4.8. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Матеріальний збиток може бути заподіяний як шляхом умис­ного розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, так і в наслідок недбалого ставлення відповідальних працівників до вимог дотримання правил зберігання сировини, матеріалів, про­дуктів тощо.

Виявлення випадків заподіяння збитку на підприємствах су­проводжується проведенням інвентаризації майна в місцях його зберігання.

Матеріальні цінності, яких не вистачає, оцінюють за фактич­ною собівартістю і списують:

Дебет 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — Кредит 20 «Виробничі запаси», 21 «Поточні біологічні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 26 «Готова про­дукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», ЗО «Каса».

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) цінностей, який підлягає відшкодуванню визначається згідно з «Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим По­становою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встанов­лення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяч­но визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на доба­влену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв-А)-Іінф + ПДВ + Азб], (4.3)

де Рз — розмір збитків (у гривнях);

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту роз­крадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А — амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф. — загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

ПДВ — розмір податку на додану вартість (у гривнях);

Азб — розмір акцизного збору (у гривнях).

100

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінче­но, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нара­хуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю про­дукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректи­фікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використову­ється для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підпри-ємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановле­ними ставками) та податку на додану вартість. До визначеної та­ким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Вартість плодово-ягідних соків, консервованих з використан­ням сірчаного ангідриду або безокисного натрію, визначається виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на до­дану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визнача­ється за закупівельними цінами, які склалися на момент відшко­дування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено ве­деться на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завда­них збитків».

Підприємство за операціями за відшкодуванням завданого збитку не може мати прибуток. Тому різниця між сумою, що під­лягає відшкодуванню відповідальною особою та їх фактичною вартістю і сумою ПДВ вноситься до бюджету.

Таблиця 4.8

КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ВІДШКОДУВАННЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ

з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		Дебет	Кредит
1	Виявлена нестача матеріальних цін­ностей, грошових коштів	947	20, 22, 26, 27,30	500,00
2	Сума (умовна), що підлягає відшко­дуванню винною особою (розрахову­ється відповідно до Порядку № 116)	375	716	1 200,00

101

Закінчення табл. 4.8

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		Дебет	Кредит
3	Погашена нестача винною особою	301	375	1 200,00
4	Відображено податкове зо­бов 'язання з ГТДВ	716	641	100,00
5	Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету: 1200 - 600 = 600	716	642	600,00

Якщо борг в результаті неплатоспроможності не може бути погашений, то він списується:

Дебет 944 «Сумнівні та безнадійні борги»— Кредит 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Одночасно балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгова­ність» не менше трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника і остаточ­но списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборго­ваність» після надходження суми від матеріально-відповідальної особи, що зазначається:

Дебет рахунків ЗО «Каса», 31 «Рахунки в банках» — Кредит субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів», або у зв'язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.