«

Рис. 8. Узгоджуваність

Інтересів

Акули та Дельфіни». Європейські психологи, характеризуючи стиль діяльності підприємств в залежності від соціальної орієнтації, виділяють два крайні полюси поведінки бізнесменів: «дельфіни» та «акули». Характеристика їх життєдіяльності подана в табл. 7.

Таблиця 7

Основні характеристики підприємців типу «Дельфін» та «Акула»

	«Акула»	«Дельфін»
1	2	3
Ставлення до людей	Люди злі, слабкі, дурні, ліниві порочні, (крім мене), ними управляють інстинкти, вони розуміють тільки мову сили. Найнебезпечніші з них – хто розумніший, сильніший та вище середнього рівня (це мої конкуренти, вороги, яких, за можливістю, необхідно усувати). Принцип : якщо не я, то мене.	Більшість людей варті поваги та довіри. Людина несе в собі начала добра та зла. і те і інше проявляється по-різному в залежності від факторів: природно-екологічних, соціокультурних, ситуаційних. Добром можливо добитися більше, ніж силою. Принцип: не таких, як я, необхідно прагнути зрозуміти.
Ставлення до суспільства	Це збіговисько людей, які встановили закони, з яких одні мені вигідні, а інші шкідливі.	Закону, який несправедливий, необхідно все ж дотримуватись, доки він не буде змінений законним шляхом, в тому числі дякуючи моїм зусиллям.
Ставлення до себе	Кращий всіх, (хоча теж тварина). Якщо я бідний, то тому, що суспільство, його закони та інші люди заважають мені розбагатіти.	Непогана людина, як і багато інших варта поваги. Якщо я бідний, то тому, що недостатньо винахідливий, недостатньо додаю зусиль.
Ставлення до світу та природи	Світ ворожий, небезпечний. Реальні лише матеріальні цінності. Природа – кладівниця, з якої необхідно брати скільки можна, інакше візьмуть інші. (Після нас хоч потоп).	Світ надає людині багато можливостей для розкриття своїх здібностей. Природі ми зобов'язані своїм життям, тому повинні оберігати її.
Ставлення до духовних цінностей	Закони бізнесу та моралі – різні речі. Однак добре мати репутацію віруючого, це вигідно (за необхідністю слід займатися і благодійністю).	Світ підкоряється не тільки матеріальним законам. Існують закони, які ми відчуваємо в собі як голос совісті, співчуття. Ці закони діють і в бізнесі.
		Продовж. табл. 7
1	2	3
Ставлення до справи	Це основа та джерело моєї влади, засіб захисту від людей та суспільства.	Це моє покликання та призначення, засіб для реалізації здібностей та ідей.
Ставлення до ризику	Визначається тільки співвідношенням між очікуваним прибутком та потенційною небезпекою.	Визначається співвідношенням між очікуваним прибутком та загрозою зруйнувати справу, заподіяти шкоду іншим людям (наприклад своїм робітникам, покупцям).
Мета життя (для чого я. живу?)	Для себе, щоб мати великі гроші, а отже, владу над іншими людьми та світом. Споживати усе найкраще, не обмежуючи своїх бажань.	Щоб зробити життя багатшим та кращим, залишити про себе добру пам'ять, чесно дивитися людям в очі та користуватися їх повагою. Важливо не скільки, а як я проживу.
Засоби досягнення цілей	Будь-які. Моральний вибір визначається тільки мате­ріальною вигодою.	Законні ті, що не суперечать моїм моральним принципам.
Мої друзі та вороги	Потенційно всі люди конкуренти в боротьбі за матеріальні блага. З деякими з них тимчасово скооперуватись, об’єднуватися проти загальних, найбільш небезпечних в даний момент конкурентів.	Потенційно всі люди можуть стати моїми партнерами.

В сучасному діловому просторі в Україні отримав тип особистості «акула», але тип «дельфін» все більше утверджується в міжнародному діловому світі, а саме через те, що:

– «дельфіни» мають краще здоров'я. Завдяки позитивному сприйняттю світу у них розвивається стресостійкість, почуття єдності з людьми та світом, змістовність життя;

– «дельфіни» стають заможнішими від акул завдяки стабільній і надійній клієнтурі, яку вони «завойовували» роками;

– відсутність агресивної поведінки у конфліктних ситуаціях дозволяє виробити конструктивні та оптимальні рішення, вийти на мудрі, далекоглядні рішення та досягнути єдності при їх виконанні;

– «дельфіни» проводять мудру, далекоглядну і довгострокову політику, це дозволяє досягти довготривалої рентабельності та конкурентноздатності, стабільного успіху та впевненості у майбутньому;

– творча обстановка та здорова і сприятлива атмосфера у колективі підвищують якість виробленої продукції та наданих послуг.

Взагалі усі переваги морально-етичних дій у підприємництві, наведені в таблиці 7 стосуються типу підприємців «дельфіни». Отже, «дельфіни», діючи морально, рухаються у напрямку досягнення стану Ноmo moralitas, вони працюють на Розвиток та Гармонію, вони взаємоузгоджують свої інтереси з інтересами суспільства та природи, і на них працює позитивний сигнал зворотного зв'язку .

Наведемо приклад експериментального підтвердження того, що порушення моралі викликають негативні наслідки. Порушення моралі впливає на біофізику живих істот та наносить серйозну шкоду як порушнику, так і оточуючим його людям.

Дослідницькою групою, в яку входили фізик, інженер з електротехніки, біохімік та студенти Корнельського університету, було доведено, що при певних порушеннях моралі людське тіло і розум виробляють деяку токсичну енергію, яка шкодить організму, значно знижуючи його захисні функції, послаблюючи фізичне та ментальне здоров’я.

Дані досліджень знаходяться в рамках уявлень класичної науки. Вже експериментально доведено, що людське тіло є передатчиком та прийомником електромагнітної енергії.

Дані експерименту базуються на принципах квантової фізики, деякі концепції цього напрямку науки наступні:

– існує єдине поле, яке визначає та підтримує біологічні структури, створює можливість енергетичного взаємообміну з оточуючим середовищем;

– ЕМЕ – електромагнітна енергія, це потік фотонів, що переміщуються в просторі хвилеподібно, має подвійну корпускулярно-хвильову природу.

Експеримент: виміри насіння, намагніченого почуттям гніву.

Групі з 30 чоловік роздали по жмутку насіння. Кожний розміщував насіння між долонями та магнетизував їх почуттям гніву протягом 7 днів по 5 хвилин. Спочатку в пристрій «Вегатест» помістили ампулу з нейтральним насінням і налаштували шкалу на 80 одиниць. Після цього заміряли насіння, намагнічене почуттям гніву (рис. 9). При цьому середні показники становили 40 одиниць.

Рис. 9. «Порівняння насіння, намагнетизованих почуттям гніву, з ненамагнетизованими»

Висновок: негативні емоційні стани, наприклад, гнів, злоба, ненависть є шкідливими як для людини, так і для оточуючих його людей. Таким чином, стає зрозумілим, що мораль – не звіт норм поведінки, а взаємодія між людиною та Природою. Будь-яка аморальна дія є порушенням природної рівноваги, яке може бути відновлене лише відповідними покараннями.

Якщо результати даного експерименту перенести у сферу підприємництва, то можна передбачити, що якщо підприємець буде поводитись морально та випромінювати позитивну енергетику, то він тим самим підвищуватиме енергетичний біопотенціал своїх працівників, клієнтів, інвесторів, партнерів, і в результаті сам бізнесмен залишатиметься у загальному сумарному виграші: енергетичному та грошовому.

Розглянемо сучасні українські тенденції в розвитку морально-етичної поведінки у бізнесі і наведемо тільки один приклад ведення бізнесу по-українські і покажемо його наслідки.

Генетично-модифікованими культурами (ГМК) займається харчова біотехнологія, яка за допомогою сучасної генетики поліпшує рослинні, тваринні мікроорганізми, які в якості експерименту вирощуються для харчової промисловості. Доречі, історія генетики починається з 1900 року, коли було признано значення законів Григора Менделя, який у 1865 році опублікував результати своїх опитів, проведених у місті Брно (Чехословакія). Розробка цих законів привела к становленню теорії гена. Зараз генетика стоїть у могутньому ряді наук. Вона служить теоретичною основою важливих розділів сільського господарства і медицини, за допомогою цієї науки людство розгадує сутність життя, її походження, її історію на землі, ставить питання про життя у космосі, а також вивчає і пізнає свою власну біологічну природу.

Біотехнологія відрізняється від традиційних методів тим, що дозволяє виробляти прямі і точні задані модифікації генетичних матеріалів, взятих із організмів. Це дозволяє пересаджувати гени абсолютно не схожих друг на друга організмів. Наприклад, морозостійкий буряк. Для цього трансплантували в рослину гени деяких видів риб, не замерзаючих у холодній воді. В результаті отримали буряк, який витримує температуру до -6,5 °С, тобто морозостійкість цієї рослини збільшилася у два рази. Також вийняли з нього ген, який відповідає за колір. Таким чином витрати на технологію, яка дозволяла придати цукру білий колір значно зменшились. На перший погляд це дуже добре. Але цей експеримент не вдався, тому що необхідна кількість цукру у буряку зменшилась. Українські бізнесмени у 2003 році закупили посівний генетичний матеріал і таким чином ледве не знищили цілу галузь.

З метою експериментальних досліджень, а також гуманітарної допомоги слаборозвинутим країнам 25% кукурудзи, 38% сої, 45% хлопка вирощується у США генетично. Вони також проводять дослідження з метою створення рослин, стійких к гербіцидам чи здатних виробляти пестициди. Трансгенна соя, кукурудза, картопля, рис, деякі сорти риби, овочі, фрукти вирощуються в Аргентині, Бразилії, Китаї, Мексиці, Росії, Голландії тощо. Зараз 25 країн вирощують ГМК на 134 млн. га, їх рентабельність складає на 30%–40% вище за вирощування натуральних продуктів. У 2000 році на ринках України вперше з'явилась генетично-модифікована картопля, пшениця, кукурудза, рис, соняшник, далі овочі, фрукти тощо. На нашому ринку присутня генетично-модифікована соя, вона присутня всюди. Молочна галузь на грані фантастики. Натуральне молоко ми продаємо за кордон, а самі п'ємо генетично-модифіковане соєве молоко. Через відсутність цінової політики (доречі, у Германії: вранці – одна ціна, в обід – друга, увечері – третя, таким чином всі молочні вироби продаються, а строк їх придатності 1 доба) нам постачає до речі деякі країни-сусіди, продукцію, строк придатності якої від 1 тижня (при цьому дати виготовлення немає) до 0,5 року. Складається враження, що вся Україна пішла в довготерміновий похід. Як можна давати цю продукцію дітям і яка кількість шкідливих для організму стабілізаторів Е присутня там. Така ж сама ситуація з цукерками та кондитерськими виробами, тощо. В нашій країні повністю відсутній контроль за якістю продукції, відсутня інформація про кількість ГМК присутніх в продуктах харчування, а ціни на них, вище натуральних.

Для того щоб не було конкуренції так звані бізнесмени у 1999 році роздавали селянам безкоштовно, посівний матеріал: генетично-модифіковану картоплю, пшеницю, кукурудзу тощо. Таким чином знищили весь ринок якісної продукції. (Колись В.І.Ленін та комуністична партія знищили всю еліту колишньої Росії, а Сталін потім знищив людей (кулаків), які були господарями своєї землі. Зараз, через бездарну політику колишньої влади – знищено генофонд землі). Невже наші політики заради жадоби перетворили Україну у єдину в світі генетично – модифіковану лабораторію. Як сказав поет Губерман: «Легко любити країну до глибини своєї душі, але як тяжко любити її до глибини свого гаманця».

В Європі ведуться гарячі дебати з приводу генетично – модифікованих культур. Доречі, Австрія, Греція, Венесуела, Польща, Швеція, Швейцарія та інші країни заборонили продавати на своїх ринках ГМК, а 29 країн створили у себе вільні зони від даних культур. Хане Харрен, спеціаліст по боротьбі з захворюваннями рослин каже: „Ми не повинні гнатися за неперевіреними технологіями, тоді як існує багато інших ефективних засобів вирішення продовольчої проблеми". Вчені попереджують, що обширних методів досліджень, які змогли би гарантувати довгострокову безпеку ГМК ще немає. Деякі країни дозволили мати на своїх ринках ГМК, але з обов’язковим написом. Ціна на ці продукти в 10 разів менше ніж на натуральні, а в нашій країні все навпаки. Доречи з 1 січня 2010 р. діє закон про ГМК, але стає питання як він виконується?

Ряд потенційних небезпек:

1. Втрата дії небезпечних пестицидів. Деякі вдалі ГМК включають в себе ген, який випрацьовує токсичний для шкідливих комах протеїн. Однак біологи стурбовані тим, що знайомлячись з токсином, який випрацьовує цей ген комахи розів'ють опір к пестицидам, а це зробить використання пестицидів безглуздим.

2. Нанесення шкоди іншим організмам. У травні 1999 року вчені Корнеллского університету провели дослідження генетично – модифікованих культур і зробили повідомлення, що гусениці метелика – монарха їли листя на які попала пилок генетично-модифікованої кукурудзи, захворіли і загинули. Таким чином виникає стурбованість за життя інших комах, а як до людей? Доречи в Україні при вирощуванні картоплі генетично-модифікованої гине каларацький жук.

3. Поширення «суперсорняків». Одна з великих побоювань в тому, що при посадці змінених рослин гени перейдуть через насіння і пилок у родинні їм сорняки і утворять «суперсорняки». Суперкомахи, які зможуть устояти проти любих гербіцидів, таким чином проходять мутагенні фактори не тільки для рослин, комах, а й для людей.

4. Алергічні реакції. Якщо ген, який відповідає за виробітку протеїну, який викликає алергію, попаде, наприклад, на кукурудзу, то люди, які страждають харчовою алергією можуть постраждати і навіть вмерти.

5. Зростання (відродження) токсичності. Деякі спеціалісти стверджують, що генетична модифікація може збільшити природну токсичність рослини. Таким чином вірогідність отруєння таким продуктом збільшується.

6. Опір антибіотикам. У процесі генетичної модифікації для виявлення того, чи прижився «вбудований» ген, вчені використовують так звані гени-маркери, які розвивають в організмі несприйнятливість до дії антибіотиків тощо.

7. Біологічна зброя. Вчені розцінюють ГМК як біологічну зброю, яка може знищити цілу націю чи вивести другорядних людей шляхом введення в продукт якогось гена, вірусу, неприйнятного до ліків. Російський вчений – доктор біологічних наук Ірина Єрмакова провела експеримент на щурах, тобто годувала щурів ГМК. 50 відсотків щурів померли, а у тих хто залишився репродуктивна функція зникла. А як до людей?

8. Етичні проблеми. Вчений Даглас Парр каже: «Генетична інженерія виходить за рамки прийнятого людиною використання ресурсів планети, вторгаючись в саму сутність життя». Джерелі Ріфкін, автор книги «Век биотехнологии» виражає цю думку так: «Як тільки удасться здолати біологічні бар'єри, біологічні види починають сприйматись просто як генетична інформація, якою можна маніпулювати. Це призводить нас до абсолютно нової концепції, яка торкається не тільки наших взаємовідносин з природою, але й того, як ми її руйнуємо». Тому треба поставити питання: «Чи являється життя власною цінністю, чи її варто оцінювати з точки зору практичної вигоди? Який борг є у нас по відношенню до нових поколінь. Яку відповідальність ми несемо перед істотами, які живуть поряд з нами?».

Стадії розвитку моральної свідомості

Існують великі розходження етичних норм між різними культурами та країнами, такі ж розходження спостерігаються і між підприємцями в якій-небудь окремій країні. Один із шляхів вивчення цих розходжень полягає в тому, щоб спробувати визначити відмінності рівней або стадій етичної свідомості у бізнесі. Подібний метод пропонує Лоуренс Кольберг, творець теорії морального розвитку. Одне з відкриттів Кольберга полягає в тому, що моральний розвиток проходить у певній послідовності, незалежно від стадій культурного розвитку. Але, пов'язуючи рівні етичної свідомості з діловим контекстом, ми можемо описати їх наступним чином :

1. Стадія перша: «Право сильного». Рішення та дії на цій першій та найнижчій стадії етичної свідомості диктуються елементарними фізичними та матеріальними перевагами. Це світ «існування по Дарвіну», де панують «право сильного», «закон виживання найбільш пристосованих», а також «закон джунглів». Мафіозна діяльність, направлена на вимагання, за допомогою фізичних погроз та на встановлення прийнятних для мафії цін, розглядається як характерний приклад першої стадії.

2. Стадія друга: «Всі засоби добрі». Дії на цій стадії і ще по-колишньому егоцентричні та продиктовані грубими матеріалістичними міркуваннями. Підприємці на цій стадії шукають засоби отримання максимальних доходів за гранично короткий час, без розбору займаючись усім, що приносить прибуток, діючи за принципом «аби не піймали». На даному рівні виробляються, розподіляються та продаються наркотики та порнографія, також продукти-фальсифікати, широко поширені дача хабарів державним чиновникам, крадіжки, несплата податків, підробка митних декларацій та порушення усних та писемних зобов'язань та домовленостей. На другій стадії підприємцями ігноруються повністю або майже повністю інтереси інших індивідуумів та груп. Для неї характерний приблизно такий лексикон : «Ну що, по рукам?», «Розумні хлопці гарячку не порють»,«Бажаєш жити – вмій крутитися», та «Років п’яток покрадемо, а потім будемо чистенькими».

3. Стадія третя: «Більше прибутку за короткий строк». На цій стадії діяльність підприємців в більшій степені узгоджується із соціальною та загальноприйнятою діловою практикою. Вони прагнуть максимально збільшити прибуток, не вступаючи в конфлікт із законом. Такі вислови як«хороший бізнес – хороша етика», «слідкуй за більшістю» найкраще характеризують точку зору підприємців та бізнесменів, що діють на цьому рівні. Головним мірилом тут виступає швидкий зріст об'єму продаж та прибутку. Підприємництво такого типу схвалюють та підтримують деякі ведучі економісти, як Мільтон Фрідман, який стверджує, що головний обов'язок бізнесменів перед суспільством полягає в отриманні прибутку для себе та для своїх акціонерів.

4. Стадія четверта: «Більше прибутку за тривалий строк» або «Тихіше їдеш – далі будеш».Значно більш високий рівень моральної свідомості представляє школа, що вважає : «здорова етика – це добрий бізнес, який розвивається без поспіху». Підприємці цього типу додержуються правил, законів та кодексів поведінки. Прикладом подібного поведінкового рівня можуть послужити такі компанії, як«Шелл», керівник болгарського філіалу якої детально пояснював, чому його компанія в Болгарії (та інших країнах) відмовляється сплачувати хабарі підрядчикам, щоб ті в строк закінчили будівництво нових станцій. Хоча інтереси акціонерів завжди враховуються в першу чергу, неменше піклування приділяється і тому, щоб зробити все законним шляхом, що в кінцевому рахунку через тривалий проміжок часу виявиться більш прибутковим, ніж інші дії, які можуть принести прибуток в короткий строк. Все більше число компаній в Західній Європі та Об'єднаних Штатах беруть на озброєння кодекси ділової моральності, що визначають зразки моральності в ділових відносинах. Деякі компанії навіть спеціально призначають «відповідальних за етику поведінки», влаштовують курси навчання правилам етики та враховують їх дотримання при щорічній атестації співробітників.

5. Стадія п'ята: «Концепція зацікавлених осіб». Бізнесмени вважають, що отримання прибутку не є основною метою бізнесу. Компанії відкрито проголошують не тільки свою економічну, але й соціальну місію. Вони керуються в своїй поведінці певними загальнолюдськими принципами, такими, наприклад, як справедливість, гідність, дотримання законодавства. Прикладом їх дій можуть служити розподіл прибутку, здійснення проектів соціального розвитку та філантропія. Все більше визнання на Заході отримує взаємозалежність різних «зацікавлених в бізнесі осіб». Під«зацікавленими особами» в даному випадку розуміються групи або індивіди, які беруть участь в досягненні цілей організації або які залежать від її успіху. «Зацікавленими особами», окрім акціонерів та власників підприємств, є: службовці, замовники, клієнти, постачальники, банки та інші кредитори, місцеві та закордонні партнери, державні адміністрації та населення місцевості, де діє компанія.

6. Стадія шоста: «Корпоративне громадянство». Підвищення морального рівня свідомості спричинює переоцінку ролі бізнесу в суспільстві. «Соціальна відповідальність» – концепція, що присутня, хоча і в меншій мірі, вже на п'ятій стадії, має на увазі, що бізнес повинен сприяти процесу оновлення нашого хворого суспільства. Його прихильники виходять із передумови про те, що бізнес може бути здоровим тільки в здоровому суспільстві, і що ніякий інший суспільний інститут, включаючи державу та церкву, не володіє ресурсами і не є достатньо надійним для того, щоб здійснювати перетворення. Підприємці, що діють на цьому рівні, намагаюся досягти, поряд із фінансовим успіхом, таких соціальних цілей, як піклування про фізичне та моральне здоров'я суспільства, створення нових робочих місць, допомога людям, які виявилися у важкому становищі, забезпечення умов для самореалізації службовців. Збільшення ролі об'єднань підприємців «суспільних підприємств» свідчить про те, що соціальні цілі можуть служити рухомим стимулом ділової активності в тій же ступені, що й прибуток, як приклад, бізнес по-японські.

Спираючись на висновки Кольберга, висуваються наступні гіпотези стосовно розвитку підприємництва у Східній Європі.

1. Більшість підприємців країн СНД знаходяться на рівні І та II стадій, але найближчі 5–10 років будемо сподіватися, що поведінка їх буде відповідати ІІ та ІІІ стадіям. В діях окремих індивідуумів проглядається бажання піднятися на більш високу стадію розвитку.

2. Нема сенсу намагатися впровадити в даних країнах поведінку, характерну для ІV та V стадій, або навіть надіятись, що воно зустріне розуміння. Люди здатні зрозуміти принципи, які властиві етичній системі, що лише на один порядок перевищує їх власну, але даремно очікувати суспільного розуміння або прийняття систем, що перевищують їх систему більш ніж на рівень. Для руху на більш високі рівні необхідний досвід.

3. Навчання керівників, співробітників фірм, майбутніх бізнесменів, студентів етиці ділових стосунків це дасть змогу вплинути на рівень їх моральної зрілості та свідомості.

Але висновки Кольберга не є правильними, бо він не знає наш народ, особливо молодь, яка здатна на значно більше, бо вона бажає жити у вільній, прекрасній країні де буде майбутнє не тільки для нього, а й для наших майбутніх нащадків і тому піднятись на більш високу стадію розвитку ІV–V нам по силу.