11.Гуманізм середньовіччя

Епоха Відродження зробила великий крок вперед, але гуманізм був обмеженим, обслуговуючи ідеї верхівки суспільства. Гуманісти не виступали проти експлуатації селян, не захищали їх права на освіту, а культура була доступною тільки заможному населенню.

Ф.Рабле виклав систему виховання, де показав навчання, засноване на вільному інтересі та активності дитини. Джерелом знань служать книги та вивчення природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди.

М.Монтень виступає за науку, яка вивчає речі, спирається на досвід і розумне пояснення фактів. Вважав, що освіта повинна розвивати самостійність думок, критичне ставлення до поглядів і авторитетів.

Вітторіно у 1424р. відкрив при дворі герцога Мантуанського школу, в якій навчались діти герцога, його наближених, та діти бідних батьків. Школа називалась "Будинком радості". Велика увага надавалась фіз вихованню. Тілесні покарання допускались лише за антиморальні дії. Вивчались давні мови, літератури, математика. Викор наочні посібники і практичні роботи. Школа була зразком для нових гуманістичних шкіл. Вітторіно називали "першим шкільним учителем нового типу".

12.Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А. Коменського.

В світогляді Коменського відбилися суперечності перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Світогляд педагога формувався під впливом джерел, які суперечили одне одному. Його наукові і практичні дослідження були спрямовані в реальний світ і на покращення життя в ньому. Загальне філософське бачення світу у Коменського формувалось завдяки античній філософії, релігії, ідеям Відродження.

Коменський відчував на собі недосконалість та несправедливість тогочасного суспільного устрою. Єдиним доцільним засобом реформування суспільства він називає зразкове виховання молоді. “Людина робиться людиною тільки завдяки вихованню“. Справу виховання молоді покладає на школи. Найважливіші педагогічні ідеї Коменського ґрунтуються на засадах сенсуалізму, філ течії, представники якої стверджують, що джерелом пізнання об’єктивного світу для людини служить чуттєвий досвід.

13.«Велика дидактика» я.А. Коменського.

Серед творів Коменського, центральне місце займає "Велика дидактика", у праці він виклав нову систему навч й вихов, піддавши критиці схоластичну школу, відірвану від потреб життя. "Велика дидактика» доводить, що людина прекрасне і досконале творіння; Мета людини за межами справжнього життя, а щоб приготування до нього є: наукова освіта, доброчесність (моральність), релігійність (благочестя). Людина від природи має добрі зерна прагнень, але, щоб стати хорошою людиною, потрібно отримати виховання; форму і зразок порядку в школі потрібно запозичити у природи. Висвітлюються методи навчання наукам, мистецтвам, мовам, моральності, благочестю. Ідеться про те, якою повинна бути шкільна дисципліна, пропонується поділ шкіл на чотири ступені."Велика дидактика" має три вступні самостійні розділи: перший — звернення до всіх, хто стоїть на чолі шкіл, церков, закладів, до правителів, батьків, опікунів; другий — привіт читачам; третій — про користь дидактики. Свою педагогіку Коменський ставить на службу суспільним завданням: "Якщо ми хочемо, щоб були добре обладнані і процвітали церкви, держави і господарі, перш за все давайте впорядкуємо школи, щоб вони стали майстернями людей".