2. Засоби колективного захисту

До засобів колективного захисту включають сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття.

Сховища - це захисні споруди герметичного типу, призначені для захисту людей від усіх уражаючих чинників ядерного вибуху, а також від СДОР, ОР та бактеріальних засобів.

У надзвичайних ситуаціях мирного часу сховища забезпечують захист людей від дії високих температур, отруєння продуктами горіння, ураження СДОР та іоні­зуючим випромінюванням.

Сховища мають основні та допоміжні приміщення.

До основних належать відсіки для укриття, пункти управління, медичні пункти. У сховищах для лікуваль­них закладів розгортаються операційно-перев'язувальний блок, передопераційна, стерилізаційні приміщення тощо.

До допоміжних приміщень належать фільтрувально-вентиляційні приміщення, приміщення для дизель-генераторів, електрощитові, приміщення для зберіган­ня паливно-мастильних матеріалів, продовольства, са­нітарні вузли, тамбур-шлюз, тамбур.

Для пропуску людей сховище повинне мати входи та аварійні виходи. Якщо висота приміщень становить 2,25 - 2,9 м, улаштовуються двоярусні нари, якщо ви­сота 2,9 м і більше, - триярусні.

Розміри місця для сидіння 0,45x0,45 м, для лежан­ня - 0,55x1,8 м. Для сидіння за наявності двоярусних нар відводиться 80% місць, триярусних - 70%. Міст­кість сховища визначається із розрахунку площі на од­ну людину у відсіку: в разі двоярусного розташування нар - 0,5 м², триярусного - 0,4 м².

Об'єм повітря на 1 людину не менше ніж 1,5 м³.

Повітропостачання сховищ забезпечується за трьо­ма режимами.

Режим 1 - чистої вентиляції. За такого режиму фільтрувально-вентиляційна система сховища очищує повітря від радіоактивного та іншого пилу (в протипиловому фільтрі).

Режим 2 - фільтро-вентиляції. Зовнішнє повітря у фільтрах-поглиначах очищується від ОР та деяких СДОР, бактеріальних засобів і пилу.

Режим 3 - регенерації. Є основним режимом захисту під час аварій на ХНО. Якщо, зовнішнє повітря значно загазоване шкідливими речовинами та продук­тами горіння, проводиться регенерація внутрішнього повітря, одночасно створюється надмірний тиск по­вітря всередині сховища. Якщо неможливо провести регенерацію повітря у сховищі, подача кисню здійснюється із балонів.

Кількість повітря на одну людину, яке подається, встановлюється залежно від температури повітря: у разі ре­жиму 1 – 8-13 м³/год, у разі режиму 2 – 2-10 м³/год. Сховища повинні мати електропостачання від міської електромережі, а на випадок аварії - автономне. Си­стема водопостачання та каналізації сховищ підключа­ється до міської мережі. На випадок аварії міських ме­реж у сховищі передбачаються ємкості для аварійного запасу питної води із розрахунку 3 л на одну людину на добу, а також автономні приймачі фекальних вод.

Сховище повинне мати телефонний зв'язок з пунк­том управління та гучномовці, підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж.

Протирадіаційні укриття (ПРС) - захисні спорудження, що забезпечують захист людей, що вкриваються в них, від вражаючого впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному зараженні місцевості, світлового випромінювання і частково ударної хвилі в меншому ступені чим сховище. Місткість ПРС може бути 75, 100, 150, 200 і 300 чоловік.

У ПРС передбачається природна вентиляція, нари встановлюються одне, двох і триярусні.

У ПРС для установ охорони здоров'я повинна бути забезпечена вентиляція з механічним спонуканням незалежно від їхньої місткості. Опалення, водопостачання, електроенергія йде від загальної мережі.

Аварійний запас води 2л у добу на 1 людину, що вкривається.

Захисні властивості ПРС визначаються коефіцієнтом захисту (КЗ) і надлишковим тиском, яке воно витримує. Чим більше КЗ, тим надійніше укриття.

Найпростіші укриття - спорудження, що забезпечують захист тих, що укриваються, від світлового випромінювання; а також знижують вплив іонізуючого випромінювання і ударної хвилі ядерного вибуху. До них відносяться щілини, траншеї і підвали й інші поглиблені швидко побудовані захисні спорудження.

Щілина - глибока вузька траншея. Її ширина внизу 0,8м, угорі - 1,1м, глибина - до 2 м. Місткість щілини може бути 40-50 чоловік.

10. Тести для контролю засвоєння знань:

1. Основні способи захисту населення в осередках катастроф:

а) укриття у захисних спорудах, вживання антидотів, евакуація за межі осередків;

б) використання засобів індивідуального та медичного захисту; укриття у захисних спорудах; евакуація та тимчасове переселення;

в) використання сховищ та протирадіаційних приміщень, йодна профілактика, евакуація за межі осередків.

2. Засоби індивідуального захисту діляться на:

а) засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри; медичні засоби захисту;

б) фільтрувальні цивільні та промислові протигази; респіратори; ізолювальні протигази;

в) засоби захисту органів дихання; засоби захисту шкіри; сховища.

3. Для захисту органів дихання від окису вуглецю додатково використовуються:

а) фільтрувальні протигази; шлангові протигази;

б) гопкалітовий патрон (ДГІ-1); респіратори;

в) комплект додаткового патрона (КДП); гопкалітовий патрон.

4. Фільтрувальні промислові протигази можуть бути використані, якщо в атмосферному повітрі міститься:

а) не менше ніж 20 об'ємних відсотків вільного кисню і не більше ніж 10% хлору або аміаку;

б) не менше ніж 16 об'ємних відсотків вільного кисню і не більше ніж 0,5 об'ємного відсотка отруйної речовини;

в) не більше ніж 8% отруйної речовини.

5. Шланговий протигаз - це апарат ізолювального типу, який використовується для захисту органів дихання людини під час роботи:

а) у сильно загазованих отруйними речовинам приміщеннях;

б) в атмосфері з недостатнім вмістом кисню або у разі високих концентрацій отруйних речовин;

в) в атмосфері, що містить понад 5 об'ємних від­сотків отруйних речовин.

6. Найбільш доцільно використовувати шланговий протигаз під час виконання:

а) ремонтних робіт, очищення різних ємкостей, цистерн, баків, сховищ тощо;

б) робіт на височині;

в) робіт у приміщеннях з високою концентрацією окису вуглецю.

7. Основні відмінності шлангових протигазів ПШ-2 і ПШ-1 полягають:

а) у довжині повітропровідного шланга;

б) у наявності двох повітропровідних шлангів;

в) у наявності повітродувки та двох повітропровід­них шлангів.

8. Ізолювальні протигази використовуються:

а) у разі високих концентрацій СДОР, коли фільт­рувальні протигази не забезпечують захисту; у разі недостатнього вмісту кисню у повітрі; у разі високих концентрацій окису вуглецю, за наявності в атмосфе­рі невідомих СДОР;

б) у разі високих концентрацій СДОР, зіпсованості фільтрувального протигазу; нестачі кисню у повітрі; наявності в атмосферному повітрі невідомих СДОР;

в) у разі утрудненого дихання потерпілого; нестачі кисню в атмосферному повітрі; за наявності в атмос­ферному повітрі невідомих СДОР.

9. Постачання киснем в ізолювальному протигазі здійснюється:

а) за допомогою повітропровідних шлангів та по­вітродувки;

б) за рахунок балонів з киснем або регенеративно­го патрона;

в) за рахунок очищення повітря, що надходить до протигазу.

10. Засоби захисту шкіри можуть бути:

а) фільтрувального та ізолювального типів;

б) гумові, бавовняні;

в) такі, що частково та повністю захищають шкіру.

11. Медичні засоби захисту призначені для:

а) надання допомоги потерпілим від радіації та от­руєння СДОР;

б) запобігання ураженням та надання медичної до­помоги населенню під час катастроф;

в) проведення йодної профілактики.

12. Радіопротектори - це фармацевтичні препара­ти, які використовуються для:

а) ослаблення реакції організму на зовнішнє радіо­активне опромінення;

б) лікування гострої променевої хвороби;

в) для гальмування усмоктування радіоактивних речовин у кров.

13. До препаратів з радіопротекторною дією нале­жить:

а) атропін;

б) цистамін;

в) інтерферон.

14. Табельні медичні засоби захисту такі:

а) шини, джгути, аптечки індивідуальні;

б) аптечка індивідуальна, індивідуальний перев'язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет;

в) аптечка індивідуальна, індивідуальний перев'язу­вальний пакет, шприц-тюбик.

15. У сховищах використовуються такі режими повітропостачання:

а) чистої вентиляції, фільтрації, підпори, підвищеного тиску повітря у сховищі;

б) регенерації повітря, застосування балонів з киснем, фільтровентиляції;

в) чистої вентиляції, фільтровентиляції, регенерації повітря, використання балонів з киснем;

г) чистої вентиляції, фільтровентиляції, ізоляції з використанням балонів з киснем.

11. Завдання для самостійної роботи:

Вивчити:

1. Основні положення міжнародного гуманітарного права згідно Женевських конференцій та Додаткових протоколів.

2. Принципи організації і функціонування єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

3. Мету, завдання і принципи цивільного захисту населення і територій.

4. Завдання і режими діяльності системи цивільного захисту.

5. Основні заходи захисту населення і територій.

6. Будову та призначення засобів колективного, індивідуального та медичного захисту.