2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам

Призначення ПАБ-2АМ. Перископічна артилерійська бусоль – основний прилад розвідки батареї і дивізіону. Перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2АМ (рис.2.4) призначена для визначення азимутів напрямків, орієнтування гармат і приладів, для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, кутів нахилу і відстаней при виконанні топогеодезичної прив’язки.

Комплект ПАБ-2АМ. До комплекту ПАБ-2АМ входить: бусоль, тринога, азимутальна насадка АНБ-1, футляр приладу, акумулятор з приладдям для освітлення, перископ у футлярі, документація. Крім того, до комплекту входить далекомірна 2-метрова рейка.

Рисунок 2.4 – Перископічна артилерійська

бусоль ПАБ-2АМ

Основні ТТХ перископічної артилерійської бусолі:

а) оптичні: - збільшення монокуляра 8;

- поле зору 0-83 (5°);

б) конструктивні: кордони виміру відстані по

2-метровій рейці 50-400 м;

границі виміру кутів:

- горизонтальних 60-00 (360°);

- вертикальних ±3-00(±18°);

- перископічність 350 мм;

в) вагові: - вага приладу в футлярі 5,2 кг;

- вага триноги 3,4 кг;

- вага повного комплекту 11,5 кг.

Перископічність 350 мм

Перископ являє собою окрему оптичну насадку. Він використовується при роботі з бусоллю через укриття і залежно від місцевих умов може бути встановлений вертикально, полого і горизонтально (рис.2.5).

Рисунок 2.5 – Розріз перископа:

6 – затискний гвинт; 43 – захисне скло;

44 – дзеркало; 45 – накладка;46 – пружина;

47 – голівка; 48 – труба; 49 - голівка

Тринога призначена для установки бусолі в бойове положення (рис.2.6, 2.7). Вона складається з таких основних частин: головки триноги, чашки і трьох розсувних ніжок.

Рисунок 2.6 – Тринога: 50 – планка; 51 – защіпка; 52 – гвинт-затискач; 53 – голівка; 54 – чашка; 55 – вісь шарніра	Рисунок 2.7 – Тринога у бойовому та похідному положеннях: 56 – планки ніжки; 57 - гайка-затискач; 58 – затискач; 59 – ремінь; 60 – ремінь;61 – рейка з пробкою; 62 - башмак

Футляри – бусоль і перископ зберігаються і транспортуються у металевих (дюралевих) футлярах (рис.2.8). Футляри бусолі і перископу оснащені плечовими ременями для перенесення.

Освітлення – для роботи в нічний час у комплекті бусолі є освітлення (рис.2.9). Освітлення складається із акумуляторної батареї у футлярі і освітлювальних приладів. Як джерело живлення застосовуються дві акумуляторні батареї типу 2КНБ-2, які з’єднані паралельно.

Рисунок 2.8 – Перископічна артилерійська бусоль у похідному положенні: 63 – футляр з бусоллю; 64 – тринога; 65 – футляр з перископом; 66 - сумка з комплектом освітлення	Рисунок 2.9 – Освітлення: 67 – акумуляторна батарея у футлярі; 67 – штепсельний розйом; 68 – патрон переносної лампи; 70 – патрон лампи сітки; 71 – маховички; 72 – сумка для комплекту освітлення; 73 – коробка з лампами

Загальна будова бусолі. Оптична схема приладу

ПАБ-2АМ складається з: вертикальної осі-шестерні з шаровою п’ятою; корпусу установочного черв’яка; орієнтир-бусолі; корпусу відлікового черв’яка; монокуляра (рис.2.10).

Вертикальна вісь-шестірня з шаровою п'ятою, корпус установочного черв'яка з основною шестірнею й орієнтир-бусоль складають нижню частину бусолі, що після орієнтування приладу залишається нерухомою.

Корпус відлікового черв'яка з монокуляром складає верхню частину бусолі, що обертається при роботі щодо нижньої частини на трубчастій осі основної шестерні.

Вертикальна вісь-шестірня поєднує всі частини бусолі. У нижній частині осі є шарова п'ята, за допомогою якої бусоль закріплюється у затискній чашці триноги.

Точне обертання бусолі навколо вертикальної осі досягається шляхом обертання маховичка установчого черв'яка. Для швидкого повороту бусолі від руки установочний черв'як виключається шляхом натискання на відведення.

На нижню стовщену частину основної шестерні вільно надіте кутомірне кільце; вище нього закріплено стопорними гвинтами бусольне кільце.

Кутомірне кільце оснащене гальмом у вигляді гальмового кільця. Під час натискання на важіль гальмового кільця гальмо виключається, і кутомірне кільце може бути повернене рукою на необхідний кут.

На бусольному і кутомірному кільцях нанесені шкали, кожна з яких має 60 поділок ціною 1-00. Парні поділки позначені цифрами 2, 4, 6 і т.д., що відповідає значенням 2-00, 4-00, 6-00 і т.д. На бусольному кільці цифри зростають у напрямку ходу годинникової стрілки, на кутомірному кільці – у зворотному напрямку.

Рисунок 2.10 – Розріз бусолі:

1 – шарова п’ята; 2 – кругла рукоять; 3 – кутомірна шкала (груба); 4 – бусольна шкала (груба); 5 – шкала (точна) вертикального наведення; 7 – шаровий рівень; 8 – бусольна шкала (точна); 9 – важільна рукоятка; 10 – барабан; 11 – орієнтир-бусоль; 12 – вісь; 13 – черв’ячне колесо; 14 – стопорний гвинт; 15 – черв’як; 16 – черв’ячне колесо; 17 – кругла рукоятка; 18 – важільна рукоятка; 19 – черв’як; 20 – основа; 21 – черв’ячне колесо; 22 – шкала (груба) вертикального наведення; 23 – кругла рукоятка; 24 – важіль; 25 – важільна рукоятка; 26 – кругла рукоятка; 27 – пружина; 28 – кришка; 29 – діоптрійна шкала; 30 – окуляр; 31 – сітка; 32 – призми (обертання); 33 – оправа об’єктива; 34 – об’єктив; 35 – кришка з тубусом; 36 – стопорний гвинт

Відлік поділок проводиться за допомогою покажчиків, нанесених на пластинці, закріпленій на верхній частині бусолі (на корпусі відлікового черв'яка). Покажчик для бусольного кільця позначений буквою Б, для кутомірного кільця – буквою У.

Штрихи і цифри на бусольному кільці пофарбовані чорною фарбою, на кутомірній – червоною.

Відлік поділок проводиться за допомогою покажчиків, нанесених на пластинці, закріпленій на верхній частині бусолі (на корпусі відлікового черв'яка). Покажчик для бусольного кільця позначений буквою Б, для кутомірного кільця – буквою У.

Штрихи і цифри на бусольному кільці пофарбовані чорною фарбою, на кутомірній – червоною.

Орієнтир-бусоль, призначена для орієнтування перископічної бусолі по магнітній стрілці, являє собою довгасту коробку, приєднану знизу до припливу корпуса установчого черв'яка. Всередині коробки на вістря шпиля, закріпленого в центрі, на агатовому підп'ятнику встановлена магнітна стрілка, а проти кінців стрілки укріплені пластинки з вказівними рисками.

У кришці коробки маються два скляних віконця для спостереження за збігом кінців стрілки з вказівними рисками при орієнтуванні бусолі. Зверху на кришці нанесені букви С і Ю, що відповідають північному і південному кінцям магнітної стрілки.

Гальмування магнітної стрілки і її звільнення здійснюються за допомогою пластинчастої пружини і гвинта гальма.

Для звільнення стрілки необхідно вигвинтити гвинт гальма і вивести кінець важеля запобіжника з-під коробки. При вгвинчуванні гвинта гальма магнітна стрілка піднімається зі шпиля і притискається до упора.

Корпус відлікового черв'яка вільно надітий на трубчасту вісь основної шестерні і з'єднаний з шестернею за допомогою черв'яка, змонтованого у корпусі. У верхній частині корпуса є кронштейни для установки монокуляра і припливи для кріплення оправи шарового рівня.

Під час обертання відлікового черв'яка верхня частина бусолі повільно повертається навколо вертикальної осі.

Під час натискання на вигнутий важіль відведення черв'як виходить із зачеплення з основною шестернею, завдяки чому верхню частину бусолі можна швидко повернути на будь-який кут.

На правому кінці відлікового черв'яка (поруч з відведенням) закріплений бусольний барабан і маховичок відлікового черв'яка.

Проти шкали бусольного барабана на припливі відведення розміщений покажчик, позначений буквою Б, для відліку поділок на бусольному барабані.

На лівому кінці відлікового черв'яка встановлений кутомірний барабан, який можна обертати і при нерухомому черв'яку. Для цього треба натиснути на кнопку, що звільняє кутомірний барабан від зчеплення з черв'яком і, обертаючи барабан, установити будь-яку поділку його шкали проти покажчика, позначеного буквою У.

Шкали бусольного і кутомірного барабанів мають по 100 поділок ціною 0-01, значення поділок нанесені на шкалі через 0-10. Повне обертання барабана повертає верхню частину приладу на кут 1-00, тобто на одну поділку бусольного і кутомірного кілець.

Відлік по бусольному (кутомірному) кільцю складається з відліку великих поділок бусольного (кутомірного) кільця по покажчику, відзначеному буквою Б (У), і малих поділок бусольного (кутомірного) барабана, відрахованих від тієї самої букви. Приклад відліку показаний на рис.2.11.

Відлік по бусольному кільцю і барабану 7-11; відлік по кутомірному кільцю і барабану 5-00.

Рисунок 2.11 – Зняття відліку по бусольному (кутомірному) кільцю

Монокуляр являє собою зорову трубу, яка дає пряме зображення. Оптична система монокуляра складається з об'єктива, двох обертаючих призм сітки й окуляра (рис.2.12). Окуляр можна фокусувати обертанням діоптричного кільця.

На діоптричному кільці нанесені поділки зі знаками плюс і мінус; установка кільця на нульову поділку відповідає нормальному оку, на поділку зі знаком плюс – далекозорому, а на поділку зі знаком мінус – короткозорому.

Сітка монокуляра (рис.2.13) встановлена у фокальній площині об'єктива і являє собою плоскопаралельну скляну пластинку, на поверхні якої нанесені дві кутомірні шкали і дві далекомірні шкали (горизонтальна і вертикальна).

Загальна величина кожної з кутомірних шкал дорівнює 0-80, ціна одного малого розподілу 0-05.

Далекомірні шкали призначені для вимірювання відстаней у межах від 50 до 400 м за допомогою двометрової рейки.

Далекомірні шкали мають таку ціну поділок:

2 м для вимірювання відстані від 50 до 100 м;

5 м для вимірювання відстані від 100 до 150 м;

10 м для вимірювання відстані від 150 до 200 м;

20 м для вимірювання відстані від 200 до 300 м;

50 м для вимірювання відстані від 300 до 400 м.

Рисунок 2.12 – Оптична схема монокуляра з перископом

30 – окуляр; 31 – сітка; 32 – призми (обертання); 34 – об’єктив; 43 – захисне скло; 44 – дзеркало

Під час роботи вночі сітку освітлюють через кругле вікно, що є в корпусі монокуляра, проти якого встановлюється патрон з електричною лампочкою.

У корпусі монокуляра бусолі (з боку об'єктива) є патрон осушення, призначений для поглинання вологи усередині монокуляра. Патрон осушення заповнений вологопоглиначем (силікагелем) синього кольору. Під час виявлення через оглядове скло патрона осушення зміни кольору вологопоглинача до блідо-рожевого або бруднувато-білого патрон осушення необхідно замінити на запасний.

Рисунок 2.13 – Сітка монокуляра ПАБ-2А

Для грубого спрямування візирної осі монокуляра на місцеві предмети на корпусі монокуляра є візирна канавка.

Для точного наведення монокуляра у вертикальній площині служить механізм вертикального наведення, що складається з осі-шестерні і з’єднаного з нею черв'яка з барабаном. Вісь-шестірня механізму вертикального наведення є одночасно горизонтальною віссю обертання монокуляра.

Кути нахилу, вимірювані за допомогою монокуляра, відраховуються по шкалі відлікової шайби, закріпленої з правого боку монокуляра, і барабана вертикального наведення. На відліковій шайбі нанесені поділки з ціною 1-00 по три поділки нагору і вниз від нульового положення.

На конічній поверхні барабана нанесено 100 поділок ціною 0-01, оцифрованих через 0-10 двома рядами цифр. Повний оберт барабана переміщає оптичну вісь монокуляра нагору або вниз на 1-00, тобто на одну поділку відлікової шайби. Штрихи поділок і цифри відлікової шайби і барабана, зафарбовані червоною фарбою, служать для відліку додатних кутів, а зафарбовані чорною фарбою – для відліку від’ємних кутів. Крім того, цифри відповідно позначені знаками «+» і «–».

Відлік шкалами механізму вертикального наведення чисельно дорівнює величині вимірюваного кута нахилу, складається з відліку великих поділок відлікової шайби і відліку малих поділок барабана вертикального наведення. Значення відліків беруться за відповідними покажчиками, поміщеними проти шкал.

Тринога призначена для установки бусолі в робоче положення. Вона складається з таких основних частин: затискної чашки, голівки і трьох розсувних ніжок. На одній з ніжок укріплений ремінь для перенесення триноги. Під час перенесення триноги ніжки її складають і стягують ременем.

Для забезпечення роботи з бусоллю під час сутінків або вночі призначений комплект освітлення, що складається з акумулятора і проводів з лампочками і вимикачами.

Акумулятор напругою 2,5 В у футлярі міститься в одному з відділень брезентової сумки, в інше відділення укладаються проводи і запасні лампочки в карболітовій коробці.

У похідному положенні на горловину кришки надягається ковпачок, закріплений на ланцюжку. Кришка футляра щільно закривається замком.

Перископ, що використовується під час роботи з бусоллю через укриття (перископічність 350 мм), надягають на об'єктив монокуляра і закріплюють за допомогою втулки з хомутиком і гвинта-затискача.

Азимутальна насадка АНБ-1 в комплекті з артилерійською бусоллю ПАБ-2АМ служить для визначення істинного азимута напрямку з точки на місцевості на будь-яку довільно вибрану точку зі спостереження двох зірок: альфа (Полярна зірка) і бета (Мала Ведмедиця) і для відмітки по Сонцю, Місяцю і зірках при кутах нахилу світила більше 18° (рис.2.14, 2.15).

Рисунок 2.14 – Азимутальна насадка АНБ-1: 6 – додаткова призма; 7 – рівень візиру; 8 – гвинт наведення візира; 9 – кронштейн з хомутиком; 10 – гвинт затискача хомутика; 11 – відлікова шайба	Рисунок 2.15 – Азимутальна насадка АНБ-1 у бойовому положенні: 1 – рівень візира; 2 – об'єктив; 3 – кришка; 4 – додаткова призма; 5 – індекс бусольного барабана; 6 – індекс бусольного кільця; 7 – відлікова шайба; 8 – барабан вертикального наведення; 9 – гвинт затискача хомута; 10 – гвинт наведення візира

Основні Т Т Х азимутальної насадки АНБ-1

Збільшення 4×;

Поле зору 9°;

Вага насадки 0,75 кг.

Азимутальна насадка складається з таких основних частин: візира, кронштейна з хомутиком і рівня.

Завдяки спеціальній призмі 6 (рис.2.14) у візира, що має поле зору 9°, можуть одночасно розглядатися Полярна зірка () і зірка () Малої Ведмедиці з кутовою відстанню між ними близько 15°.

У фокальній площині об'єктива й окуляра встановлена скляна плоско-рівнобіжна пластинка, на поверхні якої нанесені (рис.2.16) малий бісектор у вигляді шкали, квадрат з перехрестям і великий бісектор у вигляді двох рівнобіжних ліній.

Малий бісектор сітки призначений для введення зображення Полярної зірки () сузір'я Мала Ведмедиця. Для обліку видимого переміщення Полярної зірки щодо Полюса Світу шкала малого бісектора має 10 інтервалів, кожний з яких відповідає п'ятьом рокам. Перший розподіл відповідає часу спостереження з 1950 по 1955 рр., а останній – з 1995 по 2000 рр. Відповідно до цього перший і останній штрихи шкали позначені цифрами 1950 і 2000.

Рисунок 2.16 – Сітка ниток візира АНБ-1

і введення зірок  і  у бісектор сітки

Великий бісектор призначений для введення зображення зірки  сузір'я Мала Ведмедиця.

Перехрестя служить для фіксування Полюса Світу, а також для наведення на зірки і місцеві предмети.

Центральний квадрат служить для введення зображення Сонця (Місяця) під час спостереження і відмічання по них.

Окуляр на чітку видимість по оку спостерігача встановлюється обертанням діоптричного кільця.

Світлофільтр знімний, використовується під час спостереження Сонця.

Система «призма – об'єктив – сітка» складає рухому частину візира; вона може обертатися навколо своєї осі, що проходить через центр перехрестя сітки, при нерухомому окулярі. Можливість такого обертання необхідна для введення зірок  і  у свої бісектриси. Обертання голівки візира здійснюється маховичком.

Для грубого візування насадка оснащена механічним візиром у вигляді цілини і мушки.

В окулярній частині візира є отвори для підсвічування сітки і напрямні для кріплення патрона з лампочкою.

Кронштейн із хомутом призначений для установки і закріплення азимутальної насадки на патрубку монокуляра бусолі. Крім того, на кронштейні розміщений механізм вертикального наведення візира, що має затискний і навідний гвинти.

Під час точного (мікрометричного) обертання візира у вертикальній площині затискний гвинт повинен бути затиснутий. При відтиснутому затискному гвинті грубе наведення візира може бути здійснене обертанням візира рукою.

Рівень призначений для приведення горизонтальної осі обертання візира в горизонтальне положення.