4.6 Вибір орієнтирів і складання схем орієнтирів
Орієнтири призначають з метою забезпечення швидкої і надійної передачі (прийому) цілевказання і доповідей про розвідані цілі, а також визначення місцеположення розвіданих цілей на місцевості стосовно орієнтирів.
Орієнтири вибирають справа наліво по рубежах від себе до противника. Кількість орієнтирів повинна бути невеликою, і кожному із них присвоюється свій номер.
За орієнтири вибирають окремі місцеві предмети, що ясно спостерігаються, які противник не може знищити і стосовно яких легко передавати цілевказання.
Усі орієнтири старшого начальника, які спостерігаються з даного спостережного пункту, є обов'язковими для підрозділів розвідки. Їх вносять у схему орієнтирів і за ними зберігаються номери, присвоєні старшим начальником.
У ході наступу у міру просування вперед призначають нові орієнтири. В обороні орієнтири вибирають як перед переднім краєм, так і в глибині оборони своїх військ.
За кожним орієнтиром визначають із спостережного пункту дирекційний кут та дальності і готують схему орієнтирів. Відстані до орієнтирів визначають за допомогою приладів, по карті або окомірно, кути визначають за допомогою приладів.
Схема орієнтирів (рис.4.12) являє собою креслення вільного масштабу, на яке у перспективному вигляді наносять орієнтири в смузі (секторі) розвідки. При перенесенні схеми орієнтирів на чистий аркуш паперу наносять:
умовний знак спостережного пункту, з якого ведуть спостереження і підписують його координати;
лінію основного напрямку стрільби і біля кінця цієї лінії підписують дирекційний кут основного напрямку;
орієнтири із збереженням їх вигляду і відносного розміщення на місцевості (ближній – ближче, дальній – далі від точки СП) і біля кожного орієнтиру підписують умовну назву орієнтиру, його номер, дирекційний кут і відстань до нього в метрах;
напрямок (лінії) з точки спостережного пункту на орієнтир; при цьому прокреслена лінія повинна підходити до тієї точки орієнтиру, на яку наводилося перехрестя приладу при вимірюванні кутів.
У заголовку схеми вказують, для якого спостережного пункту вона складена. Внизу схема підписується тим, хто її робив, і вказується дата відпрацювання.
Рисунок 4.12 – Схема орієнтирів
4.7 Інженерне обладнання і маскування спостережних пунктів
Для захисту особового складу, приладів і техніки спостережні пункти обладнують в інженерному відношенні, а також добре маскують від наземного і повітряного спостереження противника.
Інженерне обладнання командно-спостережного пункту включає споруди відкритого або закритого типу для спостереження і укриття для розміщення особового складу, приладів спостереження і засобів зв'язку.
Інженерне обладнання бокового спостережного пункту включає будову споруд відкритого типу для спостереження.
Інженерне обладнання споруд для спостереження, а також обсяг робіт при їх спорудженні наведені в Керівництві з інженерного забезпечення військ.
Інженерне обладнання спостережних пунктів проводять, як правило, вночі з урахуванням можливого застосування противником приладів радіолокаційної розвідки і нічного бачення. Роботи, не закінчені до світанку, повинні бути добре замасковані на день. У процесі інженерного обладнання спостережних пунктів розвідка противника не припиняється.
У лісових районах місця для спостережних пунктів можуть бути обладнані на високих деревах і спеціально обладнаних вишках, замаскованих від спостереження противника.
Під час дій у північних районах для інженерного обладнання спостережних пунктів широко застосовуються підривні роботи і розмерзання ґрунту. Укриття для особового складу утеплюються.
На болотистій місцевості окопи для спостережних пунктів і укриття для особового складу і бойової техніки споруджуються напівнасипного та насипного типу.
На морському узбережжі при обладнанні спостережних пунктів широко застосовуються природні сховища (розщілини, печери у берегових скелях ).
Для укриття командно-спостережних пунктів від спостереження противником потрібно:
використовувати маскуючі властивості місцевих предметів і місцевості;
застосовувати табельні маскуючі засоби і місцеві матеріали;
проводити маскувальне фарбування техніки і приладів під колір навколишнього середовища;
підтримувати маскувальну дисципліну.
3 метою підтримування маскувальної дисципліни необхідно:
заняття КСП проводити таємно, не допускати переміщення особового складу на ділянках місцевості, що спостерігаються противником;
для ведення розвідки на командно-спостережному (спостережному) пункті мати мінімально необхідну кількість особового складу і приладдя;
при виконанні інженерних робіт не порушувати рисунки місцевості, не виривати без потреби дерева і кущі, не витоптувати траву;
інженерне обладнання пунктів проводити вночі або в умовах обмеженої видимості, при цьому добре маскують споруди і сліди робіт;
у нічний час необхідно розводити багаття тільки у встановлених для цього місцях, не користуватись на пунктах кишеньковими ліхтариками;
не припускати, особливо вночі, шуму, балачок, голосних команд і сигналів;
обмежувати роботу засобів радіозв'язку на передачу.