- •Передмова
- •І. Пояснювальна записка Модуль 1. “медицина надзвичайних ситуацій”
- •1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідаії наслідків надзвичайних ситуацій.
- •2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту модулю "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Критерії оцінки тестових завдань:
- •Конвертація оцінок традиційної системи у бали за підсумковий модульний контроль
- •Конвертація традиційної системи оцінки у бали за дисципліну
- •Структура залікового кредиту навчальної дисциліни "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу естs таким чином
- •Структура оцінки дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”
- •Ііі. Тематичний план практичних занять з дисципліни Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •Іv. Види самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни Види самостійної роботи студентів з дисципліни
- •V. Методична розробка практичних занять з модуля "Медицина надзвичайних ситуацій”:
- •Тема 1.
- •1. Тема 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Основні заходи захисту населення і територій
- •1. Оповіщення та інформування.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •4. Інженерний захист.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •1.2. Засоби захисту шкіри
- •1.3. Засоби індивідуального медичного захисту.
- •2. Засоби колективного захисту
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема 2.
- •1. Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Медико-санітарні наслідки стихійних лих.
- •Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
- •Заняття № 2. Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф
- •Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на шахтах.
- •Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
- •Автомобільні аварії.
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Катастрофи на залізницях.
- •Авіаційні катастрофи.
- •10. Тести для контролю засвоєння знань:
- •1. Під терміном "аварія" розуміють:
- •2. Під терміном " катастрофа" розуміють:
- •3. Під нс розуміють:
- •Тема № 3.
- •1. Тема 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Причини та медико-санітарні наслідки аварій
- •На радіаційно небезпечних об’єктах (рно)
- •Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади радіаційної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •11. Завдання для самостійної роботи:
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 4.
- •1. Тема 4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади хімічної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •Тема № 5.
- •1. Тема 5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета, завдання та заходи першої медичної допомоги.
- •Види кровотеч. Зупинка зовнішньої кровотечі.
- •Серцево-легенева реанімація.
- •Заняття № 2. Протишокові заходи.
- •Транспортна іммобілізація.
- •Заняття № 3. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.
- •Тема № 6.
- •1. Тема 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (дсмк).
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичного заняття
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки Основи створення, завдання та заходи дсмк.
- •Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність дсмк.
- •1. Закони України:
- •2. Укази Президента України:
- •3. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •4. Накази моз України:
- •5. Методичні рекомендації моз України та навчальні і довідкові посібники:
- •Організація дсмк.
- •Сили та заклади дсмк.
- •Взаємодія дсмк з іншими аварійно-рятувальними службами.
- •Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
- •Тема № 7.
- •1. Тема 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Етапи медичної евакуації дсмк, їх організація та завдання.
- •Медичне сортування.
- •Види і обсягИ медичної допомоги.
- •Догоспітальні види медичної допомоги.
- •Госпітальні види медичної допомоги.
- •Заняття № 2. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі природних катастроф
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі техногенних катастроф.
- •Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 8.
- •1. Тема 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
- •Заняття № 2. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 9.
- •1. Тема 9. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів дсмк.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
- •Структура плану та зміст його розділів.
- •Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк.
- •10. Завдання для самостійної роботи:
- •11. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •VI. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.
- •VII. Правильні відповіді до тестових завдань, що приводяться після кожної теми модуля "Медицина надзвичайних станів"
- •VIII. Перелік навчально-методичної літератури.
Структура плану та зміст його розділів.
Планування заходів щодо медичного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях проводиться за п'ятьма рівнями.
Плани першого рівня розробляються фахівцями медичною закладу, узгоджуються з органами управління охорони здоров'я за підпорядкованістю і затверджуються керівником медичного закладу.
Другий і третій рівні. Плани адміністративного району, міста без районного поділу і з районним поділом розробляються органами управління охорони здоров'я, узгоджуються з органами управління вищого рівня і затверджуються органами виконавчої влади адміністративного району або міста.
Плани четвертого рівня складаються МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннями охорони здоров'я облдержадміністрацій, Київської і Севастопольської міськадміністрацій, розглядаються на засіданні територіальної координаційної комісії і затверджуються відповідним органом виконавчої влади.
План п'ятого рівня розробляється МОЗ України, узгоджується на засіданні Центральної координаційної комісії і затверджується Кабінетом Міністрів України за узгодженням з Міністерством надзвичайних ситуацій.
Плани медичного забезпечення при НС повинні включати такі основні розділи:
Розділ 1. Коротка характеристика сил і засобів системи охорони здоров'я (об'єкт, адміністративна територія).
Розділ 2. Прогноз медико-санітарної обстановки в районі медичного обслуговування при виникненні НС.
Розділ 3. Заходи щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
3.1. Організації медичної розвідки.
3.2. Організації лікувально-евакуаційних заходів.
3.3. Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.
3.4. Організація матеріально-технічного забезпечення.
Розділ 4. Організація управління, зв'язку й оповіщення у разі надзвичайних ситуацій.
Додатки.
У першому розділі плану дається характеристика медичних закладів на відповідній адміністративній території, кількості лікарів (усього і за окремими спеціальностями), кількості середнього медичного персоналу і структура його спеціалізації, загальної кількості і спеціалізації ліжкового фонду.
Окремим підрозділом дається характеристика сил, засобів і формувань, які включено до складу ДСМК центрального і територіального рівнів, можливостей розгортання додаткового ліжкового фонду, його профільність і перепрофілізація залежно від медико-санітарної ситуації.
Другий розділ плану присвячується прогнозу медико-санітарної обстановки, що може виникнути у разі найбільш ймовірних для даної адміністративної території катастроф природного і техногенного характеру. Він повинен включати ретроспективний аналіз природних і техногенних катастроф, які виникали на даній адміністративній території і їхніх медико-санітарних наслідків, перелік потенційно небезпечних об'єктів, що можуть викликати різке погіршення санітарно-епідеміологічної обстановки, з визначенням вражаючих факторів, фізико-географічних особливостей і т.д. Одне з основних місць у цьому розділі повинен посідати прогноз медико-санітарних наслідків можливих катастроф з розрахунком величини і структури санітарних втрат серед населення. Окремо визначається можливість потрапляння у осередок катастрофи медичних закладів і прогнозуються можливі наслідки. Детальні розрахунки до цього розділу можна виносити в додаток до плану.
У третьому розділі плану висвітлюється: хто, якими силами і де проводить медичну розвідку (зокрема, санітарно-епідеміологічну) осередку катастрофи, куди передається отримана інформація і з якою періодичністю, як виробляється поповнення оснащення розвідувальних груп з позначенням системи захисту їхнього особового складу від вражаючих факторів, які діють у осередку катастрофи. Визначається порядок організації і проведення захисту особового складу медичних закладів та формувань, які потрапляють в осередок природних і техногенних катастроф.
Останній розділ плану присвячено питанням управління системою охорони здоров'я відповідного рівня в умовах НС, організації зв'язку й оповіщення про катастрофу і виникнення надзвичайної ситуації.
Управління включає збір інформації, її аналіз і оцінку, ухвалення управлінського рішення, планування й організацію його виконання (доведення до виконавців, організацію взаємодії системи оперативного управління, контроль за виконанням поставлених завдань одержання зворотної інформації для прийняття подальших рішень).
У період повсякденної готовності забезпечення стійкості управління організація зв'язку й оповіщення, організація підготовки кадрів для ДСМК, облік сил і засобів для ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф і визначення їхнього використання залежно від конкретної обстановки покладається на центри екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.
Координацію дій окремих ланок ДСМК організують координаційні комісії залежно від рівня. Вони повинні мати свої плани роботи.
При розробці плану м/с забезпечення населення при НС виділяється картографічна частина, пояснювальна записка і карта організації м/с забезпечення по всім завданням МОЗ та кожній з найбільш ймовірних НС.
Як правило, це карта М 1:200 т. На карті наноситься:
- адміністративні межі території та назви адміністративних територій, що до неї прилягають;
- назви міст (населених пунктів), районів, дислокація найбільш важливих потенційно-небезпечних об’єктів економіки (АЕС, хімічно-небезпечних об’єктів, нафтогазопроводів і т.д.);
- основні автомобільні, залізничні, водні магістралі з зазначенням прийнятої їхньої нумерації, вузлові станції, пристані;
- зони можливого зараження в результаті аварій на радіаційно-, біологічно- і хімічно-небезпечних об’єктах;
- зони можливого затоплення, впливу селевих потоків тощо;
- сейсмічно-небезпечні зони з вказівкою останнього року їхньої активності, її потужності;
- наявність природно-осередкових інфекцій з вказівкою останнього дня реєстрації інфекції і кількості випадків захворювань;
- дислокація закладів охорони здоров’я по містах і районах території з зазначенням їхньої ліжково ємкості, у т.ч. тої, що перепрофілюється для прийому уражених і хворих при НС;
- дислокація створених формувань служби медицини катастроф по містах і районах, у т.ч. відомчого підпорядкування;
- дислокація закладів системи держсанепіднагляду, служби крові, фармації й інші і т.п.;
- дислокація пунктів управління службою медицини катастроф, наявність і марка засобів радіозв’язку або інших форм зв’язку.
У пояснювальній записці відображаються:
- висновки з прогнозованої медико-тактичної обстановки, можливі санітарні втрати населення, їх структуру, вихід з ладу медичних закладів, втрати медичного персоналу, вплив наслідків НС на організацію медико-санітарного забезпечення населення;
- стисла характеристика органів і закладів охорони здоров’я територіального і відомчого підпорядкування, що є базою утворення служби медицини катастроф. Дислокація органів і закладів охорони здоров’я, у т.ч. відомчого підпорядкування;
- завдання ДСМК територіального рівня з урахуванням прогнозованої обстановки і наявних можливостей щодо створення її сил і засобів;
- сили (формування, заклади, підрозділи) ДСМК системи територіальних органів охорони здоров’я, відомчого підпорядкування, приватної та громадської форм власності з зазначенням термінів приведення їх у готовність до роботи при НС;
- організація постачання створених формувань і медичних закладів (ліжкової мережі) медичним, санітарно-господарським і спеціальним майном, кров’ю і її препаратами;
- організація транспортного забезпечення формувань і закладів ДСМК, відповідно з проведеними службою заходами;
- організація захисту персоналу служби медицини катастроф від впливу уражаючих чинників при виникненні надзвичайних ситуацій. При плануванні (залежно від прогнозованої медико-тактичної обстановки) евакуації лікувально-профілактичних закладів відпрацьовується розрахунок транспорту для їхньої евакуації;
- організація матеріально-технічного, продовольчого постачання формувань і закладів ДСМК при ліквідації медико-санітарних наслідків НС (в тому числі порядок технічного обслуговування транспорту, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, продовольчими товарами і водою, засобами зв’язку, речовим і іншим майном);
- організація і зміст заходів з введенням режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації з урахуванням прогнозованої медико-тактичної обстановки і особливостей територіальної і відомчої системи охорони здоров’я:
а) заходи загального характеру;
б) заходи залежно від видів прогнозованих надзвичайних ситуацій (природного, техногенного характеру) для даної території;
Розрахунок потреби сил і засобів ДСМК проводиться для всіх НС відповідно завданню МОЗ України та додатково – по прогнозованих можливих катастрофах природного і техноген-ного характеру по містах і районах з урахуванням можливих найбільших збитків по одній ка-тастрофі кожного виду: при землетрусі, повені, аварії на об’єкті, що має СДОР; аварії на радіа-ційно-небезпечному об’єкті і т.д. Основним критерієм визначення потреби сил і засобів служби медицини катастроф і взаємодіючих формувань при цих розрахунках приймається розмір можли-вих санітарних втрат при катастрофах і виведення із ладу закладів охорони здоров’я, з урахуван-ням найбільш оптимальних термінів надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації;
- організація взаємодії територіальної служби медицини катастроф з органами управління, закладами і формуваннями охорони здоров’я відомчого підпорядкування, які функціонують в межах адміністративної території, із силами цивільної оборони. При цьому визначається порядок взаємного виділення відповідних сил і засобів для вирішення визначених завдань з медичного забезпечення населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Сили, що виділяються в порядку взаємодії, повинні бути цілком укомплектовані персоналом і забезпечені майном відповідно до табеля оснащення. При плануванні виділення відповідних сил і засобів визначається їх місце призначення і термін готовності, прибуття в місце призначення;
- організація управління силами і засобами ДСМК з вказівкою органів управління, термінів оповіщення і приведення їх у готовність, порядку подання повідомлень. План медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях підписується керівником центру медицини катастроф, погоджується з зацікавленими органами управління відомств, що беруть участь у ліквідації НС, розглядається на засіданні координаційної комісії адміністративної території і затверджується керівником органу управління охорони здоров’я адміністративної території.