8. Методика проведення заняття.

Заняття починається з перевiрки за списком студентiв, об'явлення теми, мети та плану заняття. Далі іде викладання та розбір учбових питань, які розглядаються на занятті. Перевірка підготовки студентів до заняття проводиться в ході вивчення учбових запитань. Наприкінці заняття проводиться вихідний контроль засвоєння знань шляхом рішення тестів, підводиться підсумок заняття, в ході якого студент заповнює "Індивідуальний план студента", і задається завдання до наступного заняття.

9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.

Інформаційна частина методичної розробки

Заняття № 1.

Мета, завдання та заходи першої медичної допомоги.

Перша медична допомога - це комплекс найпростіших медичних заходів, що виконуються на місці ураження, переважно у порядку само - і взаємодопомоги особовим складом аварійно-рятувальних формувань немедичного профілю, бригадами швидкої медичної допомоги, лікарсько-сестринськими бригадами і медичними бригадами постійної готовності першої черги з використанням табельних і підручних засобів.

Основною метою першої медичної допомоги є рятування життя постраждалих, усунення дії уражаючих факторів, попередження чи зменшення тяжких ускладнень і як найшвидша евакуація з місця пригоди. Світова статистика свідчить, що через 1 годину після ураження гине 40 % тяжко постраждалих, що не отримали першої медичної допомоги, через 3 години – 60%, через 6 годин – 90 %.

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя постраждалому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

Якнайшвидше надання першої медичної допомоги має вирішальне значення для врятування життя постраждалого і подальшого перебігу ураження. Першочергову допомогу надають дітям і тим постраждалим, які можуть загинути, якщо не допомогти їм вчасно.

Для надання першої медичної допомоги використовують табельні і підручні засоби. До табельних засобів належать: перев’язувальні матеріали, кровоспинні джгути, спеціальні шини для іммобілізації, а також деякі медикаменти: розчин йоду спиртовий 5%, спиртовий розчин зелені брильянтової, нашатирний спирт, аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8), пакет перев’язувальний індивідуальний, повітропровід. Як підручні засоби, можуть використовуватися: при накладанні пов’язок - чисте простирадло, сорочка, тканина (краще не кольорова); для зупинки кровотечі (замість джгута) - ремінь, пасок, скручена у джгут тканина; при переломах (замість шин) - смужки твердого картону або фанери, дошки, палиці тощо.

Заходи першої медичної допомоги включають:

- введення знеболюючого засобу за допомогою шприц-тюбика з АІ - 2;

- профілактику або усунення асфіксії шляхом звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, крові, сторонніх предметів, фіксацію язика;

- штучну вентиляцію легенів за допомогою S-подібної трубки, методом" рот в рот", "рот в ніс", мішків Амбу;

- непрямий масаж серця;

- тимчасову зупинку зовнішньої кровотечі шляхом накладання кровозупинного джгута (стандартного чи імпровізованого), закрутки або дав'ячої пов'язки, пальцевого притискання магістральних судин;

- накладання асептичної пов'язки на рану та опікову поверхню;

- накладання оклюзивної пов’язки при відкритому пневмотораксі з використанням оболонки індивідуального перев’язувального пакета;

- іммобілізацію пошкодженої кінцівки найпростішими способами з використанням табельних та підручних засобів;

- одягання протигазу при знаходженні на місцевості, що забруднена СДОР;

- введення антидотів ураженим СДОР;

- часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри та дегазацію прилеглого до них обмундирування з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8);

- застосування антибіотиків, протиблювотних засобів, радіозахисних засобів із аптечки індивідуальної (АІ - 2);

- накладання джгутів на кінцівки при синдромі довготривалого роздавлювання;

- гасіння палаючого одягу;

- виніс уражених з важкодоступних місць, вогнищ пожежі та з під завалів, з осередків хімічного, радіоактивного та бактеріального забруднення;

- штучне викликання блювоти при потраплянні хімічних або радіоактивних речовин у шлунок;

- беззондове промивання шлунку;

- забезпечення спокою;

- виніс постраждалих у місця збору, їх завантаження на транспортні засоби і евакуація у лікувальні заклади.

При наданні першої медичної допомоги в першу чергу повинні використовуватись медичні засоби, які є у рятувальників, формувань цивільного захисту, інших формувань, що залучені для проведення рятувальних робіт.

До надання першої медичної допомоги може залучатися особовий склад санітарних дружин та санітарних постів, що створюються на об’єктах господарювання, адже альтернативи цим формуванням на початковому етапі рятувальних робіт поки що немає.

Термін надання першої медичної допомоги не повинен перевищувати 30 хв.