6.5. Логістика складування

Логістнчний процес не складі е досить складним, оскільки вимагає повної узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажів і фізичного розподілу замовлень. Практично логістика на складі охоплює всі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістнчиий процес на складі є набагато ширшим між технологічний процес.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління ін­формаційними потоками І є зв'язувальним стрижнем функціонуван­ня всіх служб складу. Залежно від технічної оснащеності управління матеріальними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної ав­томатизованої системи управління матеріальними та інформаційни­ми потоками (на автоматизованих складах).

Інформаційне обслуговування охоплює:

• обробку вхідної документації;

• пропозиції по замовленнях постачальників;

• оформлення замовлень постачальників;

• управління прийманням та відправкою;

• контролювання наявності на складі;

• приймання замовлень споживачів;

• оформлення документації відправки;

• диспетчерську допомогу;

• обробку рахунків клієнтів;

• обмін оперативною інформацією;

• статистичну інформацію.

На забезпечення координації діяльності служби продаж в першу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслуговування. Успішно здійснювані логістичні операції мажуть легко стати най­важливішою, навіть стратегічною ознакою, що вигідно відрізняє да­ну фірму від конкурентів. Виділяють три основні категорії елемен­тів обслуговування: допродажие, під час продажу та післяпродажне. Наданням допродажннх послуг займається служба продаж (марке­тингова служба). Склад забезпечує виконання як продажних (сортування товарів, повна перевірка якості товарів, що постачаються, фасування та пакування, заміна замовленого товару, експедиторські послуги, включаючи розвантаження, інформаційні послуги, підпи­сання договорів з транспортними агентствами), так і післяпродаж­них послуг (установка товарів, гарантійне обслуговування, забезпе­чення запчастинами, тимчасова заміна товарів, приймання дефект­ної продукції та її заміна).

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запору­кою його рентабельності. Тому при організації логістичного проце­су треба додержуватися таких принципів:

1) раціонального планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу; . 2) ефективного використання простору при розстановці облад­нання, що дозволяє підвищити потужність складу;

3) використання універсального обладнання, яке виконує різно­манітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;

5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;

6) максимального використання можливостей інформаційної си­стеми, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.

Загальна концепція вирішення складської системи насамперед має бути економічною. Успіх у вирішенні цього завдання забезпечу­ється у випадку, коли планування і реалізація складської системи розглядаються з точки зору інтересів усієї фірми, являючи собою лите частину загальної концепції складу. Рентабельність же складу і є бажаним кінцевим результатом та основним критерієм обраної загальної концепції.

Система складування (СС) передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним, У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) потоками об'єкта та пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо). Розробка СС базується на виборі найраціональнішої з усіх техніч­но можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісного та якісного оцінювання. Такий процес вибору та оптимізації передбачає виявлення зв'язаних між собою факторів, система­тизованих у кілька основних підсистем. Отже, система складування включає такі складські підсистеми:

• складована вантажна одиниця;

• вид складування;

• обладнання з обслуговування складу;

• система комплектації;

• управління переміщенням вантажу;

• обробка інформації;

• будова (конструктивні особливості будов і споруд).

Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватись у такій послідовності:

1. Визначення місця складу у логістичному ланцюжку та його функції;

2. Визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);

3. Визначення завдання, якому підпорядкована розробка системи складування;

4. Вибір елементів кожної складської підсистеми;

5. Створення комбіацій обраних елемеитів усіх підсистем;

6. Здійснення попереднього вибору конкурентноспроможних варіантів;

7. Проведення техніко-економічної оцінки кожного варіанга;

8. Здійснення альтернативного вибору раціонального варіанта.

Склади виробничої логістики пов'язані з обробкою вантажу від­носно постійної номенклатури, який надходить до складу і відван­тажується з нього з певною періодичністю і незначним терміном зберігання, що дозволяє досягнути автоматизованої обробки ванта­жу чи високого рівня механізації здійснюваних робіт.

Склади розподільчої логістики, основне призначення яких — пе­ретворення виробничого асортименту на торговельний і безперебій­не забезпечення різних споживачів, включаючи роздрібну мережу, складають найбільш численну і різноманітну групу на внутрішньому рівні. Вони можуть належати як виробникам, так і оптовій торгівлі.

Оптимальна система складування передбачає раціональність техно­логічного процесу на складі. Основною умовою тут є мінімальна кіль­кість операцій з переробки вантажу. Саме тому велике значення приді­ляється визначенню оптимального виду і розмірів товароносія, на яко­му формується складська вантажна одиниця. Такими товароносіями можуть стати: стоякові, сітчасті, ящичні, плоскі піддони та напівпіддони, а також касети, ящики для дрібних вантажів тощо.

Складський товароносій пов'язує між собою номенклатуру пере­роблюваного вантажу, зовнішні та внутрішні матеріальні потоки і всі елементи системи. На вибір товароносія впливають:

• вид і розміри упаковки та транспортної тари;

• система комплектації замовлення;

• оборотність товару;

• технологічне обладнання, що застосовується для складування вантажу;

• особливості підйомно-транспортних машин і механізмів, що обслуговують склад.

Основним критерієм правильного вибору товароносія є відсут­ність повернення складської вантажної одиниці з зони комплектації до зони зберігання при формуванні замовлення покупця.