2.2 Призначення, ттх і загальна будова біноклів

Призматичні біноклі відносяться до приладів спостереження і вимірювання кутів і відстаней.

Призматичні біноклі (табл.2.1) призначені для вивчення місцевості і цілей, спостереження за полем бою, спостереження за розривами своїх снарядів, кутових вимірів, а бінокль БИ-8, крім того, для виявлення інфрачервоних прожекторів противника.

Таблиця 2.1 – Призматичніатичні біноклі

	Безфутлярний Б7х30. Призначений для спостереження за полем бою, розвідки цілей, вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів, коректування стрільби. Може використовуватися при роботі у засобах протихімічного захисту. Збільшення, крат.7 Поле зору, 80 Маса, кг 1
	Б8Мх30. Призначений для спостереження за полем бою, виявлення цілей, вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів, коректування стрільби. Збільшення, крат. 8 Поле зору 80 30’ Маса, кг 0,61
	Б10х50. Призначений для спостереження за полем бою, виявлення цілей, вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів, коректування стрільби. Збільшення, крат.10 Поле зору, 60 Маса, кг 0,9
	Б12-1 Призначений для спостереження за полем бою, виявлення цілей, вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів, коректування стрільби. Збільшення, крат. 12 Поле зору 50 30’ Маса, кг 0,98

Призматичні бінокль (рис.2.1) складається з двох зорових труб, з’єднаних між собою шарніром. Оптичні осі зорових труб паралельні. Кожна зорова труба складається із окулярної частини, корпусу і об’єктивної частини. Оптична система зорової труби включає об’єктив, дві призми, що повертаються, для отримання прямого зображення і зменшення довжини трубки і окуляра для збільшення відображення, отриманого в фокальній площині об’єктива.

Труби шарнірно закріплені на загальній осі, що дозволяє змінювати відстань між окулярами відповідно до відстані між зіницями очей спостерігача.

На головці шарнірної осі, що повернена до окулярів, нанесена шкала відстаней між центрами вихідних зіниць у міліметрах (від 54 до74мм).

На окулярних трубках є діоптрійні кільця для встановлення окулярів відповідно до очей спостерігача шляхом переміщення рухомих лінз окуляра.

На діоптрійних шкалах нанесені поділки зі знаками «+» (плюс) і «–» (мінус); установка шкали на нульову позначку відповідає нормальному зору, на поділку зі знаком «+» – далекозоровому, а на поділку зі знаком «–» – короткозорому зору.

Особи, які користуються окулярами, повинні знімати їх під час спостереження у бінокль; у протилежному разі окуляри встановлюються на нуль (за умови, що окуляри підібрані правильно).

1 – об’єктив; 2 – окуляр; 3,4 – призми; 5 – діоптрійне кільце; 6 – шарнірна вісь; 7 – шкала відстаней між окулярами

Рисунок 2.1 – Бінокль Б-6 (Б6х30)

Біноклі Б-8 останніх випусків, Б-12 і Б-15 мають «просвітлену» оптику. У правій зоровій трубі бінокля розміщена кутомірна сітка (рис.2.2), за допомогою якої можна вимірювати кутові відстані між точками місцевості. Ціна малої поділки сітки 0-05, великої – 0-10, а сітки взагалі 1-00 по горизонталі і 0-20 по висоті.

Р исунок 2.2 – Кутомірні сітки біноклів:

а – сітка бінокля Б-15; б – сітка бінокля Б-12; в – сітка біноклів Б-6 і Б-8

Конструкція бінокля БИ-8 в основному аналогічна конструкції бінокля Б-8; винятком є форма верхньої кришки правої зорової труби (монокуляра), а також лівий монокуляр, який має прилад, що забезпечує спостереження інфрачервоних прожекторів.

Прилад для спостереження інфрачервоних прожекторів складається з екрана, механізму переключення екрана і світлофільтра.

Екран являє собою тонку пластину спеціального хімічного складу, який має високу чутливість до інфрачервоних променів. Ця пластина розміщена між двома скляними пластинами, які запобігають впливу на неї вологи і повітря.

Інфрачервоні промені, що потрапляють на екран, викликають його випромінювання. Тому при наведенні бінокля на інфрачервоний випромінювач у полі зору лівого монокуляра спостерігається зображення випромінювача у вигляді плями зеленого відтінку.

Для підтримання чутливості екрана до інфрачервоних променів вимагається періодична зарядка його світлом, що включає ультрафіолетові промені. На верхній кришці зорової труби бінокля розміщені рукоятка механізму переключення екрана і світлофільтр, через який проводиться зарядка екрана. Під час переключення рукоятки у робоче положення (поворотом рукоятки проти ходу годинної стрілки) екран встановлюється у фокальній площині об’єктива. Під час переключення рукоятки у положення зарядки (поворотом рукоятки за ходом годинникової стрілки) екран встановлюється під світлофільтром. Під час спостереження у бінокль вдень рукоятка переключається у положення зарядки.

До комплекту бінокля входять: бінокль, футляр з плечовим ременем, покришка окулярів з шийним ременем, два світлофільтри, запасна раковина окуляра, серветка 20х20 см.

На практиці застосовують біноклі Б6х30, Б7х35, Б8х30, БИ8х30 та інші, кожний з них має свої характеристики (табл.2.2).

Таблиця 2.2 – Оптичні дані біноклів

Найменування характеристик	Б і н о к л і
	Б-15 (Б15х50)	Б-12 (Б12х42)	Ббх30	Б7х35	Б8х30	БИ8х30
Збільшення	15*	12*	6	7	8*	8
Поле зору	0-67 (40)	1-00 (60)	1-42 (8030’)	1-42 (8030’)	1-42 (8030’)	1-42/1-17 (8030’/70)
Діаметр вхідної зіниці, мм	50	42	30	35	30	30
Діаметр вихідної зіниці, мм	3,3	3,3	5	5	3,8	3,8
Світлосила	10	14,4	25	25	14,4	14,4
Роздільна здатність	4″	5″	5″	6″	5″	7″/ 15 ″
Вага бінокля без футляра, г		980	690	600	610	630

Примітка. Для БИ8х30 через дріб показані значення характеристик для виключеного екрана (чисельник) і для включеного екрана (знаменник).

Горизонтальні і вертикальні кути вимірюють за допомогою кутомірної сітки (рис.2.3).

Р исунок 2.3 – Вимірювання горизонтальних кутів

При малих кутових відстанях між предметами (менше 0-50) центр кутомірної сітки потрібно сумістити з одним із предметів і відрахувати число поділок кутоміра до іншого предмета. Якщо кут між предметами більше 0-50, але менше 1-00, то з одним із предметів суміщають крайній штрих кутомірної сітки і підраховують кут до другого предмета. Якщо вимірюваний кут більше 1-00, то вимірювання проводять по частинах, величину кута визначають як суму часткових значень кутів. Кути у вертикальній площині вимірюють подібно.

Під час спостереження наземних розривів та при вимірюванні відхилень розривів відносно цілі перехрещення сітки наводять на розрив і вимірюють відхилення безпосередньо по сітці або ж по частках.

Під час спостереження повітряних розривів горизонтальну шкалу необхідно тримати на рівні цілі, а вертикальну суміщають з розривом, по вертикальній шкалі визначають висоту, а по горизонтальній – величину бокового відхилення розриві від цілі.

Визначення відстані. Відстані до місцевих предметів знаходять тоді, коли спостерігачу відомі їх лінійні розміри. Для цього вимірюють кутову величину предмета і визначають відстань за допомогою формули «тисячних»:

Д = * 1000, (2.1)

де В – лінійна відстань між точками;

У – кутова відстань між точками.

Так, наприклад, розміри деяких предметів становлять:

• зріст людини 1,7 м;

• висота вантажного автомобіля 2-2,5 м;

• висота танка 2,5-3 м;

• довжина танка 7 м;

• висота стовпа лінії зв’язку 5-7 м;

• відстань між стовпами лінії зв’язку 50-60 м;

• середньовіковий ліс 18-20 м;

• висота пасажирського вагона 4,2 м;

• будинок одноповерховий з дахом 7-8 м.

Нормативи роботи з біноклями

№ 1 Визначення дальності за допомогою бінокля

відмінно - 23” ≤ 5%;

добре - 25” ≤ 10%;

задовільно - 30” ≤ 20%.

№ 5 Вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів за допомогою бінокля

а) кут у межах сітки приладу: відмінно в день – 7”, вночі: - 10”;

добре 8”, - 15”;

задовільно 10”, - 20”;

б) кут більше 0-80: відмінно 23”, - 25”;

добре 25”, - 30”;

задовільно 30”, - 45”.