11.2 Аналіз виробництва і реалізації продукції

Рівень ділової активності багато в чому визначає обсяг і зростання

реалізованої продукції. Остання ж залежить насамперед від обсягу

виготовленої продукції.

Тому оцінка ділової активності повинна починатись із аналізу

виробництва і реалізації продукції.

Аналіз виробництва продукції включає:

- оцінку виконання плану (контрактів, договорів, держзамовлень) у

натуральному, а при необхідності і в умовно-натуральному вимірі;

- оцінку виконання плану обсягу продукції у вартісному вимірі;

- оцінку виконання плану з асортименту;

- оцінку динаміки зазначених показників;

- оцінку впливу окремих факторів на зміну обсягу продукції.

Наведені вище напрямки аналізу застосовуються і для реалізованої

продукції.

185

Показники	Код рядка, № форми	Попередній період, тис. грн	Звітний період, тис. грн	Темп зростання (гр. 3 : гр. 2)  100, %
А	1	2	3	4
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	р. 035, ф. 2	56804	75823	133,5
2. Прибуток від реалізації продукції	р. 035 – (р.040 + + р. 070 + р. 080) ф. 2	2280	2327	102,1
3. Середня величина активів	р. 280, ф. 1	61068	64146	105,0

Детально аналіз виробництва і реалізації продукції розглядається в

дисципліні „Економічний аналіз” (частина „Управлінський аналіз”).

Нижче будуть подані лише окремі напрямки такого аналізу.

В табл.11.2. наведена динаміка показників виробництва і реалізації

продукції у натуральному і вартісному вимірах.

Таблиця 11.2 – Динаміка показників виробництва і реалізації продукції

Аналіз даних табл. 11.2. дозволяє зробити певні висновки. Обсяг

товарної продукції у звітному періоді у порівнянні з попереднім періодом

виріс на 34,68% або у абсолютному вимірі – на 19901,2 тис. грн. Обсяг

продукції у вартісній оцінці виріс по всіх групах продукції, за винятком

машин і устаткування для харчової промисловості. Найбільше як у

натуральному, так і у вартісному вимірі виріс обсяг підіймального та

завантажувального устаткування: темп зростання відповідно становить

1000,0%, тобто у десять раз, і 564,2%, тобто, більше, ніж у 5,6 раза.

В управлінні виробництвом важливо оцінити коефіцієнт

випередження (відставання), який визначається через співвідношення

обсягу реалізованої і товарної продукції.

Зазначений коефіцієнт становить:

- у попередньому періоді:

Кв = 56804,0 : 57556,1 = 0,987;

- у звітному періоді:

186

Показник		Обсяг продукції у прийнятих одиницях виміру	Вартість продукції у фактичних цінах (тис. грн)	Абсолютне відхилення (+,- )	Темп зростання, %
		Попе- редній період	Звіт- ний період	Попе- редній період	Звіт- ний період	(гр. 2 – - гр. 1)	(гр. 4 – – гр. 3)	(гр.2: :гр.1)  100	(гр. 4 : : гр. 3) · 100
А	Б	1	2	3	4	5	6	7	8
1. Печі хлібопекарські неелектричні, включаючи кондитерські	шт.	1	1	650,0	850,6	0	+200,6	100,0	130,9
2. Сушарки для сільськогосподарської продукції	шт.	6	9	11646,7	24432,7	3	+12786, 0	150,0	209,8
3. Машини та устаткування для харчової промисловості	шт.	17	20	22110,7	20324,4	3	-1786,3	117,6	91,9
4. Устаткування підіймальне та завантажувальне	шт.	1	10	402,7	2272,2	9	+1869,5	1000,0	564,2
5. Вузли та деталі до машин для перероблення інших харчових продуктів	тис.грн.	-	-	22610,2	29397,5	-	+6787,3	-	130,0
6. Гази промислові прості - кисень	3 т.м	47,8	48,3	136,1	179,9	0,5	43,8	101,0	132,2
Всього товарної продукції	тис.грн.	-	-	57556,1	77457,3	-	19901,2	-	134,6
Реалізована продукція	тис.грн.			56804,0	75823,0	-	19019,0	-	133,5

Одиниця виміру

Кв = 75823,0 : 77457,3 = 0,979.

Порівняння значення коефіцієнтів випередження (відставання) (Кв)

дозволяє зробити висновок, що у звітному періоді його значення дещо

нижче, ніж у попередньому періоді, що свідчить про зростання залишків

продукції на складах або відвантаженої продукції.

Співвідношення темпів зростання реалізованої продукції і товарної

продукції становить (133,5 : 133,4 = 0,992). Таке співвідношення також

пояснює зниження коефіцієнта випередження (відставання) у звітному

періоді у порівнянні з попереднім періодом.

Між товарною продукцією і реалізованою продукцією є певні

взаємозв’язки, які визначаються через побудовані баланси. Побудова

балансів залежить від методу розрахунків за продукцію.

Якщо виручка на підприємстві визначається по відвантаженій

продукції, то баланс на підприємстві буде таким:

ГП п ТП РП ГП к ,

(11.2)

звідси

РП Гпп ТП ГП к .

(11.3)

В тому випадку, коли виручка визначається після

відвантаженої продукції, баланс можна подати у такому вигляді:

ГП п ТП ВТ п РП ВТ к ГП к ,

сплати

(11.4)

звідси

РП Гпп ТП ВТ п ВТ к ГП к ,

(11.3)

де ГПп, ГПк – залишки готової продукції на складах відповідно на

початок і кінець періоду;

ТП – вартість товарної продукції;

РП – обсяг реалізації;

ВТп, ВТк – залишки відвантаженої продукції відповідно на початок і

кінець періоду.

Вартість виготовленої (реалізованої) продукції залежить від

кількості продукції у натуральному вираженні і середньої ціни.

Оцінка впливу зазначених показників на зміну обсягу продукції у

вартісному вимірі наведена у табл.11.3.

Зазначимо, що у табл. 11.3 включені лише ті види продукції із

табл. 11.2, які мають як натуральну, так і вартісну оцінку. Тому у перелік

продукції не включені вузли та деталі до машин для перероблення інших

харчових продуктів, оскільки у формі № 1П-НПП „Звіт про виробництво

промислової продукції” ця продукція на відміну від решти продукції

подана лише у вартісному вимірі.

187

Таблиця 11.3 – Факторний аналіз зміни обсягу продукції

Аналіз даних табл. 11.3 свідчить, що зростання обсягу товарної

продукції досягнуто лише за рахунок зростання фізичного обсягу.

Зниження ж середньої ціни для машин та устаткування для харчової

промисловості і підіймального та завантажувального устаткування

призвело до зниження обсягу всієї товарної продукції на 237,4 тис. грн. І

навіть зростання обсягу продукції по трьох видах за рахунок підвищення

середніх цін на продукцію не могло перекрити падіння двох видів

продукції. Така ситуація багато в чому пояснюється тим, що питома вага

товарної продукції „машини та устаткування для харчової промисловості”

у попередньому періоді становила 66,3% всієї продукції і знизилась у

звітному періоді до 42,3%, тобто майже на третину. Для підіймального та

завантажувального устаткування ситуація пояснюється значним

зниженням середньої ціни – майже в 1,8 раза.