- •Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет
- •Артилерійська розвідка
- •Передмова
- •Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
- •1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні
- •2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів
- •2.3 Призначення, ттх, комплект і загальна будова паб-2ам
- •2.4 Робота з біноклем та бусоллю на місцевості
- •2.4.1 Підготовка бінокля до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.2 Підготовка бусолі до роботи. Вимірювання горизонтальних, вертикальних кутів та відстаней
- •2.4.3 Основні перевірки бусолі
- •2.5 Далекоміри
- •2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів дс -1 (дс-1м1)
- •Основні характеристики
- •2.5.2 Комплект, загальна будова та принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •Документація:
- •Робота нічних приставок
- •Теоретична основа стереодалекоміра
- •Принципова схема стереодалекоміра
- •Принцип вимірювання відстані стереоскопічними далекомірами
- •2.5.3 Комплект, ттх, загальна будова та принцип вимірювання відстані далекоміром
- •Тактико-технічні дані
- •2.6 Робота на далекомірах
- •2.6.1 Підготовка стереоскопічних далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней. Вивірка далекомірів
- •2.6.2 Підготовка квантових далекомірів до роботи. Вимірювання кутів і відстаней
- •Питання для повторення і задачі.
- •3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
- •3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
- •Питання для повторення
- •Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи
- •4.1 Загальні положення
- •4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах
- •4.3 Топогеодезична прив'язка спостережних пунктів
- •4.3.1 Способи визначення координат спостережних пунктів по карті (аерознімку)
- •4.4 Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків
- •4.5 Основні елементи обчислень під час топогеодезичної прив'язки
- •Обчислення оберненої геодезичної задачі за допомогою мікрокалькулятора мк-61, мк-52.
- •4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
- •4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
- •Питання для повторення
- •Розділ 5 організація і ведення розвідки зі спостережних пунктів
- •5.1 Загальні положення з організації розвідки
- •5.2 Цілевказання
- •5.3 Ведення розвідки. Засічка цілей
- •Розв’язання
- •5.4 Організація і ведення розвідки в різних умовах обстановки
- •5.5 Документи, що ведуться на спостережних пунктах
- •5.6 Обробка даних засічок
- •5.7 Збір і обробка розвідувальних відомостей
- •Питання для повторення
- •Розділ 6 обслуговування стрільби
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Обслуговування пристрілювання за допомогою далекоміра
- •6.3 Обслуговування пристрілювання за допомогою спряженого спостереження
- •Питання для повторення
- •Закінчення
- •Додаток а демаскуючі ознаки цілей
- •А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
- •А.2 Артилерія
- •А.3. Міномети
- •А.4 Ракетні системи залпового вогню
- •А.5 Протитанкові засоби
- •А.6 Танки і самохідні артилерійські установки
- •А.7 Кулемети
- •А.8 Радіолокаційні станції
- •А.9 Спостережні пункти
- •А.10 Траншеї, окопи, бліндажі та інші польові споруди
- •А.11 Деревоземляні та довгочасні вогневі споруди
- •А.12 Дротяні загородження
- •А.13 Мінні поля
- •А.14 Штаби і командні пункти
- •А.15 Підготовка противника до наступу
- •А.16 Ознаки підготовки противника до відходу і заміни частин
- •Додаток б визначення відстаней за допомогою короткої бази
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток н
- •Список літератури
- •Артилерійська розвідка
Задачі артилерійської розвідки і вимоги, що ставляться до неї
Артилерійська розвідка є важливим видом бойового забезпечення артилерії. Вона включає в себе комплекс заходів, які проводяться командирами і штабами з метою своєчасного здобуття відомостей про противника і місцевість, відкриття вогню артилерією, а також для здійснення своєчасного маневру частинами і підрозділами в бою. Артилерійська розвідка організовується та ведеться у тісній взаємодії з іншими видами розвідки.
Сучасна артилерійська розвідка оснащена різноманітними оптичними і електронно-оптичними приладами, звукометричними комплексами (ВПЗК, АЗК-5, АЗК-7), радіолокаційними станціями розвідки наземних рухомих цілей (СНАР), радіолокаційними комплексами типу АРК-1 і спроможна здобувати в найкоротші терміни досить різноманітні і точні дані про противника, а це забезпечує своєчасне відкриття вогню артилерією.
Основними завданнями артилерійської розвідки є:
виявлення і визначення координат тактичних засобів ядерного і хімічного нападу противника, його артилерійських, мінометних і зенітних батарей, реактивних систем залпового вогню, танків і протитанкових засобів, пунктів управління та радіоелектронних засобів;
визначення місцезнаходження опорних пунктів і фортифікаційних споруд, характеру їх інженерного обладнання та зайнятості військами і вогневими засобами;
дорозвідка об'єктів і цілей противника, призначених для ураження вогнем артилерії;
спостереження за положенням і діями військ противника і своїх військ;
виявлення і вивчення нових способів і прийомів ведення бойових дій противником та застосування ним нових зразків озброєння і техніки;
розвідка місцевості в районах розгортання в бойовий порядок ракетних і артилерійських частин і підрозділів та на маршрутах їх просування;
обслуговування стрільби артилерії.
Артилерійська розвідка багато в чому визначає успішне виконання задач ракетними військами і артилерією. Тому до неї висувається ряд вимог, таких, як: цілеспрямованість, активність, безперервність, своєчасність і прихованість, вірогідність і точність розвідувальних відомостей.
Цілеспрямованість артилерійської розвідки полягає в суворому підпорядкуванню її заходів задачам РВ і А. Вона досягається правильним визначенням об'єктів, районів і задач розвідки, зосередженням основних зусиль на виявлення тактичних засобів ядерного нападу і артилерії противника, на забезпечення високої ефективності ракетних ударів і вогню артилерії.
Активність розвідки полягає в наполегливому намаганні здобути необхідні розвідувальні відомості та досягається вмілим застосуванням всіх сил і засобів розвідки, широким проявленням ініціативи командирами підрозділів артилерійської розвідки, знанням організації та тактики дій противника.
Безперервність розвідки полягає у веденні її у всіх видах бойових дій, вдень і вночі, за будь-яких умов місцевості та погоди. Вона досягається ретельною організацією розвідки, своєчасним поставленням завдань підрозділам, чіткою взаємодією всіх сил і засобів.
Своєчасність артилерійської розвідки полягає у здобутті і поданні розвідувальних відомостей у строки, необхідні для прийняття рішення, планування і підготовки вогню артилерії. Вона досягається завчасною організацією розвідки, застосуванням швидкодіючих засобів і способів розвідки і зв'язку, скороченням часу на збір, аналіз, обробку і передачу розвідувальних відомостей.
Прихованість артилерійської розвідки полягає в дотриманні умов, які виключають можливість встановлення противником зосередження зусиль розвідки на визначених напрямках. Вона досягається ретельним маскуванням висування, розгортання, застосування сил і засобів розвідки, встановленням режиму роботи електронних і радіолокаційних засобів.
Вірогідність розвідувальних відомостей досягається підтвердженням їх різними джерелами, ретельним вивченням, зіставленням і перевіркою, а за необхідності і проведенням дорозвідки об'єктів (цілей), які призначені для ураження частинами і підрозділами ракетних сил і артилерії. Це забезпечує гарантію того, що ракетний удар або вогонь артилерії прийдеться не по пустому місцю.
Точність розвідувальних відомостей про місцеположення і розміри об'єктів (цілей) повинна забезпечувати їх ефективну вогневе ураження. Вона досягається застосуванням найбільш сучасних засобів, способів розвідки, ретельною топогеодезичною прив'язкою пунктів, постів, позицій, своєчасною технічною підготовкою приладів і апаратури.
Артилерійська розвідка як складова частина тактичної розвідки поділяється на такі види:
оптична розвідка;
звукова розвідка;
радіолокаційна розвідка;
повітряна розвідка;
радіотехнічна розвідка.
Оптична розвідка ведеться батареями (взводами) оптичної розвідки, а також взводами (відділеннями) розвідки з усіх КСП і СП за допомогою оптичних і електронно-оптичних приладів. Наявність приладів і апаратури, які відповідають сучасним вимогам, дозволяє підрозділам оптичної розвідки швидко приготуватися до ведення розвідки у всіх видах бою.
Звукова розвідка базується на використанні закону поширення звуку в атмосфері. Звуки пострілів і розривів реєструються за допомогою звукометричної апаратури і за різницею часу приходу звуку до звукоприймачів визначаються напрями на ціль, а потім її координати.
Радіолокаційна розвідка базується на використанні явища відбиття випромінюваних радіолокатором електромагнітних хвиль від різноманітних предметів (цілей). При цьому напрямок, звідки прийшли відбиті хвилі, дозволяє визначити кутові координати цілі, а час(термін) проходження хвиль до цілі і в зворотному напрямку – дальність до неї.
Повітряна розвідка в інтересах артилерійських частин і підрозділів ведеться екіпажами розвідувальної авіації, розвідувально-корегувальних вертольотів, літаків винищувальної і винищувально-бомбардувальної і бомбардувальної авіації, а також безпілотними літаками-розвідниками.
Радіотехнічна розвідка здобуває розвідувальні дані шляхом приймання і аналізу випромінювання РЛС противника, а також їх пеленгуванням. У процесі розвідки радіотехнічна станція не має власного випромінювання, тому прихованість в роботі – важлива позитивна властивість радіотехнічної розвідки.
Крім всього вищепереліченого, для виконання завдань з розвідки місцевості, вибору і топогеодезичної прив'язки вогневих позицій, пунктів, постів і позицій підрозділів артилерійської розвідки розпорядженням командирів артилерійських частин і підрозділів створюються артилерійські рекогносцирувальні групи.