Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям

Слід визначати, що серед потерпілих від стихійних лих значну частину населення складають діти. Їх відсоток від загальної кількості потерпілих змінюється в межах 12-23%. Тому при організації медичного забезпечення дітей треба враховувати такі фактори:

- у дітей виключається такий вид медичної допомоги, як самодопомога (у більшості випадків і взаємодопомога), через це медична допомога насамперед надається дітям, і за однакового ступеня тяжкості ураження вони мають перевагу перед дорослими як в осередку ураження, так і на наступних етапах медичної евакуації;

- винесення дітей та їх евакуація в лікувальні заклади здійснюється обов’язково в супроводі родичів (сусідів, знайомих), затримка їх на першому етапі евакуації вкрай небажана;

- починаючи з першого етапу, треба передбачити створення 20-25% ліжкомісць для дітей, а також створення умов для тимчасової їх госпіталізації, використовуючи медичне майно дитячих лікарень.

Необхідно враховувати такі особливості перебігу уражень у дітей, пов'язані з їх анатомо-фізіологічними особливостями:

- чутливість дітей до крововтрати, навіть незначної: лабільний артеріальний тиск сприяє швидкому розвитку шокового стану;

- схильність слизових оболонок дихальних шляхів до набряків; тому напружене функціонування нирок підвищує ризик утворення легеневих набряків, гіпергідратації або зневоднення організму дитини;

- еластичність кісткової системи у дітей зменшує частоту переломів, але обумовлює властиві для дитячого віку пошкодження кісток (тріщина, підкісний перелом тощо).

- зміни в роботі серцево-судинної системи та системи дихання швидко набувають патологічних ознак і в подальшому можуть призвести до розвитку конвульсійного синдрому;

- завжди треба враховувати психоемоційний стан дитини, зокрема у віці 2-4 років, коли її поведінка може набути неконтрольованого характеру.

Виходячи з вищеназваних особливостей, при реалізації лікувально-евакуаційних заходів відносно дитячих контингентів необхідними є:

- завчасна підготовка медичного персоналу щодо надання допомоги дітям;

- при визначенні місця госпіталізації для уражених дітей – виділення ліжок у найближчих до осередку катастрофи лікувальних закладах;

- при проведенні евакуаційних заходів - використання найщадящих видів транспорту з обов’язковим супроводом медичних працівників (бажано лікарів);

- максимально можливе скорочення етапів медичної евакуації;

- максимально можливе залучення до надання медичної допомоги лікарів-педіатрів;

- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги на базі дитячих лікувально-профілактичних закладів, або на перепрофільованих силами спеціалізованих педіатричних бригад постійної готовності другої черги ліжках інших лікувальних закладів;

- починаючи з першого етапу медичної евакуації , необхідно передбачити виділення 20-25% лікарняних ліжок для дітей, створювати умови для тимчасової їх госпіталізації, використовуючи медичне майно дитячих лікарень;

- виділення у середньому 10% лікарняних ліжок у структурі дитячих відділень для дітей віком до 1 року і по 30% ліжок – для дітей 1-3, 4-6 і 7-10 років;

• передбачати для розгортання дитячих палат 20% загального ліжкофонду у профільних лікувальних закладах.

Таким чином, основне значення системи ЛЕЗ уражених у разі катастроф полягає в забез-печенні правильних дій медичних кадрів в умовах катастроф з метою успішного виконання ос-новного завдання медичної служби. Шляхом до цього є підвищення соціальної та професійної компетенції спеціалістів, доведення практичних навичок до автоматизму, забезпечення впевне-ності кожного медичного працівника у своїх діях і висока відповідальність за них у надзви-чайних ситуаціях, готовність населення надати само- та взаємодопомогу потерпілим під час катастроф.

10. Тести для контролю засвоєння знань:

1. Фази надання медичної допомоги в осередках катастроф:

а) ізоляції, рятування, відновлення;

б) нейтралізації, надання допомоги, лікування;

в) першої медичної допомоги, лікарської допомоги, лікування у стаціонарі лікарні.

2. Основні елементи лікувально-евакуаційного за­безпечення:

а) сортування, евакуація, лікування;

б) надання усіх видів медичної допомоги, евакуація, ізоляція;

в) медичне сортування, надання усіх видів медичної допомоги, медична евакуація.

3. До догоспітальних видів медичної допомоги на­лежать:

а) перша медична, долікарська, перша лікарська до­помога;

б) перша медична, перша лікарська, госпітальна;

в) долікарська, лікарська, спеціалізована.

4. До госпітальних видів медичної допомоги належать:

а) госпітальна, спеціалізована;

б) кваліфікована, спеціалізована;

в) долікарська, лікарська.

5. До надання медичної допомоги під час НС став­ляться такі вимоги:

а) вірогідність, послідовність, своєчасність;

б) послідовність, своєчасність;

в) кваліфікованість, послідовність, своєчасність.

6.. Оптимальний термін надання першої медичної допомоги в осередках катастрофи:

а) 30 хв;

б) 1 год;

в) 2-4 год.

7. Оптимальний термін надання долікарської до­помоги:

а) 50 хв;

б) 1 год;

в) 2-3 год.

8. Оптимальний термін надання кваліфікованої медичної допомоги:

а) 8-12 год;

б) 1 доба;

в) 3-4 год.

9. Питома вага ліжок, що виділяються у лікувально-профілактичних закладах для госпіталізації дітей, які потерпіли під час катастроф, становить:

а) 10 %;

б) 30 %;

в) 20-25%.

10. Заходи першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги за терміновістю їх виконання ді­ляться на:

а) термінові, відстрочені;

б) термінові, нетермінові;

в) невідкладні, відстрочені.

11. Основні ознаки медичного сортування:

а) небезпека для оточуючих, діагностична, прогно­стична;

б) небезпека для оточуючих, лікувальна, евакуаційна;

в) лікувальна, евакотранспортна, прогностична.

12. Види медичного сортування:

а) долікарське, лікарське;

б) діагностичне, прогностичне;

в) внутрішньопунктове, евакотранспортне.

13 Медичне сортування передбачає:

а) поділ потерпілих на групи за принципом потреби в однорідних лікувально-профілак-тичних та евакуа­ційних заходах залежно від медичних показань та конкретних умов в осередку катастрофи;

б) поділ потерпілих на групи за потребою в однорідних лікувально-евакуаційних заходах залежно від медичних показань;

в) поділ потерпілих на групи залежно від потреби у певних видах медичної допомоги та терміновості їх надання.

14. За ступенем небезпеки для оточуючих під час медичного сортування виділяються такі групи:

а) особи, що потребують спеціальної (санітарної) обробки, підлягають тимчасовій ізоляції, але не мають потреби у санітарній обробці;

б) інфекційні хворі, заражені сильнодіючими отруй­ними речовинами, радіоактивними речовинами; незаражені;

в) ті, які потребують ізоляції, не потребують ізоляції.

15. У процесі медичного сортування за лікувальни­ми ознаками виділяються такі групи потерпілих:

а) особи, які потребують невідкладної медичної до­помоги; такі, яким медична допомога може бути відстрочена; агонізуючі;

б) легко уражені, важко уражені, небезпечні для оточуючих;

в) ходячі, носилкові, нетранспортабельні потерпілі.

16. У процесі медичного сортування за евакуацій­ною ознакою виділяються такі групи потерпілих:

а) особи, які потребують винесення, вивезення, не­транспортабельні;

б) особи, які підлягають подальшій евакуації; особи, яких необхідно залишити у даному лікувальному закладі; особи, яких необхідно направити за місцем про­живання на амбулаторне лікування;

в) особи, яких потрібно евакуювати санітарним тран­спортом, транспортом загального призначення; особи, які можуть вийти самостійно.

17. Основна мета медичного сортування:

а) забезпечити потерпілим своєчасне надання не­обхідної медичної допомоги та раціональну евакуацію;

б) якнайшвидше видалити потерпілих із осередку катастрофи;

в) забезпечити потерпілим своєчасне надання всіх видів медичної допомоги.

11. Завдання для самостійної роботи:

Вивчити:

1. Мету і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

2. Види медичної допомоги.

3. Зміст і обсяги першої лікарської допомоги.

4. Зміст і обсяги кваліфікованої допомоги.

5. Зміст і обсяги спеціалізованої допомоги.

6. Особливості медичного сортування.

7. Етапи медичної евакуації ДСМК, їх організацію та завдання.

8. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при землетрусах.

9. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при повенях.

10. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при пожежах.

11. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при радіаційних аваріях.

12. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при хімічних аваріях.

13. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при дорожньо-транспортних пригодах.

14. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при аваріях на шахтах.

15. Особливості організації медичної допомоги дітям за умов надзвичайних ситуацій.