- •Передмова
- •І. Пояснювальна записка Модуль 1. “медицина надзвичайних ситуацій”
- •1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідаії наслідків надзвичайних ситуацій.
- •2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту модулю "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Критерії оцінки тестових завдань:
- •Конвертація оцінок традиційної системи у бали за підсумковий модульний контроль
- •Конвертація традиційної системи оцінки у бали за дисципліну
- •Структура залікового кредиту навчальної дисциліни "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу естs таким чином
- •Структура оцінки дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”
- •Ііі. Тематичний план практичних занять з дисципліни Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •Іv. Види самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни Види самостійної роботи студентів з дисципліни
- •V. Методична розробка практичних занять з модуля "Медицина надзвичайних ситуацій”:
- •Тема 1.
- •1. Тема 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Основні заходи захисту населення і територій
- •1. Оповіщення та інформування.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •4. Інженерний захист.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •1.2. Засоби захисту шкіри
- •1.3. Засоби індивідуального медичного захисту.
- •2. Засоби колективного захисту
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема 2.
- •1. Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Медико-санітарні наслідки стихійних лих.
- •Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
- •Заняття № 2. Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф
- •Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на шахтах.
- •Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
- •Автомобільні аварії.
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Катастрофи на залізницях.
- •Авіаційні катастрофи.
- •10. Тести для контролю засвоєння знань:
- •1. Під терміном "аварія" розуміють:
- •2. Під терміном " катастрофа" розуміють:
- •3. Під нс розуміють:
- •Тема № 3.
- •1. Тема 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Причини та медико-санітарні наслідки аварій
- •На радіаційно небезпечних об’єктах (рно)
- •Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади радіаційної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •11. Завдання для самостійної роботи:
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 4.
- •1. Тема 4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади хімічної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •Тема № 5.
- •1. Тема 5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета, завдання та заходи першої медичної допомоги.
- •Види кровотеч. Зупинка зовнішньої кровотечі.
- •Серцево-легенева реанімація.
- •Заняття № 2. Протишокові заходи.
- •Транспортна іммобілізація.
- •Заняття № 3. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.
- •Тема № 6.
- •1. Тема 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (дсмк).
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичного заняття
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки Основи створення, завдання та заходи дсмк.
- •Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність дсмк.
- •1. Закони України:
- •2. Укази Президента України:
- •3. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •4. Накази моз України:
- •5. Методичні рекомендації моз України та навчальні і довідкові посібники:
- •Організація дсмк.
- •Сили та заклади дсмк.
- •Взаємодія дсмк з іншими аварійно-рятувальними службами.
- •Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
- •Тема № 7.
- •1. Тема 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Етапи медичної евакуації дсмк, їх організація та завдання.
- •Медичне сортування.
- •Види і обсягИ медичної допомоги.
- •Догоспітальні види медичної допомоги.
- •Госпітальні види медичної допомоги.
- •Заняття № 2. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі природних катастроф
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі техногенних катастроф.
- •Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 8.
- •1. Тема 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
- •Заняття № 2. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 9.
- •1. Тема 9. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів дсмк.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
- •Структура плану та зміст його розділів.
- •Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк.
- •10. Завдання для самостійної роботи:
- •11. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •VI. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.
- •VII. Правильні відповіді до тестових завдань, що приводяться після кожної теми модуля "Медицина надзвичайних станів"
- •VIII. Перелік навчально-методичної літератури.
2. Засоби колективного захисту
До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття.
Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захисту людей від усіх уражаючих чинників ядерного вибуху, а також від СДОР, ОР та бактеріальних засобів.
У надзвичайних ситуаціях мирного часу сховища забезпечують захист людей від дії високих температур, отруєння продуктами горіння, ураження СДОР та іонізуючим випромінюванням.
Сховища мають основні та допоміжні приміщення.
До основних належать відсіки для укриття, пункти управління, медичні пункти. У сховищах для лікувальних закладів розгортаються операційно-перев'язувальний блок, передопераційна, стерилізаційні приміщення тощо.
До допоміжних приміщень належать фільтрувально-вентиляційні приміщення, приміщення для дизель-генераторів, електрощитові, приміщення для зберігання паливно-мастильних матеріалів, продовольства, санітарні вузли, тамбур-шлюз, тамбур.
Для пропуску людей сховище повинне мати входи та аварійні виходи. Якщо висота приміщень становить 2,25 - 2,9 м, улаштовуються двоярусні нари, якщо висота 2,9 м і більше, - триярусні.
Розміри місця для сидіння 0,45x0,45 м, для лежання - 0,55x1,8 м. Для сидіння за наявності двоярусних нар відводиться 80% місць, триярусних - 70%. Місткість сховища визначається із розрахунку площі на одну людину у відсіку: в разі двоярусного розташування нар - 0,5 м2, триярусного - 0,4 м2.
Об'єм повітря на 1 людину не менше ніж 1,5 м3.
Повітропостачання сховищ забезпечується за трьома режимами.
Режим 1 - чистої вентиляції. За такого режиму фільтрувально-вентиляційна система сховища очищує повітря від радіоактивного та іншого пилу (в протипиловому фільтрі).
Режим 2 - фільтро-вентиляції. Зовнішнє повітря у фільтрах-поглиначах очищується від ОР та деяких СДОР, бактеріальних засобів і пилу.
Режим 3 - регенерації. Є основним режимом захисту під час аварій на ХНО. Якщо, зовнішнє повітря значно загазоване шкідливими речовинами та продуктами горіння, проводиться регенерація внутрішнього повітря, одночасно створюється надмірний тиск повітря всередині сховища. Якщо неможливо провести регенерацію повітря у сховищі, подача кисню здійснюється із балонів.
Кількість повітря на одну людину, яке подається, встановлюється залежно від температури повітря: у разі режиму 1 – 8-13 м3/год, у разі режиму 2 – 2-10 м3/год. Сховища повинні мати електропостачання від міської електромережі, а на випадок аварії - автономне. Система водопостачання та каналізації сховищ підключається до міської мережі. На випадок аварії міських мереж у сховищі передбачаються ємкості для аварійного запасу питної води із розрахунку 3 л на одну людину на добу, а також автономні приймачі фекальних вод.
Сховище повинне мати телефонний зв'язок з пунктом управління та гучномовці, підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж.
Протирадіаційні укриття (ПРС) - захисні спорудження, що забезпечують захист людей, що вкриваються в них, від вражаючого впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному зараженні місцевості, світлового випромінювання і частково ударної хвилі в меншому ступені чим сховище. Місткість ПРС може бути 75, 100, 150, 200 і 300 чоловік.
У ПРС передбачається природна вентиляція, нари встановлюються одне, двох і триярусні.
У ПРС для установ охорони здоров'я повинна бути забезпечена вентиляція з механічним спонуканням незалежно від їхньої місткості. Опалення, водопостачання, електроенергія йде від загальної мережі.
Аварійний запас води 2л у добу на 1 людину, що вкривається.
Захисні властивості ПРС визначаються коефіцієнтом захисту (КЗ) і надлишковим тиском, яке воно витримує. Чим більше КЗ, тим надійніше укриття.
Найпростіші укриття - спорудження, що забезпечують захист тих, що укриваються, від світлового випромінювання; а також знижують вплив іонізуючого випромінювання і ударної хвилі ядерного вибуху. До них відносяться щілини, траншеї і підвали й інші поглиблені швидко побудовані захисні спорудження.
Щілина - глибока вузька траншея. Її ширина внизу 0,8м, угорі - 1,1м, глибина - до 2 м. Місткість щілини може бути 40-50 чоловік.
10. Тести для контролю засвоєння знань:
1. Основні способи захисту населення в осередках катастроф:
а) укриття у захисних спорудах, вживання антидотів, евакуація за межі осередків;
б) використання засобів індивідуального та медичного захисту; укриття у захисних спорудах; евакуація та тимчасове переселення;
в) використання сховищ та протирадіаційних приміщень, йодна профілактика, евакуація за межі осередків.
2. Засоби індивідуального захисту діляться на:
а) засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри; медичні засоби захисту;
б) фільтрувальні цивільні та промислові протигази; респіратори; ізолювальні протигази;
в) засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри; сховища.
3. Для захисту органів дихання від окису вуглецю додатково використовуються:
а) фільтрувальні протигази; шлангові протигази;
б) гопкалітовий патрон (ДГІ-1); респіратори;
в) комплект додаткового патрона (КДП); гопкалітовий патрон.
4. Фільтрувальні промислові протигази можуть бути використані, якщо в атмосферному повітрі міститься:
а) не менше ніж 20 об'ємних відсотків вільного кисню і не більше ніж 10% хлору або аміаку;
б) не менше ніж 16 об'ємних відсотків вільного кисню і не більше ніж 0,5 об'ємного відсотка отруйної речовини;
в) не більше ніж 8% отруйної речовини.
5. Шланговий протигаз - це апарат ізолювального типу, який використовується для захисту органів дихання людини під час роботи:
а) у сильно загазованих отруйними речовинам приміщеннях;
б) в атмосфері з недостатнім вмістом кисню або у разі високих концентрацій отруйних речовин;
в) в атмосфері, що містить понад 5 об'ємних відсотків отруйних речовин.
6. Найбільш доцільно використовувати шланговий протигаз під час виконання:
а) ремонтних робіт, очищення різних ємкостей, цистерн, баків, сховищ тощо;
б) робіт на височині;
в) робіт у приміщеннях з високою концентрацією окису вуглецю.
7. Основні відмінності шлангових протигазів ПШ-2 і ПШ-1 полягають:
а) у довжині повітропровідного шланга;
б) у наявності двох повітропровідних шлангів;
в) у наявності повітродувки та двох повітропровідних шлангів.
8. Ізолювальні протигази використовуються:
а) у разі високих концентрацій СДОР, коли фільтрувальні протигази не забезпечують захисту; у разі недостатнього вмісту кисню у повітрі; у разі високих концентрацій окису вуглецю, за наявності в атмосфері невідомих СДОР;
б) у разі високих концентрацій СДОР, зіпсованості фільтрувального протигазу; нестачі кисню у повітрі; наявності в атмосферному повітрі невідомих СДОР;
в) у разі утрудненого дихання потерпілого; нестачі кисню в атмосферному повітрі; за наявності в атмосферному повітрі невідомих СДОР.
9. Постачання киснем в ізолювальному протигазі здійснюється:
а) за допомогою повітропровідних шлангів та повітродувки;
б) за рахунок балонів з киснем або регенеративного патрона;
в) за рахунок очищення повітря, що надходить до протигазу.
10. Засоби захисту шкіри можуть бути:
а) фільтрувального та ізолювального типів;
б) гумові, бавовняні;
в) такі, що частково та повністю захищають шкіру.
11. Медичні засоби захисту призначені для:
а) надання допомоги потерпілим від радіації та отруєння СДОР;
б) запобігання ураженням та надання медичної допомоги населенню під час катастроф;
в) проведення йодної профілактики.
12. Радіопротектори - це фармацевтичні препарати, які використовуються для:
а) ослаблення реакції організму на зовнішнє радіоактивне опромінення;
б) лікування гострої променевої хвороби;
в) для гальмування усмоктування радіоактивних речовин у кров.
13. До препаратів з радіопротекторною дією належить:
а) атропін;
б) цистамін;
в) інтерферон.
14. Табельні медичні засоби захисту такі:
а) шини, джгути, аптечки індивідуальні;
б) аптечка індивідуальна, індивідуальний перев'язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет;
в) аптечка індивідуальна, індивідуальний перев'язувальний пакет, шприц-тюбик.
15. У сховищах використовуються такі режими повітропостачання:
а) чистої вентиляції, фільтрації, підпори, підвищеного тиску повітря у сховищі;
б) регенерації повітря, застосування балонів з киснем, фільтровентиляції;
в) чистої вентиляції, фільтровентиляції, регенерації повітря, використання балонів з киснем;
г) чистої вентиляції, фільтровентиляції, ізоляції з використанням балонів з киснем.
11. Завдання для самостійної роботи:
Вивчити:
1. Основні положення міжнародного гуманітарного права згідно Женевських конференцій та Додаткових протоколів.
2. Принципи організації і функціонування єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
3. Мету, завдання і принципи цивільного захисту населення і територій.
4. Завдання і режими діяльності системи цивільного захисту.
5. Основні заходи захисту населення і територій.
6. Будову та призначення засобів колективного, індивідуального та медичного захисту.