6. Учбово-матеріальне забезпечення.

А) Література:

1. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”, 2000.

2. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”, 2000.

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями”, 2004.

4. Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. - Київ: Курс, 1999.

5. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина катастроф. - Чернівці, 2000.

6. Черняков Г.О., Кочін І.В. Медицина катастроф. - К: “ Здоров’я” , 2001.

7. Медицина катастроф /Под. ред. проф. В.М. Рябочкина. – М.:"ИНИ Лтд", 1996.

8. Борчук Н.И. Медицина екстремальных ситуаций. – Минск: Выш. шк., 1998.

9. Організація медичного забезпечення населення України при природних і техногенних катастрофах /Під ред. В.О.Волошина.– К.: Медекол, 1998.

10. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій /Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина. – К.: Медекол, 1999.

Б) Тести по темі.

В)Наочні приладдя:

- таблиці №№ 2.1, 2.2, 2.3;

- прозірки № 2а, 2б, 2в.

Г) Технічні засоби: графопроектор, екран.

7. План проведення практичних занять Заняття № 1

1.	Вступ………………………………………………………….…………………..	5 хвилин
2.	Класифікація надзвичайних ситуацій. Медико-санітарні наслідки стихійних лих. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки...	70 хвилин
3.	Підведення підсумків заняття…………………………………………………...	5 хвилини
	Разом…………………………………………………………................................	80 хвилин

Заняття № 2

1.	Вступ………………………………………………………….…………………..	5 хвилин
2.	Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф………………………….	50 хвилин
3.	Рішення тестів……………………….……………………………………...........	20 хвилин
4.	Підведення підсумків заняття…………………………………………………...	5 хвилини
	Разом…………………………………………………………................................	80 хвилин

8. Методика проведення заняття.

Заняття починається з перевiрки за списком студентiв, об'явлення теми, мети та плану заняття. Далі іде викладання та розбір учбових питань, які розглядаються на занятті. Перевірка підготовки студентів до заняття проводиться в ході вивчення учбових запитань. Наприкінці заняття проводиться вихідний контроль засвоєння знань шляхом рішення тестів, підводиться підсумок заняття, в ході якого студент заповнює "Індивідуальний план студента", і задається завдання до наступного заняття.

9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.

Інформаційна частина методичної розробки

Заняття № 1.

Класифікація надзвичайних ситуацій.

Наявність в Україні розвиненої інфраструктури промисловості, висока її концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових комплексів, в тому числі тих, що віднесені до потенційно небезпечних, розвинута мережа транспортних комунікацій, а також нафто- і газопроводів, велика кількість енергетичних об’єктів, використання у виробництві у значних кількостях потенційно небезпечних речовин – все це збільшує вірогідність виникнення техногенних НС, які несуть в собі загрозу для життя і здоров’я людей, економіки держави та природного середовища. Сумарні ризики техногенних НС значно перевищують сумарні ризики виникнення НС природного характеру.

Майже третину всіх промислових об’єктів становлять підприємства пов’язані з виробниц-твом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних та вогненебез-печних речовин. За умов економічної кризи та браку коштів дуже повільно і несвоєчасно здійснюється оновлення або заміна застарілих основних виробничих фондів, рівень зношення обладнання яких наближається до критичного. Все це збільшує вірогідність виникнення техногенних небезпек.

На території України існує можливість виникнення практично всього спектру природних процесів геологічного, гідрологічного, метеорологічного походження. Серед НС природного характеру в Україні найчастіше трапляються: великі повені, землетруси, зсувні процеси, лісові та польові пожежі, урагани, смерчі та шквальні вітри.

Техногенні та природні процеси можуть привести до виникнення аварій, катастроф і, як наслідок їх, до надзвичайної ситуації на окремому об’єкті чи території.

Аварія – вихід із ладу, руйнування споруд, будівель, обладнання, транспортних засобів та порушення виробничого чи транспортного процесу внаслідок чого на об’єкті чи певній території створюється загроза для життя та здоров’я людей.

Катастрофа – раптова, швидкоплинна подія викликана силами природи чи діяльністю людини, що спричинила чисельні людські втрати, завдала шкоду або загрозу здоров’ю значній кількості людей, викликала руйнування чи знищення об’єктів та інших матеріальних цінностей у значних розмірах, а також спричинила шкоду довкіллю.

Надзвичайна ситуація (НС)– порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, що призвела чи може призвести до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та значних матеріальних втрат.

Надзвичайна ситуація для охорони здоров’я – обставина, що виникла раптово, при якій можливості органів та закладів охорони здоров’я з попередження та ліквідації медико-санітарних наслідків НС не відповідають існуючим можливостям і вимагають залучення додаткових медичних сил та засобів ззовні чи суттєвої зміни повсякденних форм та методів роботи.

Надзвичайні ситуації в залежності від типів і видів надзвичайних подій, що лежать у їх основі, класифікуються:

1) НС техногенного характеру: транспортні аварії, пожежі, вибухи, аварії з викидом СДОР або РР на об’єктах економіки, на системах життєзабезпечення, в системах зв’язку, телекомунікацій, електроенергетичних системах, на очисних спорудах, наявність в навколишньому середовищі шкідливих речовин понад ГДК, раптове зруйнування споруд, гідродинамічні аварії.

2) НС природного характеру: геологічні, метеорологічні, гідрологічні (морські, прісноводні), пожежі в природних екосистемах, інфекційна захворюваність людей, отруєння людей, інфекційна захворюваність чи масова загибель сільськогосподарських тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками.

3) НС соціально-політичного характеру: збройні напади, захоплення і утримання важливих об’єктів або реальна загроза вчинення таких акцій, замах на керівників держави та народних депутатів України, напад, замах на членів екіпажу повітряного, морського, річкового судна, викрадення, знищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, встановлення вибухового пристрою в громадському місці, установі, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті, знищення або викрадення з різних об’єктів зброї, боєприпасів, бронетехніки, вибухових матеріалів, радіоактивних речовин, виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об’єктах військового призначення з викидом уламків реактивних та звичайних снарядів.

4) НС воєнного характеру: пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або сучасних звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення в результаті руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних та токсичних речовин і відходів нафтопродуктів, вибухових речовин, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

За швидкістю і раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на:

- раптові (наприклад, вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

- з небезпекою, яка швидко розповсюджується (наприклад, аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

- з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (наприклад, аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

- з небезпекою, яка повільно поширюється (наприклад, аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

За масштабом поширення з урахуванням тяжких наслідків надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р.).

Рівень НС	Поширеність НС	Кількість загиблих	Кількість постраждалих	Кількість населення з порушеними нормальними умовами життєдіяльності
Державний	1. На територію інших держав 2. Двох або більш регіонів	Понад 10 осіб Понад 5 осіб	Більше 300 осіб Понад 100 осіб	Понад 50 тисяч осіб на тривалий час (більш 3-х діб). Понад 10 тисяч осіб на тривалий час (більш 3-х діб).
Регіональний	На територію двох або більш регіонів (міст об-ласного значення)	3-5 осіб	50-100 осіб	1-10 тис. на тривалий час
Місцевий	За межі потенцій-но-небезпечного об’єкту, загрожує довкіллю, сусід-нім населеним пунктам	1-2 особи	20-50 осіб	100-1000 осіб
Об’єктовий	Не підпадає під названі вище визначення	1	до 20	до 100