1.3 Сили та засоби артилерійської розвідки в батареї і дивізіоні

Артилерійська розвідка ведеться артилерійськими частинами і підрозділами, в яких є відповідні сили і засоби. Вони забезпечують вогневі підрозділи необхідними даними про об'єкти (цілі) противника, а також обслуговують їх стрільбу в ході виконання бойових завдань.

Основним способом ведення розвідки противника в підрозділах наземної артилерії є спостереження з наземних спостережних пунктів (СП), постів, позицій (оптична розвідка).

Розглянемо сили та засоби артилерійської розвідки в батареї, дивізіоні причіпної та самохідної артилерії.

Сили артилерійської розвідки – це підрозділи артилерійської розвідки, які входять до складу батареї, дивізіону. Засоби артилерійської розвідки – це прилади, що перебувають на озброєнні підрозділів артилерійської розвідки.

Для ведення розвідки і обслуговування стрільби в батареї самохідної артилерії у складі взводу управління є командирська машина управління 1В14-1 (1В14М), яка обладнана такими приладами оптичної розвідки: квантовий далекомір 1Д11 (1Д15), нічний-денний прилад спостереження 1ПН44, стереоскопічний далекомір ДС-1 і бусоль ПАБ-2А – для організації розвідки з виносних СП.

До складу взводу управління батареї причіпної артилерії, оснащеної комплексом командирських машин управління 1ВІ7 для ведення розвідки, входить командирська машина управління командира батареї 1В18 на базі БТР-60ПБ, яка обладнана такими приладами розвідки: квантовий далекомір 1Д11, денний візир 1Н7, нічний спостережний прилад ННП-21, перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2А.

Крім того, у відділенні управління батарей, як самохідної, так і причіпної артилерії, на озброєнні яких є комплекс машин управління для організації і ведення розвідки з виносного СП, у дивізіонах 2СЗ (Д-20) є старший розвідник, розвідник і командир відділення-старший розвідник в дивізіонах 2С1 (Д-30).

До складу взводу управління батареї причіпної артилерії, де немає командирських машин управління, входить відділення розвідки у складі 4 осіб (командир відділення-старший розвідник; далекомірник; розвідник; водій); відділення має такі прилади: квантовий далекомір 1Д11 або стереоскопічний далекомір ДС-1, перископічну артилерійську бусоль ПАБ-2А.

Розглянуті сили і засоби батареї дозволяють організувати і вести розвідку у смузі до 1,5 км. Можливості ведення розвідки по глибині обмежуються перш за все умовами місцевості, на якій організується розвідка, а також тактико-технічними характеристиками приладів.

Позитивними властивостями оптичної, електронно-оптичної розвідки є:

• швидкість розгортання підрозділів в бойовий порядок і можливість їх застосування у всіх видах бою;

• швидкість і точність визначення координат цілей, орієнтирів, реперів;

• простота і надійність роботи приладів;

• тривалість і безперервність ведення розвідки.

В артилерійському дивізіоні самохідної артилерії у взводі управління дивізіону для ведення розвідки і управління є командирська машина управління командира дивізіону 1В15-1 (1В15М), оснащення приладами якої аналогічне машині командира батареї 1В14-1 (1В14М). Крім того, в дивізіоні є рухомий розвідувальний пункт РРП-3 (РРП-4).

Для ведення розвідки в ньому є такі прилади: квантовий далекомір 1Д6М (1Д11), нічний спостережний прилад 1ПН29 (1П61, 1ПН59), РЛС розвідки наземних рухомих цілей 1РЛ128 (ПСНР-5), далекомір ДС-1 і перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2А для організації розвідки з виносного СП.

У взводі управління дивізіону причіпної артилерії, оснащеному комплексом машин управління, для ведення розвідки є: КМУ командира дивізіону 1В19 на базі БТР-60ПБ, приладне оснащення якої аналогічне КМУ командира батареї, а також рухомий розвідувальний пункт РРП-З (РРП-4).

Для організації розвідки з виносного СП у взводі управління дивізіону, з комплексом машин управління в складі відділення управління є старший розвідник і розвідник.

У дивізіоні причіпної артилерії, де немає комплексу командирських машин управління, у взводі управління для ведення розвідки є РРП-З (РРП-4) та відділення розвідки у такому складі: командир відділення розвідки, старший розвідник, далекомірник, розвідник, водій.

На озброєнні відділення: далекомір ДАК-2 або ДС-1, перископічна артилерійська бусоль ПАБ-2А, бінокль. Таким чином, в артилерійському дивізіоні організується і ведеться оптична, електронно-оптична і радіолокаційна розвідка. З урахуванням командирських машин управління вогнем дивізіон самохідної і причіпної артилерії може вести розвідку оптичними засобами у смузі 5-7 км. Глибина ведення розвідки оптичними засобами забезпечується до 8 км при добрій видимості, глибина ведення розвідки РЛС ПСНР-5 становить до 10 км. Крім того, для ведення розвідки і обслуговування стрільби дивізіону можуть придаватися сили і засоби артилерійської розвідки артилерійського полку: АЗК-5 (ВПЗК), СНАР-10, АРК-1 із складу батареї артилерійської розвідки, що значно підвищує можливості дивізіону з розвідки артилерійських і мінометних батарей, колон противника.

РОЗДІЛ 2

ПРИЛАДИ ОПТИЧНОЇ РОЗВІДКИ

2.1 Загальні відомості про прилади оптичної розвідки.

Основні характеристики приладів

Прилади оптичної розвідки призначені:

• для ведення розвідки з наземних спостережних пунктів і спостереження за полем бою;

• для топогеодезичної прив’язки вогневих позицій, спостережних пунктів і постів підрозділів артилерійської розвідки;

• для балістичної, технічної і метеорологічної підготовки стрільби;

• для визначення даних для цілевказання, пристрілювання, стрільби на ураження і управління вогнем.

Відповідно до призначення і будови прилади поділяються:

• на прилади для спостереження і вимірювання кутів і відстаней;

• на прилади для визначення даних для стрільби і ведення пристрілювання;

• на прилади для балістичної, технічної і метеорологічної підготовки;

• на прилади для наведення гармат, мінометів, бойових машин і пускових установок.

Основними частинами будь-якого оптичного приладу є об’єктив і окуляр.

Об’єктивом називається оптична скляна система приладу, яка обернена в бік предмета, що розглядають. Вона призначена для побудови зображення цього предмета у приладі.

Окуляром називається оптична скляна система приладу, яка обернена в бік ока спостерігача. Вона призначена для розгляду зображення, що передає об’єктив.

Основними характеристиками оптичних приладів є: збільшення, величина поля зору, роздільна здатність, світлосила, діаметри вхідної і вихідної зіниці, пластичність і перископічність.

Збільшення – основна властивість оптичних приладів. Під збільшенням розуміють відношення величини відображення предмета, який спостерігається в прилад, до величини відображення того самого предмета під час спостереження його неозброєним оком. Збільшення чи кратність приладу позначається цифрою (числом) і знаком Х. Позначення 8х, 10х, 12х виражають восьмикратне, десятикратне і дванадцятикратне збільшення.

Полем зору називається частина простору, видимого в прилад. Воно характеризується кутом, під яким видно в приладі дві діаметрально протилежні крайні точки, видимого в приладі простору. Виміряються в градусах чи поділках кутоміра.

Світлосила приладу характеризується мірою освітлення зображення предмета, що спостерігається в прилад на сітчатці ока. Світлосила залежить від розмірів поперечного розтину пучка променів, які проходять через оптичну систему приладу і надходять в око спостерігача, від прозорості оптичної системи і числа лінз і призм, які складають оптичну систему даного приладу. Для збільшення світлосили оптичних приладів їх лінзи і призми піддаються спеціальній обробці, а на поверхню наносять особливу плівку, яка зменшує відбиття світлових променів. Такі прилади називаються приладами з «проясненою» оптикою, тобто з оптикою, яка добре пропускає світло. За зовнішнім виглядом вона має блакитний відтінок. Для порівняння світлосили приладів використовують штучну величину, рівну квадрату діаметра вихідної зіниці.

Вхідною зіницею називається найменший отвір об'єктива приладу, який обмежує доступ світових променів у прилад. Вимірюється в міліметрах.

Вихідною зіницею називається розмір зображення вихідної зіниці на виході із окуляра. Відстань від останньої лінзи окуляра до площини вихідної зіниці називається віддаленням вихідної зіниці.

Для повного використання поля зору приладу під час роботи необхідно поєднати зіниці очей з площиною вихідної зіниці. При невиконанні цієї умови частина поля зору буде зрізатись. Для забезпечення правильного положення ока окуляри приладів забезпечуються раковинами для очей або гумовими запобіжниками.

Роздільною здатністю оптичного приладу називається найменший кут між двома точками або предметами, зображення яких у приладі отримують окремо. Вимірюється в кутових секундах. Межа роздільної здатності людського ока 10 секунд. Чим більше збільшення приладу і діаметр вхідної зіниці, тим більша його роздільна здатність.

Пластичністю називається властивість приладу давати спостерігачу відчуття глибини і рельєфності простору, що спостерігається в прилад. Пластичність мають бінокулярні прилади, тобто прилади, призначені для спостереження двома очима одночасно.

Перископічністю називається конструктивна здатність приладу, яка дозволяє спостерігати через укриття. Вона вимірюється в міліметрах і показує величину відстані по вертикалі між центром вхідного отвору і оптичною віссю окуляра.

Загальні вимоги до збереження приладів. У полі роботи з приладами відбуваються під відкритим небом в різних атмосферних умовах. Волога, дощ, сніг, зміна температури шкідливо впливають на прилади. Попадання пилу і бруду, удари і поштовхи при перевезенні, необережне ставлення і неправильна експлуатація також негативно впливають на стан приладу і відповідно на точність результатів роботи. Внаслідок поганого догляду неминуче псування приладів і передчасна здача їх в ремонт, крім того, прилади можуть повністю вийти з ладу.

При доброму догляді вони можуть безвідмовно працювати багато років без ремонту. Необхідно суворо дотримуватися основних вимог догляду приладів і їх експлуатації:

• використовувати прилади тільки за необхідності;

• підготовку (встановлення) приладів для роботи і укладання їх після роботи проводити в установленому порядку;

• під час роботи з приладами не прикладати надмірних зусиль;

• зберігати прилади від поштовхів і тряски;

• скло оптичних приладів за необхідності протирати м’якою та чистою замшею або фланеллю, бруд і пісок можна видалити волосяною кісточкою;

• целулоїдні та дерев’яні прилади не залишати надовго під дією прямих сонячних променів;

• після роботи прилади очистити вид пилу (піску і бруду);

• прилади, які намочені дощем чи снігом, протирати сухою чистою ганчиркою і просушувати (не біля печі і не на сонці);

• нефарбовані металеві деталі приладів після очищення від пилу (піску, бруду) і вологи протирати злегка просаленою ганчиркою;

• зберігати прилади у належній для них укладці (футлярах, ящиках, чохлах);

• суворо дотримуючись порядку розміщення, укладку тримати в чистоті, зайвих предметів, що не входять до комплекту приладу, в укладці не тримати;

• своєчасно поновлювати речовину для сушіння у вологопоглинаючих патронах;

• після внесення з морозу в тепле приміщення дати приладу протягом 3-4 годин поступово набути температури приміщення, після чого можна відкрити кришку, очистити прилад і проводити з ним необхідні роботи;

• забороняється зберігати в одному приміщенні з оптичними приладами кислоти, луги і акумулятори.