- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •Артилерійська розвідка
- •Передмова
- •Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
- •1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні
- •2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів
- •2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам
- •2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості
- •2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.2 Підготовка бусолі до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.3 Основні перевірки бусолі
- •2.5 Далекоміри
- •2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
- •Основні характеристики
- •2.5.2 Комплект, загальна будова та принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •Документація:
- •Робота нічних приставок
- •Теоретична основа стереодалекоміра
- •Принципова схема стереодалекоміра
- •Принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •2.5.3 Комплект, ттх, загальна будова та принцип вимірювання відстані далекоміром
- •Тактико-технічні дані
- •2.6 Робота на далекомірах
- •2.6.1 Підготовка стереоскопічних далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней. Вивірка далекомірів
- •2.6.2 Підготовка квантових далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней
- •Питання для повторення і задачі.
- •3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
- •3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
- •Питання для повторення
- •Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •4.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
- •4.3.1 Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •4.4 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •4.5 Основні елементи обчислень під час топогеодезичної прив'язки
- •Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
- •4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Питання для повторення
- •Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
- •5.1 Загальні положення з організації розвідки
- •5.2 Цілевказання
- •5.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •Розв’язання
- •5.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •5.5 Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •5.6 Обробка даних засічок
- •5.7 Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Питання для повторення
- •Розділ 6 обслуговування стрільби
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра
- •6.3 Обслуговування пристрілювання за допомогою спряженого спостереження
- •Питання для повторення
- •Закінчення
- •Додаток а демаскуючі ознаки цілей
- •А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
- •А.2 Артилерія
- •А.3. Міномети
- •А.4 Ракетні системи залпового вогню
- •А.5 Протитанкові засоби
- •А.6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •А.7 Кулемети
- •А.8 Радіолокаційні станції
- •А.9 Спостережні пункти
- •А.10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •А.11 Деревоземляні та довгочасні вогневі споруди
- •А.12 Дротяні загородження
- •А.13 Мінні поля
- •А.14 Штаби і командні пункти
- •А.15 Підготовка противника до наступу
- •А.16 Ознаки підготовки противника до відходу і заміни частин
- •Додаток б визначення відстаней за допомогою короткої бази
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток н
- •Список літератури
- •Артилерійська розвідка
2.5 Далекоміри
2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
Створення приладів, за допомогою яких можна визначати відстані на місцевості до цілей або орієнтирів, нерозривно пов'язано з розвитком і удосконаленням вітчизняної артилерії. Після переходу артилерії до стрільби із закритих вогневих позицій виникла нагальна потреба підвищити дійовість артилерійського вогню, скоротити час і витрату снарядів на пристрілювання цілі. Ця проблема тісно пов'язана із швидкістю і точністю визначення координат цілей. Для цього і створювались прилади, які могли б визначити дальність і відхилення снарядів від цілі. У 1851 році російський офіцер Навроцький вперше запропонував далекомір для артилерії – прообраз нинішнього базисного далекоміра. В 1863 році викладач артилерійської академії Петрушевський В.Ф. створив для берегової артилерії горизонтально - базовий далекомір. У роки становлення Червоної Армії продовжувалось удосконалення і створення нової техніки і приладів. На основі досвіду Великої Вітчизняної війни, досягнень науки і техніки були розроблені нові зразки приладів і техніки, серед яких і стереоскопічні далекоміри ДС - 0,9, ДС -1, ДС - 2, а наприкінці 80-х років і ДС - 1М1.
Стереоскопічні далекоміри призначені для вивчення місцевості та цілей, вимірювання відстані (дальності), дирекційних кутів і кутів місця цілей (орієнтирів, реперів, розривів).
Вони застосовуються для ведення розвідки, визначення полярних координат цілей (орієнтирів, реперів), обслуговування стрільби артилерії та топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів.
Працювати з приладами можливо вдень і в сутінках, а в ночі по освітлених цілях, а також цілях, які виявляють себе спалахами світла. При встановленні на стереоскопічні далекоміри спеціальних приставок можна вести розвідку цілей, у складі яких є інфрачервоні джерела.
Стереоскопічні далекоміри знаходяться на озброєнні у взводах управління батареї і дивізіону, у взводах розвідки артилерійських частин і підрозділів, а також входять до комплекту КМУ 1В 14, 1В 15 і РРП-3 (РРП-4) для організації розвідки з виносного СП.
Основні характеристики
Характеристики |
ДС-1 |
ДС – 1М1 |
ДС-2 |
Збільшення |
12х |
15х |
20х |
Поле зору |
0-85 (5°) |
0-70 (4,2°) |
0-50 (3°) |
Роздільна здатність |
6" |
5" |
6" |
Межі вимірювання дальності |
400-16000 |
625-16000 |
1000-20000 |
Межі вимірювання кутів: |
|||
- горизонтальних |
60-00 (360°) |
60-00 (360°) |
60-00 (360°) |
- вертикальних |
±3-00 (±18°) |
±3-00 (±18°) |
±3-00 (±18°) |
Ціна поділки : |
|||
- грубих шкал лімба і рівня |
1-00 |
1-00 |
1-00 |
- точних шкал лімба і рівня |
0-01 |
0-01 |
0-01 |
Ціна поділки малої кутомірної сітки |
0-05 |
0-05 |
0-05 |
База |
1 м |
1 м |
2 м |
Перископічність |
302мм |
302мм |
389мм |
Маса комплекту приладу: |
|||
- в бойовому положенні |
30,2кг |
34кг |
98кг |
- в похідному положенні |
51,4кг |
56,5кг |
106,7кг |
- в похідному положенні з нічними приставками |
59,9кг |
65кг |
- |