- •4. Країни Стародавнього Сходу
- •7 .Система освіти і виховання у Спарті.
- •8.Освіта та педагогічна думка у Стародавньому Римі.
- •9.Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції
- •10.Лицарство в середні віки. Суспільно-педагогічна характеристика.
- •11.Гуманізм середньовіччя
- •12.Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А. Коменського.
- •13.«Велика дидактика» я.А. Коменського.
- •14.Теорія вільного виховання Жан-Жака Руссо та її послідовники
- •15. Д. Локк – прибічник реальної освіти.
- •16.Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки
- •17.Принцип природовідповідності.
- •18.Й.Г.Песталоцці. Основи початкової освіти.
- •19.Теорія розвиваючого навчання за Песталоцці і Дістервегом.
- •20.Й.Ф. Гербарт. Внесок у педагогіку як у наукову дисципліну.
- •21.Герберт Спенсер – прибічник реальної освіти.
- •22.Зарубіжна педагогіка хх ст. ( м. Хайдегер, ж.П. Сартр).
- •23.Виховання на території України у додержавний період.
- •24.Особливості виховання дітей у сім’ях східних слов’ян.
- •25.Християнство і поширення знань у Європі та Київській Русі (х-хіі ст.).
- •26.Розвиток писемності і шкільної освіти на Русі (іх-х ст.).
- •27.Педагогічна думка в Київській Русі (х-хіі ст.).
- •28. Ярослава Мудрого.
- •29. В. Мономаха
- •34.«Пересопницьке Євангеліє» як вітчизняна першокнига. Книги – слов’янські першодруки.
- •35.Братські школи в Україні і Білорусії (хvі- хvіі ст.).
- •36.Острозький колегіум.
- •37.Освіта в Україні за часів козацької доби.
- •38.Києво-Могилянська академія
- •39. Г.Сковорода
- •40.Особливості педагогічної думки регіонів України (о. Духнович).
- •41.Внесок т. Шевченка у моральність і відстоювання освіти для народу.
- •42.Розробка к. Ушинським принципу народності виховання («Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово»).
- •43.К. Ушинський «Людина як предмет виховання».
- •44.К. Ушинський про зміст освіти.
- •45.К. Ушинський «Проект учительської семінарії».
- •46.Громадсько-педагогічний рух в Україні (60-ті роки хіх ст.).
- •47.Послідовники к. Ушинського у розробці проблем методики початкової освіти (м. Корф, п. Лубенець та ін.).
- •48.Національно-освітнє питання у хіх ст. (т. Шевченко, м. Грушевський, м. Драгоманов, с. Русова та ін.).
- •49.Громадсько-педагогічна діяльність в Україні в середині хіх ст.
- •50.Демократичні ідеали м. Пирогова, х. Алчевської, т. Лубенця та інших діячів другої половини хіх ст.
- •51.Б. Грінченко, і. Франко, л. Українка та інші відомі українці про національну освіту (кін. Хіх ст. – поч. Хх ст.).
- •52.Просвітницька культурно-освітня і духовно-моральна діяльність і. Огієнка (після 1917 р.).
- •54.1917 Р. Центральна Рада. Започаткування першої української системи освіти. Перший міністр освіти України і. Стешенко. Громадська і педагогічна позиція.
- •55.Перші декрети Радянського уряду про освіту. Традиції, новації, ідеологія. І-а Всеукраїнська нарада з питань освіти.
- •56.Підготовка учителя в Україні в 20-ті роки. Іно.
- •57.Перетворення в галузі освіти. Кодекс про народну освіту (1922 р.).
- •59.Ліквідація неписьменності (20-30-ті роки) як фактор зміни загальної культури суспільства.
- •60.Співвідношення принципів демократизму і дисципліни в педагогічному методі а. Макаренка. «Педагогічна поема».
- •61.Особистість і колектив у педагогічній системі Макаренка.
- •62.Альтернативні оцінки педагогічного експерименту а. Макаренка вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою.
- •63.Деструктивні прояви суспільного та освітнього життя. Зміст і форма загальної освіти в Україні в 30-ті роки.
- •64.Альтернативність оцінок педології. Постанова «Про педологічні перекручення у системі Наркомосів» у рецепції дослідників кінця хх ст.
- •65. Закон "Про зміцнення зв'язку школи і життям і про дальший розвиток системи народної освіти в урср (1959р., квітень).
- •66.Освіта в Україні (період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.).
- •67.Педагогічна наука України в 40-70-тих рр. Особистісно орієнтована педагогічна концепція в. Сухомлинського.
- •68.В. Сухомлинський про виховання громадянина. Книга «Народження громадянина».
- •69.Новаторство в. Сухомлинського у контексті хх ст
- •70.В. Сухомлинський про поєднання виховних завдань школи і сім’ї. Книги «Батьківська педагогіка», «Серце віддаю дітям».
- •71.Послідовники в. Сухомлинського (о. Захарченко, ш. Амонашвілі та ін.).
- •72.Підготовка вчителя в Україні (1917-2010 рр)
- •73. Звільнення школи і педагогічної науки від орієнтації на ідеологію, від впливу авторитарно-адміністративної педагогіки (80-90 роки).
- •74.Національний педагогічний університет імені м.П. Драгоманова. Етапи становлення і діяльності.
- •75.Сучасна педагогічна освіта в Україні. Педагогічні університети України як генератори субкультури і освіти наступного тисячоліття.
- •76.Державні документи про освіту: Державна національна програма «Освіта» («Україна ххі ст.»), Закон України «Про загальну середню освіту» (1999 р.).
- •77.Проблема підготовки вчителя у сучасній світовій практиці.
- •78. Представники українського просвітництва в діаспорі(XX-XXI)
- •79.Досвід зарубіжної педагогіки XX ст. В сучасній діяльності освітян україни
- •80.Відкритість сучасної школи і сприйняття нею зарубіжних тенденцій освіти
- •82.Педагогічної науки (кінець хх ст.) в умовах творення концепції національної школи. Генерація організаторів і діячів анн україни
- •83.Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання.
- •84.Педагогічний університет імені м.П. Драгоманова в системі вищої освіти в Україні.
- •85.Історичний досвід освіти, педагогічного пошуку. Його переосмислення і втілення у концепції сучасної національної освіти.
42.Розробка к. Ушинським принципу народності виховання («Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово»).
В основі педагогічної системи К.Ушинського лежить ідея народності. "Всяка жива історична народність є найпрекраснішим створінням Господа на землі, і вихованню залишається тільки черпати з цього багатого і чистого джерела" , - писав він у статті "Про народність в громадському вихованні".
Під народністю К.Ушинський розумів своєрідність кожного народу, зумовлену його історичними та географічними умовами.
Характерною рисою для народності, в розумінні К.Ушинського, є громадськість. Він був переконаний у тому, що народна ідея виховання вимагає широкої громадської атмосфери навколо себе і не може бути здійснена без залучення найширших громадських сил. К.Ушинський писав: "Сам народ і його великі люди прокладають шлях в майбутнє: виховання тільки йде по цій дорозі...".
Керуючись ідеєю народності, К.Ушинський прийшов до висновку, що народна освіта повинна знаходитися в руках народу, а навчання дітей здійснюватися рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності. Навчання дітей рідною мовою, на думку К.Ушинського, має на меті: розвиток "природженої душевної здібності, яку називають даром слова", введення дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, пояснення їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі. Ці три цілі, зауважував педагог, досягаються не одна за одною, а разом.
Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана К.Ушинським в його чудовій статті "Рідне слово". "Мова народу - найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в´яне". Він вважав, що основними завданнями народної школи у вихованні особистості є виховання патріотизму засобами рідної мови, яка не тільки виражає духовні якості народу, а й являється найкращим його наставником, що вчив народ ще тоді, коли не було ні книжок, ні школи.
43.К. Ушинський «Людина як предмет виховання».
У розвитку педагогіки і психології велике значення мала праця Ушинського «Людина як предмет виховання», в якій докладно розглянуто багато важливих питань: розвиток почуттів, сприймання, пам'яті, уваги, уявлення, мислення, емоцій, мови тощо Виступаючи протії представників буржуазної психології і педагогіки (Гербарта, Бенеке та ін), які однобічно, абстрактно, з метафізичних позицій трактували психіку людини, він, навпаки, психічне життя людини, зокрема дитини, розглядав у русі, в зв'язку з розвитком суспільства. Як педагог і психолог Ушинський великого значення надавав розвитку активності дітей у процесі навчання та виховання, вказував на методи і способи психічного їх розвитку: правильний режим життя, виховання волі та інтересів, набування трудових навичок, умінь і звичок, подолання труднощів тощо Високо оцінюючи значення трудового народу в історії суспільства, він вважав, що й виховання підростаючого покоління повинно відбуватися в його Інтересах з обов'язковим врахуванням специфічних особливостей кожного народу. Тільки з сукупності практики і теорії виховання в різних народів може створитись загальнолюдська педагогічна система виховання, а й наука і мистецтво.