- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •Артилерійська розвідка
- •Передмова
- •Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
- •1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні
- •2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів
- •2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам
- •2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості
- •2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.2 Підготовка бусолі до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.3 Основні перевірки бусолі
- •2.5 Далекоміри
- •2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
- •Основні характеристики
- •2.5.2 Комплект, загальна будова та принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •Документація:
- •Робота нічних приставок
- •Теоретична основа стереодалекоміра
- •Принципова схема стереодалекоміра
- •Принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •2.5.3 Комплект, ттх, загальна будова та принцип вимірювання відстані далекоміром
- •Тактико-технічні дані
- •2.6 Робота на далекомірах
- •2.6.1 Підготовка стереоскопічних далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней. Вивірка далекомірів
- •2.6.2 Підготовка квантових далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней
- •Питання для повторення і задачі.
- •3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
- •3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
- •Питання для повторення
- •Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •4.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
- •4.3.1 Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •4.4 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •4.5 Основні елементи обчислень під час топогеодезичної прив'язки
- •Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
- •4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Питання для повторення
- •Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
- •5.1 Загальні положення з організації розвідки
- •5.2 Цілевказання
- •5.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •Розв’язання
- •5.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •5.5 Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •5.6 Обробка даних засічок
- •5.7 Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Питання для повторення
- •Розділ 6 обслуговування стрільби
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра
- •6.3 Обслуговування пристрілювання за допомогою спряженого спостереження
- •Питання для повторення
- •Закінчення
- •Додаток а демаскуючі ознаки цілей
- •А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
- •А.2 Артилерія
- •А.3. Міномети
- •А.4 Ракетні системи залпового вогню
- •А.5 Протитанкові засоби
- •А.6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •А.7 Кулемети
- •А.8 Радіолокаційні станції
- •А.9 Спостережні пункти
- •А.10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •А.11 Деревоземляні та довгочасні вогневі споруди
- •А.12 Дротяні загородження
- •А.13 Мінні поля
- •А.14 Штаби і командні пункти
- •А.15 Підготовка противника до наступу
- •А.16 Ознаки підготовки противника до відходу і заміни частин
- •Додаток б визначення відстаней за допомогою короткої бази
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток н
- •Список літератури
- •Артилерійська розвідка
Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
Програма для рішення ОГЗ для МК-52:
Крок |
Дія |
Код |
|
Крок |
Дія |
Код |
00 |
Пх 3 |
63 |
|
15 |
6 |
06 |
01 |
Пх 1 |
61 |
|
16 |
|
13 |
02 |
– |
11 |
|
17 |
Пх 9 |
69 |
03 |
В |
OE |
|
18 |
F x0 |
59 |
04 |
F х2 |
22 |
|
19 |
23 |
23 |
05 |
Пх 4 |
64 |
|
20 |
F |
25 |
06 |
Пх 2 |
62 |
|
21 |
БП |
51 |
07 |
– |
11 |
|
22 |
28 |
28 |
08 |
хП 9 |
49 |
|
23 |
F |
25 |
09 |
F х2 |
2 |
|
24 |
/–/ |
OL |
10 |
+ |
10 |
|
25 |
6 |
06 |
11 |
F |
21 |
|
26 |
0 |
00 |
12 |
хП d |
4Г |
|
27 |
+ |
10 |
13 |
|
13 |
|
28 |
хП а |
4– |
14 |
F cos –1 |
1– |
|
29 |
с/п |
50 |
Порядок розв’язання
Ввести Хвп, натиснути хП 1 , ввести Yвп, натиснути хП 2 , ввести Хц, натиснути хП 3 , ввести Yц, натиснути хП 4
Після зупинки: зчитати значення , воно також зберігається в регістрі А.
Натиснути Пх d , зчитати значення Д.
Рішення ОГЗ за допомогою калькуляторів із вбудованими функціями перерахування полярних координат у прямокутні і навпаки здійснюється у такому порядку.
Увімкнути калькулятор.
Упевнитись, що калькулятор налаштований для роботи у градусній системі (не у радіанах і не у градах), – у верхній частині індикатора виведено DEG ( а не RAD і не GRAD).
Ввести Хц, натиснути – , ввести Хвп, натиснути = , хМ .
Ввести Yц, натиснути – , ввести Yвп, натиснути = .
Натиснути b .
Натиснути MR , натиснути а .
Натиснути 2ndF , а ; на дисплеї зчитати значення Д.
Натиснути b , , 6 , = , на дисплеї зчитати значення дирекційного кута у поділках кутоміра (великі поділки відокремлені від малих комою), при отриманні від’ємного значення додати до нього 60: натиснути + 6 0 = зчитати за дисплеї значення .
Обчислення дальності при її визначенні за допомогою короткої бази роблять за формулою
Д= в / tg , (4.22)
Обчислення проводять у такому порядку:
На обчислювачі СТМ |
На логарифмічній лінійці |
- встановлюють індекс движка по величині за шкалою 1 або 2; - обертанням рухомого круга встановлюють проти індексу движка значення В за шкалою 6; |
- встановлюють візирну лінію на величину бази за шкалою корпусу лінійки; - движком підводять під візирну лінію величину за шкалою tg або S і T; |
- суміщають індекс движка з нульовим радіусом основного круга, знімають дальність на шкалі 6 рухомого круга. |
- знімають за шкалою корпусу лінійки проти краю шкал движка дальності. |
Кількість цілих знаків у числі визначають виходячи з величини :
якщо встановлюють за шкалою tg логарифмічної лінійки (шкалою 1 обчислювача СТМ), то ;
якщо встановлювали за шкалою S і Т логарифмічної лінійки (шкалою 2 обчислювача СТМ), то .
Приклад 1. Обчислити відстань АВ, якщо на одній із точок перпендикулярно до напрямку АВ відкладений допоміжний базис
в = 45 м, кут = 1-27,3 АВ = 45 / tg1-27,3 = 336 м.
Обчислення горизонтальної дальності по виміряній нахиленій дальності проводять за формулою
, (4.23)
Розрахунки проводять у такому порядку:
На обчислювачі СТМ |
На логарифмічній лінійці |
- суміщають нульовий радіус рухомого круга з дальністю за шкалою 3; - встановлюють індекс движка на відлік 15- за шкалою 4 і проти індексу на шкалі 3 знімають дальність |
- встановлюють кінець шкал движка проти дальності за шкалою корпусу лінійки; - риску візира встановлюють на величину 15- за шкалою синусів і проти риски на шкалі чисел корпусу лінійки знімають дальність |
Приклад 2. Обчислити горизонтальну відстань, якщо дальність нахилу = 4870 м, а кут місця = 1-85, м.
Обробку результатів оберненої засічки по дирекційних кутах (рис.4.11), аналітичним методом проводять у такому порядку:
визначають прямокутні координати контурних точок (А і В) вирішенням зворотних геодезичних задач, обчислюють дирекційний кут і відстань ВА;
змінюють дирекційні кути і на 30-00 і обчислюють кути А і В:
А = - , В = - , (4.24)
обчислюють кут
= - , (4.25)
Рисунок 4.11 – Схема оберненої засічки за дирекційними кутами
обчислюють відстані від контурних точок до точки, координати якої визначають за формулами
, , (4.26)
вирішенням прямих геодезичних задач обчислюють координати точки Р стосовно точок А і В. Різниця в координатах не повинна перевищувати 20 м, якщо координати контурних точок взяті з каталогу (списку) координат геодезичних мереж, і 50 м, якщо координати визначались по карті масштабом не менше 1:50000.
За кінцеві координати точки беруть середнє арифметичне значення, якщо різниці у координатах точки не перевищують допустимих значень.