- •Передмова
- •І. Пояснювальна записка Модуль 1. “медицина надзвичайних ситуацій”
- •1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідаії наслідків надзвичайних ситуацій.
- •2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту модулю "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Критерії оцінки тестових завдань:
- •Конвертація оцінок традиційної системи у бали за підсумковий модульний контроль
- •Конвертація традиційної системи оцінки у бали за дисципліну
- •Структура залікового кредиту навчальної дисциліни "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу естs таким чином
- •Структура оцінки дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”
- •Ііі. Тематичний план практичних занять з дисципліни Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •Іv. Види самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни Види самостійної роботи студентів з дисципліни
- •V. Методична розробка практичних занять з модуля "Медицина надзвичайних ситуацій”:
- •Тема 1.
- •1. Тема 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Основні заходи захисту населення і територій
- •1. Оповіщення та інформування.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •4. Інженерний захист.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •1.2. Засоби захисту шкіри
- •1.3. Засоби індивідуального медичного захисту.
- •2. Засоби колективного захисту
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема 2.
- •1. Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Медико-санітарні наслідки стихійних лих.
- •Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
- •Заняття № 2. Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф
- •Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на шахтах.
- •Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
- •Автомобільні аварії.
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Катастрофи на залізницях.
- •Авіаційні катастрофи.
- •10. Тести для контролю засвоєння знань:
- •1. Під терміном "аварія" розуміють:
- •2. Під терміном " катастрофа" розуміють:
- •3. Під нс розуміють:
- •Тема № 3.
- •1. Тема 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Причини та медико-санітарні наслідки аварій
- •На радіаційно небезпечних об’єктах (рно)
- •Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади радіаційної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •11. Завдання для самостійної роботи:
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 4.
- •1. Тема 4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади хімічної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •Тема № 5.
- •1. Тема 5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета, завдання та заходи першої медичної допомоги.
- •Види кровотеч. Зупинка зовнішньої кровотечі.
- •Серцево-легенева реанімація.
- •Заняття № 2. Протишокові заходи.
- •Транспортна іммобілізація.
- •Заняття № 3. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.
- •Тема № 6.
- •1. Тема 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (дсмк).
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичного заняття
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки Основи створення, завдання та заходи дсмк.
- •Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність дсмк.
- •1. Закони України:
- •2. Укази Президента України:
- •3. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •4. Накази моз України:
- •5. Методичні рекомендації моз України та навчальні і довідкові посібники:
- •Організація дсмк.
- •Сили та заклади дсмк.
- •Взаємодія дсмк з іншими аварійно-рятувальними службами.
- •Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
- •Тема № 7.
- •1. Тема 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Етапи медичної евакуації дсмк, їх організація та завдання.
- •Медичне сортування.
- •Види і обсягИ медичної допомоги.
- •Догоспітальні види медичної допомоги.
- •Госпітальні види медичної допомоги.
- •Заняття № 2. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі природних катастроф
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі техногенних катастроф.
- •Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 8.
- •1. Тема 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
- •Заняття № 2. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 9.
- •1. Тема 9. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів дсмк.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
- •Структура плану та зміст його розділів.
- •Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк.
- •10. Завдання для самостійної роботи:
- •11. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •VI. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.
- •VII. Правильні відповіді до тестових завдань, що приводяться після кожної теми модуля "Медицина надзвичайних станів"
- •VIII. Перелік навчально-методичної літератури.
Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
До біологічно небезпечних об’єктів належать в основному об’єкти, на яких виготовляються або зберігаються біологічно активні препарати. Такі препарати можуть використовуватись у медицині або сільському господарстві (вакцини, діагностикуми, біодобавки тощо). Аварії на таких об’єктах можуть супроводжуватись поширенням біологічних агентів (речовин, засобів тощо) у кількостях, що створюють загрозу життю чи здоров’ю людей, сільськогосподарських тварин і рослин, завдають шкоди здоров’ю людей і довкіллю.
Так, НС у Кірішах й Ангарську (Російська Федерація) виникла через викид в атмосферу білково-вітамінного концентрату, а масові алергічні прояви у жителів м. Барселони (Іспанія) - під час розвантаження кораблів із соєвими бобами. Аналогічні ситуації реєструвались у США та інших державах.
Унаслідок такої аварії може розвиватися надзвичайна епідемічна ситуація, що виявляється у виникненні вогнища масових інфекційних хвороб, можливому винесені збудників за його межі, обтяженні перебігу хвороб і збільшенні кількості негативних наслідків. Крім того, викид у довкілля біологічних агентів (як і радіоактивних та хімічних) може спричинити виникнення екологічних катастроф, за яких відзначається відхилення від природного стану довкілля, що призводить до тяжких наслідків екологічного й соціального характеру і є безпосередньою загрозою життю й здоров’ю людей.
Автомобільні аварії.
Найбільш небезпечним, через масовість розповсюдження і використання, є автомобільний транспорт. Так, за останні п’ять років на шляхах України було зареєстровано 212,9 тис. дорожньо-транспортних пригод (ДТП), в яких загинуло 37,8 тис. і було травмовано 229,4 тис. людей. Тобто, в результаті кожної ДТП на 10 тис. потерпілих у середньому гине 1,4 тис. і травмується 8,6 тис. людей. За даними ВООЗ у світі внаслідок ДТП щорічно гине близько 250 тис. людей.
Рівень транспортного травматизму значною мірою залежить від погодних умов та видимості на шляхах. Але до основних причин транспортного травматизму належать: погана організація дорожнього руху, несправність або конструктивні недоліки транспортних засобів, низька дисципліна учасників дорожнього руху, що є наслідком незадовільної профілактичної роботи в цілому серед населення, а також безпосередньо в трудових колективах автопідприємств.
Кількість пригод з тяжкими наслідками зросла в шести регіонах України, у тому числі в Івано-Франковській області на 60%, Чернігівській – на 33,3%, Дніпропетровській – 16,7%, Київській – 12%, Херсонській – 10% і в Криму – на 5%.
Катастрофи на морському і річковому транспорті
Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден , екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно гине близько 400 суден ( кожен день 1 судно ), на 7-8 тис. суден трапляються серйозні аварії. За ствердженням спеціалістів кожен рік внаслідок катастроф гине близько 200 тис. чоловік, з них 25% - безпосередньо у воді, 25% - у рятувальних засобах, 50% - разом з кораблем.
Причинами аварій морського і річкового транспорту найчастіше бувають порушення правил техніки безпеки та правил експлуатації технічних засобів. Велике значення має фізичне старіння суднового парку, берегових інженерних споруд. Катастрофи можуть статися як у порту, так і під час руху суден по річці, акваторії моря, озера в результаті вибуху, пожежі, витоку хімічних речовин, зіткнення судин між собою або іншими перешкодами (наприклад, палями мостів), посадки судна на мілину або його швидкого затоплення. Особливо небезпечна надзвичайна ситуація на судні у відкритому морі. Будь-яка катастрофа на воді характеризується ізольованістю людей, відносною недостатністю рятувальних засобів та сил медичної допомоги, можливістю виникнення паніки серед людей, що терплять лихо.
При катастрофах на водному транспорті величина і структура санітарних втрат буде залежати від характеру розвитку події та кількості пасажирів і членів екіпажу на судні. Про це свідчать випадки, що сталися в м. Ульяновську (1983 р.), коли в наслідок катастрофи загинуло 175 чол., в м. Новоросійську (1986 р.) катастрофа з теплоходом “ Нахімов ”, внаслідок якої загинуло 424 чол., в 1999 р. в Балтійському морі затонув паром “Естонія”, в наслідок чого загинуло 870 чол.
Медико-санітарні наслідки катастроф на воді можуть бути наступні:
- механічні травми;
- термічні опіки;
- гострі хімічні отруєння;
- нервово-психічний стрес;
- переохолодження;
- втоплення;
- вторинні ураження внаслідок розливу нафтопродуктів, тощо.