Класифікація методів і прийомів фінансового управління
на підприємстві
Переведення грошових коштів |
Переміщення капітал для його приросту |
Отримання доходу за рахунок спекулятивних угод |
Здібність капіталу приносити великий дохід в умовах ризику |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
платіжне доручення; платіжне ви-мога-дору-чення; гарантовані доручення; чек; акредитив; інкасо; вексель; трансфер; трансфери бюджетні; індосамент; кредитні картки; дебітові картки; смарт-картки; корпоративні картки; розрахунки по відкритому рахунку; контокорентний рахунок. |
гудвіл; депозит рант’є; депозит; депозит овернайт; сертифікат депозитний; вклади; оренда; рента; таймшер; лізинг; ліз-бек; селенг; андерайтинг; траст; інжиніринг; реінжиніринг; трастінг; франчайзінг; еккаутінг; бенчмаркінг; фінансовий кредит; фірмений кредит; факторинг конфіденційний; факторинг; факторинг конвенційний; роялті; інкотермс; кредит іпотечний; кредит консорціумний; кредит валютний. |
форфейтинг; онкольний кредит; міжнародний кредит; кредит по від- критому рахунку; кредит комерційний; вексельний кредит; державний кредит; акцептний кредит; овердрафт; дісконтування; компаутинг; фандрейзинг; капіталізація; татьема; бранд; бранд-стратегія; кредит товарний; кредит ломбардний; кредит овернайт; кредит на приватизацію; кредит венчурний; кредит податковий; кредит пролонгований; кредит «Стенд-Бай». |
операція своп; депорт; репорт; валютний арбітраж; арбітраж відсотковий; валютна спекуляція; лидз енд легз; угода спот; операція форвардна; операція ф’ючерсна; арбітраж конверсійний; арбітраж (каш-єнд-кари); ф’ючерс фінансовий; опціон; матчинг; фра. |
страхування; самострахування; хеджування; застава; іпотека; тезаврація; лімітування фінансових ризиків; вартість певної інформації; самофінансування. |
1.3.1. Прийоми по переведенню грошових коштів
Прийоми по переведенню грошових коштів – це прийоми пов’язані з розрахунками за куплені товари (робота, послуги). В основі присутні розрахунки безготівкові, та електронними грошима.
Безготівкові рахунки – платежі що проводяться без готівки за допомогою кредитних карток, дебетових карток, платіжних доручень, векселів, чеків тощо, або перерахуванням (переказом) грошових сум за вказівкою платника з його рахунку в певному банку на рахунок одержувача в тому самому чи іншому банку.
Розрахунки безготівкові для населення пов’язані з обслуговуванням фізичних осіб:
а) зарахування на рахунки вкладників заробітної плати, пенсій, стипендій, гонорарів, допомоги, інших грошових надходжень;
б) списання коштів з рахунків вкладників за їх дорученням на інші рахунки (разові чи періодичні) та безготівкові розрахунки на підставі розрахункових чеків. Правові основи організації безготівкових розрахунків у господарстві України зазначені законами України «Про банки і банківську діяльність» «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» тощо.
Платіжне доручення (П.Д.) – розрахунковий документ, який являє собою письмове оформлення доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. П.Д. приймаються до виконання банками протягом 10 календарних днів. День заповнення не враховується. П.Д. широко застосовується у господарському обороті України, в розрахунках за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи чи надані послуги), як попередня оплата, а також для завершення розрахунків за актами взаємної заборгованості підприємств.
Платіжне вимога-доручення (ПВ-Д) – це комбінований розрахунковий документ, має складатися з двох частин: верхня вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, послуг); нижня частина – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку певну суму одержувачу. Термін, протягом якого платник має подати до свого банку акцептовані платіжні ПВ-Д, визначається сторонами в угоді і банком не контролюється. Платник може повністю або частково відмовитися від акцепту ПВ-Д, про що він повідомляє безпосередньо постачальника передбаченим в угоді порядком в залежності терміна. Банк приймає до сплати ПВ-Д в сумі, яка не перевищує коштів, наявних на рахунку платника.
Розрахунки гарантованими дорученнями – це розрахунковий документ за допомогою якого підприємство може здійснювати (без обмеження суми) переказ коштів:
– на ім’я окремих громадян – коштів, що належать їм особисто ( пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження авторський гонорар та ін.);
– підприємством – на витрати для виплати заробітної плати, за організований набір робітників, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.
На суму гарантованого банком доручення не може бути накладено арешт і звернено стягнення на підставі претензій до платника, який виписав доручення.
Розрахунковий чек (Р.Ч.) – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), який веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чекі суму коштів. Чекові книжки (Ч.К.) брошуруються по 10, 20, 25 аркушів, вони є бланками суворої звітності. Строк дії Ч.К. один рік Р.Ч., який видається для разового розрахунку фізичній особі – три місяці. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Ч.К. виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національного банку України (НБУ). З дозволу НБУ Ч.К й Р.Ч. можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно. Обмін чека на готівку й отримання здачі із суми чека готівкою юридичним особам не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємством торгівлі та послуг розрахунковим чеком дозволяється отримання чекодавцем здачі із суми чека готівкою, але не більше 20% від суми чека. Друге призначення чеків – це роздрібна торгівля – квитанція, талон каси, що засвідчує сплату покупцем грошей за певний товар або послугу і пред’являється продавцеві чи виконавцеві робіт.
Чек акцептований – чек, що має акцепт, згоду на оплату або гарантування оплати платіжних документів банку, який гарантує зарахування на рахунок отримувача суми коштів, вказаної в чекові.
Чек альтернативний – чек, виписаний на ім’я певної особи, але кошти виплачують будь-якому пред’явникові.
Чек іменний – чек, виписаний на ім’я певної особи.
Чек ордерний – чек, виписаний на користь певної особи: може бути переданий новому власникові за допомогою передавального напису – індосаменту.
Чек сертифікований – чек с позначкою, котра засвідчує гарантування банком оплати цього чека.
Чек товарний – документ усталеної форми, який продавець магазину виписує на підтвердження купівлі покупцем певного товару. Після оплати та відповідного засвідчення магазином факту продажу чек стає фінансовим документом.
Чек дорожній – платіжний документ, що використовується як засіб міжнародних розрахунків.
Чек грошовий – чек, оплата якого здійснюють шляхом виплати грошей пред’явникові чека.
Акредитив (А.) – (від франц. accreditif , від лат. accreditivus– довірчий) 1– грошовий документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги, або виплатити пред’явникові А. певну суму грошей. 2 – іменний цінний папір ,що підтверджує право особи , на ім’я якої він виписаний, отримати в банку вказану в А. суму.
Розрізняють таки види А.:
– за способом використання: документарні (товарні) і грошові (циркуляторні);
– за формою: документарні А. й акредитивні комерційні листи;
– за ступенем гарантованої оплати сум, що мають бути сплачені експортерові: відкличні та безвідкличні А.
Відкличний акредитив може бути змінений чи анульований банком емітентом за дорученням імпортера, що відкрив А. без повідомлення бенефіціара (продавця).
Підтверджений і непідтверджений А. – підтверджений – це безвідкличний А., оплату за яким гарантовано банком:
– за валютою платежу: у національній валюті беніфіціара (експортера), у національній валюті імпортера; у валюті третьої країни;
– залежно від виду зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання: А. на імпорт та акредитив на експорт;
– за способом виконання: шляхом акцепту (згода на оплату, прийняття документів до оплати, згода укласти договір.), шляхом платежу по пред’явленні; шляхом платежу з відтермінування (продовження початково-встановленного терміну позики; шляхом негоціації (комерційна угода купівлі великих партій товарів чи купівлі переказних векселів (трат) у міжнародних розрахунках);
– спеціальні форми акредитиву:
А. авізовий – відкриття акредитиву без будь-якого зобов’язання з боку авізуючого банку Авізо (повідомлення, попередження).
А. грошовий (циркулярний) – розпорядження банку на виплату тримачеві А.; у разі виконання умов, визначених А., вказаної суми валюти тієї країни, де А. пред’явлено до оплати, за курсом на день оплати.
А. документарний (товарний) – міжнародна банківська розрахункова операція; банк – емітент – (ініціатор, організатор) що діє за дорученням клієнта повинен виплатити зазначену суму третій особі.
А. компенсаційний – форма розрахунків за експортно-імпортними операціями – використовується: А. перший (основний) А. за дорученням іноземного покупця банк виставляє бенефіціарові (виконавцю робіт), який є посередником. 2й А. вже за дорученням беніфіціара – (посередника) банк виставляє бенефіціарові, який є справжнім постачальником товарів.
А. неподільний – акредитив який передбачає, що повну суму, котра належить експортерові, буде сплачено після останньої часткової поставки.
А. непокритий – оплата за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент за рахунок банківського кредиту.
А. Ощадного банку України – іменний грошовий документ, що видається банком на ім’я громадянина , який має вклад у банку, чи вносить під акредитив гроші.
А. покритий – А. для оплати якого платник завчасно резервує кошти на окремому рахунку в банку – емітентові (виконавчому банку).
А. циркулярний – вказівка банку своєму агентові за кордоном сплати переказний вексель клієнта до певної максимальної суми .
Інкасо – банківська рахункова операція. Банк за дорученням свого клієнта отримує на підставі розрахункових документів гроші, перераховані клієнтові за відвантажені товарно-матеріальні цінності чи надані послуги і зараховує ці кошти на банківський рахунок клієнта. Розрізняють інкасо чисте (інкасо простих і переказних векселів, чеків та інші платіжних документів) і документарне. Інкасо документарне – банківські операції складання контракту між експортером і імпортером ; відправка товару; отримання експортером транспортних документів; підготовка комплектів фінансових документів; перевірка банком експортера отримання документів а також передача (пересилка) їх банку імпортера; отримання платежу від імпортера; зачислення грошей на рахунок експортера. За виконання інкасо банки стягують комісійну плату.
Вексель (В) (від нім. wechsel – вексель, зміна, обмін) цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Розрізняють:
В. простий – містить просту обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміну певну суму.
В. переказний (трата) – це письмовий наказ векселетримача (трасанта) адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ремітентові) певну сумі грошей у певний термін.
Вексель авальований – вексель з банківською гарантією (авалем).
Вексель акцентований – вексель, що містить згоду (акцепт) платника (трасата) на його оплату.
Вексель банківський – вексель, що засвідчує безперечне право його власника отримати й безумовне зобов’язання векселедавця сплатити при настанні домовленого терміну певну суму особі, яка дала гроші в кредит банкові. Векселетримач може використовувати банківський вексель як заставу, як засіб оплати й гарантії в товарних угодах та інших господарських операціях.
Вексель бланковий:
1) вексель, бланк якого не заповнений повним текстом вексельного зобов’язання (відсутні один чи декілька реквізитів), але має підпис векселедавця;
2) акцептований (гарантований) покупцем незаповнений формуляр векселя, що його згодом заповнить продавець. Використовується тоді, коли на момент придбання товару не встановлено його кінцевої ціни та терміну постачання.
Вексель валютний – банківський вексель, що містить зобов’язання векселедавця сплатити векселетримачеві зазначену у векселі суму в іноземній валюті.
Вексель депонований – вексель виданий на забезпечення кредиту.
Вексель державної скарбниці, чи казначейський вексель – один із видів державних цінних паперів, що є короткотерміновим грошовим зобов’язанням ( випускають на термін від 3 до 12 місяців).
Вексель пролонгований – вексель, термін якого продовжено за згодою векселетримача.
Вексель дутий – дружній вексель, суму якого завищують з метою ілюзії прибутковості.
Вексель дружній – фіктивний вексель, що на відміну від справжнього векселя, не має відповідного майнового забезпечення. Його можуть видавати з метою штучного збільшення боргів особи у разі її банкротства; а також його використовують особи, котрі домовились надати одна одній вексель аби під час обліку останнього одержати гроші готівкою.
Вексель комерційний – вексель виданий позичальником під заставу товарів.
Вексель пред’явницький – вексель який на вимогу пред’явника підлягає негайній оплаті.
Трансфер (трансферт) (від франц. transfert, лат. transfere – переносити переводити):
1) переведення (переказ) чужоземної валюти, золота з однієї фінансової установи або країни в іншу;
2) передавання відповідним написом чи заявою права на володіння іменними цінними паперами однією особою іншій;
3) перенесення операції з одного рахунку на інший;
4) письмове розпорядження банку своєму кореспондентові видати вказаній особі певну суму грошей.
Трансфери бюджетні – фінансування витрат місцевих бюджетів з коштів державного бюджету, або з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня. До них належать: дотації, субвенції, субсидії.
Індосамент – передавальний напис на векселі, чеку, іншому цінному папері, який засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.
Дебетова картка – банківська пластикова картка, призначена для отримання готівки в банкоматах, або для купівлі товарів з розрахунком через електронні термінали.
Картка «золота» – кредитна картка, яку видають банки клієнтам з великим доходом під певний гарантійний внесок до 100 тис. $ та ряд додаткових послуг і страховок.
Кредитна картка (К.К.) – іменний грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який видають вкладникам банків для безготівкової оплати придбаних ними товарів чи послуг. Умовою отримання к.к. є платоспроможність клієнта. Впроваджені в експлуатацію в Україні VISA, VISA ELECTRON, MAESTRO. Картки міжнародних платіжних систем: EUROPAY, MASTERCARD, AMERICAN EXPRESS та інш.
Смарт-картки – супер інтелектуальна пластикова картка.
Процесорний центр (рис. 3) управляє системою в цілому.
Рис. 3. Послідовність здійснення операцій за допомогою пластикових смарт-карток
Основні його функції такі:
– збирання, сортування, обробка і авторизація трансакцій із платіжних і банківських терміналів, а також банкоматів та інших спеціалізованих пристроїв, виконаних із використанням національних і міжнародних (VIZA, EVROPAY та ін. систем) платіжних інструментів;
– забезпечення інформаційного зв’язку між учасниками системи;
– розрахунок комісійних для учасників системи;
– управління безпекою функціонування системи в цілому;
– забезпечення ефективності роботи системи та її елементів;
– виконання ролі арбітра між учасниками системи в конфліктних ситуаціях;
– послуги пов’язані з розвитком системи.
Корпоративна картка – пластикова карта яка надається кращім робітникам підприємств, які можуть користуватися нею в межах ліміту встановлюваємим підприємством. Засіб оплати відряджувальних і представницьких розрахунків співробітниками фірми, орієнтованих на взаємодію з іноземними партнерами, це свого роду візитна картка у діловому світі, свідоцтво вашої доброї репутації, заможності.
Рахунок відкритий – форма розрахунково-кредитних відносин між продавцем і покупцем за якої продавець кредитує покупця. Покупець у передбачені контрактом терміни (раз на півроку, квартал, місяць) сплачує свою заборгованість. Контракт може також передбачити сплату боргу за окремі партії товару через певний час після їх відвантаження.
Рахунок контокорентний (Р.к) – єдиний рахунок на якому обліковують усі операції банку з конкретним клієнтом , на Р.к. фіксують, з одного боку, всі платежі з рахунку за дорученням клієнта та позики банку, а з іншого боку, кошти, які надходять на рахунок клієнта в банку, його вклади до банку, повернення позик ,тощо. Р.к. поєднує в собі позиковий та поточний рахунки і може мати як дебетове, так і кредитове сальдо.