- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •Артилерійська розвідка
- •Передмова
- •Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
- •1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні
- •2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів
- •2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам
- •2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості
- •2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.2 Підготовка бусолі до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.3 Основні перевірки бусолі
- •2.5 Далекоміри
- •2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
- •Основні характеристики
- •2.5.2 Комплект, загальна будова та принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •Документація:
- •Робота нічних приставок
- •Теоретична основа стереодалекоміра
- •Принципова схема стереодалекоміра
- •Принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •2.5.3 Комплект, ттх, загальна будова та принцип вимірювання відстані далекоміром
- •Тактико-технічні дані
- •2.6 Робота на далекомірах
- •2.6.1 Підготовка стереоскопічних далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней. Вивірка далекомірів
- •2.6.2 Підготовка квантових далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней
- •Питання для повторення і задачі.
- •3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
- •3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
- •Питання для повторення
- •Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •4.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
- •4.3.1 Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •4.4 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •4.5 Основні елементи обчислень під час топогеодезичної прив'язки
- •Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
- •4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Питання для повторення
- •Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
- •5.1 Загальні положення з організації розвідки
- •5.2 Цілевказання
- •5.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •Розв’язання
- •5.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •5.5 Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •5.6 Обробка даних засічок
- •5.7 Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Питання для повторення
- •Розділ 6 обслуговування стрільби
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра
- •6.3 Обслуговування пристрілювання за допомогою спряженого спостереження
- •Питання для повторення
- •Закінчення
- •Додаток а демаскуючі ознаки цілей
- •А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
- •А.2 Артилерія
- •А.3. Міномети
- •А.4 Ракетні системи залпового вогню
- •А.5 Протитанкові засоби
- •А.6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •А.7 Кулемети
- •А.8 Радіолокаційні станції
- •А.9 Спостережні пункти
- •А.10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •А.11 Деревоземляні та довгочасні вогневі споруди
- •А.12 Дротяні загородження
- •А.13 Мінні поля
- •А.14 Штаби і командні пункти
- •А.15 Підготовка противника до наступу
- •А.16 Ознаки підготовки противника до відходу і заміни частин
- •Додаток б визначення відстаней за допомогою короткої бази
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток н
- •Список літератури
- •Артилерійська розвідка
Питання для повторення
Що включає підготовка спостережних пунктів до роботи?
Сутність топогеодезичної прив’язки спостереженого пункту.
Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку):
полярний спосіб;
засічки;
спосіб Болотова (сутність);
хід.
Порядок визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків:
геодезичний спосіб;
гіроскопічний спосіб;
кутовий хід;
одночасним відмічанням по небесному світилу.
Обчислення прямої і зворотної геодезичної задачі.
Вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів.
Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
5.1 Загальні положення з організації розвідки
На кожному спостережному пункті розвідка організується з моменту його заняття і ведеться безперервно до його залишення.
Розвідка за допомогою оптичних та електронно-оптичних приладів включає:
вивчення місцевості у розташуванні противника;
спостереження за діями противника для виявлення його живої сили, вогневих засобів, оборонних споруд та інших цілей;
визначення положення (координат) цілей, їх розміру та вивчення характеру дій цілей;
спостереження за положенням та діями своїх військ.
Вивчення місцевості включає:
топографічне орієнтування на місцевості і порівняння карти з місцевістю;
вибір орієнтирів і визначення їх координат;
визначення полів невидимості зі спостережного пункту;
визначення ділянок місцевості в розташуванні противника, зручних для розміщення його спостережних пунктів, вогневих позицій артилерії, ПТРК, позицій тактичних засобів ядерного і хімічного нападу та інших об'єктів розвідки.
Для ведення розвідки противника призначають:
взводу розвідки – смугу розвідки і райони особливої уваги;
відділенню розвідки – смугу (сектор) розвідки або напрямок розвідки;
розвіднику – сектор (об'єкт) або напрямок розвідки.
Смуга (сектор) розвідки призначається відповідно до задачі, яку виконує частина (підрозділ), і можливостей існуючих сил і засобів розвідки.
Райони особливої уваги включають місця ймовірного розташування найбільш важливих об'єктів (цілей), особливо тактичних засобів ядерного та хімічного нападу, вогневих позицій артилерії, мінометів, ПТРК, командних і спостережних пунктів, оборонних споруд, зосередження танків та мотопіхоти противника.
Об'єкт розвідки призначають під час ведення бойових дій у місті, горах та при прориві укріпленого району, а також під час підготовки до наступу, коли за короткий термін часу необхідно розвідати добре замасковані вогневі засоби та оборонні споруди противника.
Напрямок розвідки, як правило, призначають під час розвитку наступу у глибині оборони противника, при зустрічному бої та при переслідуванні відступаючого противника.
Спостереження у смузі (секторі, напрямку) розвідки ведеться на глибину прямої видимості і повинно забезпечувати добування даних про противника, які необхідні для його вогневого ураження.
Розвідка зі спостережних пунктів ведеться активно, безперервно та приховано в тісній взаємодії з розвідкою інших родів військ і повинна забезпечувати своєчасне отримання найбільш повних і точних розвідувальних даних про противника.