5. Курс акції

К а

Д

R

 100%, у%

(10.16)

де Д – величина дивіденду на одну акцію;

R – ставка дисконту (рівень позичкового відсотка).

6. Балансова вартість однієї акції – цей показник характеризує

розмір акціонерного капіталу і резервного фонду компанії, що приходяться

на 1 акцію, тобто забезпеченість власними реальними активами з балансу.

БВ

АК РФ

Ао

, гр. од.

(10.17)

де АК – акціонерний капітал, тис. грн;

РФ – резервний фонд, тис. грн;

Ао – загальна кількість акцій на певну дату.

7. Ринкова вартість акції

РВа

Н А К а

100

, гр. од.

(10.18)

8. Рівень віддачі акціонерного капіталу

Р АК

ЧП 100

АК

,% .

(10.19)

9. Коефіцієнт дивідендності виплат

К Д

Д100

ЧП

.

(10.20)

167

Приклад.

Визначити поточну ринкову вартість облігації з

періодичною сплатою відсотків та її відповідність ціні продажу за такими

вихідними даними:

- номінал облігації при випуску визначено – 1000 грн /од.;

- сплата відсотків здійснюється щорічно за ставкою 30% від

номіналу;

- термін, на який була випущена облігація, – 3 роки;

- до погашення облігації залишилось 2 роки;

- ціна продажу облігації на фондовому ринку – 900 грн /од.;

- із урахуванням ризику даного типу облігацій норма її поточної

дохідності приймається в розмірі 35%.

Розв’язання: Використовуючи «Основну модель оцінки облігації»

знаходимо:

n

i1 (1 НД )

n



H о

(1 НД )

n



1000 0,3

1



1000 0,3

2



1000

(1 0,35) 2



 222,2 164,6 548,7 935,5грн.

Отже, поточна ринкова вартість облігації становить 935,5 грн. Ціна

продажу облігації на ринку становить за умовою задачі 900 грн, отже є

заниженою.

10.4 Аналіз ризику в інвестиційній діяльності

Ризик виникає завжди і це пов'язано з тим, що в ринковій економіці

функціонування підприємства відбувається в умовах невизначеності,

конфліктності, відсутності повної інформації.

Інвестиційний ризик являє собою можливість нездійснення

запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний

ефект) і отримання грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати,

обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект.

Для кількісного оцінювання рівня ризику використовується декілька

методів:

- метод експертних оцінок;

- ймовірнісно-статистичний (економіко-статистичний) метод;

- метод розрахунку терміну окупності проекту;

- метод аналогій;

- метод відсоткової ставки з поправкою на ризик;

- метод критичних значень та ін.

Більш детально зупинимось на ймовірнісно-статистичному методі.

Значення ймовірностей, які використовуються для оцінки ризику,

мають, зазвичай, статистичну природу. Отже, ймовірнісно-статистичний

метод застосовується при ризику подій, які спостерігались часто і коли

існує їх статистика.

168

(1 0,35)

(1 0,35)

ВОп

Во

Розглянемо застосування цього методу на прикладі.

Приклад. Початкові інвестиції у проект становлять 5000 грн

терміном на три роки. Розподіл ймовірностей грошових надходжень

зображено у табл. 10.1.

Таблиця 10.1 – Розподіл ймовірностей грошових надходжень

Розрахунок рівня ризику здійснюється за такою методикою:

1) знаходимо середньоочікуване значення ( X ), яке буде показувати

деяке орієнтовне значення параметра, навколо якого будуть групуватись з

найбільшою вірогідністю реальні показники:

Х хі di ,

(10.21)

де Х – середньоочікуване значення доходу;

dі – ймовірність одержання доходу;

xi – сума очікуваного доходу.

Х 1 = 0,3·750 + 0,5·1900 + 0,2·3155 = 1806 грн.

Х 2 = 0,2·830 + 0,3·1550 + 0,2·3400 = 1311 грн.

2) для порівняння проектів за рівнем ризикованості визначимо

середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації.

Середньоквадратичне відхилення характеризує ступінь відхилення

від середньоочікуваного значення в ту чи іншу сторону. Розраховується за

формулою:

n

[( x x)2 d ],

1

де n – число спостережень;

(10.22)

х

– розрахунковий дохід за проектом при різних значеннях

кон’юнктури;

x – середній очікуваний дохід за проектом;

d і – значення ймовірності, що відповідає розрахунковому доходу.

Отже, підставляючи дані задачі отримаємо такі результати:

2

 1 (750 1806) 2 0.3 (1900 1806) 0.5 (3155 1806) 2 0.2

 702919 838,4 тис. грн.

169

Роки Ймовірність Сума впровадження одержання очікуваного інвестиційного доходу dі доходу проекту (грн.), Хi 1-й проект	Ймовірність Сума одержання очікуваного доходу dі доходу (грн.), Хi 2-й проект
1-й 0,3	750	0,2	830
2-й 0,5	1900	0,3	1550
3-й 0,2	3155	0,2	3400

2

 2 (830 1311) 2 0.2 (1550 1311) 0.3 (3400 1311) 2 0.2

 936192,7 967,6 тис. грн.

Параметри середньоквадратичного відхилення

найчастіше

використовується як абсолютна міра ризику: чим більше його значення,

тим і більший ризик.

3) визначаємо коефіцієнт варіації, який показує, яку відносну частку

становить ризик від очікуваного параметру. Він характеризує мінливіть

можливих результатів від середньоочікуваного значення, у %.

Коефіцієнт варіації розраховується за формулою:

V



x

 100%,

(10.23)

Якщо V до 10% - це допустимий (низький) рівень ризику;

V від 10 до 25% - середній рівень ризику;

V перевищує 25% - високий рівень ризику.

За умовою задачі розрахуємо V:

V1 = (838,4 /1806) х 100% = 46 %;

V2 = (967,6 /1311) х 100% = 74%

Відносна частка ризику першого і другого проектів відповідно

становить 46 і 74 %. При виборі інвестиційного проекту серед двох і

більше запропонованих проектів вибирається проект з найменшим

ступенем ризику. Отже, із обчислених коефіцієнтів варіації двох

запропонованих проектів бачимо, що інвестору найкраще обрати 1-й

проект, тому що ризик тут є найменшим, а саме 46 %.

4) окрім вищенаведених показників широкого використання в аналізі

інвестиційної діяльності набули також показники: коефіцієнт ризику (Кр)

та бета-коефіцієнт ( ).

К р

максимально можливий збиток

 власного капіталу

,

(10.24)

при Кр менше 0,3 – допустимий рівень ризику;

Кр від 0,3 до 0,7 – критичний рівень ризику;

Кр більше 0,7 – катастрофічний рівень ризику.

5) коефіцієнт - характеризує рівень змінюваності цін на окремі

інструменти або їх портфель порівняно зі зміною цін на фінансовому

ринку в цілому.



К і



,

(10.25)

де

К

–

коефіцієнт кореляції між прибутковістю

окремого

інструменту і середньою прибутковістю по ринку в цілому;

170

 і- середньоквадратичне відхилення ціни конкретного фінансового

інструменту;

 - середньоквадратичне відхилення цін по ринку в цілому.

Якщо для конкретної акції = 1, то зміна цін на неї по ринку в цілому

відбувається однаково.

Якщо = 0, то ціна на конкретний фінансовий інструмент ніяк не

реагує на зміну цін по ринку вцілому.

Якщо більше 0, то ціна на конкретний фінансовий інструмент

більшою мірою зміниться стосовно зміни цін на ринку в цілому.

Якщо менше 0, то ціна на конкретний фінансовий інструмент

меншою мірою зміниться стосовно зміни цін на ринку в цілому.