Тема 5. Теоретичні основи оцінюваннЯ потенціалу підприємства

5.1. Особливості, технологія та принципи вартісного оцінювання потенціалу підприємства

5.2. Види вартості підприємства

5.3. Основні методичні підходи до оцінювання вартості потенціалу підприємства

5.1. Особливості вартісного оцінювання потенціалу підприємства, види вартості

Перехід до ринкових форм господарювання, зміна форм власності, приватизація державних підприємств зумовили потребу в експертному вартісному оцінюванні діючих підприємств як цілісних майнових комплексів та їхніх частин, пакетів акцій, часток, паїв, нематеріальних активів. Концепція вартісного оцінювання є достатньо універсальною та методично обґрунтованою, оскільки враховує:

по-перше, комплексність потенціалу та синергійний ефект від взаємодії його окремих елементів;

по-друге, поточні і майбутні результати від реалізації потенціалу;

по-третє, сучасний стан і перспективи розвитку зовнішнього середовища.

За Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року обов’язкове вартісне оцінювання здійснюється у випадках:

• створення підприємств на базі майна, що перебуває у державній або комунальній власності;

• реорганізації, банкрутства, ліквідації підприємств з часткою державного або комунального майна;

• виділення або визначення державної (комунальної) частки спільного майна;

• приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного (комунального) майна, а також при поверненні цього майна на підставі рішення суду;

• переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

• оподаткування майна та визначення розміру державного мита згідно із законом;

• застави майна;

• визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

• в інших випадках за рішенням суду.

Крім цих обов’язкових випадків, оцінювання може здійснюватись з метою:

• формування статутного фонду господарського товариства (без пайової участі держави);

• обґрунтування ціни купівлі-продажу підприємства або його частки;

• розробки плану розвитку підприємства;

• визначення ефективності управління із зміною вартості;

• вибору варіанта розпорядження власністю (використання, продаж, передача в оренду і т. ін.);

• перевірки фінансової дієздатності позичальника;

• визначення страхової вартості майна;

• перевірки доцільності інвестиційних вкладень і т. ін.

Оцінювання вартості підприємства може здійснюватися спеціально підготовленими фахівцями - експертами-оцінювачами та оціночними фірмами. Будь який вартості підприємства не є історичним фактом, а лише науково обґрунтованим судженням експерта-оцінювача.

Міжнародні стандарти оцінювання включають в себе такі розділи:

1. Загальні поняття і принципи оцінювання.

2. Ринкова вартість як база оцінювання.

3. Бази оцінювання, відмінні від ринкової вартості.

4. Оцінювання для фінансової звітності і побічної документації.

5. Оцінювання позичкового забезпечення, закладу і боргових зобов'язань.

6. Вартість діючого підприємства як база оцінки.

Сучасна технологія оцінювання передбачає виконання таких етапів:

• визначення об'єкта, мети та сфери застосування результатів оцінювання;

• розробка плану оцінювання;

• визначення найбільш ефективного використання оцінюваного підприємства;

• збирання і аналіз необхідної інформації;

• оцінювання вартості підприємства із застосуванням різних методик;

• порівняння вартостей, отриманих за допомогою різних методик, та визначення найбільш вірогідної вартості оцінюваного підприємства з урахуванням мети оцінювання;

• складання звіту та висновку про вартість підприємства.

Принципи оцінювання можна розподілити на чотири групи.

1. Принципи, що базуються на уявленнях користувача:

• принцип корисності;

• принцип заміщення;

• принципи очікування.

2. Принципи, пов'язані з оцінюванням окремих видів активів, які входять до складу цілісного майнового комплексу підприємства:

• принцип продуктивності земельної ділянки;

• принцип вкладу;

• принцип нерівномірного зростання віддачі;

• принцип оптимального розміру;

• принцип економічного поділу та об'єднання майнових прав.

3. Принципи які пов'язані із зовнішнім середовищем бізнесу:

• принцип залежності;

• принцип відповідності ринковим та містобудівельним стандартам, які діють в даному регіоні;

• принцип пропозиції і попиту;

• принцип конкуренції;

• принцип змін.

4. Принцип найбільш ефективного використання майнового комплексу підприємства. Він вимагає визначення вартості на підставі вибору з можливих альтернативних варіантів того варіанту який має максимальну поточну вартість на момент оцінювання.

Оцінювання вартості підприємства базується на усвідомленні того, що підприємство є товаром, і тому йому притаманні усі властивості товару:

• підприємство повинно бути корисним для покупця, тобто, мати споживчу вартість;

• підприємство є інвестиційним товаром, тобто, віддача від вкладень в нього очікується в майбутньому і є імовірною;

• вартість підприємства як товару визначається попитом на нього. Попит формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів;

• альтернативою придбання підприємства як товару є створення аналогічного нового підприємства.

Оцінювання вартості підприємства може здійснюватись і фахівцями самого підприємства. Наприклад, для розроблення антикризових заходів або при загрозі банкрутства. Експерт-оцінювач має спиратися на такі знання:

▫ знання економіки підприємства, всіх закономірностей використання активів, способів оптимізації організації виробництва й управління, галузевої специфіки;

▫ знання правового оточення сучасного бізнесу;

▫ знання законів і особливостей функціонування ринку;

▫ знання обліку і звітності на підприємстві;

▫ володіння прийомами і методами фінансового аналізу;

▫ професійні знання методів і прийомів оцінювання.

Основними джерелами інформації при здійсненні оцінки вартості підприємства є :

▫ бухгалтерський баланс підприємства, досліджений в ретроспективі і

інтерпретований в економічний баланс;

▫ звіт про фінансові результати господарської діяльності підприємства;

▫ звіт про рух грошових коштів, стан дебіторської і кредиторської заборгованості;

▫ результати оцінювання реального стану і вартості активів підприємства;

▫ статистична і прогнозна інформація про стан ринку, на якому функціонує підприємство.

Піддаючи обробці і аналізу накопичену інформацію, слід зважати на таке:

• ретроспективна фінансова і бухгалтерська звітність застаріває на момент оцінювання;

• залишкова вартість активів, зазначена в балансі, не відображає їхнього дійсного морального і фізичного зношення;

• вартість товарно-матеріальних запасів, зазначена в балансі, оцінена за витратами на придбання і може не відповідати ринковим цінам;

• дебіторська і кредиторська заборгованість можуть потребувати переоцінки з позицій можливостей їхнього повернення;

• вартість деяких активів, зокрема нематеріальних, може бути не відображена в балансі.