- •4. Країни Стародавнього Сходу
- •7 .Система освіти і виховання у Спарті.
- •8.Освіта та педагогічна думка у Стародавньому Римі.
- •9.Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції
- •10.Лицарство в середні віки. Суспільно-педагогічна характеристика.
- •11.Гуманізм середньовіччя
- •12.Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А. Коменського.
- •13.«Велика дидактика» я.А. Коменського.
- •14.Теорія вільного виховання Жан-Жака Руссо та її послідовники
- •15. Д. Локк – прибічник реальної освіти.
- •16.Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки
- •17.Принцип природовідповідності.
- •18.Й.Г.Песталоцці. Основи початкової освіти.
- •19.Теорія розвиваючого навчання за Песталоцці і Дістервегом.
- •20.Й.Ф. Гербарт. Внесок у педагогіку як у наукову дисципліну.
- •21.Герберт Спенсер – прибічник реальної освіти.
- •22.Зарубіжна педагогіка хх ст. ( м. Хайдегер, ж.П. Сартр).
- •23.Виховання на території України у додержавний період.
- •24.Особливості виховання дітей у сім’ях східних слов’ян.
- •25.Християнство і поширення знань у Європі та Київській Русі (х-хіі ст.).
- •26.Розвиток писемності і шкільної освіти на Русі (іх-х ст.).
- •27.Педагогічна думка в Київській Русі (х-хіі ст.).
- •28. Ярослава Мудрого.
- •29. В. Мономаха
- •34.«Пересопницьке Євангеліє» як вітчизняна першокнига. Книги – слов’янські першодруки.
- •35.Братські школи в Україні і Білорусії (хvі- хvіі ст.).
- •36.Острозький колегіум.
- •37.Освіта в Україні за часів козацької доби.
- •38.Києво-Могилянська академія
- •39. Г.Сковорода
- •40.Особливості педагогічної думки регіонів України (о. Духнович).
- •41.Внесок т. Шевченка у моральність і відстоювання освіти для народу.
- •42.Розробка к. Ушинським принципу народності виховання («Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово»).
- •43.К. Ушинський «Людина як предмет виховання».
- •44.К. Ушинський про зміст освіти.
- •45.К. Ушинський «Проект учительської семінарії».
- •46.Громадсько-педагогічний рух в Україні (60-ті роки хіх ст.).
- •47.Послідовники к. Ушинського у розробці проблем методики початкової освіти (м. Корф, п. Лубенець та ін.).
- •48.Національно-освітнє питання у хіх ст. (т. Шевченко, м. Грушевський, м. Драгоманов, с. Русова та ін.).
- •49.Громадсько-педагогічна діяльність в Україні в середині хіх ст.
- •50.Демократичні ідеали м. Пирогова, х. Алчевської, т. Лубенця та інших діячів другої половини хіх ст.
- •51.Б. Грінченко, і. Франко, л. Українка та інші відомі українці про національну освіту (кін. Хіх ст. – поч. Хх ст.).
- •52.Просвітницька культурно-освітня і духовно-моральна діяльність і. Огієнка (після 1917 р.).
- •54.1917 Р. Центральна Рада. Започаткування першої української системи освіти. Перший міністр освіти України і. Стешенко. Громадська і педагогічна позиція.
- •55.Перші декрети Радянського уряду про освіту. Традиції, новації, ідеологія. І-а Всеукраїнська нарада з питань освіти.
- •56.Підготовка учителя в Україні в 20-ті роки. Іно.
- •57.Перетворення в галузі освіти. Кодекс про народну освіту (1922 р.).
- •59.Ліквідація неписьменності (20-30-ті роки) як фактор зміни загальної культури суспільства.
- •60.Співвідношення принципів демократизму і дисципліни в педагогічному методі а. Макаренка. «Педагогічна поема».
- •61.Особистість і колектив у педагогічній системі Макаренка.
- •62.Альтернативні оцінки педагогічного експерименту а. Макаренка вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою.
- •63.Деструктивні прояви суспільного та освітнього життя. Зміст і форма загальної освіти в Україні в 30-ті роки.
- •64.Альтернативність оцінок педології. Постанова «Про педологічні перекручення у системі Наркомосів» у рецепції дослідників кінця хх ст.
- •65. Закон "Про зміцнення зв'язку школи і життям і про дальший розвиток системи народної освіти в урср (1959р., квітень).
- •66.Освіта в Україні (період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.).
- •67.Педагогічна наука України в 40-70-тих рр. Особистісно орієнтована педагогічна концепція в. Сухомлинського.
- •68.В. Сухомлинський про виховання громадянина. Книга «Народження громадянина».
- •69.Новаторство в. Сухомлинського у контексті хх ст
- •70.В. Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім’ї. Книги «Батьківська педагогіка», «Серце віддаю дітям».
- •71.Послідовники в. Сухомлинського (о. Захарченко, ш. Амонашвілі та ін.).
- •72.Підготовка вчителя в Україні (1917-2010 рр)
- •73. Звільнення школи і педагогічної науки від орієнтації на ідеологію, від впливу авторитарно-адміністративної педагогіки (80-90 роки).
- •74.Національний педагогічний університет імені м.П. Драгоманова. Етапи становлення і діяльності.
- •75.Сучасна педагогічна освіта в Україні. Педагогічні університети України як генератори субкультури і освіти наступного тисячоліття.
- •76.Державні документи про освіту: Державна національна програма «Освіта» («Україна ххі ст.»), Закон України «Про загальну середню освіту» (1999 р.).
- •77.Проблема підготовки вчителя у сучасній світовій практиці.
- •78. Представники українського просвітництва в діаспорі(XX-XXI)
- •79.Досвід зарубіжної педагогіки XX ст. В сучасній діяльності освітян україни
- •80.Відкритість сучасної школи і сприйняття нею зарубіжних тенденцій освіти
- •82.Педагогічної науки (кінець хх ст.) в умовах творення концепції національної школи. Генерація організаторів і діячів анн україни
- •83.Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання.
- •84.Педагогічний університет імені м.П. Драгоманова в системі вищої освіти в Україні.
- •85.Історичний досвід освіти, педагогічного пошуку. Його переосмислення і втілення у концепції сучасної національної освіти.
72.Підготовка вчителя в Україні (1917-2010 рр)
На сьогоднішній день особистісно орієнтована парадигма освіти визначила нові змістовно ціннісні орієнтири освітнього процесу. Увага громадськості звертається на важливість і актуальність максимального розкриття потенціалу кожної людини, підготовки її до саморозвитку, самовизначення та самореалізації. Учитель з авторитарно-педагогічним світоглядом, який не вважає важливим особистісний саморозвиток людини, не визнає внутрішній світ джерелом особистісного зростання, сам неспроможний до повноцінного особистісного та професійного вдосконалення та становлення. Підготовка вчителя традиційно була спрямована на реалізацію передусім навчальної (дидактичної) функції. У школі все починається з учителя. І хоча результати навчання й виховання учнів залежали від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають, - важко сказати, що важливіше. Безумовно, величезною у справі музичного виховання є роль учителя, його особистості. Він, як носій знань, передає їх учням, і чим більше володіє знаннями, вміннями й навичками з музичного мистецтва сам учитель, тим краще засвоять зміст дисципліни діти. Без сумніву, Василь Олександрович сам був феноменальним вчителем, оскільки, за винятком біології, хімії і фізики у старших класах, сам міг провести будь-який урок (і проводив). Звичайно, він насамперед постійно збагачувався знаннями. Його бібліотека включала всю тодішню не лише фахову, а й соціологічну, психологічну, педагогічну літературу, яка видавалася в тодішньому Союзі РСР. Маловідомим є той факт, що коли вчителі словесності й класоводи відмовилися писати творчі роботи, то на засіданні психологічного семінару він поставив на обговорення 20 (як йому здавалося, кращих) власних творів. Природно, психологічний семінар був суттєвим чинником становлення майстерності павлиських вчителів. На заняттях семінару не просто обговорювалися певні теми, а обов'язково щоразу дискутувалися проблеми невстигаючих дітей, дії окремих учнів. При цьому В. Сухомлинський спонукав вчителів до глибокого аналізу з урахуванням психологічних та індивідуальних особливостей кожного учня.
73. Звільнення школи і педагогічної науки від орієнтації на ідеологію, від впливу авторитарно-адміністративної педагогіки (80-90 роки).
У постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів «Про дальше покра-щення навчання, виховання учнів загальноосвітніх шкіл і підготовки їх до праці» від 22 грудня 1977 року вказувалося, що школа зобов'язана допомогти учням оволодіти глибокими знаннями основ наук і трудовими навичками. Постанова підкреслювала важливість єдності навчання і виховання, тісного взаємозв'язку розумового, трудового і морального виховання, а також поєднання навчання з участю у виробничій праці. Особлива увага приділялась питанням змісту і методам навчання, удосконаленню навчально-виховного процесу, позакласної і позашкільної роботи, яка повинна враховувати інтереси і бажання школярів. Одночасно з даною постановою була прийнята постанова про безплатне користування підручниками і про створення шкільних бібліотечних фондів підручників. На жаль, вищезгадані постанови не працювали, і радянська влада поступово входила в кризовий період, піддавалась «застійним» впливам, характерним для всього суспільства. В 1984 р. була зроблена спроба вивести школу з кризи, накреслено заходи по проведенню реформи загальноосвітньої і професійної школи, яка мала на меті подолання наявних недоліків в системі освіти, в змісті і методах навчання і виховання.