
- •Тема 1. Органзаційн1 умови побудови
- •Тема 2. Облік грошових коштів 22
- •Тема 3. Облік розрахунків за зобов'язаннями 53
- •Тема 4. Облік дебіторської заборгованості 79
- •Тема 5. Облік праці та її оплати 103
- •Тема 6. Облік виробничих запасів, готової про дукції 137
- •Тема 7 облік поточних біологічних активів
- •Тема 8. Облік капітальних інвестицій 177
- •Тема 6. Облік виробничих запасів, готової про дукції 137
- •Тема 7. Облік поточних біологічних активів
- •Тема 8. Облік капітальних інвестицій 177
- •Тема 9. Облік основних засобів
- •Тема 10. Облік інших необоротних матеріаль них активів 242
- •Тема 11. Облік довгострокових біологічних ак тивів 246
- •Тема 12. Облік орендованих майнових паїв 267
- •Тема 13. Облік нематеріальних активів 279
- •Тема 14. Облік оренди 293
- •1.3. Особливості сільськогосподарського виробництва
- •2.1. Економічний зміст
- •2.2. Облік касових операцій
- •2.2.1 Вимоги до організації готівкових розрахунків
- •2.2.2. Документальне оформлення касових операцій
- •2.2.3. Облік грошових коштів у касі
- •2.3. Облік коштів на рахунках в банках у національній валюті
- •Розрахунки за акредитивами
- •2.4. Облік операцій на поточних рахунках в іноземній валюті
- •2.4.1 Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті
- •2.4.2. Документальне оформлення експортно-імпортних операцій
- •2.4.3. Характеристика рахунків з обліку коштів в іноземній валюті
- •2.4.4. Облік курсових різниць
- •2.6. Облік інших коштів
- •3.1. Визначення, класифікація та оцінка зобов'язань
- •3.2. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками
- •631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;
- •632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»;
- •633 «Розрахунки з учасниками пфг».
- •3.3. Облік розрахунків за страхуванням
- •3.4. Облік розрахунків з учасниками
- •671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;
- •672 «Розрахунки за іншими виплатами».
- •3.5. Облік розрахунків за іншими операціями
- •3.6. Облік поточної
- •611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті»;
- •612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті».
- •3.7. Облік кредитів банку
- •3.7.1. Економічний зміст кредитів банку
- •3.7.2. Облік короткострокових позик
- •3.7.3. Облік довгострокових кредитів банку
- •3.8. Облік доходів майбутніх періодів
- •4.1. Дебіторська заборгованість, її види
- •4.2. Облік сумнівних боргів
- •4.3. Облік розрахунків з покупцями та замовниками
- •361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;
- •362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;
- •363 «Розрахунки з учасниками пфг».
- •4.4. Облік розрахунків за виданими авансами
- •4.5. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •4.6. Облік розрахунків за нарахованими доходами
- •4.7. Облік розрахунків за претензіями
- •4.8. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
- •4.9. Облік розрахунків з іншими дебіторами
- •5.1. Нормативне регулювання та завдання обліку оплати праці
- •5.2. Склад фонду оплати праці
- •5.3. Облік чисельності працівників та відпрацьованого часу
- •5.4. Первинний облік праці та її оплати
- •5.5. Зведений облік праці та її оплати
- •5.6. Утримання із заробітної плати та нарахування на неї
- •661 «Розрахунки за заробітною платою»;
- •662 «Розрахунки з депонентами»;
- •663 «Розрахунки за іншими виплатами».
- •Кореспонденція рахунків з обліку оплати пращ
- •Тема 6 облік виробничих запасів, готової продукції
- •6.5. Первинний облік руху продукції тваринництва
- •6.6. Оцінка готової продукції
- •Кореспонденція рахунків з обліку руху виробничих запасів, мшп
- •7.2. Визнання та оцінка поточних
- •7.4. Документальне оформлення операцій
- •212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»;
- •213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».
- •Кореспонденція рахунків з обліку поточних біологічних активів тваринництва
- •Типові кореспонденції з обліку будівництва об'єктів для власних потреб у забудовника
- •9.1. Економічний зміст основних засобів та завдання їх обліку
- •1. Основні засоби:
- •2. Інші необоротні матеріальні активи:
- •9.3. Оцінка основних засобів
- •1. Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № оз-і).
- •3. Акт на списання основних засобів (форма № оз-з).
- •4. Акт на списання автотранспортних засобів (форма № 03-4).
- •9.6. Облік переоцінки основних засобів
- •Типові кореспонденції з надходження основних засобів
- •Тема 11
- •11.1. Економічна сутність та визнання біологічних активів
- •11.5. Інвентаризація довгострокових біологічних активів
- •11.6. Закладка та вирощування багаторічних насаджень
- •Кореспонденція рахунків з відображення витрат із закладення багаторічних насаджень (незрілих довгострокових біологічних активів)
- •11.7. Формування основного стада
- •12.1. Сутність майнових паїв
- •13.1. Поняття нематеріальних активів та їх класифікація
- •13.6. Інвентаризація нематеріальних активів
- •14.2. Види та класифікація оренди
- •Суб'єкти фінансового лізингу
- •14.3. Облік операційної оренди
- •14.4. Облік фінансової оренди
- •Структура орендних платежів та розподіл їх за періодами
- •Тема 15
- •15.4. Синтетичний і аналітичний
- •15.6. Облік витрат на збут
- •721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства»;
- •722 «Дохід від спільної діяльності»;
- •723 «Дохід від інвестицій в дочірні підприємства».
- •731 «Дивіденди одержані»;
- •732 «Відсотки одержані»;
- •733 «Інші доходи від фінансових операцій».
- •751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій»;
- •752 «Інші надзвичайні доходи».
- •17.1. Характеристика організації виробництва та його обліку
- •91 «Загальновиробничі витрати».
- •911 «Загальновиробничі витрати рослинництва»;
- •912 «Загальновиробничі витрати тваринництва»;
- •913 «Загальновиробничі витрати промислових виробництв та інших підсобних виробництв».
- •9111 — «Цехові витрати відділення № 1»;
- •Примірний перелік статейвитрат
- •Основні кореспонденції рахунків з обліку адміністративних витрат
- •18.4. Облік фінансових витрат
- •951 «Відсотки за кредит»;
- •952 «Інші фінансові витрати»;
- •961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»;
- •962 «Втрати від спільної діяльності»;
- •963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства».
- •18.5. Облік інших витрат
- •18.6. Облік надзвичайний витрат
- •991 «Втрати від стихійного лиха»;
- •992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій»;
- •993 «Інші надзвичайні витрати».
- •940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості,активів, які обліковуються за справедливою вартістю»;
- •710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю».
- •20.3.3. Облік додаткового капіталу.
- •20.3.6. Облік неоплаченого капіталу.
- •20.2. Складові власного капіталу
- •20.3. Характеристика та облік власного капіталу
- •20.3.1. Облік статутного капіталу
- •20.3.2. Облік пайового капіталу
- •20.3.4. Облік резервного капіталу
- •20.3.5. Облік вилученого капіталу
- •451 «Вилучені акції»;
- •453 «Інший вилучений капітал».
- •20.3.7. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)
- •441 «Прибуток нерозподілений»;
- •442 «Непокриті збитки»;
- •443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»;
2.3. Облік коштів на рахунках в банках у національній валюті
2.3.1. Порядок відкриття рахунків у банках для підприємств, організацій та установ
Для зберігання коштів і здійснення безготівкових операцій в установі банку за місцем реєстрації підприємства або будь-якому банку України за згодою сторін відкриваються рахунки.
Порядок відкриття та проведення операцій на рахунках регулюється «Інструкцією про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року № 1172/8493.
Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом.
Банк може відмовити клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених законодавством України і договором.
Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу — вкладні (депозитні) рахунки.
Поточний рахунок — рахунок, відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
До поточних рахунків також належать:
рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;
поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб — нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;
поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;
карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками;
поточні рахунки виробничих фондів.
Вкладний (депозитний) рахунок відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клі-
31
єнтом на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі.
Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі «Відмітки банку».
До отримання банком повідомлення про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби операції за рахунком здійснюються лише із зарахування коштів.
Датою початку видаткових операцій за рахунком підприємця в банку є дата реєстрації отримання банком зазначеного повідомлення.
Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України.
Якщо суб'єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунку здійснюється в наступному порядку.
Особа, яка від імені юридичної особи відкриває поточний рахунок, має:
пред'явити паспорт або документ, що його замінює;
подати документи визначені Інструкцією.
Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:
заяву про відкриття поточного рахунка. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи. Якщо в штатному розписі немає посади головного бухгалтера або іншої особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;
копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту / засновницького договору / установчого акта / положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;
копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
32
копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.
Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків крім вищезазначених документів мають подати:
копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.
Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку «Додаткова інформація».
Якщо суб'єкт господарювання вже має в цьому банку поточний рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття нового поточного рахунку (зокрема, поточного рахунку за спеціальним режимом використання, поточного рахунку в іноземній валюті) здійснюється за умови подання цим клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та засвідченої в установленому порядку картки із зразками підписів і відбитка печатки.
Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:
на підставі заяви клієнта;
на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;
на підставі відповідного рішення суду або господарського СУДУ про ліквідацію суб'єкта господарювання;
у разі смерті власника рахунка — фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців);
V"
33
• на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.
Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цім рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.
2.3.2. Документальне оформлення безготівкових розрахунків
Безготівкові розрахунки в господарському обороті України проводяться відповідно до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.
Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.
Інструкцією встановлені правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких платіжних документів (інструментів):
меморіального ордера;
платіжного доручення;
платіжної вимоги-доручення;
платіжної вимоги;
розрахункового чека;
акредитива.
Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.
Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені Інструкцією платіжні документи (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладання договорів.
Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше ніж два), з використанням електронно-обчислювальних та друкарських машин, за один раз з використанням копіювального або самокопіювального паперу.
34
.Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).
Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи/підпис відповідальних осіб / особи.
Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача— «Дата надходження в банк стягувача», засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того ставиться штамп «Вечірня».
Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта.
Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій черговості:
у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;
у другу — списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;
у третю — списуються кошти на підставі інших рішень суду;
у четверту — списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;
у п'яту— списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.
Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.
Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.
Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.
Платіжне доручення — розрахунковій документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
з*
35
Банк
платника приймає платіжне доручення
до виконання протягом 10
календарних
днів з дати його виписки. День оформлення
платіжного доручення не враховується.
Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:
за фактично відвантажену / продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);
у порядку попередньої оплати;
для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;
для сплати податків і зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів;
в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або законодавства України.
Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень. Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який складається з двох частин:
верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;
нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.
Платіжні вимоги доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків.
Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках.
У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину.
Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.
Застосування платіжних вимог
Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувана в разі бсзспірного списання до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.
36
Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.
Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтам в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.
Для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу.
Платіжну вимогу стягувач подає до банку, що "його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог. Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника — протягом ЗО календарних днів з дати їх складання.
Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірника платіжної вимоги на примусове списання коштів (один з яких перший). Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Перший примірник платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.
Якщо стягувач сам надсилає до банку платника платіжну вимогу на примусове списання коштів, то банк, що обслуговує стягувача, повертає стягувачу всі примірники платіжної вимоги та не менше ніж один примірник реєстру. Перший примірник реєстру платіжних вимог із написом про одержання примірників платіжної вимоги, засвідчений підписом стягувача, залишається в банку, що обслуговує стягувача.
Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.
У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів.
Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
Розрахунковий чек — розрахунковий документ, містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекоутримувачу зазначеної в чеку суми коштів.
Розрахункові чеки використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розра-
37
хунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги).
Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» відповідних балансових рахунків у банку-емітенті.
Чекову книжку на ім'я чекодавця банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця.
Строки дії чекової книжки — один рік, чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці з дати їх видачі.
Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекоу-тримувачу протягом 10 календарних днів (день виписки чека не враховується).
Приймаючи чек до оплати, чекоутримувач перевіряє:
відповідність його встановленому зразку;
правильність заповнення;
відсутність виправлень;
відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;
строк дії;
достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;
наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця.
Після зазначеної перевірки чекоутримувач відриває чек від корінця, ставить на його зворотному боці та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.
Чекоутримувач здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстру розрахункових чеків — якщо рахунки чекодавця і чекоут-римувача відкриті в одному банку, і чотирьох примірниках — якщо рахунки чекодавця і чекоутримувача відкриті в різних банках.
Якщо чекодавець і чекоутримувач обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекоутримувача.
У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків чеками банк чекоутримувача приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до бан-ку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекоутримувача зараховуються банком, що його обслуговує, лише після отримання їх від банку-емітента.
38
Банк-емітент може відмовитися від оплати чека, якщо: чек або реєстр чеків заповнено з порушенням або є виправ лення, замість підпису стоїть факсиміле;
— чек виписаний чекодавцем на* суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками».