- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •Артилерійська розвідка
- •Передмова
- •Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
- •1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні
- •2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів
- •2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам
- •2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості
- •2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.2 Підготовка бусолі до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.3 Основні перевірки бусолі
- •2.5 Далекоміри
- •2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
- •Основні характеристики
- •2.5.2 Комплект, загальна будова та принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •Документація:
- •Робота нічних приставок
- •Теоретична основа стереодалекоміра
- •Принципова схема стереодалекоміра
- •Принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •2.5.3 Комплект, ттх, загальна будова та принцип вимірювання відстані далекоміром
- •Тактико-технічні дані
- •2.6 Робота на далекомірах
- •2.6.1 Підготовка стереоскопічних далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней. Вивірка далекомірів
- •2.6.2 Підготовка квантових далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней
- •Питання для повторення і задачі.
- •3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
- •3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
- •Питання для повторення
- •Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •4.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
- •4.3.1 Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •4.4 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •4.5 Основні елементи обчислень під час топогеодезичної прив'язки
- •Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
- •4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Питання для повторення
- •Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
- •5.1 Загальні положення з організації розвідки
- •5.2 Цілевказання
- •5.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •Розв’язання
- •5.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •5.5 Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •5.6 Обробка даних засічок
- •5.7 Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Питання для повторення
- •Розділ 6 обслуговування стрільби
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра
- •6.3 Обслуговування пристрілювання за допомогою спряженого спостереження
- •Питання для повторення
- •Закінчення
- •Додаток а демаскуючі ознаки цілей
- •А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
- •А.2 Артилерія
- •А.3. Міномети
- •А.4 Ракетні системи залпового вогню
- •А.5 Протитанкові засоби
- •А.6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •А.7 Кулемети
- •А.8 Радіолокаційні станції
- •А.9 Спостережні пункти
- •А.10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •А.11 Деревоземляні та довгочасні вогневі споруди
- •А.12 Дротяні загородження
- •А.13 Мінні поля
- •А.14 Штаби і командні пункти
- •А.15 Підготовка противника до наступу
- •А.16 Ознаки підготовки противника до відходу і заміни частин
- •Додаток б визначення відстаней за допомогою короткої бази
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток н
- •Список літератури
- •Артилерійська розвідка
Передмова
Одним із основних та постійно діючих факторів бойової обстановки, який суттєво впливає на результат бойової діяльності військ, ефективність вогневого ураження противника, є якість і повнота отриманої розвідувальної інформації щодо об’єктів угрупування противника, яка добувається в ході підготовки і ведення бойових дій.
В умовах локальних війн та воєнних конфліктів значення отримання своєчасної, точної і вірогідної розвідувальної інформації у ході виконання завдань за призначенням частинами і підрозділами ракетних сил і артилерії зростає, особливо у зв’язку з тим, що вони вимушені діяти за умов невизначеності обстановки, обмеженості у ресурсах, морального і вікового старіння розвідувальної техніки.
Ретельна підготовка кожного військовослужбовця – артилерійського розвідника до виконання завдань за функціональним призначенням, своєчасне і точне виконання поставлених розвідувальних завдань забезпечує своєчасне і ефективне виконання вогневих завдань щодо ураження об’єктів угрупування противника, сприяє прихованості і раптовості у нанесенні ударів та веденні вогню по об’єктах противника, забезпечує виконання поставлених завдань загальновійськовими частинами і підрозділами. Звідси видно, наскільки важливо для кожного артилерійського розвідника вміння своєчасно, якісно і в повному обсязі підготуватися і виконати поставлені командуванням розвідувальні завдання.
Матеріал посібника розкриває зміст завдань артилерійської розвідки, надає загальні відомості про прилади оптичної розвідки та висвітлює задачі, властивості та бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки. Автори посібника сподіваються, що наданий матеріал з підготовки спостережних пунктів до роботи, організації і ведення розвідки з них, обслуговування стрільби дасть можливість поглибити знання слухачів з цих питань, що, в свою чергу, сприятиме вирішенню основного завдання в навчанні – підготовці кваліфікованих спеціалістів для ракетних військ і артилерії Сухопутних військ.
На думку авторів, знання матеріалу навчального посібника, використання порад і рекомендацій та доцільно наведених додатків дозволять підняти рівень підготовки підрозділів з артилерійської розвідки.
РОЗДІЛ 1
ЗАДАЧІ ТА ЗАСОБИ АРТИЛЕРІЙСЬКОЇ РОЗВІДКИ
Предмет «Артилерійська розвідка»
і порядок його вивчення
Артилерійська розвідка – це складова частина тактичної розвідки, вона є важливим видом бойового забезпечення дій артилерії. Забезпечити артилерію точними даними про цілі та обслужити її стрільбу найбільш повно може тільки артилерійська розвідка, яка ведеться в тісній взаємодії з іншими видами тактичної розвідки.
Історично з виникненням артилерії розвідка велась безпосередньо із вогневих позицій обслугами гармат шляхом спостереження за полем бою. Після розроблення методів стрільби із закритих вогневих позицій виникла і необхідність удосконалення розвідувального забезпечення артилерії. А це викликало розроблення артилерійських розвідувальних приладів і впровадження в життя нових видів артилерійської розвідки. Так, у першу світову війну артилерійська розвідка уже включала оптичну, звукову і фотографічну, а також повітряну розвідку з аеростатів та літаків.
Подальший розвиток артилерійської розвідки відбувався шляхом створення нової техніки удосконалення організаційної структури і підготовки висококваліфікованих артилерійських розвідників. У 1927 р. в Артилерійській академії створюється кафедра розвідки, де було покладено початок підготовки кадрів для артилерійської розвідки. У цей самий рік було створено великі артилерійські розвідувальні частини і підрозділи, які на полі бою повинні організаційно доповнювати штатні розвідувальні підрозділи артилерійських частин, приймається на озброєння нова техніка і прилади (звукометричні станції, теодоліти, фотокамери, аерофотоапаратура).
У роки Великої Вітчизняної війни артилерійська розвідка отримала подальший розвиток. ЇЇ основу складали спостережні пункти артилерійських командирів і підрозділи артилерійської інструментальної розвідки (АІР).
АІР була представлена оптичною і звуковою розвідкою та топографічною, фотограмметричною і метеорологічними службами. Успішне виконання завдань артилерійською розвідкою стало можливим і завдяки героїзму артилерійських розвідників, командирів і офіцерів штабів. Велика кількість наших розвідників була нагороджена бойовими орденами і медалями, а артилерійський розвідник Шилін удостоєний звання Героя Радянського Союзу двічі.
У сучасних умовах, одночасно з надходженням на озброєння нових приладів і техніки, вдосконалюється структура частин і підрозділів артилерійської розвідки. Але її ефективність багато в чому залежить від підготовки військових кадрів.
Предмет „Артилерійська розвідка” і порядок його вивчення. Предмет "Артилерійська розвідка" – це спеціальна галузь воєнної науки, яка займається вивченням способів здобуття розвідувальних відомостей про об'єкти і цілі противника в інтересах бойового застосування артилерії. Вона є базовою дисципліною для таких предметів, як тактика, стрільба артилерії. Теоретичні знання і практичні навички з артилерійської розвідки необхідні кожному офіцеру – артилеристу.
У результаті вивчення курсу артилерійської розвідки студенти повинні знати:
вимоги статутів і настанов щодо організації і ведення артилерійської розвідки у різних видах бою та основи бойового застосування розвідувальних підрозділів:
організацію і ведення розвідки зі спостережних пунктів, рухомих розвідувальних пунктів (РРП) і командирських машин управління (КМУ);
устаткування, правила догляду, збереження і зберігання приладів і апаратури артилерійської розвідки і бойову роботу її підрозділів;
нормативи часу і точність при проведенні артилерійської розвідки.
Вміти:
організовувати і вести розвідку в батареї;
здійснювати збір і обробку розвідувальних відомостей, оформлювати документи з розвідки;
працювати на приладах артилерійської розвідки, робити засічку цілей з СП і КМУ, обробляти результати розвідки.