- •Зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •Змістовний Модуль 1. Вступ до управління зед
- •Тема 1. Основні поняття та положення зед
- •1.3. Напрями зовнішньекономічних зв’язків
- •1.4. Види та форми зовнішньоекономічних зв'язків
- •Тема 2. Система управління зед підприємства
- •2.2 Організація структури управління зед підприємстві
- •2.3. Мотивація і контроль зед
- •2.4. Управління конкурентоспроможністю продукції на зовнішньому ринку
- •Тема 3. Державне регулювання зед
- •3.2. Зовнішньоекономічна політика держави
- •3.3. Органи державного регулювання зед
- •3.4. Методи державного регулювання зед.
- •2. За об'єктом обкладання:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •1. За типом ставок розрізняють:
- •2. За способом обчислення розрізняють ставки:
- •3.5. Державна реєстрація суб’єктів зед
- •Тема 4. Валютні операції та їх регулювання
- •4.2. Валютні цінності та валютні операції
- •4.3. Інструменти валютного регулювання
- •4.4. Ліцензування валютних операцій
- •4.5. Порядок організації в Україні розрахунків в іноземній валюті
- •4.6. Порядок переказування коштів на користь нерезидентів
- •Змістовний Модуль 2. Техніка проведення зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 5. Організація і техніка зовнішньоторгових операцій
- •Зовнішньоторговельні операції
- •5.2. Експортно-імпортні операції
- •5.3. Реекспортні та реімпортні операції
- •5.4. Операції зустрічної торгівлі
- •Тема 6. Контрактна діяльність і комерційні переговори
- •6.2. Сутність та структура зовнішньоекономічного контракту
- •6.3. Проробка базисних умов контракту
- •6.4. Порядок визначення ціни контракту
- •1. Технічні поправки:
- •2. Комерційні поправки:
- •6.5.Способи здійснення міжнародних розрахунків
- •Порівняння форм платежу
- •Тема 7. Розвиток інфраструктури зед
- •7.2 Організаційне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •2. Міжнародні біржі
- •3. Міжнародні аукціони
- •4. Міжнародні ярмарки і виставки
- •7.3. Торгові посередники у зед
- •7.4.Транспортне забезпечення зед
- •7.5.Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 8. Аналіз ефективності зед
- •8.2. Оцінювання виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій
- •8.3. Економічна ефективність зовнішньоекономічних угод
- •Змістовний Модуль 3. Інвестиційна зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •Тема 9. Міжнародні науково-технічні зв’язки та виробниче кооперування
- •9.2. Економічна доцільність науково-технічного обміну
- •9.3. Форми міжнародної передачі технологій
- •9.4. Виробнича кооперація
- •Тема 10. Технологія міжнародних інвестиційних операцій
- •10.2. Інвестиційні інституції
- •10.3 Інвестиційна діяльність підприємства
- •10.4 Особливості іноземного інвестування в економіку України
- •10.5 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
- •1. Метод чистої сьогоднішньої вартості
- •4. Балансова норма рентабельності
- •Тема 11. Діяльність підприємства з іноземними інвестиціями
- •11.2. Класифікація сп
- •2. Належність учасників до різних країн.
- •3. Кількість країн-учасниць:
- •4. Структура партнерів:
- •5. Частка участі партнерів у капіталі спільного підприємства:
- •6.Вид діяльності.
- •11.4. Гарантії уряду, що надаються сп
- •11.5. Ефективність функціонування підприємства з іноземним капіталом
- •Тема 12. Специфіка зед у вільних економічних зонах
- •12.2. Класифікація вез
- •12.3. Передумови створення вез в Україні
- •12.4. Основні умови залучення іноземного капіталу у вез
- •12.5. Фінансове забезпечення діяльності вез
- •12.6. Оподаткування та валютний механізм у вез
- •12.7. Державне регулювання діяльності вез
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
- •Нормативні документи
10.5 Інвестиційний аналіз капіталовкладень
Застосовуються п'ять основних методів оцінки інвестиційної привабливості капіталовкладень:
1. Метод чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ).
2. Внутрішня норма рентабельності (ВНР).
3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ).
4. Балансова норма рентабельності (БНР).
5. Індекс прибутковості (ІП).
Під час використання кожного методу треба приймати до уваги зміну вартості грошей під впливом часу. Причинами того, що вартість грошової одиниці (гривні або долара) сьогодні вища, ніж завтра, є:
1. Утрачений прибуток. Гроші, які є у вигляді готівки, крім простого заощадження, могли б бути використані іншим способом, наприклад покладені в банк на депозит із можливістю одержання певного прибутку. Відмовившись від цієї можливості, ми втрачаємо прибуток.
2. Інфляція. Через інфляцію гроші втрачають свою купівельну спроможність. Те, що два року тому можна було придбати за 100 доларів, ми не зможемо придбати сьогодні.
3. Ризик. Маючи на руках грошову одиницю сьогодні, ми знаємо, що будемо мати її і через рік. Віддаючи її комусь іншому, ми не можемо бути впевнені, що ця сума повернеться назад у встановлений термін.
1. Метод чистої сьогоднішньої вартості
Формула чистої сьогоднішньої вартості для:
ЧСВ = МН (1 + і),
де ЧСВ – чиста сьогоднішня вартість, МН – майбутні надходження, і – проценти.
Якщо розрахунок здійснюється на два роки, а гроші надійдуть через два роки, ця величина дорівнюватиме:
ЧСВ = МН (1 + і)2.
Загальну формулу ЧСВ для (н) років можна виразити так:
Якщо ЧСВ > 0, то такий проект може бути запропонований для реалізації; якщо ЧСВ< 0, необхідно відмовитися від проекту.
Методика, використовувана для розрахунку ЧСВ, називається дисконтуванням.
Переваги методу:
можливість найточніше врахувати зростання вартості майна;
можливість урахування впливу часу на грошові потоки, що надходять у результаті реалізації проекту;
легкість використання методу спеціалістами;
використання для розрахунку показника всього грошового потоку проекту;
можливість використання різних рівнів вартості капіталу (відсотків).
2. Внутрішня норма рентабельності (ВНР)- це така процентна ставка, при якій ЧСВ = 0.
Є два методи пошуку ВНР
а) графічний метод полягає в пошуку двох показників ЧСВ при різних процентних ставках, при яких вони мали б позитивне або негативне значення. Потім ці точки відображаються на графіку і між ними проводиться пряма. Точка перетину цієї прямої осі ЧСВ і є величиною ВНР.
б) метод пробних розрахунків складніший, оскільки потребує великої кількості розрахунків, але більш точний. Треба взяти дві величини відсотків, при яких ВНР має позитивне (А) і негативне (Б) значення, потім знайти середнє арифметичне для цих величин, наприклад (У). Якщо ЧСВ для (У) буде позитивною величиною, то точка переходу ЧСВ із позитивного у від'ємне значення міститиметься у проміжку між (У) і (Б). Знайдемо середнє арифметичне для (Б) і (У) і т. д., доки величина ВНР не стане такою, що ЧСВ наближатиметься до нуля або дорівнюватиме 0.
Переваги методу:
метод враховує чинник часу;
для розрахунку ВНР використовується весь грошовий потік проекту;
можливість визначити вартість капіталу, який може бути залучений до фінансування проекту.
Недоліки методу:
знайти значення ВНР набагато складніше, ніж ЧСВ (часто для цього необхідний комп'ютер);
при об'єднанні для здійснення двох або більше проектів показник ВНР нового сумарного проекту повинен обчислюватися наново – його не можна отримати шляхом додавання ВНР проектів складових;
при використанні цього методу можна одержати кілька показників ВНР або жодного;
метод не завжди спрямований на підвищення вартості майна;
досить складно розрахувати ВНР для всього терміну реалізації проекту;
при розрахунку ВНР враховується, що гроші, отримані від проекту, реінвестуються назад у проект під ставку ВНР.
метод неможливо застосовувати в разі потреби розрахувати ВНР для проекту, що використовує капітал різноманітної вартості (змінні проценти).
3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій дозволяє визначити термін, протягом якого інвестор може одержати назад внесені ним гроші. Метод ППВІ звичайно використовують для порівняння альтернатив вкладення коштів, а також у тому разі, коли обсяги інвестицій незначні і не має сенсу проводити складні розрахунки та дослідження для пошуку ЧСВ.
Цікаво, що метод ППВІ є єдиним методом оцінювання ефективності інвестицій, при якому можна не враховувати вартість залученого робочого капіталу. Це пов'язано з тим, що в будь-який час, коли припиняється здійснення інвестицій (або вони скуповуються), можна відразу повернути залучений робочий капітал. Водночас цей метод неможливо застосувати під час розрахунку дисконтованого ПВВІ.
Розглянемо приклад. Підприємство може придбати за кордоном один з двох верстатів, що мають аналогічні технічні характеристики, грошові потоки за кожним з верстатів виглядають так:
|
Верстат 1 |
Верстат 2 |
||
витрати |
надходження |
витрати |
надходження |
|
Рік 0 (інвестиції) |
20 000 |
- |
25 000 |
- |
Рік 1 |
4 000 |
8 000 |
5 000 |
13 000 |
Рік 2 |
8 000 |
14 000 |
7 000 |
13 000 |
Рік 3 |
8 000 |
14 000 |
8 000 |
13 000 |
Рік 4 |
7 000 |
14 000 |
6 000 |
12 000 |
Рік 5 |
7 000 |
13 000 |
4 000 |
12 000 |
Розрахуємо щорічний прибуток від використання кожного верстата, а також накопичений прибуток. Як тільки накопичений прибуток дорівнюватиме витратам на придбання – можна вважати інвестицій поверненими
|
Верстат 1 |
Верстат 2 |
||
Щорічний прибуток |
Накопичений прибуток |
витрати |
надходження |
|
Рік 1 |
4 000 |
4 000 |
8 000 |
8 000 |
Рік 2 |
6 000 |
10 000 |
6 000 |
14 000 |
Рік 3 |
6 000 |
16 000 |
5 000 |
19 000 |
Рік 4 |
7 000 |
23 000 |
6 000 |
25 000 |
Рік 5 |
6 000 |
29 000 |
8 000 |
33 000 |
Для першого верстата ПВВІ становить приблизно 3,6 року, а для другого – 4. Як бачимо, у цьому разі 1-й варіант є оптимальнішим.
Переваги методу:
дуже простий у застосуванні.
метод дає можливість оцінити доцільність проекту з погляду його ліквідності, тобто визначити, як швидко можуть повернутися вкладені в нього кошти.
допомагає автоматично відібрати менш ризиковані проекти: оскільки чим довше реалізується проект, тим він ризикованіший.
дає можливість провести розрахунки тільки для того періоду, протягом якого доцільно реалізовувати проект.
Недоліки методу:
не враховує чинник часу;
основна мета методу – не максимізація вартості майна, а поліпшення ліквідності;
не враховує надходжень після закінчення терміну реалізації проекту;
дані аналізу досить складно інтерпретувати при ухваленні рішення інвестувати чи не інвестувати проект, а також вирішуючи, під який відсоток можна залучити капітал для реалізації проекту. Тому доцільно використовувати його в сукупності з іншими методами (насамперед ЧСВ);
якщо вкладення коштів провадиться не тільки на початковому етапі реалізації проекту, а й у середині проекту, досить важливо визначити, який термін вважати періодом повернення інвестицій і який момент буде початковим для його розрахунку.