Конспект лекцій

з дисципліни «Логістика»

Розробив доцент Роботько С.Ф.

Вінниця - 2010 вступ

Економічні відносини, що у значній мірі формуються в умовах невизначеного і нестійкого ринкового середовища, вимагають застосування сучасних наукових способів і методів управління господарською діяльністю. Традиційні концепції керування вже не виправдують себе і потребують розробки нових управлінських прийомів, що базуються на сучасних наукових методах.. Одним з найбільш прогресивних науково-прикладних напрямків є логістика. Логістика у взаємозв'язку з маркетингом являє собою високоефективний метод керування в економіці.

Операційним процесам любого підприємства притаманна висока динамічність. Ця динаміка проявляється в наявності в любій економічній системі потокових процесів. Саме вони виступають предметом вивчення логістики. Поняття «потік», наприклад матеріальний, товарний, інформаційний, грошовий, і т.д., зустрічається постійно в багатьох галузях науки. Відомі серйозні класичні наукові праці, наприклад [28, 29], присвячені аналізу математичних і логічних закономірностей, що мають місце в потокових системах. В той же час необхідність синтезу алгоритмів управління економічними системами вимагає розгляду даного поняття не як абстрактної форми руху яких-небудь матеріалізованих предметів, а як конкретний об'єкт, що виникає і розвивається по визначених законах, що має характерні параметри і вимагає такої ж боротьби за якість, як і матеріально-речовинні ресурси. В сучасній практиці управління розробка оптимальних правил управління матеріальними потоками з урахуванням прийомів маркетингу і є предметом логістики.

Як показує світовий досвід, логістичний підхід до організації системи постачання, виробництва, розподілу і збуту на практиці дає вагомі результати. Не тільки кінцеві, але і проміжні показники виробничо-господарської діяльності супроводжуються синергичним ефектом, що дозволяє домогтися максимального прогресу при будь-яких обставинах.

1. Логістика в ринковій економіці

1.1. Еволюція концепції логістики

Наукові дисципліни «Логістика» і «Логіка» мають загальні корені, що ідуть на тисячоріччя в глиб історії. Логістика є закономірним розвитком логіки як науки про властивості і методи мислення. Джерелом виникнення поняття логістики є Древня Греція. Для древніх греків логістика являла собою мистецтво виконання розрахунків. Вищих державних чиновників, що здійснюють контроль за господарською, торговою і фінансовою діяльністю, називали логістами. За свідченням Архімеда, у IV столітті до і. э. у Древній Греції було 10 логістів.

У древніх греків термін «логістика» був запозичений древніми римлянами. Однак вони додавали йому трохи інший зміст — розподіл продуктів харчування, чи продовольчий розподіл. Відповідно до цього люди, зв'язані з виконанням даних функцій у містах і селищах Римської імперії, називалися логістиками (логістами).

Під час нашої ери найбільш ранні згадування про логістику зустрічаються в джерелах, що дійшли до нас, що відносяться до епохи царювання на візантійському престолі Леона VI (Лева VI) (866-912 р.), названого «Мудрим». Візантійський цар використовував його в своєму підручнику по військовому мистецтву. Він тлумачив логістику як науку по організації матеріального забезпечення армії і керування нею.

Першим автором праць з логістики вважають французького військового теоретика Антуана Анрі Джоміні (1779 - 1869 р.). Якийсь час він працював у Росії під ім'ям Генріха Веніаміновича Жоміні. Джомини був автором капітальної праці по історії революційних воєн у 15 томах. У своїх роботах він стверджував, що логістика охоплює широке коло питань, що включають планування, керування, матеріальне, технічне і продовольче забезпечення, визначення місця дислокації військ, а також будівництво доріг, мостів, і т.д.

Таким чином, під військовою логістикою розумілася сукупність засобів і способів, необхідних для доставки людей, техніки і боєприпасів до місця бойових дій, а також планування й організація заходів щодо підготовки і здійснення зв'язаних з цим процесів.

Цілком зрозуміло, чому така концепція уперше виникла саме в армійському середовищі. Армія являє собою строго і чітко організовану структуру, у якій окремі індивідуальні і групові інтереси підкоряються інтересам усієї системи. Ця умова є визначальним для реалізації концепції логістики. У період воєнних дій вимагаються синхронність і правильна послідовність операцій при доставці людей, техніки і боєприпасів до місця виконання бойових задач. Доставка повинна бути своєчасної: не раніш і не пізніше обумовленого моменту, із заздалегідь заданою періодичністю — при динамічності зовнішніх і внутрішніх умов. Іншими словами, при будь-яких обставинах виконання програми повинне характеризуватися формулою «точно в термін».

У невоєнній області логістика стала застосовуватися значно пізніше. З відомих до дійсного часу найбільш ранні спроби комплексного використання логістики з метою планування, розподіли і керування перевезеннями, а також організації постачань і керування інформаційними потоками відзначені у Швейцарії.

Термін «логістика» уже давно мається у всіх основних європейських мовах. Довгий час він використовувався лише в двох найважливіших значеннях.

1. Математична логіка.

2. Техніка і технологія транспортно-складських робіт у військовій чи цивільній області.

Популяризатором першого варіанта тлумачення терміна є німецький філософ-ідеаліст, математик, фізик і мовознавець Готфрід Вільгельм Лейбниць (1646-1716 р.). Він називав логістику математичною логікою. Пізніше цей термін за математичною логікою був закріплений на філософській конференції в Женеві в 1904 р.

Уже відзначалося, що один з напрямків логістики склалося як застосування логіки в математичних дослідженнях. У даній якості вона широко використовується при вивченні математичних закономірностей, при конструюванні технічних систем обчислювальної техніки, у робототехніці і т.п. У той же час прогресуюча потреба економіки в серйозних математичних обґрунтуваннях обумовила застосування логістики для рішення ряду задач розподільного, транспортного, збутового й управлінського характеру.

Застосування логістики у виробництві і сфері обороту придбало форму мистецтва керування матеріальними, грошовими й інформаційними потоками. Дуже швидко розширилися області її використання — від окремих процесів і ланок мікрологістичних систем до галузевих, міжгалузевих і державних сфер, що, знаходячись у взаємозв'язку, проте часто керуються різними, нерідко суперечливими інтересами і цілями.

Інтенсифікація розвитку логістики в невоєнній області відноситься до початку 70-х рр. У цей період (1971-1975 р.) майже всі країни Західної Європи й Америки переживали найтяжкий енергетичний : кризу. Спад виробництва, що росте безробіття, зниження активності ринку і, як результат, різке і глибоке погіршення стану економіки в національних і транснаціональних масштабах поставили економічно розвиті країни Заходу в тяжкий стан. Політики, уряди і фахівці не виключали погрозу соціального вибуху, що міг спричинити за собою ще більш важкі наслідки. Усе це послужило каталізатором для форсованих розробок термінових заходів для стабілізації і поліпшення ситуації в сфері економіки. У цей час вчені, економісти і підприємці звернулися до логістики як до науки, що найбільше ефективно координує взаємодію матеріально-технічного забезпечення, виробництва, розподілу, транспорту, комунікаційної інфраструктури і ринку.

В результаті всебічної інтенсифікації думки і дій у цьому напрямку логістика придбала статус «способу мислення» чи, іншими словами, концептуальної стратегії. На практиці основна увага була звернена на рішення конкретних задач. У першу чергу великі зусилля були спрямовані на розвиток складських і тарно-пакувальних комплексів, а також на створення раціональних транспортно-складських систем, інформаційних мереж і банків даних. Це з'явилося однієї з причин комп'ютерного бума в 70-80-і рр.

Успішна координована реалізація величезної маси приватних проектів, а також розвиток матеріально-технічної бази по оптимізації руху матеріальних і інформаційних потоків вже в першій половині 80-х рр. дозволили знову повернутися до рішення проблеми керування матеріальними потоками по усьому відтворювальному циклі (не тільки на мікро-, але і на макрорівні). З цього часу в економіці поняття «логістика» одержало ще більше поширення, але вже в трохи іншому контексті, на основі більш солідних наукових і практичних досягнень.