- •Конспект лекцій
- •Вінниця - 2010 вступ
- •1. Логістика в ринковій економіці
- •1.1. Еволюція концепції логістики
- •1.2. Логістика як науковий напрямок
- •1.3. Розвиток логістики
- •Класифікація форм логістичних утворень
- •2.1. Поняття терміна «логістика»
- •2.2. Види логістики
- •3. Характеристика основних елементів логістики
- •3.1. Цілі логістики
- •3.2. Задачі логістики
- •3.3. Вимоги і функції логістичного управління
- •3.4. Основні підходи і методи, що застосовуються в логістиці
- •4. Технологічні процеси та управління матеріальними потоками
- •4.1. Матеріальний потік і його характеристики
- •4.2. Інформаційні потоки в логістиці
- •4.3. Логістичні операції і інші поняття в логістиці
- •5. Фпктори Формування логістичних систем
- •5.1. Сутність логістичних систем
- •5.2. Типи і види логістичних систем
- •5.3. Розробка логістичних систем
- •5.4. Логістичні ланцюга і логістичні ланки
- •6. Види логістики
- •6.1. Заготівельна логістика
- •6.2. Розподільча логістика
- •6.3. Внутрішньовиробнича логістика
- •6.4. Логістика посередництва
- •6.5. Логістика складування
- •7. Управління иатеріальними потоками в логістичних системах
- •1. Математичні методи побудови макрологістичних моделей
- •1.1. Загальні відомості про потокові моделі
- •1.1.1. Задачі, які розв’язуються методами теорії потоків
- •1.1.2. Основні поняття та означення теорії потоків
- •1.1.3. Теорема про максимальний потік (теорема Форда-Фалкерсона)
- •Стверджується, що кінцева вершина
- •1.1.4. Задачі теорії потоків і лінійного програмування
- •Причому змінні мають довільні знаки, а змінні
- •1.2. Основні алгоритми теорії потоків
- •1.2.1. Алгоритми визначення максимального потоку
- •1.2.2. Угорський алгоритм
- •2. Математичні моделі оптимізації пропускних спроможностей і потоків на мережах
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Задача вибору пропускних спроможностей
- •2.3. Зворотня задача вибору пропускних спроможностей
- •2.4. Задача розподілу потоків
- •Додаток 2
- •Розв’язком задачі пошуку екстремуму (д. 1) буде розв’язок системи
- •8.Прикладні задачі галузевої логістики
- •1. Керування виробничими і торгівельними запасами
- •1.1. Модель економічного розміру партії поставки
- •1.2. Знаходження оптимального розміру партії поставки з урахуванням можливого дефіциту запасів
- •1.3. Випадковий попит. Збитки із-за надлишку або нестачі запасів
- •1.4. Визначення груп запасів по методу авс і xyz
- •Ідентифікація об'єктів керування, що аналізуються методом авс
- •Оцінка об'єктів керування по виділеній класифікаційній ознаці
- •Визначення коефіцієнтів варіації
- •Побудови кривої xyz Поділ сукупності об'єктів керування
- •2. Практичні задачі логістики складування
- •2.1. Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат
- •Зона зберігання – головне приміщення складу з єдиною матеріальною відповідальністю
- •Ділянка приймання
- •2.2. Визначення розмірів технологічних зон складу
- •3. Площі ділянок приймання і комплектування (Sпр і Sком)
- •4. Площа робочих місць (Sрм )
- •5. Площа приймальної експедиції (Sпе)
- •6. Площа відправної експедиції (Sев)
- •2.3. Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу
- •2.4. Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу
- •2.5. Визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговується
6.5. Логістика складування
Логістнчний процес не складі е досить складним, оскільки вимагає повної узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажів і фізичного розподілу замовлень. Практично логістика на складі охоплює всі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістнчиий процес на складі є набагато ширшим між технологічний процес.
Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками І є зв'язувальним стрижнем функціонування всіх служб складу. Залежно від технічної оснащеності управління матеріальними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах).
Інформаційне обслуговування охоплює:
обробку вхідної документації;
пропозиції по замовленнях постачальників;
оформлення замовлень постачальників;
управління прийманням та відправкою;
контролювання наявності на складі;
приймання замовлень споживачів;
оформлення документації відправки;
диспетчерську допомогу;
обробку рахунків клієнтів;
обмін оперативною інформацією;
статистичну інформацію.
На забезпечення координації діяльності служби продаж в першу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслуговування. Успішно здійснювані логістичні операції мажуть легко стати найважливішою, навіть стратегічною ознакою, що вигідно відрізняє дану фірму від конкурентів. Виділяють три основні категорії елементів обслуговування: допродажие, під час продажу та післяпродажне. Наданням допродажннх послуг займається служба продаж (маркетингова служба). Склад забезпечує виконання як продажних (сортування товарів, повна перевірка якості товарів, що постачаються, фасування та пакування, заміна замовленого товару, експедиторські послуги, включаючи розвантаження, інформаційні послуги, підписання договорів з транспортними агентствами), так і післяпродажних послуг (установка товарів, гарантійне обслуговування, забезпечення запчастинами, тимчасова заміна товарів, приймання дефектної продукції та її заміна).
Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:
1) раціонального планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та вдосконаленню процесу переробки вантажу; . 2) ефективного використання простору при розстановці обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;
3) використання універсального обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку підйомно-транспортних машин;
4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;
5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що дозволяє істотно знизити транспортні витрати;
6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов'язані з документооборотом та обміном інформацією, тощо.
Загальна концепція вирішення складської системи насамперед має бути економічною. Успіх у вирішенні цього завдання забезпечується у випадку, коли планування і реалізація складської системи розглядаються з точки зору інтересів усієї фірми, являючи собою лите частину загальної концепції складу. Рентабельність же складу і є бажаним кінцевим результатом та основним критерієм обраної загальної концепції.
Система складування (СС) передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним, У процесі розробки системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) потоками об'єкта та пов'язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо). Розробка СС базується на виборі найраціональнішої з усіх технічно можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісного та якісного оцінювання. Такий процес вибору та оптимізації передбачає виявлення зв'язаних між собою факторів, систематизованих у кілька основних підсистем. Отже, система складування включає такі складські підсистеми:
складована вантажна одиниця;
вид складування;
обладнання з обслуговування складу;
система комплектації;
управління переміщенням вантажу;
обробка інформації;
будова (конструктивні особливості будов і споруд).
Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватись у такій послідовності:
Визначення місця складу у логістичному ланцюжку та його функції;
Визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
Визначення завдання, якому підпорядкована розробка системи складування;
Вибір елементів кожної складської підсистеми;
Створення комбіацій обраних елемеитів усіх підсистем;
Здійснення попереднього вибору конкурентноспроможних варіантів;
Проведення техніко-економічної оцінки кожного варіанга;
Здійснення альтернативного вибору раціонального варіанта.
Склади виробничої логістики пов'язані з обробкою вантажу відносно постійної номенклатури, який надходить до складу і відвантажується з нього з певною періодичністю і незначним терміном зберігання, що дозволяє досягнути автоматизованої обробки вантажу чи високого рівня механізації здійснюваних робіт.
Склади розподільчої логістики, основне призначення яких — перетворення виробничого асортименту на торговельний і безперебійне забезпечення різних споживачів, включаючи роздрібну мережу, складають найбільш численну і різноманітну групу на внутрішньому рівні. Вони можуть належати як виробникам, так і оптовій торгівлі.
Оптимальна система складування передбачає раціональність технологічного процесу на складі. Основною умовою тут є мінімальна кількість операцій з переробки вантажу. Саме тому велике значення приділяється визначенню оптимального виду і розмірів товароносія, на якому формується складська вантажна одиниця. Такими товароносіями можуть стати: стоякові, сітчасті, ящичні, плоскі піддони та напівпіддони, а також касети, ящики для дрібних вантажів тощо.
Складський товароносій пов'язує між собою номенклатуру перероблюваного вантажу, зовнішні та внутрішні матеріальні потоки і всі елементи системи. На вибір товароносія впливають:
• вид і розміри упаковки та транспортної тари;
• система комплектації замовлення;
• оборотність товару;
• технологічне обладнання, що застосовується для складування вантажу;
• особливості підйомно-транспортних машин і механізмів, що обслуговують склад.
Основним критерієм правильного вибору товароносія є відсутність повернення складської вантажної одиниці з зони комплектації до зони зберігання при формуванні замовлення покупця.