3.2 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки
Для виконання задач розвідки і обслуговування стрільби артилерії підрозділи оптичної розвідки розгортаються у бойовий порядок.
Бойовий порядок повинен забезпечувати швидке й надійне виконання поставлених задач, безперервну взаємодію з артилерійськими підрозділами, можливість швидкого маневру в ході бою, а також найкраще використання захисних і маскувальних властивостей місцевості.
Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки складається з командно-спостережного пункту (КСП), передового і бокового спостережних пунктів, які розгортаються за наявності сил і засобів артилерійської розвідки та пункту обробки даних (рис.3.1).
Рисунок 3.1 – Бойовий порядок взводу розвідки
Взвод розвідки може розгортатися на фронті 200-500 м і вести розвідку в смузі шириною 3-4 км.
Відділення розвідки (обслуга командирської машини) розгортає спостережний пункт на місцевості і веде розвідку в секторі до 3-00 (в смузі 1-2 км).
Командно-спостережний пункт взводу розвідки призначений для ведення розвідки противника та місцевості, управління підлеглими силами і засобами розвідки, обслуговування стрільби артилерії і для спостереження за діями загальновійськових підрозділів.
Передовий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримки більш тісного зв'язку з ними і обслуговування стрільби по цілях, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту.
Боковий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості в районах, що не спостерігається з командно-спостережного пункту, для засічки цілей (спряжене спостереження) і обслуговування стрільби по цілях, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту.
3.3 Обов’язки посадових осіб щодо організації розвідки
Командир взводу розвідки (тут і в подальшому це стосується і командира взводу оптичної розвідки, і командира взводу управління артилерійських підрозділів) несе відповідальність за постійну бойову готовність взводу і успішне виконання ним задач з розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії. Він повинен завжди знати обстановку, стан і можливості свого підрозділу, де розташований особовий склад, і яку задачу він виконує.
Командир взводу керує підрозділом шляхом віддання усних розпоряджень, а також командами і сигналами.
Командир взводу розвідки отримує бойову задачу, як правило, на місцевості від командира частини (підрозділу) або начальника розвідки.
В окремих випадках задача може ставитися по карті з подальшим уточненням її на місцевості.
Командир взводу розвідки при підготовці бойових дій і керуванні взводом у бою повинен:
з'ясувати отриману задачу і оцінити обстановку;
вибрати місця для спостережних пунктів і розгорнути їх;
керувати топогеодезичною прив'язкою спостережних пунктів та їх інженерним обладнанням;
встановити і безперервно підтримувати стійкий зв'язок між спостережними пунктами і старшим командиром;
вказати особовому складу умовне найменування місцевості і місцевих предметів, орієнтири і поставити задачу на розвідку;
особисто вести розвідку противника, ставити задачі на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії, обробляти результати розвідки і доповідати старшому командиру;
вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії;
керувати взводом при переміщенні спостережних пунктів;
вести необхідну документацію;
обмінюватися розвідувальними даними з іншими підрозділами розвідки.
У розпорядженні щодо організації розвідки командир взводу вказує:
орієнтири і умовні найменування ділянок місцевості та місцевих предметів;
наявні дані про противника;
місця спостережних пунктів (позицію командирської машини), порядок їх зайняття;
задачі, розвідки (що, де і коли розвідати), смугу (сектор, напрямок) розвідки і райони особливої уваги;
нумерацію цілей і порядок доповіді розвідувальних даних;
порядок топогеодезичної прив'язки, способи орієнтування приладів і визначення координат спостережного пункту;
послідовність інженерного обладнання та маскування;
основний напрямок стрільби та розподіл особового складу та приладів на спостережних пунктах;
порядок організації зв'язку, сигнали управління і дії по них;
час початку розвідки;
порядок переміщення спостережних пунктів у ході бою та можливі рубежі їх розгортання;
своє місце та місце заступника.
Крім того, командир взводу віддає вказівку щодо захисту від зброї масового ураження і безпосередньої охорони спостережних пунктів.
Командир відділення розвідки (командир обслуги КШМ) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (обслуги); технічний стан приладів; за успішне виконання отриманої задачі із розвідки і обслуговування стрільби артилерії.
Він повинен: керувати заняттям спостережного пункту особовим складом відділення (обслугою командирської машини), проводити топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника і керувати роботою особового складу щодо ведення розвідки, засічки цілей (орієнтирів, реперів) і обробки даних засічки; складати схему орієнтирів, схему полів невидимості (за необхідності) і вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; керувати підготовкою спостережного пункту та приладів до роботи вночі; організовувати роботи з інженерного обладнання та маскування спостережного пункту, доповідати про розвідані цілі командиру взводу; організовувати безпосередню охорону спостережного пункту і стежити за виконанням заходів маскування.
Командир відділення розвідки (командир обслуги) при поставленні задачі особовому складу вказує: орієнтири і умовні назви ділянок місцевості та місцевих предметів; дані про противника і задачу загальновійськового підрозділу; задачі і смугу (сектор, об'єкт, напрямок) розвідки; основний напрямок стрільби; місця встановлення приладів спостереження і способів їх орієнтування; порядок інженерного обладнання, сигнали і порядок дії за ними; спостерігача за сигналами і замісника.
Старший розвідник (розвідник-далекомірник) повинен: розставити прилади і підготувати їх до роботи; допомагати командиру відділення у топогеодезичній прив'язці спостережного пункту; з'ясувати орієнтири і умовні найменування ділянок місцевості та місцевих предметів, знати їх положення на місцевості; працювати на приладах спостереження; вести розвідку противника, знаходити цілі; проводити їх засічку і вести записи; негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль; періодично перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; виконувати роботи з інженерного обладнання і маскування спостережного пункту; відпрацьовувати дані засічки цілей (орієнтирів, реперів) на обчислювальних приладах, знати сигнали оповіщення і порядок дії за ними, приймати та передавати команди і цілевказання.