IV. Національна належність капіталу підприємств:

– національні (капітал підприємств належить підприємцям своєї країни);

– іноземні (капітал підприємств повністю є власністю іноземних громадян);

– змішані (капітал підприємств належить громадянам різних країн).

V. Галузево-функціональні види діяльності: промислові; сільськогосподарські; будівельні; транспортні; торговельні; лізингові; банківські та ін.

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Малими (незалежно від форми власності) визначаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесят мільйонів гривень.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує двісті п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму сто мільйонів гривень.

Усі інші підприємства визначаються середніми.

Види та організаційно-правові форми об’єднань підприємств.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України (ГКУ) об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена в складі двох або більше підприємств з метою кооперації їх виробничої , наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Діюче законодавство України дозволяє створити різні види та організаційно-правові форми об’єднань. Їх класифікація за ознаками наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація об’єднань підприємств

Класифікаційні ознаки	Групи об’єднань підприємств	Характерні риси групи об’єднань підприємств	Види об’єднань підприємств	Організаційно-правові форми об’єднань підприємств
1	2	3	4	5
За порядком заснування	Добровільні	Утворюються за ініціативою під-приємств незалежно від їх організаційно-пра- вої форми	Асоціація, концерн, консорціум, кор-порація, ПФГ, технопарки, трест, синдикат, картель, комбінат	Державні, при-ватні підприєм-ства; товари- ства
	За рішенням власника	Утворюються за рішенням державних органів: Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств та місцевих органів влади	Корпорація, концерн, комбінат, ПФГ, група юридичних осіб, і форми участі у статутному фон-ді: холдингові компанії, асоційо-вані підприємства	Державні підпри-ємства, акціонер-ні товариства
За строком функціону-вання	На невизначений строк	Діють постійно, або до моменту самоліквідації, або у зв’язку з банкрутством	Усі вище перераховані види за виключенням ви-ду консорціум	Державні, при-ватні підприєм-ства; товариства
	Тимчасові	Функціонує протягом строку, встановленого засновниками	Консорціум, картель	Акціонерні товариства
			Продовж. табл. 1
1	2	3	4	5
За терто-ріальною ознакою	Національні	Засновники, місце розташування та межа функціонування обмежуються територією однієї країни	Усі види об’єднань підприємств	Державні, при-ватні підприєм-ства; товариства
	Транснаціо-нальні	Підприємства, обєднання діють у різних країнах; до складу учасників (засновників) входять українські та іноземні юри-дичні особи	Корпорації , холдингові компанії, асоційовані під-приємства, альянси	Акціонерні товариства
За правовою основою створення і функці-онування	Статутні	Створюються та діють на основі статуту	Консорціум, концерн, трест	Державні під-приємства; товариства
	Договірні	Діють на основі договору	Асоціація, корпорація, картель, пул, синдикат	Державні під-приємства; товариства
	Статутні або договірні (за вибором засновників)	Створюються і діють на основі договору або статуту	Промислово-фінансові групи	Державні підпри-ємства, акціонер-ні товариства
	На основі участі материнської фірми в статутному фонді до-чірніх підприємств	Керування дочір-німи підприєм-ствами у відпо-відності з роз-міром частки в статутному фонді	Холдингові компанії та асоційо-вані підприєм-ства	Акціонерні товариства

За порядком господарські об’єднання поділяються на дві групи: добровільні та за рішенням державного або комунального власника. Перша група об’єднань утворюється за ініціативою підприємств незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності. Друга – з ініціативи та за рішенням державних органів: Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств і місцевих органів влади.

Добровільні господарські об’єднання підприємств згідно з вимогами законодавства мають наступні види: асоціації, концерни, консорціуми, корпорації, промислово-фінансові групи (ПФГ), технопарки. У зарубіжній практиці – трести та їх типи, синдикати, транснаціональні компанії, альянси. До видів об’єднань підприємств, що створюються за рішенням державних органів, відносяться: корпорації, консорціуми, концерни, комбінати, трести тощо.

Господарські об’єднання підприємств діють на основі установчого договору або статуту. Статут об’єднань підприємств, утворених на добровільних засадах, затверджується їх засновниками, а статут державних(комунальних) господарських об’єднань – органом, що прийняв рішення про заснування об’єднання.

За терміном функціонування об’єднання підприємств підрозділяються на тимчасові і створені на невизначений строк. До тимчасових відносяться об’єднання підприємств виду консорціум, а також інші види об’єднань, для яких засновниками встановлений кінцевий строк діяльності. Усі останні види об’єднань підприємств функціонують постійно.

Характерною рисою державного або комунального об’єднання є те, що підприємства, які входять до його складу, не мають прав без згоди об’єднання виходити з його складу, а також об’єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб’єктами господарської діяльності.

За територіальною ознакою об’єднання підприємств можуть бути національними і транснаціональними. Для національних об’єднань підприємств характерним є те, що засновники, місце розташування та межа функціонування обмежуються територією однієї країни. Для транснаціональних об’єднань характерно те, що підприємства діють у різних країнах; до складу засновників входять вітчизняні та юридичні особи.

За правовою основою створення і функціонування об’єднання підрозділяються на статутні, договірні й ті, які можуть приймати установчу або договірну форму. До об’єднань підприємств, які створюються і діють на основі статуту й установчого договору, належать концерни, консорціуми, трести та їх типи.

Договірні об’єднання підприємств створюються і діють на основі договору. До видів таких об’єднань відносять асоціації та корпорації. Деякі за волею засновників можуть примати форму договірного або статутного. Представником таких об’єднань є ПФГ. Особливе місце серед об’єднань підприємств замають холдингові компанії та асоційовані підприємства. Материнські фірми цих об’єднань керують дочірніми підприємствами згідно з розміром частки в їх статутному фонді.

Сьогодні до товариств з додатковою відповідальністю відносять договірні, а до товариств з повною відповідальністю – ломбардні.

Усі види об’єднань згідно з вітчизняним законодавством приймають організаційно-правові форми: державне, приватне підприємство, акціонерне товариство (АТ) (відкрите або закрите), товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Можливі й такі організаційно-правові форми, як товариство з додатковою відповідальністю, при умові, якщо до складу об’єднання входять організації і підприємства цих організаційно-правових форм

В Україні найбільш поширеними формами об'єднання підприємств є:

Асоціація – найпростіша форма договірного об'єднання підприємств з метою постійної координації господарської діяльності; асоціація не має права втручатись у виробничу і комерційно-фінансову діяльність своїх членів.

Корпорація – договірне об'єднання господарських суб'єктів на засадах інтеграції та виробничих інтересів з делегуванням їй окремих повноважень. У закордонній практиці до них відносяться акціонерні товариства. Корпорації підрозділяють на некомерційні і комерційні.

Некомерційні корпорації – це державні, штатні, міські, муніципальні, політичні утворення, благочинні, релігійні, просвітницькі тощо.

Комерційні корпорації поділяються на закриті і відкриті. Відкриті – це крупні корпорації, які вільно продаються для притягнення додаткового капіталу.

По типу відповідальності:

– з відповідальністю, обмеженою акціями;

– з відповідальністю, обмеженою гарантіями;

– з необмеженою відповідальністю.

Консорціум – тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї, інвестиційного проекту, в тому числі науково-технічних, будівельних, природоохоронних тощо.

Характерні риси:

– учасники консорціуму зберігають свою господарську самостійність;

– мають право приймати участь в діяльності інших асоціацій, спільних підприємств тощо;

– після реалізації певної підприємницької ідеї консорціум припиняє свою діяльність чи перетворюється в інший вигляд договірного об’єднання;

– за межами консорціуму його учасники залишаються конкурентами.

Консорціуми поширені в банківській справі, в будівництві, в добутку корисних копалин.

Джерело виживання: кошти виділяються централізовано засновниками, які надаються на поповнення цільової програми.

Концерн – об'єднання підприємницьких структур, що характеризується органічним поєднанням власності та контролю, найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва.

Переваги:

– забезпечення єдності і багатоканальності використання сировинної бази та технологій;

– комплексність виготовлення, поставки і обслуговування кінцевого продукту;

– розвиток важливих спрямувань науково-технічного прогресу на міжгалузевій основі;

– підвищуються можливості для зміцнення територіальної могутності і єдності господарської і соціальної інфраструктури.

Концерни бувають галузевими та багатогалузевими. Вони створюються по принципу диверсифікації, тобто один концерн об’єднує підприємства, які зай-няті в різних галузях економіки. Об’єднуються господарські структури, пов’язані єдиним технологічним процесом, починаючи з видобутку сировини і закінчуючи реалізацією готової продукції через власну збутову мережу.

Конгломерат – це компанія, яка діє в різних галузях економіки. Форма монополістичного об’єднання з єдиним фінансовим і організаційним контролем за фірмами, компаніями, які входять до його складу.

Характерні риси:

– об’єднає широкий круг фірм, між якими відсутній якийсь зв’язок підприємницького чи функціонального характеру;

– високий рівень децентралізації управління;

– центральний апарат складається з малої кількості службовців;

– капітал направляється на улаштування контролю за фірмами, а не на створення нових підприємницьких проектів.

В конгломерат входять підприємства, фірми, організації, банки, які об’єднуються єдністю фінансового контролю.

Холдинг – організаційна форма об'єднання інвестиційних ресурсів; це утворення, яке безпосередньо не займається виробничо-господарською діяль-ністю, а спрямовує свої фінансові кошти на придбання контрольного пакету акцій інших підприємств.

Фінансово-промислові групи – об’єднання юридично і економічно самостійних підприємств (фірм) різних галузей народного господарства. У чолі стає 1 чи 2 банка, які розпоряджаються капіталом підприємств, координують всі сфери їх діяльності. В Україні діє 14 фінансово-промислових груп, серед яких: Приват; Інтерпайп; Фінанси та кредит; Систем кепітал менеджмент (СКМ); Динамо «Київ», Укрсиббанк, Укрпромінвест, Індустріальна спілка Домбас, Славутич тощо. Найвпливовішою є промислово-фінансова група СКМ Рената Ахметова.

Основними видами ринків за суб'єктивним складом є: ринок виробників; ринок споживачів; ринок посередників; ринок державних установ; ринок міжнародних установ, покупців і споживачів.

За елементно-технологічним складом ринки поділяються на: ринок засобів виробництва; ринок предметів споживання; ринок інвестицій; ринок фінансово-кредитних ресурсів; ринок інновацій та інформації; валютний ринок.

За територіальною ознакою ринки класифікуються на: місцеві; регіональні; національні; транснаціональні; світові.

Функції ринкової інфраструктури виконують товарні, фондові і валютні біржі, страхові компанії, венчурні фірми, інформаційні центри, транспортні мережі, банки.