- •Конспект лекцій
- •Вінниця - 2010 вступ
- •1. Логістика в ринковій економіці
- •1.1. Еволюція концепції логістики
- •1.2. Логістика як науковий напрямок
- •1.3. Розвиток логістики
- •Класифікація форм логістичних утворень
- •2.1. Поняття терміна «логістика»
- •2.2. Види логістики
- •3. Характеристика основних елементів логістики
- •3.1. Цілі логістики
- •3.2. Задачі логістики
- •3.3. Вимоги і функції логістичного управління
- •3.4. Основні підходи і методи, що застосовуються в логістиці
- •4. Технологічні процеси та управління матеріальними потоками
- •4.1. Матеріальний потік і його характеристики
- •4.2. Інформаційні потоки в логістиці
- •4.3. Логістичні операції і інші поняття в логістиці
- •5. Фпктори Формування логістичних систем
- •5.1. Сутність логістичних систем
- •5.2. Типи і види логістичних систем
- •5.3. Розробка логістичних систем
- •5.4. Логістичні ланцюга і логістичні ланки
- •6. Види логістики
- •6.1. Заготівельна логістика
- •6.2. Розподільча логістика
- •6.3. Внутрішньовиробнича логістика
- •6.4. Логістика посередництва
- •6.5. Логістика складування
- •7. Управління иатеріальними потоками в логістичних системах
- •1. Математичні методи побудови макрологістичних моделей
- •1.1. Загальні відомості про потокові моделі
- •1.1.1. Задачі, які розв’язуються методами теорії потоків
- •1.1.2. Основні поняття та означення теорії потоків
- •1.1.3. Теорема про максимальний потік (теорема Форда-Фалкерсона)
- •Стверджується, що кінцева вершина
- •1.1.4. Задачі теорії потоків і лінійного програмування
- •Причому змінні мають довільні знаки, а змінні
- •1.2. Основні алгоритми теорії потоків
- •1.2.1. Алгоритми визначення максимального потоку
- •1.2.2. Угорський алгоритм
- •2. Математичні моделі оптимізації пропускних спроможностей і потоків на мережах
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Задача вибору пропускних спроможностей
- •2.3. Зворотня задача вибору пропускних спроможностей
- •2.4. Задача розподілу потоків
- •Додаток 2
- •Розв’язком задачі пошуку екстремуму (д. 1) буде розв’язок системи
- •8.Прикладні задачі галузевої логістики
- •1. Керування виробничими і торгівельними запасами
- •1.1. Модель економічного розміру партії поставки
- •1.2. Знаходження оптимального розміру партії поставки з урахуванням можливого дефіциту запасів
- •1.3. Випадковий попит. Збитки із-за надлишку або нестачі запасів
- •1.4. Визначення груп запасів по методу авс і xyz
- •Ідентифікація об'єктів керування, що аналізуються методом авс
- •Оцінка об'єктів керування по виділеній класифікаційній ознаці
- •Визначення коефіцієнтів варіації
- •Побудови кривої xyz Поділ сукупності об'єктів керування
- •2. Практичні задачі логістики складування
- •2.1. Управління матеріальними потоками на основі поопераційного обліку логістичних витрат
- •Зона зберігання – головне приміщення складу з єдиною матеріальною відповідальністю
- •Ділянка приймання
- •2.2. Визначення розмірів технологічних зон складу
- •3. Площі ділянок приймання і комплектування (Sпр і Sком)
- •4. Площа робочих місць (Sрм )
- •5. Площа приймальної експедиції (Sпе)
- •6. Площа відправної експедиції (Sев)
- •2.3. Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу
- •2.4. Ухвалення рішення про користування послугами найманого складу
- •2.5. Визначення місця розташування розподільчого складу на території, що обслуговується
2.2. Визначення розмірів технологічних зон складу
Метою даної задачі є виконання технологічних розрахунків, які пов’язані з організацією загальнотоварного складу підприємства.
Технологічні зони загальнотоварного складу показані на рис. 5.
Загальна площа склада Sзаг визначається по формулі
Sзаг = Sван + Sдоп + Sпр + Sком + Sрм + Sпе + Sев ,
де Sван – вантажна площадка, тобто площа, яка безпосередньо зайнята під зберігаємий вантаж;
Sдоп - допоміжна площа, тобто площа, яка зайнята проїздами і проходами;
Sпр - площа ділянки приймання;
Sком - площа ділянки комплектування;
Sрм - площа робочих місць, тобто площа в приміщеннях складів, відведена для устаткування робочих місць складських працівників;
Sпе - площа приймальної експедиції;
Sев - площа відправної експедиції.
Розглянемо порядок розрахунку величин, які входять у формулу.
1. Вантажна площа (Sван )
Формула для розрахунку вантажної площі складу має вид:
Sван = ,
де Q – прогноз річного товарообігу, (гр.од./рік);
З – прогноз величини товарних запасів, днів обігу;
Кн – коефіцієнт нерівномірності завантаження складу;
Квво – коефіцієнт використання вантажного обсягу склада;
Сν – приблизна вартість одного місця (1 М3) товару, зберігаємого на складі, (гр.од./м3);
Н – висота укладки вантажу на зберігання, (м).
Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу визначається як співвідношення товарообороту найбільш напруженого місяця до середньомісячного товарообороту складу. В проектних розрахунках Кн приймають в інтервалі 1,1 – 1,3.
Коефіцієнт використання вантажного обсягу склада характеризує щіліність і висоту укладки товару і розраховується по формулі:
,
де Vпов – обсяг товарів, який може бути розміщений на даному обладнанні по всій його висоті (м3);
Sзаг – загальна площа всього складу (м2);
Технологічно цей коефіціцєнт показує те, що обладнання складу неможливоповністю завантажити товаром. Для того, щод здійснювати його укладку і виємку, отрібно залишати технологічні зазори. Окрім того, вантаж дуже часто зберігається на піддонах, які мають стандартну висоту 144 мм і теж забирають частину вантажного об’єму.
Розрахунок Квво показав, що в випадку зберігання вантажу на піддонах Квво=0,64, без піддонів - Квво=0,67.
2. Площа проходів і проїздів (Sдоп)
Величина площі проходів і проїздів визначається після вибору варіанта механізації і залежить від типу використаних у технологічному процесі підйомно-транспортних машин. Якщо ширина робочого коридору працюючих між стелажами машин дорівнює ширині стелажного устаткування, то площа проходів і проїздів буде приблизно дорівнюва вантажній площі.
3. Площі ділянок приймання і комплектування (Sпр і Sком)
Площі ділянок приймання і комплектування розраховуються на підставі укрупнених показників розрахункових навантажень на 1 м2 площі на даних ділянках. У загальному випадку в проектних розрахунках можна сказати з необхідності розміщення на кожнім квадратному метрі ділянок приймання і комплектування 1 м3 товару. В стандартних довідниках наводиться кількість тонн того чи іншого товару, розташовуваного на 1м2 названих ділянок.
Площі ділянок приймання і комплектування розраховуються по наступним формулам:
,
де А2 - частка товарів, що проходять через ділянку приймання складу, %;
А3 - частка товарів, що підлягають комплектуванню на складі, %;
q — укрупнені показники розрахункових навантажень на м2 на ділянках приймання і комплектування, т/м2;
tпр - число днів перебування товару на ділянці приймання;
tком - кількість днів перебування товару на ділянці комплектування;
Ср - приблизна вартість однієї тонни збереженого на складі товару, гр.од./т.