4. Технологічні процеси та управління матеріальними потоками

4.1. Матеріальний потік і його характеристики

Поняття матеріального потоку є найважливішим в економічній логістиці. Воно узагальнює безперервність зміни і руху продуктів праці в сфері обігу і виробництва.

В Американській енциклопедії менеджменту «матеріальний потік» визначається як «сукупність операцій по переробці матеріалів від джерела сировини, через виробника... до первинного розподільного центра».

У Габлеровському тлумачному словнику матеріального господарства і закупівель термін «матеріальний потік» тлумачиться як «сукупність процесів внутрішньозаводського переміщення матеріалів».

Узагальнюючи наявні визначення матеріального потоку, можна зробити висновок, що в логістиці матеріальні потоки являють собою взаємозалежну особливим образом послідовність моментів виникнення і завершення логістичних операцій і процесів, які відповідають фізичному руху предметів по функціональним ланкам системи починаючи з видобутку, переробки і закінчуючи споживанням (перерозподілом) матеріальних ресурсів, готової продукції для досягнення загальних цілей логістичної системи.

Форма існування матеріального потоку обумовлена самим визначенням і виявляється в матеріально-речовинних утвореннях, що можуть мінятися в залежності від етапу просування предметів по системі.

Так, стосовно підприємства матеріальний потік на етапі забезпечення виробничих процесів матеріальними ресурсами представляється у виді потоку сировини, що комплектують, допоміжних матеріалів. На етапі виробництва — у виді напівфабрикатів. На етапі розподілу і збуту — у виді готової продукції, запасних частин для продукції, що знаходиться в споживанні, і т.д.

Матеріальні потоки можуть знаходитися в двох протилежних станах у виді:

1) динамічного матеріального потоку;

2) статичного матеріального потоку.

Стосовно логістичної системи вони поділяються на:

• зовнішні;

• внутрішні.

По призначенню матеріальні потоки підрозділяються на:

• вхідні;

• вихідні.

Вхідні і вихідні матеріальні потоки є формою реалізації циклічних зв'язків, тобто зв'язків, у яких вихід з однієї мікрологістичної системи одночасно є входом в іншу і навпаки.

По ритмічності матеріальні потоки підрозділяються на три групи.

1. Безупинні — на конвеєрних чи автоматизованих лініях у процесі виробництва, транспортування матеріальних ресурсів по трубопроводу і т.д.

2. Дискретні — організація забезпечення потреб у формі складських і транзитних постачань, подача на робочі місця матеріальних ресурсів при дрібносерійному і середньосерійному виробництві, регулярне відвантаження готової продукції постійним контрагентам і т.д.

3. Бліц-потік — це разові постачання, відвантаження, подача на робітничі місця рідко уживаних предметів і засобів праці.

У залежності від предмета вивчення матеріальні потоки можуть бути:

• продуктові;

• операційні;

• дільничні;

• системні.

Продуктові матеріальні потоки — ті, об'єктом вивчення (аналіз, планування і т.д.) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці.

Операційні матеріальні потоки — це потоки матеріальних ресурсів стосовно окремих логістичним операціям. Наприклад, матеріальний потік по операції розвантаження, укладання на піддони й ін. Параметри операційного матеріального потоку відповідають обсягам робіт з окремих операцій, розрахованим за деякий проміжок часу. Дані потоки є основою для розрахунку дільничних матеріальних потоків.

Дільничні матеріальні потоки — це сукупні потоки, розглянуті на окремій ділянці логістичної системи. Параметри дільничних матеріальних потоків визначають шляхом підсумовування обсягів робіт із усім логістичним операціям, здійснюваним на даній ділянці.

Системні потоки — це матеріальні потоки, що циркулюють у цілому по логістичної системі. Параметри системних матеріальних потоків визначаються шляхом підсумовування дільничних потоків діючої логістичної системи.

Матеріальні потоки характеризуються кількісними і якісними показниками. Основними з них є напруженість і потужність матеріального потоку. Між цими показниками, як правило, спостерігається протилежна залежність. На них прямий вплив роблять обсяги (маса), час і форми постачань.

Наприклад, при транзитному постачанні підприємству великих обсягів сировини або продукції матеріальний потік може мати велику потужність, але в зв'язку з довгостроковою періодичністю напруга логістичного каналу може бути невеликою. І навпаки, при організації постачань по методу «точно в термін» обсяги переміщуваних вантажів можуть бути невеликими, але самі постачання дуже частими, що робить даний логістичний ланцюг (канал) і відповідно матеріальний потік дуже напруженими.

Крім перерахованих на потужність і напруженість впливає ряд інших факторів. Так, у сфері виробництва ці показники залежать у першу чергу від форми виробництва (дрібносерійне, масове, індивідуальне), технології виконання логістичних операцій, рівня механізації й автоматизації робіт і ін.

Велике значення має також вид продукції. Постачання металургійним заводам сировини (залізної руди, що коксується вугілля, шихти) чи електростанціям вугілля, газу, мазуту зажадає створення каналу матеріального потоку значно більш високої потужності і напруги, чим при організації матеріального потоку штучної продукції.

Відіграє роль і призначення продукції. Якщо вона призначена для підприємств сфери виробництва, то матеріальні потоки будуть, як правило, більш могутніми по обсягах, але менш напруженими за формою постачань. Інша ситуація спостерігається при керуванні матеріальними потоками, по змісту, що складаються з продукції споживчого призначення. У даному випадку відносно часті постачання порівняно великому числу споживачів роблять канал матеріального потоку менш могутнім, але більш напруженим.

Впливає на потужність і напруженість матеріальних потоків також вибір транспортних засобів, відстань транспортування й інші фактори.

Таким чином, можна зробити висновок, що напруженість матеріального потоку — це інтенсивність переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів і готової продукції, а потужність матеріального потоку — це обсяги продукції, переміщувані за одиницю часу (доба, місяць, рік).

Вивчення матеріальних потоків утрудняється без характеристики шляху переміщення матеріальних ресурсів. Для зовнішніх матеріальних потоків користаються поняттями «логістичний канал» і «логістичний ланцюг». Для характеристики внутрішніх матеріальних потоків часто користаються поняттями: русло матеріального потоку, глибина русла, векторна спрямованість русла.

Русло матеріального потоку — це шлях руху матеріальних ресурсів у рамках логістичної системи від джерела генерації до пункту призначення.

Глибина русла — це потенційна потужність матеріального потоку по даному шляху переміщення. Іншими словами, це максимально можливі обсяги матеріальних ресурсів, місткі в діючий шлях руху за одиницю часу без організаційних і технологічних перетворень.

Векторна спрямованість русла — це напрямок руху матеріального потоку усередині логістичної системи. Вона може бути:

• вертикальної;

• горизонтальної.

Вертикальна векторна спрямованість русла — це переміщення матеріальних ресурсів у послідовності постачання-виробництво-збут.

Горизонтальна векторна спрямованість русла — це переміщення ресурсів, що здійснюється між структурними підрозділами і робітниками місцями однієї сфери, наприклад на транспорті, у складському чи господарстві у виробництві і т.д.

Як уже відзначалося, на вибір шляху руху матеріальних потоків у логістичної системі впливає багато факторів. Задача логістики полягає в тім, щоб організувати процеси переміщення, що у сукупності були б найбільш оптимальними для даної чи сфери логістичної системи в цілому. На рис. 4.1 і 4.2 даються принципові схеми варіантів управління матеріальним потоком на підприємстві на деяких стадіях його просування.

З приведених схем видно, що існують наступні варіанти керування матеріальним потоком.

1. А-Б-В-Г-Д

2. 2.А-Б-Г-Д.

3. А-Б-Д.

4. А-Б-В-Д.

5. 5.А-В-Г-Д.

6. А-В-Д.

7. А-Г-Д.

8. А-Д

З'єднання двох послідовних стадій керування матеріальним потоком означає, що кількість варіантів різко зростає в кілька десятків разів. Аналогічно можна підійти до розробки вариантів керування матеріальним потоком безпосередньо в процесі виробництва чи на стадії переміщення готової продукції від робочого місця на центральний склад підприємства, а також від центрального складу готової продукції до ділянки навантаження на транспортні засоби.

Очевидно, що кількість варіантів при наскрізному керуванні матеріальними потоками на підприємстві може складати кілька сотень.

При традиційному підході до процесів транспортування відносять доставку матеріальних ресурсів і готової продукції, здійснювану транспортними засобами, а також вантажно-розвантажувальні роботи, виконувані на під'їзних коліях.

У логістичних же системах транспортні роботи включають будь-як переміщення матеріалів і продукції на будь-якій ділянці системи. Роботи такого характеру називають не транспортними, а такими, що транспортують і переміщують. Сюди підпадають всі операції, що здійснюються при надходженні матеріальних ресурсів на підприємство, при їхньому русі в процесі виробництва від одного робочого місця до іншого, і навіть переміщення напівфабрикатів у рамках виробничої операції (установка, поворот, знімання і т.д.).