- •Передмова
- •І. Пояснювальна записка Модуль 1. “медицина надзвичайних ситуацій”
- •1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідаії наслідків надзвичайних ситуацій.
- •2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •Структура залікового кредиту модулю "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Критерії оцінки тестових завдань:
- •Конвертація оцінок традиційної системи у бали за підсумковий модульний контроль
- •Конвертація традиційної системи оцінки у бали за дисципліну
- •Структура залікового кредиту навчальної дисциліни "Медицина надзвичайних ситуацій"
- •Кількість балів з дисципліни, що нарахована студентам, конвертується у шкалу естs таким чином
- •Структура оцінки дисципліни “Медицина надзвичайних ситуацій”
- •Ііі. Тематичний план практичних занять з дисципліни Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •Іv. Види самостійної роботи студентів (срс) з дисципліни Види самостійної роботи студентів з дисципліни
- •V. Методична розробка практичних занять з модуля "Медицина надзвичайних ситуацій”:
- •Тема 1.
- •1. Тема 1. Організація захисту населення і територій за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки
- •Основні положення міжнародного права з питань захисту людини.
- •Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру
- •Основні заходи захисту населення і територій
- •1. Оповіщення та інформування.
- •2. Спостереження і контроль.
- •3. Укриття в захисних спорудах.
- •4. Інженерний захист.
- •5. Евакуаційні заходи.
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •1. Засоби індивідуального захисту
- •1.1. Засоби захисту органів дихання
- •1.2. Засоби захисту шкіри
- •1.3. Засоби індивідуального медичного захисту.
- •2. Засоби колективного захисту
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема 2.
- •1. Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •Заняття № 2
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Медико-санітарні наслідки стихійних лих.
- •Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки
- •Заняття № 2. Медико-санітарні наслідки техногенних катастроф
- •Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
- •Аварії на пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Аварії на шахтах.
- •Аварії на біологічно небезпечних об’єктах.
- •Автомобільні аварії.
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Катастрофи на залізницях.
- •Авіаційні катастрофи.
- •10. Тести для контролю засвоєння знань:
- •1. Під терміном "аварія" розуміють:
- •2. Під терміном " катастрофа" розуміють:
- •3. Під нс розуміють:
- •Тема № 3.
- •1. Тема 3. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Причини та медико-санітарні наслідки аварій
- •На радіаційно небезпечних об’єктах (рно)
- •Оцінка радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади радіаційної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •11. Завдання для самостійної роботи:
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 4.
- •1. Тема 4. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Оцінка хімічної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.
- •Прилади хімічної розвідки.
- •Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.
- •Тема № 5.
- •1. Тема 5. Перша медична допомога постраждалим при надзвичайних ситуаціях.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета, завдання та заходи першої медичної допомоги.
- •Види кровотеч. Зупинка зовнішньої кровотечі.
- •Серцево-легенева реанімація.
- •Заняття № 2. Протишокові заходи.
- •Транспортна іммобілізація.
- •Заняття № 3. Особливості надання першої медичної допомоги при різних видах уражень.
- •Тема № 6.
- •1. Тема 6. Правові основи Державної служби медицини катастроф (дсмк).
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичного заняття
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи. Інформаційна частина методичної розробки Основи створення, завдання та заходи дсмк.
- •Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність дсмк.
- •1. Закони України:
- •2. Укази Президента України:
- •3. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •4. Накази моз України:
- •5. Методичні рекомендації моз України та навчальні і довідкові посібники:
- •Організація дсмк.
- •Сили та заклади дсмк.
- •Взаємодія дсмк з іншими аварійно-рятувальними службами.
- •Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
- •Тема № 7.
- •1. Тема 7. Організація лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Етапи медичної евакуації дсмк, їх організація та завдання.
- •Медичне сортування.
- •Види і обсягИ медичної допомоги.
- •Догоспітальні види медичної допомоги.
- •Госпітальні види медичної допомоги.
- •Заняття № 2. Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі природних катастроф
- •Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення в разі техногенних катастроф.
- •Особливості протікання патологічних процесів та надання медичної допомоги дітям
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 8.
- •1. Тема 8. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять Заняття № 1
- •8. Методика проведення заняття.
- •9. Перелік теоретичних питань, завдання для самостійної роботи.
- •Інформаційна частина методичної розробки
- •Заняття № 1.
- •Мета і завдання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Поняття карантину і обсервації та організація режимно-обмежувальних заходів
- •Заняття № 2. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення в осередках надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.
- •Організація роботи інфекційного стаціонару в осередках особливо небезпечних інфекцій
- •12. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •Тема № 9.
- •1. Тема 9. Інформаційне забезпечення, планування роботи і медичне постачання формувань і закладів дсмк.
- •2. Учбові цілі:
- •6. Учбово-матеріальне забезпечення.
- •7. План проведення практичних занять
- •8. Методика проведення заняття.
- •Планування заходів медичного забезпечення населення при нС.
- •Структура плану та зміст його розділів.
- •Організація медичного постачання формувань і закладів дсмк.
- •10. Завдання для самостійної роботи:
- •11. Питання до самоконтролю знань студентів:
- •VI. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.
- •VII. Правильні відповіді до тестових завдань, що приводяться після кожної теми модуля "Медицина надзвичайних станів"
- •VIII. Перелік навчально-методичної літератури.
Особливості організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій в країнах світу
У другій половині 20-го століття відзначалося зростання кількості аварій та катастроф, пов'язаних з роботою техніки (техногенних або антропогенних) та кількості жертв серед населення при стихійних лихах і техногенних катастрофах.
Система охорони здоров'я населення у повсякденних умовах навіть у високорозвинених державах виявилась нездатною адекватно реагувати на санітарні втрати при значних катастро-фах. Виникла нова галузь охорони здоров'я - медицина катастроф, що займається плануванням, підготовкою та реалізацією комплексу організаційних та медичних заходів при надзвичайних ситуаціях внаслідок техногенних та природних катастроф. Для виконання заходів з організації ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі для надання медичної допомоги постраждалим в усіх розвинених державах світу, були створені і зараз функціонують служби (системи) медицини катастроф. Структура служби медицини катастроф в кожній державі відповідає економічному і політичному стану держави, інфраструктурі її транспорту, енергетики і системи охорони здоров'я. В кожній державі служба (система) медицини катастроф розбудована і діє в стабільному правовому та нормативному полі держави.
У 1971 р. Генеральна асамблея ООН створила Виконавчий комітет ВООЗ з надання допомоги у випадку стихійного лиха. У його складі постійно функціонують сектор охорони здоров’я у надзвичайних ситуаціях та оперативна група допомоги у випадку стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій. Постійні комітети (відділи) з надання надзвичайної допомоги існують у всіх регіональних бюро ВООЗ.
У 1975 р. у Женеві створене міжнародне товариство медицини катастроф (МТМК), до якого були прийняті близько 30 держав. Товариство було призначене для координації та об’єднання зусиль з наукової розробки проблем медицини катастроф міжнародного масштабу, наукових досліджень у напрямках невідкладної медичної допомоги постраждалим та їх лікування в умовах масових уражень, розробки навчальних програм з медицини катастроф.
У Сан-Маріно створений науково-дослідний центр з медицини катастроф. Створюються також інші національні та міжнародні асоціації медицини катастроф.
Існують такі міжнародні організації, що працюють у галузі медицини катастроф та НС:
- Міжнародне товариство медицини катастроф;
- Всесвітня асоціація медицини катастроф та надзвичайних ситуацій;
- Панамериканська організація охорони здоров’я;
- Міжнародна організація “Лікарі без кордонів”;
- Центр менеджмента катастроф та надання гуманітарної допомоги “Екселенс”;
- Європейський центр медицини катастроф;
- Відділ медицини катастроф у госпіталі Амстердама;
- Центр міжнародних систем екстреної медичної допомоги;
- Міжнародна організація індивідуального та колективного захисту;
- Чеське товариство медицини катастроф та надзвичайних ситуацій;
- Всесвітня організація охорони здоров’я.
У регіонах земної кулі створені Центри співпраці ВООЗ з проблем медицини катастроф та надзвичайних ситуацій з метою виконання функцій, пов’язаних з програмою ВООЗ. Серед понад 120 Центрів співпраці ВООЗ – 9 спеціалізуються з питань готовності до надзвичайних ситуацій та надання допомоги під час ліквідації їхніх наслідків.
Згідно з Узгодженням про взаємодію в галузі попередження та ліквідації наслідків НС природного та техногенного характеру від 22.01.93р. та Рішенням Ради зі співпраці у галузі охорони здоров’я СНД від 03.06.94р. була створена Координаційна рада держав-учасників СНД з проблем медицини катастроф, що є спеціалізованим робочим та консультативним органом Ради зі співпраці у галузі охорони здоров’я СНД, забезпечує або безпосередньо виконує його рішення в межах своїх функціональних обов’язків.
10. Тести для контролю засвоєння знань:
1. Державна служба медицини катастроф (ДСМК) України була створена згідно з:
а) «Положенням про цивільну оборону України», затвердженим 'Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1994 р. за № 299;
б) Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. за № 343;
в) Наказом МОЗ України за № 171 від 04.06.1997 р.
2. Державна служба медицини катастроф створена на двох рівнях:
а) державному, територіальному;
б) державному, обласному;
в) центральному, місцевому.
3. Головне призначення державної служби медицини катастроф України:
а) надання медичної допомоги населенню, яке постраждало від катастроф;
б) надання медичної допомоги населенню, яке постраждало у разі виникнення аварій та катастроф на ХНО;
в) надання громадянам безоплатної медичної допомоги в НС природного та техногенного характеру.
4. Головний заклад України з питань медицини катастроф на державному рівні:
а) лікувально-профілактичне Управління МОЗ України;
б) центральна координаційна комісія;
в) Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
5. На державному рівні керівництво державною службою медицини катастроф України під час ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф покладено на:
а) Міністерство охорони здоров'я України;
б) Міністерство надзвичайних ситуацій;
в) центральну координаційну комісію.
6. Для проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах катастроф у системі державної служби медицини катастроф формуються:
а) санітарно-епідеміологічні станції;
б) санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади;
в) санітарно-епідеміологічні загони, інфекційні госпіталі.
7. Головними закладами державної служби медицини катастроф України на територіальному рівні є:
а) центри екстреної медичної допомоги;
б) територіальні координаційні комісії;
в) управління охорони здоров'я обласної держадміністрації.
8. Бригади постійної готовності першої черги призначені для:
а) надання екстреної медичної допомоги у догоспітальний період потерпілим за обставин, що загрожують життю та здоров'ю, під час термінової госпіталізації потерпілих у лікувально-профілактичні заклади за межами осередку катастрофи;
б) надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги потерпілим та їх евакуація за межі осередку;
в) надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги за життєвими показаннями та евакуація за межі осередку.
9. Бригади постійної готовності першої черги формуються на основі:
а) служби швидкої медичної допомоги, територіальних центрів екстреної медичної допомоги та обласних лікарень;
б) служби швидкої медичної допомоги, територіальних центрів екстреної медичної допомоги, відомчих лікувально-профілактичних закладів;
в) відомчих лікувально-профілактичних закладів, станцій швидкої медичної допомоги, санітарної авіації.
10. Основне завдання спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги державної служби медицини катастроф:
а) організація хірургічної допомоги потерпілим в осередках аварій;
б) надання невідкладної медичної допомоги потерпілим у НС;
в) посилення висококваліфікованими спеціалістами лікарень, у які госпіталізуються потерпілі з осередків ураження.
11. До складу спеціалізованої бригади постійної готовності хірургічного профілю другої черги входять:
а) лікар-хірург, лікар-анестезіолог, лікар-лаборант, медична сестра-анестезистка - 2 посади, операційна сестра - 2 посади;
б) лікарі-хірурги (відповідно до профілю бригади) - 2 посади, лікар-анестезіолог, фельдшер (медична сестра) - анестезист, операційна сестра;
в) лікарі-хірурги (різних спеціальностей) - 3 посади, фельдшер-анестезист - 2 посади, операційна сестра - 2 посади.
12. Розрахунок потреби у ліжках для госпіталізації потерпілих з осередків проводиться таким шляхом:
а) прогнозовану кількість потерпілих, які будуть мати потребу у госпіталізації, множать на коефіцієнт 2,2;
б) потребу у ліжках розраховують з огляду на передбачувану кількість потерпілих, які будуть мати потребу у госпіталізації;
в) ураховується передбачувана кількість потерпілих, за винятком 40% легко уражених, які не мають потреби у стаціонарному лікуванні.
11. Завдання для самостійної роботи:
Вивчити:
1. Завдання та заходи ДСМК.
2. Нормативно-правові акти, що визначають організацію та діяльність ДСМК.
3. Організацію ДСМК.
4. Сили та заклади ДСМК
5. Організацію взаємодії ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами;
12. Питання до самоконтролю знань студентів:
1. Вкажіть завдання служби медицини катастроф.
2. Вкажіть заходи служби медицини катастроф.
3. Вкажіть Закони України, які регламентують діяльність ДСМК.
4. Вкажіть Укази Президента України, які регламентують діяльність ДСМК.
5. Вкажіть Постанови Кабінета Міністрів України, які регламентують діяльність ДСМК.
6. Вкажіть накази МОЗ України, які регламентують діяльність ДСМК.
7. Вкажіть методичні рекомендації МОЗ України, які регламентують діяльність ДСМК.
8. Вкажіть заклади і формування державного рівня ДСМК.
9. Вкажіть сили і засоби державного рівня ДСМК.
10. Вкажіть заклади і формування територіального рівня ДСМК.
11. Вкажіть сили і засоби територіального рівня ДСМК.
12. Вкажіть призначення та склад центральної координаційної комісії.
13. Вкажіть призначення та склад територіальної координаційної комісії.
14. Вкажіть призначення санітарно-епідеміологічних закладів, мобільних госпіталів та медичних загонів.
15. Вкажіть призначення та склад бригад постійної готовності першої черги.
16. Вкажіть призначення та склад штатних спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги.
17. Вкажіть призначення та склад позаштатних спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги.
18. Вкажіть призначення санітарно-епідеміологічних загонів, спеціалізованих протиепіде-мічних бригад, санітарних дружин та санітарних постів, загонів санітарних дружин.
19. Вкажіть призначення територіальних центрів екстреної медичної допомоги.
20. Вкажіть призначення станцій швидкої медичної допомоги.
21. Вкажіть призначення медичних закладів, що утворюють медичні бригади постійної готовності першої черги ДСМК (крім станцій ШМД) та спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги ДСМК.
22. Вкажіть призначення медичних закладів, що розгортають додатковий ліжкофонд.
23. Вкажіть завдання оперативного штабу у період виникнення НС.
24. Вкажіть склад та завдання оперативної групи у період виникнення НС.
25. Вкажіть заходи для взаємодії органів управління охорони здоров’я з органами управління інших галузей.
26. Вкажіть міжнародні організації, що працюють у галузі медицини катастроф та надзвичайних ситуацій.
27. Вкажіть призначення Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.