Систематичний курс філософії

Головний підсумок: відбувається широка конвергенція різних індуст­ріальних систем.

_______________________________________________

Банкіру з економічних позицій загалом байдуже, яким шляхом добуті гроші, що вкладені та забезпечують банку прибуток. У самому прибутку, набу­тому законним шляхом, немає нічого поганого. Однак, одна справа «зароб­ляти гроші», а інша — «робити гроші», і тому потрібно розрізняти ці поняття. Перше сумісне з гідністю людини, її чесністю, порядністю та звеличує в очах інших людей. Інше, навпаки, принижує людину і свідчить про її зневажливе став­лення до людей, які чесно заробляють гроші.

Гроші самі собою не «створюють» і не «руйнують» людину як особис­тість. Вони, як і техніка, індиферентні до індивіда й обслуговують людей різних політичних, релігійних, культурних орієнтацій. Усе залежить від людини, наяв­ності в ній або сил розуму, духовності, або сил наживи, гонитви за грошима. Питання про роль грошей в духовному вдосконаленні людини чи в зруйну­ванні її духовного світу потрібно адресувати самій людині. Нобелівська пре­мія, присуджена за великий вклад у розвиток науки, техніки, культури, завжди щось більше, ніж грошова винагорода та ціна золота, витраченого на виготов­лення медалі лідерства.

Основні духовні компоненти ринку: економічна свідомість; економічне мис­лення; економічна психологія; економічні переконання; моральні цінності економіки; економічна культура.

Відносно самостійним духовним утворенням, покликаним обґрунтувати процес формування та розвитку ринкової економіки, виступає економічна свідомість — сукупність економічних знань, поглядів, почуттів, настроїв на основі їхньої пізнавальної діяльності.

Економічна свідомість виступає як одна з форм суспільної свідомості й підкоряється її загальним закономірностям, характеризуючись співвідношенням двох рівнів: буденно-практичної та теоретичної свідомості. Ці рівні органічно пов'язані між собою, взаємодоповнюють один одного, характеризують різні щаблі проникнення людини в сутність навколишньої ринкової дійсності.

Економічна свідомість має низку особливих властивостей: цілепокла-дання — передбачення, програмування, регулювання дій, які мають зумо­вити практичну реалізацію поставленої мети; мотиваційна функція — оцінює думки, потреби, мотиви суб'єкта ринкової економіки, шляхи та засоби їх реа­лізації; орієнтаційна функція — спрямовує людину на задоволення розумних матеріальних потреб.

Задоволення натеріальних потреб має носити цивілізаційний характер і ви­ступати однією із спонукальних сил повнішого розвитку духовного світу лю­дини, всього суспільства. Орієнтація на споживацькі ідеали супроводжується десоціалізацією особистості, деформацією її духовності.

520

Розділ 9 • Філософія економіки

Економічна психологія — це галузь психології, яка реалізує взаємозв'язок психологічних характеристик індивідів, сімей, соціальних груп, здійснюючи значний вплив на сприйняття ними конкретної економічної дійсності і своєї поведінки. Вона виступає предметом безпосереднього й опосередкованого від­ображення системи економічних відношень виробництва, розподілу, обміну, вивчаючи передусім специфіку взаємостосунків людей. Головна мета економіч­ної психології — дослідження людини як вирішального суб'єкта господарських змін, («психологічного фактора» економіки) її вимоги полягають у тому, що будь-які, навіть найобґрунтованіші економічні рекомендації, повинні враховувати со­ціально-психологічні настрої мас, їхню реакцію на соціальні зміни.

Економічна психологія вивчає різні соціальні явища, породженні ринко­вою економікою, дає необхідний аналіз і рекомендації. Це стосується понять «психологія споживання» і «споживацька психологія», а також такого явища, як безро­біття. В останньому випадку, коли людина втрачає соціальний оптимізм, віру в майбутнє, психологічна допомога підтримує в суперечностях життя, повертає віру в себе.

Перехід до ринкової економіки вимагає іншої психологічної установки. її кардинальна основа — самореалізація та самоствердження особистості в певній системі.

Самореалізація — це одна з основних потреб особистості, яка бере початок із прагнення людини до розкриття своєї неповторної індивідуальності.

Самоствердження — це створення себе як особистості, активного суб'єкта ринкової економіки. Воно вимагає не лише громадянської позиції, але й розви­нених професійних і психологічних здібностей, творчого натхнення.

Економічне мислення — складова духовної діяльності людей, один із визначаль­них компонентів економічної свідомості. Це, насамперед, процес, де відбувається взаємодія індивіда, соціальної групи, суспільства з матеріально-економічним суб'єктом і знаходить своє результативне відображення у поняттях.

Економічне мислення має два взаємодіючих аспекта: відтворення свідо­містю людей їхніх економічних відношень у формі економічних ідей, кате­горій, законів, принципів господарювання в їхньому логічному зв'язку і конк­ретній системі; осмислення та засвоєння індивідом, соціальною групою, сус­пільством набутих економічних знань, переробки оперативної економічної інформації.

Економічне мислення у своєму розвитку проходить низку послідовних етапів: емпіричний — нагромадження первинних знань про ринкову економіку, її зов­нішні сторони та конкретні факти; абстрактний — перехід до формування більш глибоких, змістовних, загальних понять, проникнення економічної думки від явища до сутності; теоретичний — глибоке осмислення ринкових реалій, аналіз економічних законів як цілісної системи та синтез отриманих раніше знань.

Формування та розвиток ринкової економіки владно вимагає творчого еко­номічного мислення. Воно має низку невід'ємних властивостей: швидкість і смі­ливість думки, спостережливість, вибірковість, глибину міркувань, здатність

521