- •Передмова
- •І. Пояснювальна записка Модуль 1. “медицина надзвичайних ситуацій”
- •1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідаії наслідків надзвичайних ситуацій.
- •2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту модулю "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Критерії оцінки тестових завдань:
- •Конвертація оцінок традиційної системи у бали за підсумковий модульний контроль
- •Конвертація традиційної системи оцінки у бали за дисципліну
- •Структура залікового кредиту навчальної дисциліни "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу естs таким чином
- •Структура оцінки дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”
- •Ііі. Тематичний план практичних занять з дисципліни Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •Іv. Види самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни Види самостійної роботи студентів з дисципліни
- •V. Методична розробка практичних занять з модуля "Медицина надзвичайних ситуацій”:
- •Тема 1.
- •1. Тема 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Основні заходи захисту населення і територій
- •1. Оповіщення та інформування.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •4. Інженерний захист.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •1.2. Засоби захисту шкіри
- •1.3. Засоби індивідуального медичного захисту.
- •2. Засоби колективного захисту
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема 2.
- •1. Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Медико-санітарні наслідки стихійних лих.
- •Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
- •Заняття № 2. Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф
- •Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на шахтах.
- •Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
- •Автомобільні аварії.
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Катастрофи на залізницях.
- •Авіаційні катастрофи.
- •10. Тести для контролю засвоєння знань:
- •1. Під терміном "аварія" розуміють:
- •2. Під терміном " катастрофа" розуміють:
- •3. Під нс розуміють:
- •Тема № 3.
- •1. Тема 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Причини та медико-санітарні наслідки аварій
- •На радіаційно небезпечних об’єктах (рно)
- •Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади радіаційної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •11. Завдання для самостійної роботи:
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 4.
- •1. Тема 4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади хімічної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •Тема № 5.
- •1. Тема 5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета, завдання та заходи першої медичної допомоги.
- •Види кровотеч. Зупинка зовнішньої кровотечі.
- •Серцево-легенева реанімація.
- •Заняття № 2. Протишокові заходи.
- •Транспортна іммобілізація.
- •Заняття № 3. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.
- •Тема № 6.
- •1. Тема 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (дсмк).
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичного заняття
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки Основи створення, завдання та заходи дсмк.
- •Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність дсмк.
- •1. Закони України:
- •2. Укази Президента України:
- •3. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •4. Накази моз України:
- •5. Методичні рекомендації моз України та навчальні і довідкові посібники:
- •Організація дсмк.
- •Сили та заклади дсмк.
- •Взаємодія дсмк з іншими аварійно-рятувальними службами.
- •Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
- •Тема № 7.
- •1. Тема 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Етапи медичної евакуації дсмк, їх організація та завдання.
- •Медичне сортування.
- •Види і обсягИ медичної допомоги.
- •Догоспітальні види медичної допомоги.
- •Госпітальні види медичної допомоги.
- •Заняття № 2. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі природних катастроф
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі техногенних катастроф.
- •Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 8.
- •1. Тема 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
- •Заняття № 2. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 9.
- •1. Тема 9. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів дсмк.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
- •Структура плану та зміст його розділів.
- •Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк.
- •10. Завдання для самостійної роботи:
- •11. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •VI. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.
- •VII. Правильні відповіді до тестових завдань, що приводяться після кожної теми модуля "Медицина надзвичайних станів"
- •VIII. Перелік навчально-методичної літератури.
Заняття № 2. Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф
Аналіз структури НС, пов’язаних з техногенними чинниками, свідчить, що найбільш значущі серед них – аварії на атомних електростанціях (АЕС), хімічно небезпечних об’єктах (ХНО), шахтах і вибухонебезпечних об’єктах та транспортні катастрофи.
Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об’єкти. До них відносяться атомні електростанції, атомні теплоелектроцентралі, атомні станції теплопостачання, підприємства по виготовленню, переробці ядерного палива і похованню радіоактивних відходів, науково-дослідні і проектні організації, які працюють з ядерними установками, ядерні енергетичні установки на об’єктах транспорту й ін.
У світі експлуатується понад 450 ядерних енергетичних реакторів, що дають близько 20 % (у Європі 35 %) усієї виробленої електроенергії.
На території України діють чотири АЕС із 14 енергетичними реакторами, що виробляють 40 % електроенергії, два дослідницькі ядерні реактори і близько 800 підприємств і організацій, що використовують радіоактивні речовини у виробництві, науково-дослідній роботі і медичній практиці.
При нормальному функціонуванні радіаційно небезпечних об’єктів з метою профілактики і контролю виділяють дві основні зони.
Санітарно-захисна зона – територія навколо об’єкта, на якій рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації об’єкта може перевищити межу дози.
Зона спостереження – територія, де можливий вплив радіоактивних скидань і викидів і де опромінення проживаючого населення може досягати встановленої межі дози.
Найбільшу небезпеку для персоналу радіаційно небезпечного об’єкта та населення, що живе поблизу, представляє радіаційна аварія.
Радіаційна аварія – аварія, пов’язана з викидом радіоактивних продуктів і (або) виходом іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечного об’єкта межі в кількостях, що перевищують встановлені межі безпеки експлуатації об’єкта.
В ході радіаційної аварії виникають зони радіоактивного забруднення навколишнього середовища.
Міжнародним агентством з використання атомної енергії (МАГАТЕ) прийнята шкала з оцінки небезпеки аварій на АЕС.
Рівень аварії
|
Клас небезпеки |
Критерії оцінки
|
0
|
Нижче рівня шкали |
Не виникає небезпеки
|
1
|
Незначна подія
|
Відхилення від допустимих меж функціонування реактора |
2
|
Подія середньої тяжкості |
Подія з потенційними наслідками для безпеки |
3
|
Серйозна подія
|
Невеликий викид, опромінення населення нижче межі допустимої дози, забруднення, переопромінення персоналу |
4
|
Аварія у межах АЕС
|
Невеликий викид, опромінення населення в межах допустимої дози, часткове пошкодження активної зони реактора, гострі наслідки для здоров’я персоналу |
5
|
Аварія з ризиком для довкілля |
Обмежений викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення |
6
|
Тяжка аварія
|
Значний викид, реалізація планів щодо захисту персоналу і населення у повному обсязі, значне пошкодження активної зони реактора |
7
|
Глобальна аварія |
Великий викид, значна шкода для здоров’я людей і довкілля на великих територіях |
Чорнобильська катастрофа (1986 р.) була оцінена по 7 рівню шкали МАГАТЕ. Внаслідок вибуху і руйнування 4-го енергоблоку загинуло 31 чол. персоналу і пожежників (в тому числі 28 чол. від гострої променевої хвороби). ГПХ виникла у 145 чол. – ліквідаторів аварії. Серед евакуйованого населення після аварії ГПХ не встановлено, але дозу опромінення вище допустимої отримали більше 150 тис. чоловік, в тому числі 69 тис. дітей. В результаті аварії радіонуклідами була забруднена територія України (3420 км2), на якій проживало понад 11 млн. чол., а також територія Білорусії (16,5 тис. км2) та Росії (8,1 тис. км2).
Основними вражаючими факторами радіаційних аварій є радіаційний вплив і радіоактивне забруднення. Аварії можуть починатися і супроводжуватися вибухами і пожежами.
Наслідки радіаційних аварій в основному оцінюються масштабом і ступенем радіаційного впливу і радіоактивного зараження, а також складом радіонуклідів і кількістю радіоактивних речовин у викиді.
У ході і після аварії на рівень і довговічність наслідків, а також радіаційну обстановку значний вплив здійснюють природний розпад радіоактивних речовин, міграція цих речовин у навколишньому середовищі, метеорологічні і кліматичні фактори, результативність робіт з ліквідації наслідків аварії, у тому числі дезактивація і водоохоронні заходи.
У початковий період після аварії найбільший внесок у загальну радіоактивність вносять радіонукліди з коротким періодом напіврозпаду (до 2-х місяців). Потім спад активності визначається нуклідами з великим періодом напіврозпаду – від кількох сотень діб до тисяч років.
З них довгий час основну роль у динаміці радіаційної обстановки відіграють біологічно небезпечні радіонукліди: цезій-137, стронцій-90, плутоній-239.
Радіаційному впливу піддаються люди, тварини, рослини і прилади, чутливі до випромінювань.
Санітарні втрати при цьому можуть становити від 22 до 33 % населення зони в середньому. Структура їх може бути наступною:
- тяжко ушкоджені – 44%
- середньої тяжкості – 34%
- легко уражені – 22%
Радіоактивному забрудненню піддаються спорудження, комунікації, технологічне устаткування, транспортні засоби, майно, матеріали і продукти, сільськогосподарські угіддя і природне середовище.
При виникненні аварії на РНО реалізуються наступні захисні заходи: оповіщення та укриття людей; проведення йодної профілактики; використання засобів індивідуального захисту; надання медичної допомоги; зонування забрудненої території.