Історія філософії

Мовні знаки мають смисл лише у взаємодії один із одним і, таким чином, у силу своїх відмінностей. Слово набуває смислу в мові завдяки своїй відмінності від інших слів. Важливим є відношення слів один до одного, а не та матеріальна форма, в якій вони знаходять вираз, наприклад, завдяки письму або розмові. Значення лінгвістичного знаку визначається його місцем у реченні тексту.

Реконструювання поглядів Соссюра, переконання в тому, що немає важливішої соціальної складової, ніж мова, наводило на нетривіальну думку: за своєю структурою, внутрішньою впорядкованістю явища, які вивчаються, подібні до мови. Саме ця ідея стала лейтмотивом досліджень таких відомих структуралістів, як Леві-Стросс і Лакан. Показовим є аналіз структуралістами людини. Вони називають оманливим, хибним класичний образ людини — свідомого, творчого суб'єкта культури, який раціонально визначає лад життя. Загострюючи свою позицію, структуралісти стверд­жують: говорить не людина, а мова, діє не особистість, а безособова структура.

_______________________________________________________

Філософський структуралізм значною мірою є реакцією на суб'єктивізм та індивідуалізм екзистенціалізму, ідеї якого (особливо у філософії Ж.-П. Сарт­ра) набули у Франції 50-60-х років XX ст. форми політичного радикалізму та були достатньо популярними. На думку структуралістів, екзистенціалізм є крайнім проявом укоріненої в класичній філософії та поезії того, що люд­ський світ будується на самосвідомості суб'єкта.

14.2. Трансформації структуралізму

Пошук структур філософією здійснюється в найрізноманітніших галузях культури — мові, літературі, різних соціальних установках, в історії ідей, мис­тецтві, явищах масової культури, міфології тощо. Взагалі виявлення структур властиве всім галузям знання, оскільки наука, розкриваючи зв'язки та відно­шення, завжди має справу з певним системно-структурним утворенням, але в структуралізмі цей прийом виведений в основний метод. Наприклад, К. Леві-Стросс переконаний, що бінарність є принципом організації культури як такої, оскільки саме людське буття споконвіку суперечливе.

Філософ вважає, що первісні суспільства, на відміну від сучасних, збе­регли спосіб гармонійного поєднання суперечностей, які він називає над-раціоналізмом. Це, властиве міфу, поєднання раціонального та чуттєвого начал, за якого відбувається опосередкування суперечностей. Наприклад, об'єднуюча ланка між живим і мертвим постає в образі ворона — живої

186

Розділ 14 • Структуралізм

істоти, яка харчується мертвечиною. Несвідомі структури розуму, дані при­родою, бінарні Сучасній людині слід зрозуміти поверховість та обмеженість її раціоналізму, зрозуміти свою природу та відтворити втрачену гармонію протилежностей. Важливим підсумком його досліджень стало тлумачення міфу та мови як фундаментальних основ колективної свідомості, яка, на його думку, робить стійкими всі соціальні структури.

______________________________________________________________

Французький психоаналітик і філософ Ж. Лакан стверджує, що несві­доме належить науковому вивченню, а його хворобливі вияви — психоте­рапії, тому що «несвідоме структуроване як мова» та безпосередньо пов'язане з мовним виразом. Власне, в межах мови, яка утворює сферу символічного, зазвичай проходить життя людини. Поза нею — «реальне», до якого в людини немає безпосереднього виходу, й «уявне» — сфера нестійких суб'єктивних утворень.

Структуралізм як конкретний метод дослідження звертається до про­цесів діяльності, які опосередковуються спілкуванням їх учасників за до­помогою знакових систем, насамперед мови, а також первісними соціаль­ними та культурними структурами.

__________________________________________________________

Філософія структуралізму розвивається в руслі позитивізму, є його мод­ною модифікацією, в ній поставлено та вирішується низка цікавих проблем: виникнення та розвиток мови, міфолога, релігії, культури та їх впливи на со­ціальні структури; взаємозв'язки психічного та соціального, структури особис­тості та її самосвідомості, соціальної дії тощо.

Філософський структуралізм заявив про себе в конкретно-наукових дослідженнях. Він став, власне, науковим методом, який продуктивно засто­совують у лінгвістиці та деяких інших гуманітарних науках. За допомогою цього методу були досліджені системи родинних відношень, тотемізм, ритуали, міфи та інші явища життя первісних племен. Нові результати були одержані в літературознавстві, історії культури та інших галузях. Структу­ралізм розглядає важливе питання ментальних структур, які втілюють колективне, несвідоме та виявляють єдність мислення первісної та сучасної лю­дини. Це дуже важливо нині для пошуку широких узагальнень, універсалій і загальних схем розумової діяльності на основі виявлення глибинних струк­тур сучасної філософської думки, в якій спостерігається очевидний акцент на розгляді визначального впливу людського фактора.

187