15.4. Синтетичний і аналітичний

ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)

Для забезпечення управлінців інформацією про доходи та ви­трати від реалізації з метою проведення аналізу, для контролю за розрахунками з покупцями та замовниками, для складання стати­стичної звітності, аналітичний облік реалізованої продукції, робіт та послуг ведуть в такому розрізі:

• за видами продукції;

• за напрямками реалізації.

Крім того ці дані формують в розрізі окремих груп доходів:

• реалізація продукції рослинництва;

• реалізація продукції тваринництва;

• реалізація продукції промислових переробок;

• реалізація тварин;

• реалізація робіт та послуг.

348

Також в Реєстрах аналітичного обліку реалізації доходи гру­пують в розрізі покупців та замовників продукції.

Особливістю відображення в обліку процесу реалізації є вико­ристання не одного, а кількох рахунків:

• рахунок 90 «Собівартість реалізації»— для обліку собі­вартості реалізації;

• рахунок 70 «Доходи від реалізації» — для обліку доходів від реалізації;

• субрахунки 641 «Розрахунки за податками» та 643 «По­даткові зобов'язання» — для обліку податкового зобов'язання з ПДВ, що зменшує суму доходу;

• рахунок 93 «Витрати на збут» — для обліку витрат по ре­алізації;

• рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» — для обліку розрахунків з покупцями продукції, робіт та послуг.

Основними з них є рахунки 70 «Доходи від реалізації» та 90 «Доходи від реалізації». Безпосередньо на них відображаєть­ся собівартість реалізованої продукції та сума визнаного доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» призначено для узагаль­нення інформації про доходи від реалізації готової продукції, то­варів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

• 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

• 702 «Дохід від реалізації товарів»;

• 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

• 704 «Вирахування з доходу»;

• 705 «Перестрахування».

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих пода­тків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, пе­редбачених законодавством); результат операцій перестрахуван­ня (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування»); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових орга­нізаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінан­сові результати».

На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» уза­гальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємс­тва торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про Доходи від реалізації товарів.

349

На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» під­приємства і організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і по­слуг, про результати зміни резервів незароблених премій.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та / або іншими напрямками, визначеними підприємством.

На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відо­бражаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покуп­цям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субра­хунку 704 «Вирахування з доходу» відображається списання де­бетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 705 «Перестрахування» підприємства, які є стра­ховиками відповідно до Закону України «Про страхування», уза­гальнюють інформацію про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування. За дебе­том субрахунку 705 «Перестрахування» відображаються суми час­ток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що належать перестраховикам за договорами перестрахування, за кре­дитом — частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що повертаються перестраховиками у разі дострокового припинення договору перестрахування. Щомісяця сальдо субрахун­ку 705 «Перестрахування» списується (закривається) у кореспон­денції із субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначено ра­хунок 90 «Собівартість реалізації». За дебетом рахунку 90 «Собіва­ртість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізова­ної готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізо­ваних товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

За дебетом цього рахунку підприємства, які здійснюють дія­льність з випуску та проведення лотерей на території України, відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості гото-

350

вої та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду — 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:

• 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

• 902 «Собівартість реалізованих товарів»;

• 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»;

• 904 «Страхові виплати».

На субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової про­дукції» ведеться облік виробничої собівартості реалізованої го­тової продукції.

На субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» ві­дображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

На субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і по­слуг» ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

На субрахунку 904 «Страхові виплати» підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування», узагальнюють інформацію про страхові суми і страхові відшко­дування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку.

Типові кореспонденції рахунків з операцій по реалізації про­дукції робіт та послуг приведені в табл. 15.1.

Для аналітичного і синтетичного обліку реалізації в умовах ви­користання журнально-ордерної форми обліку сільськогосподарські підприємства використовують такі облікові реєстри. Послідовність облікових записів до них показана в додатках 25 та 26, а також 2.

1. Журнал-ордер № 11 с.-г.;

2. Реєстр документів по реалізації готової продукції (безго­тівкові розрахунки) ф. 11.1 с.-г.;

3. Реєстр документів по реалізації товарів, робіт та послуг, виробничих запасів (безготівкові розрахунки) ф. 11.2 с.-г.;

4. Реєстр документів з реалізації продукції, матеріалів, ро­біт та послуг за готівку (за цінами реалізації) ф. 11.3 с.-г.;

5. Реєстр документів з реалізації продукції, матеріалів, ро­біт та послуг за готівку (за обліковими цінами) ф. 11.3а с.-г.;

6. Відомість аналітичного обліку реалізації продукції, ма­теріалів, робіт та послуг ф. 11.4 с.-г.;

7. Книга аналітичного обліку реалізації продукції, матері­алів, робіт та послуг ф. 11.5 с-г;

351

8. Оборотна відомість ф. 11.6 с.-г.;

8. Відомість обліку продажу шляхом взаємних розрахунків ф. 11.7 с.-г.;

10. Відомість аналітичного обліку за субрахунками рахун­ ка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ф. 11.8 с.-г.

На протязі місяця всі первинні документи з реалізації продук­ції, заносяться до відповідних Реєстрів. Реєстри побудовані шах-матним способом з використання позиційних записів.

До них на підставі первинних документів записуються дані про відвантажену продукцію та ії собівартість і позиційно по цьому ж рядку дані про отримання продукції покупцем. В окре­мих графах теж позиційно проставляється оплата цих сум.

В усіх документах підсумок щодо реалізації певного виду продукції узгоджують з даними звітів про рух матеріалів матері­ально-відповідальних осіб.

Так, в Реєстрі 11.1 с-г. накопичуються дані з продажу окремих видів сільськогосподарської продукції за видами реалізації, а також в розрізі покупців та замовників, що дає змогу отримати аналітичні дані для обліку розрахунків з заготівельними чи іншими організаціями. В Реєстрі в хронологічному порядку записуються: назва покупця, дата і номер ТТН, кількість відвантаженої продукції. Вартість відправленої продукції за обліковими цінами розраховують в цілому за Реєстром. Позиційно записують номер приймальної квитанції чи іншого доку­мента про прийняття покупцям продукції, вартість в цінах реалізації без ПДВ, сума ПДВ та разом до оплати. В окремих графах теж пози­ційно вказують оплату цих сум та номер і дату документа про оплату.

Реєстр 11.2 с.-г. застосовують для обліку реалізації інших ТМЦ, виконаних робіт та послуг за видами реалізації: в рахунок оплати праці, інша реалізація. Будова Реєстру аналогічна.

Реєстр 11.3 с-г. призначений для групування виручки від реалі­зації за готівку. Він складається касиром на підставі прибуткових касових ордерів та накладних про оплату готівкою за продукцію, роботи послуги. В ньому записують номер документа, прізвище особи, що сплатила кошти. Сума записується по окремих графах по кожному виду продукції (послуг) без ПДВ, в окремій графі запису­ється сума ПДВ та разом доход. В зв'язку з тим, що не вся оплачена продукція буде отримана в поточному місяці, необхідно вести конт­роль за такими сумами. Для цього в окремій графі проставляють суму, що оплачена, а продукція не отримана (за окремими особами). Ці дані отримують шляхом співставлення даних Реєстру 11.3 с.-г. та Реєстру 11.3а с.-г. Реєстр 11.3а с.-г. складається на підставі Звітів про рух матеріалів бухгалтером, що веде облік реалізації.

352

Таблиця 15.1

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (робіт, послуг)

Зміст операції	Дебет	Кредит
Реалізація продукції з попередньою оплатою:
1. Надійшла на поточний рахунок попередня оплата від замовника продукції	311	681
2. За першою подією виникає ПДВ	643	641
3. Відвантажена продукція і визнається доход	361	701
4. На суму ПДВ зменшується доход	701	643
5. Списана собівартість реалізованої продукції	901	27,26,21
6. Зараховано аванс	681	361
Реалізація без попередньої оплати:
1. Відвантажена продукція і визнано доход	361	701
2. На суму ПДВ зменшується доход	701	641
3. Списана собівартість реалізованої продукції	901	27
4. Надійшли кошти на поточний рахунок	311	361
Реалізація молока переробним підприємствам:
1. Відвантажене молоко переробному підприємству та одночасно визнано доход	361	701
2. Сума ПДВ 0 %	—	—
3. Списана собівартість реалізованого молока	901	27

Закінчення таблиця 15.1

Зміст операції	Дебет	Кредит
4. Нараховано дотацію відповідно до законодавства	361	48
5. На суму дотації визнається доход іншої операційної діяльності	48	718
6. Надійшли кошти від переробних підприємств на поточний рахунок	311	361
7. Дотація перераховується на спеціальний рахунок	313	361
Реалізація тварин переробним підприємствам:
1. Відвантажено тварин на м'ясокомбінат:
2. Списується собівартість тварин за фактично прийнятою живою масою	901	21
3. Відображено зменшення живої маси тварин з вини підприємства	949	21
4. Визнається доход	361	701
5. Нарахована сума дотації	361	48
6. Надійшли кошти за проданих тварин	311	361
7. Сума дотацій перераховується на окремий спеціальний рахунок для цільового викорис­тання коштів на розвиток тваринництва	313	311
Реалізація с-г продукції, тварин за готівку:
1. Надійшли кошти в касу за с-г продукцію, тварин, послуги	301	701
2. На суму ПДВ зменшено доход	701	641
3. Списана собівартість проданої продукції	901	27,23,21
4. Реалізація виробничих запасів:

	5. Надійшла готівка в касу L	301	712 |
	6 На суму ПДВ зменшено доход	712	641 J
	Реалізація на ринку:
	1 Передана продукція для реалізації підзвітній особі	27	27
	2. Списана собівартість реалізованої продукції (на підставі Звіту про продаж с-г продукції ф. І25	901	27
	3 Визнаться доход по реалізованій продукції	372	701
	4 Нереалізована продукція повернена в склад	27	27
	5 Доход зменшується на сумму ПДВ	701	641
	6. Сума отриманої виручки здається в касу	301	372
	7 Списані ринковий збір, плата за різні послуги по реалізації продукції	93	372
	Реалізація в рахунок оплати праці:
	1. Видана продукція працівникам і одночасно визнається доход в оцінці за відпускними ці­ нами	661	701
	2 На суму ПДВ зменшується доход	701	641
	3. Списана себівартість виданої продукції	901	27
	Реалізація в рахунок оплати за оренду земельних і майнових паїв:
	1. Видана с-г продукція в якості оплати за оренду землі та майнових паїв, одночасно ВИЗНа- ється доход	685	701
	2 На суму ПДВ зменшується лохол	701	641
	3 Списана собівартість реалізованої продукції	901	27

Дані Реєстрів підсумками заносяться в Відомість 11.4 с.-г.,

яка є реєстром аналітичного обліку і має будову аналогічну ін­шим Реєстрам. У Відомості 11.4 с.-г. аналітичний облік реалізо­ваної продукції в необхідному розрізі: за видами продукції, на­прямками реалізації і за кожним покупцем. Для цього позицій­ним способом записуються дані: номер документа на відванта­ження продукції, назва покупця, кількість та собівартість відван­таженої продукції, номер приймальної квитанції чи іншого доку­мента, що засвідчує отримання покупцем продукції, кількість прийнятої продукції, вартість в цінах реалізації без ПДВ, сума ГІДВ, всього сума доходу.

На окремих сторінках відомості ведуть окремо облік реалізації продукції рослинництва, тваринництва і т. д.

Якщо на підприємстві первинних документів з реалізації неба­гато, то Реєстри вказаних форм можна не складати, а реєструвати ці документи безпосередньо в Відомості ф. 11.4 с.-г.

Для накопичення даних про реалізовану продукцію з початку року використовують «Книгу аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт та послуг» (ф. 11.5 с.-г.).

В книзі на кожний аналітичний рахунок (вид продукції) відводиться один розворот, куди щомісяця на підставі відо­мості 11.4 с.-г. (або Реєстрів) записуються дані про собівар­тість реалізації та про отриманий доход від реалізації цієї продукції. Потім визначаються підсумки з початку року. Для перевірки правильності записів та звірки їх з Головною кни­гою додатково дані Книги узагальнюють в Оборотній відо­мості ф. 11.6 с.-г.

Для контролю за розрахунками по бартерних операціях ведуть Відомість 11.7 с.-г.

Для аналітичного обліку розрахунків з покупцями ведуть Ві­домість аналітичного обліку розрахунків з покупцями ф. 11.8 с.-г. Записи в неї здійснюють на підставі Реєстрів, Відомості 11.4, первинних документів та листків-розшифровок. За кожним поку­пцем наводиться залишок заборгованості на початок місяця, обо­роти за місяць і залишок на кінець місяця.

Журнал-ордер 11 с.-г. призначений для синтетичного обліку реалізації, а також для обліку доходів за іншими видами діяльно­сті, тобто за рахунками: 70, 71, 72, 73, 74, 75. Тобто, в цьому жу­рналі відображаються кредитові обороти за рахунками: 36, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 79.

Для формування цих доходів в журналі є окремі розділи «Ана­літичні дані до рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75».

356

По закінченні місяця чи року при закритті рахунків 7 класу, обороти з дебету рахунків 70-75 списуються в кредит рахунку 79 в цьому журналі.

Для обліку витрат діяльності використовують журнал-ордер № 15 с.-г., в якому відображають операції за рахунками: 17, 54, 90, 94, 95, 96, 97, 98, 99.

Інформація про витрати за рахунками 94 — 99 записується в спеціальні розділи цього журналу «Аналітичні дані по рахунках 94— 99» з інших журналів-ордерів та листків-розшифровок. Кредитові обороти за цими рахунках переносять до журналу-ордеру № 15 с.-г. при їх закритті в дебет рахунку 79 на підставі довідок бухгалтерії, складених за даними цих розділів.

Кредитові обороти по рахунках 90 та субрахунку 943 в поряд­ку їх закриття відносять в дебет 79 в журналі-ордері № 15 на під­ставі бухгалтерських довідок, що складаються з використанням «Книги обліку реалізації» ф. 11.5 с.-г.

15.5. Облік операцій зі зберігання та реалізації зерна на сертифікованих зерноскладах

Сільськогосподарське підприємство може передати своє зерно для зберігання до сертифікованого зернового складу (елеватору), з яким укладається договір складського зберігання зерна.

При передачі зерна на зберігання на елеватор, на кожну пар­тію відправленого зерна оформляється Товарно-транспортна накладна за формою № 1-с-г. (зерно) або формою № 12-зерно чи іншою формою, в яких робиться помітка «на зберігання». Крім цього власник зерна для його здачі на зберігання повинен оформити в органах санітарного контролю свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікротоксинів. Таке свідоцт­во видається власнику зерна санітарними станціями на основі до­слідження відібраних зразків зерна. На насіннєве зерно крім того надається копія сортового свідоцтва.

При прийманні зерна його зважують і дані зважування про­ставляють в усіх примірниках ТТН. Якщо є невідповідність маси нетто з даними господарства більш як 50 кг на 1 т, то складається Акт відхилення у довільній формі. Він підписується представ­ником підприємства, представником зернового складу та завіду­ючим елеватором.

На основі ТТН в бухгалтерії зерноскладу формується реєстр накладних за формою ЗХС-3 — для однорідних за якістю партій

357

зерна та за формою ЗХС-4 — для неоднорідних за якістю партій зерна. Ці реєстри складаються у двох примірниках на кожного власника і кожну культуру прийняту на зберігання. Перший при­мірник реєстру разом із товарно-транспортними накладними вла­сників зберігається в бухгалтерії елеватора, а другий разом з примірниками товарно-транспортних накладних передається вла­снику зерна.

Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад на підтвердження прийнятого зерна ви­дає один з таких документів:

• подвійне складське свідоцтво;

• просте складське свідоцтво;

• складську квитанцію.

Складська квитанція —- номерний складський документ за­гальнодержавного зразку, який видається зерновим складом, який бере на себе обов'язки зі зберігання товару, визначеної кі­лькості та якості протягом певного часу та видачі його власнику зерна. Складська квитанція замінила форму № 13, яка втратила силу з 1 серпня 2003 року.

Складська квитанція на зерно виписується складом одночасно з його прийняттям на зберігання, а складські свідоцтва — не піз­ніше наступного робочого дня після прийняття зерна. Складська квитанція виписується в обов'язковому порядку, як первинних документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна. Вона не є товаророзпорядчим документом, а тому не може бути передана іншій особі шляхом передавального надпису (ін­досаменту).

Просте складське свідоцтво — номерний товаророзпорядчий складський документ загальнодержавного зразка, що видається зерноскладом, який узяв на себе обов'язки зі зберігання визначе­ної кількості та якості товару протягом певного часу, а також йо­го страхуванню та видачі товару, зданого на зберігання особі, яка є володільцем складського документа. Просте складське свідоцт­во— це товаророзпорядчий документ, який видається на пред'явника. В цьому документі не дозволяється змінювати по­чатковий текст або робити будь-які написи і позначки.

Передача простого складського свідоцтва іншій особі з метою передачі йому товару, який зберігається на складі, здійснюється шляхом вручення свідоцтва набувачеві товару (без вчинення пе­редавального надпису). Передача простого складського свідоцтва прирівнюється до передачі зерна (ч. 1 ст. 42 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»).

358

Подвійне складське свідоцтво — номерний товаророзпоряд-чий складський документ загальнодержавного зразка, який вида­ється зерновим складом, що взяв на себе обов'язки зі зберігання визначеної кількості та якості товару протягом певного часу, а також його страхування та видачі товару, зданого на зберігання особі, яка є власником складського документа. Подвійне склад­ське свідоцтво складається з двох частин: А (складське свідоцт­во) та Б (заставне свідоцтво), які можуть бути відокремлені од­не від одного. Подвійне складське свідоцтво є товаророзпоряд-чим документом, який підтверджує прийняття товарним складом зерна на зберігання та право власника на витребування цього зе­рна. Подвійне складське свідоцтво передбачає також право його власника здійснювати оборот прав на товар, що перебуває на складі, без фактичного переміщення товару.

Оформлення партії зерна простим або подвійним свідоцтвом дає можливість його власнику використовувати цю партію зерна як предмет застави на протязі терміну його зберігання. Тому при намірі підприємства отримати кредит під заставу зерна, необхід­но оформляти просте або подвійне складське свідоцтво.

Складські документи на зерно виписуються у двох оригіналь­них примірниках та підписуються керівником зернового складу, головним бухгалтером і завідуючим лабораторією. Перший ори­гінальний примірник передається власнику зерна, а другий зали­шається на зерновому складі.

Бухгалтерський облік операцій зі зберігання зерна на сертифі-кованому складі (елеваторі).

Аналітичний облік зерна переданого на зберігання ведеться в розрізі видів, сортів, договорів на зберігання та зернових складів. Для обліку переданого зерна відкривають окремі субрахунки до рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробницт­ва», наприклад 275 «Зерно на зберігання в зерноскладі».

На зерновому складі може здійснюватись його доробка (дове­дення до базисних кондицій). Під час такої доробки зерно очи­щують від сміттєвих домішок, дрібного та некондиційного зерна та отримують зернові відходи 1 та 2 категорій, а також сміттєві домішки, що не використовуються.

Про проведену доробку зерносклад надає Акт очищення зер­на за формою № 34 та рахунок на оплату послуг.

Облік розрахунків із зерновим складом за послуги зберігання та очищення ведуть на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». У договорі на зберігання зерна зазначаються розцінки за надання різних послуг (приймання, зберігання, очи-

359

щення. сушіння тощо), а в рахунках зерновий склад вказує вар­тість наданих послуг виходячи з їх об'єму. Розрахунки можуть проводитись в грошовій формі або зерном, про що обумовлюєть­ся в договорі зберігання. Проте не має права розраховуватись зе­рном, що передане в заставу за простим або подвійним складсь­ким свідоцтвом.

Таблиця 15.2

КОРЕСПОНДЕНЦІЇ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ЗЕРНА В ЗЕРНОСКЛАДІ

Зміст запису	Дебет	Кредит
Відвантажене зерно власного виробництва в зерновий склад на зберігання	275	271
Списані відходи 1 категорії із основної продукції за ціною можливої реалізації (призначено для реалізації)	281	275
Списані відходи 2 категорії із основної продукції за оціночною вартістю (призначено для згодовування худобі)	208	275
Нараховано зерновому складу за приймання зерна, доробку, сушку (без ПДВ)	231	685
На суму ПДВ відображено податковий кредит	641	685
Оплачено послуги грошима	685	311
Оплата послуг за зберігання та доробку продукцією, що зберігається:
Списана передана продукція по її собівартості	901	275
Нараховано дохід від реалізації	361	701
На суму ПДВ	701	641
Проведено залік заборгованості розрахунків	685	361

Передане на зберігання зерно може бути продане зі складу іншому підприємству.

Для реалізації зерна, що забезпечене складською квитанцією на зерно, необхідно укласти договір купівлі-продажу. Після укладання договору, з метою переоформлення усієї документації, слід власнику зерна та покупцю прибути до зернового складу. На основі укладеного договору купівлі-продажу та оригіналу склад­ської квитанції, що повертається зерновому складу, здійснюється переоформлення складських документів на нового власника. Із новим власником, за умови, що зерно залишається в складі і далі

360

укладається договір на зберігання та виписується новий складсь­кий документ (складська квитанція чи складське свідоцтво на вимогу нового власника).

Кореспонденції рахунків у бухгалтерському обліку при відо­браженні операцій реалізації зерна приведена в табл. 15.3.

Таблиця 15.3

КОРЕСПОНДЕНЦІЇ РАХУНКІВ ПРИ ВІДОБРАЖЕННІ ОПЕРАЦІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕРНА

Зміст операції	Дебет	Кредит
Операції по реалізації зерна, що не передане в заставу:
Списано собівартість зерна після підписання Акту приймання-передачі зерна (складського свідоцтва)	901	27
Нараховано доход від реалізації зерна за реалізацій-ними цінами	361	701
Нараховано зобов'язання з ПДВ	701	641
Отримано кошти за реалізоване зерно	311	361
Операції по реалізації зерна, переданого в заставу:
Відображено вартість застави на позабалансовому ра­хунку	05
Списано собівартість зерна після підписання Акту приймання-передачі складського свідоцтва (частини А)	901	27
Нараховано доход за реалізоване зерно за цінами реа­лізації	361	701
Нараховано зобов'язання з ПДВ	701	641
Отримано кошти за реалізоване зерно	311	361
Погашено суму кредиту	601	311
Сплачено відсотки за кредит	684	311
Після отримання від банку заставного свідоцтва (час­тини Б) знято вартість застави		05
Передане заставне свідоцтво (частина Б) новому влас­нику складського свідоцтва (частини А)	-	-

Для реалізації зерна, що забезпечене подвійним складським свідоцтвом, слід укласти договір на купівлю-продаж зерна. В до­говорі передбачити умову, що перехід права власності на зерно настає з моменту здійснення передавальних надписів на подвій-

361

ному складському свідоцтві. На виконання умов договору скла­дається Акт приймання-передачі подвійного складського свідоц­тва на зерно. Переоформлення документів на зерновому складі не передбачається, оскільки складське свідоцтво є товаророзпоряд-чим документом.

Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» дозволяє володільцям складських свідоцтв розпоряджатись зерном, що зберігається в складі. Навіть у разі застави зерна володілець складського свідоцтва може розпоряджатись ним, але таке зерно не може бути взяте зі складу до погашення кредиту.