2. Класифікація форм логістичних утворень

2.1. Поняття терміна «логістика»

Логістика являє собою комплексну наукову дисципліну. У зв'язку з тим що приблизно в один час сформувалося кілька ведучих центрів по проведенню логістичних досліджень, коло проблем, досліджуваних у них логістикою, має свої специфічні особливості.

Спочатку в цивільній діяльності це поняття вживалося для узагальнення процесів взаємодії і взаємозалежності лише складського і транспортного господарства. Однак незабаром з'ясувалося, що обмежені рамки досліджень не дозволяють комплексно підійти до дозволу значного кола проблем подальшого розвитку сфер виробництва і звертання. Новий рівень узгодження господарської діяльності вимагав синхронізувати не тільки процеси переміщення матеріальних ресурсів у межах транспортно-складських систем, але й інфраструктурні процеси по ряду функціональних напрямків в основному виробництві. Причиною послужило те, що вже на перших етапах розробки стратегії господарської діяльності підприємства встають питання, без однозначного дозволу яких умовність усіх подальших дій значно зростає. Неможливо, наприклад, вірогідно планувати потреба підприємства в транспортно-складському забезпеченні без обліку технології основного виробництва, специфіки і послідовності виконання замовлень споживачів, їхніх обсягів, термінів реалізації, пропонованих додаткових вимог і т.д.

Ці й інші обставини визначили виникнення декількох точок зору на орбіту поширення інтересів «логістики». В даний час даний термін має діапазон тлумачень, що постійно розширюється. Проте усі вони не суперечать концептуаль­ний сутності логістики, а їхня численність є цілком закономірним явищем, що часто супроводжує становлення і розвиток нових науково-практичних напрямків. Обравши предметом досліджень зовсім новий нематеріальний об'єкт — потокові процеси, — виявилося, що потреба в нетрадиційному підході до дозволу проблем назрів практично у всіх областях соціально-економічної діяльності.

Різноманіття визначень поняття логістики визначається, по-перше, розмаїтістю сприйняття її в залежності від роду діяльності фахівців. Так, наприклад, точки зору на проблематику логістики з позицій маркетолога, фінансиста, менеджера по плануванню і керуванню виробництвом і т.д. будуть мати істотні розходження.

По-друге, кожний логістичний напрямок по вивченню потокових процесів має, як це прийнято в науці, широке і вузьке тлумачення.

По-третє, усвідомлення і розвиток логістичної концепції, формуючи новий спосіб мислення в організації господарської діяльності, неминуче коректує пріоритети теоретико-прикладних досліджень у залежності від об'єктивних умов діалектичного розвитку суспільно-економічних систем.

Найбільший розвиток на сьогоднішній день логістика одержала в області керування матеріальними і відповідними їм інформаційними потоками. У цьому аспекті аналіз закордонних і вітчизняних джерел показав, що логістика розуміється як:

• новий науковий напрямок, пов'язаний з розробкою раціональних методів керування матеріальними й інформаційними потоками;

• система планування і керування різними потоками в людино-машинних системах;

• форма раціоналізації господарської діяльності в сфері виробництва і обігу;

• система керування фізичним розподілом і переміщенням матеріальних ресурсів;

• новий рівень інтеграції процесів виробництва і переміщення продукції;

• особливий комплекс інфраструктурних елементів в економіці;

• людино-машинна система організаційного управління виробничими процесами;

• метод керування різними видами діяльності з метою мінімізації витрат при організацію доставки необхідної кількості вантажу в потрібне місце й у потрібний час;

• система ефективного переміщення продукції від місця виробництва до місця споживання;

• визначена сфера економіки, що характеризується взаємодією матеріально-технічного забезпечення, виробництва, розподілу, транспорту, попиту і споживання.

За формою тлумачення всю сукупність визначень можна розділити на два напрямки. Перше зводиться до трактування логістики як області господарської діяльності по керуванню матеріальними й інформаційними потоками в сферах виробництва і звертання. Друге представляє логістику як міждисциплінарний науковий напрямок, що має прагматичний характер і зв'язане з пошуком нових можливостей підвищення ефективності потокових процесів будь-якого характеру.

По першому напрямку на сьогоднішній день найбільш відомі наступні визначення логістики.

1. Американська рада з проблем менеджменту.

«Логістика — це планування, реалізація і контроль технологічно й економічно ефективних процесів переміщення і складування вантажів, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також передача відповідної інформації від місця виробництва до місць споживання відповідно до інтересів споживачів».

2. Британський інститут проблем організації закупівельної діяльності.

«Логістика — це керування і координація в рамках ланцюга постачання-виробництво-збут, включаючи вибір постачальника, організацію матеріального забезпечення виробництва, розміщення запасів і доведення готової продукції до споживачів по каналах розподілу».

3. Професор Г. Павеллек дає наступне тлумачення поняття:

«Логістика — це планування і контроль того матеріального потоку і відповідного йому інформаційного потоку, що приходить на підприємство, оброблюється там і того, що залишає це підприємство ».

4. Відомий фахівець В. Кильхоф (Німеччина) вважає, що: «Логістика — це координація всіх систем руху матеріалів і готової продукції як усередині підприємства, так і поза ним. Вона дозволяє керувати матеріальними потоками від моменту заготівлі до реалізації у фізичному, інформативному й організаційному змістах».

Враховуючи всі наведені вище означення, ми будемо вважати, що Логістика - це галузь науки і практики, яка розробляє і впроваджує методи організації, планування, керування, оптимізації і контролю процесів руху матеріальних, трудових, енергетичних і інформаційних потоків у виробничих, організаційних і інформаційних людино-машинних системах».

У даному визначенні підкреслюється необхідність вивчення поряд з матеріальними і інших потокових процесів. Практика вже неодноразово доводила, що раціоналізація потоків інформації за допомогою комп'ютерних технологій значно підвищує ефективність руху матеріальних ресурсів і їхнє використання у виробництві. Уже давно стало ясно, що без нових методів інформаційного забезпечення процесу товаровиробництва домогтися значного підвищення ефективності в сферах виробництва і обігу не є можливим.