;

• торгівлі науково-технічними послугами (інжиніринг);

• міграції наукоємного капіталу (створення СП);

• виробничого та науково-виробничого співробітництва.

• міграції науково-технічних спеціалістів.

Міжнародна передача технології здійснюється двома каналами:

внутрішньофірмовими - це реалізація науково-технічних досягнень у закордонних філіях фірми (зазвичай, ТНК);

міжфірмовими - це надання науково-технічних досягнень незалежним іноземним фірмам у рамках ліцензійних, зовнішньоторговельних, коопераційних угод, угод про спільне підприємництво тощо.

Основні типи захисту інтелектуальної власності такі:

- патенти, які закріплюють за автором виключне право власності на винахід, корисну модель чи взірець, тобто право продукувати та збувати продукцію, яка втілює винахід, або використовувати технологічні процеси, які являють собою винахід, на монопольних засадах;

- авторське право, яке поширюється на твори у галузі науки, літератури та мистецтва (наукові праці, літературні та художні твори, конструкторські креслення, програми для ЕОМ, бази даних, виконавча діяльність артистів, фонограми, радіо- та телепередачі);

- товарний знак на виробах компаній, фірмовий знак, знак обслуговування.

Право власності на винахід дозволяє власнику у випадку, якщо це право буде порушено, звернутись до суду та стягнути з винної сторони збитки. По­рушенням прав на об'єкти власності, які охороняються, можна вважати незаконне введення у комерційний обіг (виготовлення, ввезення, продаж, пропозиція до продажу) товарів чи/та послуг, які їх містять. Санкції, які можуть бути введені до порушників, такі:

заборона на подальшу діяльність, зв'язану з порушенням (тягне за собою зупинку виробництва);

• сплата великих штрафів;

• відшкодування збитків (включаючи втрачену вигоду) власнику порушених прав;

• відшкодування судових витрат;

• кримінальне покарання у вигляді позбавлення свободи.