Питання для повторення

1. Основні завдання артилерійської розвідки.

2. Позитивні властивості оптичної розвідки.

3. Бойовий порядок взводу розвідки.

4. Вимоги до бойового порядку взводу розвідки.

5. Призначення командно-спостережного пункту, передового спостережного пункту, бокового спостережного пункту.

6. Обов’язки командира взводу розвідки під час підготовки до бойових дій.

7. Зміст розпорядження командира взводу з організації розвідки.

Розділ 4 підготовка спостережних пунктів до роботи

4.1 Загальні положення

Підготовка спостережних пунктів до роботи включає:

• вибір і заняття спостережного пункту;

• орієнтування приладів;

• топогеодезичну прив'язку спостережного пункту;

• вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів;

• встановлення зв'язку з вогневими підрозділами та старшим командиром;

• інженерне обладнання та маскування спостережного пункту.

Спостережні пункти повинні відповідати таким вимогам:

• забезпечувати виконання поставлених задач;

• мати добрий огляд місцевості, що знаходиться перед фронтом і в глибині оборони противника в смузі (секторі) розвідки;

• мати приховані підступи;

• бути невидимими для спостереження противника;

• забезпечувати розміщення особового складу, засобів зв'язку та техніки.

Найвигіднішими місцями для розміщення спостережних пунктів є:

• схили висот, що звернені в бік противника;

• ділянки місцевості, які знаходяться за 200-300 м перед лісом, кущами, садом або гаєм;

• високі дерева в глибині лісу або на узліссі лісових масивів;

• горища, верхні поверхи будинків та фабричні (заводські) труби.

Віддалення спостережних пунктів від переднього краю своїх військ залежить від характеру місцевості й поставленої підрозділу (частині) задачі. Заняття спостережних пунктів проводиться приховано по можливості вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Під час висування на спостережний пункт вдень використовують рельєф місцевості та місцеві предмети, що перешкоджають спостереженню противника.

4.2 Орієнтування приладів на спостережних пунктах

Для ведення розвідки, цілевказання та засічки цілей (реперів) розвідувальні прилади повинні бути орієнтовані. Перископічні артилерійські бусолі та далекоміри орієнтують по дирекційному куту орієнтирного напрямку.

Для орієнтування приладів по дирекційному куту потрібно знати дирекційний кут з точки стояння приладу на орієнтир.

Для орієнтування перископічної артилерійської бусолі потрібно на бусольному кільці та барабані встановити відлік, що дорівнює дирекційному куту орієнтирного напрямку, та, не збиваючи встановленого відліку, маховиком установочного черв’яка навести перехрестя монокуляра на орієнтир.

Для орієнтування далекоміра по дирекційному куту орієнтирного напрямку потрібно:

• навести центральну марку (перехрестя) далекоміра на орієнтир, який розміщений на фланзі, та на нього відомий дирекційний кут;

• встановити на лімбі та барабані точних відліків (по шкалах дирекційних кутів) відлік, що дорівнює величині дирекційного кута.

За відсутності орієнтирів з боків вибирають найбільш віддалений орієнтир перед фронтом. При цьому, якщо зміщення далекоміра (теодоліта) відносно бусолі більше 0,001 дальності до орієнтира, то у дирекційний кут, що визначений за допомогою бусолі, вводять поправку, розраховану за формулою

, (4.1)

де – поправка до дирекційного кута на зміщення далекоміра (теодоліта) відносно бусолі;

В – відстань між бусоллю та далекоміром (теодолітом), м;

Д – дальність від спостережного пункту до орієнтиру, м.

Дирекційний кут, визначений за допомогою бусолі, зменшують на величину поправки, якщо далекомір (теодоліт) розміщений праворуч від бусолі, і збільшують, якщо далекомір (теодоліт) розміщений ліворуч від бусолі.