4.4. Ліцензування валютних операцій

Валютні операції здійснюються на основі індивідуальних та генеральних ліцензій, які видає НБУ.

Генеральні ліцензії видаються ко­мерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Якщо генеральна ліцензія видана на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, то суб'єкти підприємницької діяльності мають право відкривати пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами-резидентами.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезиден­там на здійснення разової валютної операції на період, не­обхідний для її здійснення.

Індивідуальної ліцензії потребу­ють здійснення таких операцій:

1) вивезення, переказування і пересилання за межі Ук­раїни та ввезення в Україну валютних цінностей, за винятком випадків, що визначаються НБУ;

2) надання та одержання резидентами кредитів в іно­земній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищу­ють установлені законодавством межі;

3) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

4) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкла­дах за межами України, за винятком: відкриття фізичними особами-резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх пе­ребування за кордоном; відкриття кореспондентських ра­хунків уповноваженими банками; відкриття рахунків у іно­земній валюті дипломатичними, консульськими, торговельни­ми та іншими офіційними представництвами України за кор­доном;

5) здійснення інвестицій за кордоном, у тому числі шля­хом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особа­ми-резидентами як дарунок або у спадщину.

Валютний контроль – це комплекс адміністративних заходів, які спрямовані на

стримування вивезення і стимулювання по­вернення валютних коштів у країну. Валют­ний контроль поширюється як на всі операції, передбачені платіжним балансом країни, так і на їх частину.

Основними принципами валютного контролю є :

♦ монополія банків на здійснення валютних операцій;

♦ необхідність виконання валютних операцій, яка має бу­ти доведена;

♦ репатріація та обов'язковий продаж резидентами над­ходжень в іноземній валюті;

♦ обов'язкова декларація закордонних авуарів, тобто ак­тивів (грошові кошти, чеки, векселі, акредитиви), яки­ми здійснюються платежі та погашення зобов'язань;

♦ заборона на експорт та імпорт платіжних засобів;

♦ ізоляція внутрішнього ринку національної валюти від зовнішнього (резидентам забороняється надавати та брати позики в національній валюті у нерезидентів);

♦ заборона компенсацій та арбітражних операцій;

♦ контроль за грою на термінах на валютному ринку;

♦ контроль за валютними позиціями (зміна співвідно­шення вимог та зобов'язань партнерів по контракту в іноземній валюті) комерційних банків.

Головним органом валютного контролю є Національний банк України. Він здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій, забезпечує виконання упов­новаженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю. Крім НБУ, функції у сфері валютного контролю здійснюють уповноважені банки, державна податкова адміністрація, міністерство зв'язку.

Основними напрямами валютного контролю є перевірка:

♦ відповідності здійснюваних операцій чинному законо­давству;

♦ наявності необхідних для них ліцензій та дозволів;

♦ виконання уповноваженими банками зобов'язань щодо купівлі іноземної валюти на МВРУ за дорученням та за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов'язань резидентів;

♦ виконання уповноваженими банками функцій агента валютного контролю щодо запобігання проведення ре­зидентами та нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій, а також здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами у межах торговель­ного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами та нерезиден­тами у межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ;

♦ виконання резидентами вимог відносно порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна;

♦ своєчасності надання, приховування або перекручення установленої НБУ звітності про валютні операції;

♦ одержання резидентами кредитів, позики в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів;

♦ виконання зобов'язань щодо продажу валюти, яку одержують від експорту товарів;

♦ повноти і об'єктивності обліку, звітності та докумен­тації по валютних операціях.