- •Передмова
- •І. Пояснювальна записка Модуль 1. “медицина надзвичайних ситуацій”
- •1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідаії наслідків надзвичайних ситуацій.
- •2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту модулю "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Критерії оцінки тестових завдань:
- •Конвертація оцінок традиційної системи у бали за підсумковий модульний контроль
- •Конвертація традиційної системи оцінки у бали за дисципліну
- •Структура залікового кредиту навчальної дисциліни "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу естs таким чином
- •Структура оцінки дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”
- •Ііі. Тематичний план практичних занять з дисципліни Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •Іv. Види самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни Види самостійної роботи студентів з дисципліни
- •V. Методична розробка практичних занять з модуля "Медицина надзвичайних ситуацій”:
- •Тема 1.
- •1. Тема 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Основні заходи захисту населення і територій
- •1. Оповіщення та інформування.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •4. Інженерний захист.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •1.2. Засоби захисту шкіри
- •1.3. Засоби індивідуального медичного захисту.
- •2. Засоби колективного захисту
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема 2.
- •1. Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Медико-санітарні наслідки стихійних лих.
- •Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
- •Заняття № 2. Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф
- •Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на шахтах.
- •Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
- •Автомобільні аварії.
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Катастрофи на залізницях.
- •Авіаційні катастрофи.
- •10. Тести для контролю засвоєння знань:
- •1. Під терміном "аварія" розуміють:
- •2. Під терміном " катастрофа" розуміють:
- •3. Під нс розуміють:
- •Тема № 3.
- •1. Тема 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Причини та медико-санітарні наслідки аварій
- •На радіаційно небезпечних об’єктах (рно)
- •Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади радіаційної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •11. Завдання для самостійної роботи:
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 4.
- •1. Тема 4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади хімічної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •Тема № 5.
- •1. Тема 5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета, завдання та заходи першої медичної допомоги.
- •Види кровотеч. Зупинка зовнішньої кровотечі.
- •Серцево-легенева реанімація.
- •Заняття № 2. Протишокові заходи.
- •Транспортна іммобілізація.
- •Заняття № 3. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.
- •Тема № 6.
- •1. Тема 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (дсмк).
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичного заняття
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки Основи створення, завдання та заходи дсмк.
- •Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність дсмк.
- •1. Закони України:
- •2. Укази Президента України:
- •3. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •4. Накази моз України:
- •5. Методичні рекомендації моз України та навчальні і довідкові посібники:
- •Організація дсмк.
- •Сили та заклади дсмк.
- •Взаємодія дсмк з іншими аварійно-рятувальними службами.
- •Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
- •Тема № 7.
- •1. Тема 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Етапи медичної евакуації дсмк, їх організація та завдання.
- •Медичне сортування.
- •Види і обсягИ медичної допомоги.
- •Догоспітальні види медичної допомоги.
- •Госпітальні види медичної допомоги.
- •Заняття № 2. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі природних катастроф
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі техногенних катастроф.
- •Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 8.
- •1. Тема 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
- •Заняття № 2. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 9.
- •1. Тема 9. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів дсмк.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
- •Структура плану та зміст його розділів.
- •Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк.
- •10. Завдання для самостійної роботи:
- •11. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •VI. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.
- •VII. Правильні відповіді до тестових завдань, що приводяться після кожної теми модуля "Медицина надзвичайних станів"
- •VIII. Перелік навчально-методичної літератури.
Сили та заклади дсмк.
Для ліквідації медико-санітарних наслідків природних та техногенних катастроф залучають сили й засоби медицини катастроф – формування та лікувальні заклади державної служби МК.
До формувань ДСМК державного та територіального рівня згідно діючих документів відносять: мобільні госпіталі, медичні загони, бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, санітарні пости та санітарні дружини.
Санітарно-епідеміологічні заклади є базою для створення різних формувань санітарно-профілактичної допомоги в осередках катастроф, що виконують функції пересувних частин СЕС.
Мобільні госпіталі створюються на базі лікувальних закладів ДСМК і призначаються для надання першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги потерпілому населенню у разі НС.
Медичні загони формуються з лікарсько-сестринських бригад лікувальних закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської допомоги потерпілим на догоспітальному етапі.
Із мобільних госпіталів і загонів ДСМК на сьогоднішній день юридично визначене одне формування - медичний мобільний загін швидкого реагування МНС України (ММЗ ШР), який відноситься до ДСМК державного рівня.
Бригади постійної готовності першої черги – це формування ДСМК, що призначені для надання екстреної медичної допомоги потерпілим у догоспітальний період та їх госпіталізації в лікувальні заклади. Бригади постійної готовності ДСМК першої черги можуть бути позаштатними чи штатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.
До складу позаштатних бригад постійної готовності ДСМК першої черги територіального рівня включаються формування зі складу бригад швидкої медичної допомоги, позаштатні бригади, створені територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами.
Бригади постійної готовності ДСМК першої черги зі складу швидкої медичної допомоги у повсякденних умовах працюють як звичайні виїзні бригади швидкої медичної допомоги і надають екстрену медичну допомогу населенню території обслуговування.
У разі НС і появи уражених поза межами зони обслуговування вони направляються у осередок для надання медичної допомоги та евакуації потерпілих у лікувальні заклади.
Бригади постійної готовності першої черги ДСМК, що створюються територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами ДСМК, формуються і оснащуються медичною технікою, транспортом та медикаментами на рівні не нижчому, ніж відповідні бригади із складу швидкої медичної допомоги.
Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги призначені для підсилення лікувальних закладів другого етапу медичної евакуації висококваліфікованими фахівцями. Спеціалізовані бригади формуються, як правило, вузькопрофільними: хірургічні, терапевтичні, гематологічні, реанімаційні, токсикотерапевтичні, психоневрологічні, педіатричні, акушерсько-гінекологічні тощо.
Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги можуть бути штатними і позаштатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.
Штатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як правило, створюються при територіальних центрах екстреної медичної допомоги, відомчих лікувальних та провідних профільних закладах. Ці бригади в повсякденних умовах працюють на базі стаціонару, отримують необхідний рівень підготовки, а в разі назрілої необхідності працюють згідно з “Планами медико-санітарного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях”.
Позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як прави-ло, створюються при лікарнях швидкої медичної допомоги, міських та районних лікарнях, які надають ургентну допомогу в системі швидкої медичної допомоги адміністративної території, при відомчих лікувальних закладах і провідних профільних науково-дослідних та лікувальних закладах, що розташовані на цій території. Ці бригади формуються із висококваліфікованих фахівців і направляються в лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації у разі НС.
Санітарно-епідеміологічні загони формуються на основі санітарно-епідеміологічних закладів і складаються із спеціалізованих бригад (епідеміологічних, гігієнічних та радіологічних). Вони виконують функції пересувних частин СЕС для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.
Спеціалізовані протиепідемічні бригади створюються на основі науково-дослідних установ санітарно-епідеміологічного профілю і використовуються для проведення протиепіде-мічних заходів у районах НС, насамперед у разі виникнення осередків особливо небезпечних інфекцій.
Санітарні дружини та санітарні пости створюються на підприємствах, у господарствах та населених пунктах для надання першої медичної допомоги потерпілим у разі НС переважно на об’єктах свого формування. На підприємствах санітарні дружини створюються у кожній зміні. На великих підприємствах, у навчальних закладах можуть створюватись загони санітарних дружин.
До закладів ДСМК державного та територіального рівня, згідно діючих директивних і нормативно-методичних документів, відносять заклади та установи охорони здоров'я (лікувально-профілактичні, санітарно-профілактичні, швидкої та екстреної медичної допомоги, науково-дослідні та науково-практичні, навчальні, бази постачання тощо), які незалежно від відомчого підпорядкування визначені чинним порядком МОЗ України до складу державного чи територіального рівня ДСМК. Так, згідно наказу МОЗ України від 20.11.97р. № 334 "Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів" визначено 126 закладів, віднесених до державного рівня ДСМК. Це Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, 27 територіальних центрів екстреної медичної допомоги, практично всі станції та лікарні швидкої медичної допомоги тощо. Частина цих закладів є штатними закладами ДСМК, частина - лікувально-профілактичними, санітарно-профілактичними, фармацевтичними і науково-дослідними установами охорони здоров'я, які поряд з основними функціями виконують деякі функції закладу ДСМК - створюють формування ДСМК, забезпечують розгортання додаткового ліжкофонду певного профілю в надзвичайних ситуаціях тощо.
Територіальні центри екстреної медичної допомоги
Територіальні центри екстреної медичної допомоги (далі Центри) є основними медичними закладами ДСМК адміністративної території, призначеними для організації надання екстреної медичної допомоги населенню адміністративної території в екстремальних ситуаціях, прогнозу-вання медико-санітарних наслідків можливих надзвичайних ситуаціях на території обслугову-вання (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо) та планування заходів з ліквідації їх наслідків. До завдань територіальних центрів входять розробка та обгрунтування проекту Плану медико-сані-тарного забезпечення населення адміністративної території при надзвичайних ситуаціях та ор-ганізація створення і раціонального використання оперативного резерву матеріально-технічних ресурсів ДСМК адміністративної території для ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Станції швидкої медичної допомоги
Станції ШМД утворюють оперативні запаси табельного майна спеціалізованих бригад постійної готовності ДСМК першої черги, що визначені із складу станцій, в обсязі, який забезпечує автономну роботу бригад протягом 3 діб.
Медичні заклади, що утворюють медичні бригади постійної готовності першої черги ДСМК (крім станцій ШМД) та спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги ДСМК
Медичні бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги ДСМК утворюються при лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України та адміністративних територій, інших міністерств, відомств, громадських організацій, при клініках науково-дослідних закладів МОЗ АМН України, визначених до складу ДСМК наказом МОЗ України за погодженням з відповідними органами державної влади та власниками.
Медичні заклади, шо розгортають додатковий ліжкофонд
Медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд, призначені для надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги при НС і відносяться до закладів ДСМК другого етапу медичної евакуації при надзвичайних ситуаціях. До них відносяться визначені для цього МОЗ України за погодженням з територіальними органами виконавчої влади та відомствами незалежно від галузевої належності лікарні, госпіталі, науково-практичні центри тощо. Загальна кількість додаткового ліжкофонду ДСМК територіального рівня визначається органами управління адміністративної території в залежності від прогнозованих медико-санітарних наслідків НС.