Систематичний курс філософії

піти на ризик, взяти на себе повноту відповідальності, вміння мислити новими поняттями.

Економічні переконання — це тверда впевнність у необхідності та перспек­тивності здійснення економічних перетворень шляхом реформування сус­пільства. Економічна переконаність — це суб'єктивна переконаність людини в істинності своїх економічних ідей і принципів господарювання, необхідності їх практичної реалізації.

Процес формування економічної переконаності — це не лише породження об'єктивного зовнішнього середовища, але й результат власної активності людини. У цьому плані переконаність має бути детермінована суб'єктивно, виникати на основі набутих знань, життєвого досвіду, практичних навиків.

Моральні цінності економіки. Сутність морального вирішення ринкових проб­лем полягає в їхньому нерозривному зв'язку з життєвими інтересами та цілями людини. Розвиток зв'язку між моральним вирішенням проблем ринку і життє­вими інтересами людини багато в чому залежить від рівня розвитку еконо­міки, її якісного і кількісного стану. Розрізняються умови цивілізаційного і «ди­кого» ринку, які по-різному впливають на моральні ціннісні орієнтації. У пер­шому випадку можна говорити про перспективу моральних виборів, у дру­гому — перевага аморалізму, який одержав своє обґрунтування у формулі «що вигідно будь-якою ціною, те й є моральним».

Вирішення моральних суперечностей можна досягти за рахунок розвитку ділової етики. Вона є системою норм соціальної відповідальності за поведінку людей, що дозволяє оцінити на основі моральних критеріїв характер взаємо­стосунків між керівниками та підлеглими, бідними та багатими. У бізнесі вона характеризує моральні критерії відносин між виробниками і споживачами, керівниками і співробітниками фірми (компанії), між самими фірмами, між ними та державою, суспільством.

_______________________________________________________

Філософські основи теорії лібералізму розробив австро-американський економіст Ф. Хайєк. У своїх працях він обгрунтував цінності індивідуа­лізму, вільного ринкового господарства і правової держави. Хайєк виступає проти колективізму та прагнення планувати економічне і соціальне життя, що неминуче призводить до тоталітаризму.

Важливу роль Хайєк відводить ринковому механізму як найбільш адек­ватному інформаційному закладу, який забезпечує координацію дій міль­йонів людей, залучених до господарсько-економічного життя. Велика увага в концепції Хайєка приділяється ролі конкуренції як невід'ємного інструменту ринку.

У розробці теорії нового суспільства особливе місце посідає концепція процвітання або добробуту. Йдеться про соціальну справедливість і рівність, ліквідацію бідності, питання розвитку демократії та культури, наслідування традицій тощо.

522

Розділ 9 • Філософія економіки

На межі ХХ-ХХІ ст. у теоретичних побудовах західних концепцій велику увагу привертають ідеї постмодернізму. На їх основі створюється віртуальна економіка. В умовах високо розвинутого виробництва першо­чергового значення набуває сфера нематеріальних цінностей (сфера послуг, індустрія розваг, система освіти тощо). Величезних масштабів досягає об­ласть знакового, або символічного виробництва. Якщо реальна економіка виробляє матеріальні речі, продукти, товари, послуги, то віртуальна еко­номіка орієнтована на створення образів або симуляцій.

________________________________________________________

Ділова етика містить такі принципи та норми моральної поведінки: довіра, відповідальність, благодійницька та спонсорська діяльність, справедливість, відкри­тість відносин із партнерами. Ділова етика утверджує у сфері ринкової еко­номіки зразки соціально-відповідального бізнесу.

Економічна культура функціонує у сфері економіки, в середині її. Вона є сукупністю соціальних цінностей і норм, у якій економіка та культура безпо­середньо переплітаються, утворюючи єдине ціле. Культура «проектується» на сферу соціально-економічних відносин.

Головний сенс економічної культури — людина, яка володіє економічними знаннями, соціальною зрілістю та відповідним духовним потенціалом. Світ економічної культури — це світ матеріальних і духовних цінностей, напов­нених людським смислом.

Особливості економічної культури: охоплює лише ті цінності, норми, потреби, які породжуються економікою та здійснюють на неї конкретний вплив; орієнтована на вироблення в людей культурних навичок в організації своєї діяльності, вміння володіти собою та розуміти колег; володіє різними формами впливу на економіку — практичними і теоретичними.

До змісту економічної культури входить: культура підприємництва; куль­тура виробництва у фірмі чи корпорації; культура управління; інформаційна культура.

Сутність і зміст економічної культури знаходить реалізацію в її функціях:

* Регулятивна — здійснюється за допомогою вже готових економічних концепцій, загальноприйнятих норм, відповідно до яких повинна відбу­ватися економічна діяльність.

* Трансляційна — передача новим поколінням ринкових цінностей, мотивів поведінки, створених попередніми поколіннями.

* Селекційна — відбір з існуючих ринкових цінностей і мотивів поведінки лише перспективні при одночасному утриманні позитивних, які містяться в попередньому досвіді.

* Інноваційна — оновлення ринкових цінностей і мотивів поведінки шляхом вироблення нових і запозичення життєздатних з економічної культури інших країн.

523