Приклади

Приклад 1. На обробку деталі затрачалось 18 хв. Після перегляду норм часу на дану деталь була встановлена норма 15 хв. Обчислити, на скільки відсотків знизилась трудомісткість роботи і зросла продуктивність праці. Тривалість зміни 8 год.

Розв'язування.

Обчислення можна зробити декількома способами.

1. Оскільки показники трудомісткості і продуктивності праці є взаємооберненими, то проценти росту виробітку (П_в) і зниження трудомісткості (П_т) пов'язані формулами:

;

Тоді трудомісткість знизилась на

А продуктивність праці зросла на

2. Виробіток за зміну становив 480/18=26,7 шт. Після перегляду норм часу він дорівнює 480/15=32 шт. Ріст виробітку .

Трудомісткість знизилася на

Приклад 2. У звітному році обсяг випуску продукції становив 22 000 тис. грн./рік, а трудомісткість виробничої програми в цьому році знизилась в порівнянні з базовим на 950 люд-днів. Річний виробіток у базовому році склав 120 тис. грн./чол. за рік. Визначити виробіток на одного працюючого у звітному році і його відносний ріст, якщо відомо, що в цьому році було 238 робочих днів.

Розв'язування.

Можливий приріст продуктивності праці у звітному році можна знайти із залежності:

Вихідну чисельність працюючих у звітному році можна обчислити як відношення обсягу випуску продукції в цьому році до базового рівня виробітку:

чол.

Економію чисельності обчислюємо як:

чол.

Тоді приріст продуктивності праці становитиме:

.

А виробіток на одного працюючого у звітному році дорівнює:

тис. грн./чол. за рік.

2.4. Оплата праці на підприємстві

Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

У ринкових умовах, тобто в умовах розвитку продуктивних сил, впровадження новітніх досягнень науково-технічного прогресу тощо, Господарським Кодексом України запропоновано, що підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників.

Як соціально-економічна категорія, заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, є засобом перерозподілу кадрів за галузями народного господарства.

Основними видами заробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю. Друга – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна плата перебуває в певному співвідношенні із номінальною:

де І_рзп – індекс реальної заробітної плати, визначений за певний період; І_нзп – індекс номінальної заробітної плати за цей же період; І_ц – індекс цін, обчислений за період.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової заробітної плати, які перебувають, приблизно, у співвідношенні: 70 % – основна заробітна плата, 30 % – додаткова.

Основна заробітна плата працівника визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Функції заробітної плати: відтворювальна, стимулююча, регулююча, соціальна.

Відтворювальна функція заробітної плати полягає в тому, що вона забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації.

Стимулююча функція передбачає встановлення таких розмірів оплати праці, які б спонукали працівників до підвищення продуктивності праці, досягнення найкращих результатів на робочих місцях.

Регулююча функція оплати праці реалізує принцип диференціації рівня заробітної плати залежно від кваліфікації, складності праці, напруженості завдань, фаху.

Соціальна функція спрямована на забезпечення однакової оплати праці за однакову роботу, тобто реалізацію принципу соціальної справедливості щодо одержуваних доходів.

Ріст заробітної плати може бути абсолютним і відносним.

Під абсолютним розуміють зростання всієї частини суспільного продукту, яка виділяється суспільством у грошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб працюючих, а також непрацюючих членів їх сімей.

Відносний ріст заробітної плати – це збільшення тієї частини, яка припадає на кожного працівника.

Абсолютний і відносний ріст заробітної плати може бути забезпечений за таких умов:

– зростання всього обсягу суспільного продукту, який виготовляється в країні за один і той же проміжок часу (рік);

– зростання суспільного продукту головним чином за рахунок підвищення продуктивності праці;

– підвищення продуктивності праці має випереджати зростання заробітної плати.

Державна політика оплати праці практично реалізується через механізм її регулювання, а останній має забезпечувати її відтворювальну і соціальну функції. Це здійснюється через встановлення мінімального рівня заробітної плати, розрахованого на основі прожиткового мінімуму, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних установах тощо, а також через тарифно-кваліфікаційну систему оплати праці.

Політика оплати праці реалізується в межах чинного законодавства України, насамперед Господарський Кодекс України. Цей закон передбачає, крім державного, договірне регулювання оплати праці через механізм укладення системи тарифних угод різних рівнів:

– міжгалузевий – генеральна тарифна угода;

– галузевий – галузева тарифна угода;

– виробничий – тарифна угода як складова частина колективного договору.

Тарифна угода – це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.

Предметом генеральної тарифної угоди є: диференціація мінімальних тарифних ставок; єдині мінімальні ставки компенсаційних доплат; єдині тарифні умови праці; взаємні зобов'язання сторін щодо виконання угоди.

Предметом галузевої угоди є єдині для підприємств відповідної галузі тарифна сітка для робітників і шкали співвідношень мінімальних посадових окладів.

Конкретна диференціація заробітної плати працівників підприємства відбувається за допомогою тарифної системи, яка є сукупністю таких елементів: тарифні сітки; тарифні ставки; тарифно-кваліфікаційні довідники; система посадових окладів.

Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

Документ, в якому відображені система розрядів, тарифних коефіцієнтів, погодинних тарифних ставок. На промислових підприємствах використовуються шести- та восьмирозрядні тарифні сітки. Сьомий та восьмий розряди встановлюються робітникам, які здійснюють ремонт і обслуговування особливо складного автоматичного обладнання. Для оплати праці працівників бюджетних установ та організацій використовується 25 розрідна тарифна сітка (табл. 17–21).

Таблиця 17. Тарифна сітка для робочих основних професій суднобудування (за станом на 01.01.2009)*

Восьмигодинний робочий день					Тарифні ставки робітників
Для робітників з відрядною опла-тою праці			Розряд		1		2		3		4		5		6
			Коефіці-єнт		1,000		1,100		1,350		1,500		1,700		2,000
					4,909		5,400		6,628		7,364		8,346		9,819
З нормальними умовами праці			За 1 год		5,400		5,940		7,290		8,100		9,180		10,800
			За 8 год		47,52		47,52		58,32		64,80		73,44		86,40
			167,58		904,92		995,41		1221,64		1357,37		1538,36		1809,83
Зі шкідли-вими умо-вами праці	8 %		За 1 год		5,832		6,415		7,873		8,748		9,914		11,664
			За 8 год		46,66		51,32		62,98		69,98		79,31		93,31
			167,58		977,31		1075,04		1319,37		1465,96		1661,42		1954,62
	12 %		За 1 год		6,048		6,653		8,165		9,072		10,281		12,096
			За 8 год		48,38		53,22		65,32		72,57		82,25		96,77
			167,58		1013,51		1114,86		1368,23		1520,26		1722,96		2027,01
З особливо шкідливими умовами праці	24 %	За 1 год		6,696		7,365		9,039		10,044		11,383		13,392
		За 8 год		53,57		58,92		72,32		80,35		91,06		107,13
		167,58		1122,09		1234,30		1514,83		1683,14		1907,56		2244,19
Семигодинний робочий день				Тарифні ставки робітників
Для робітників з відрядною опла-тою праці		Розряд		1		2		3		4		5		6
		Коефіці-єнт		1,000		1,100		1,350		1,500		1,700		2,000
				5,727		6,300		7,731		8,591		9,736		11,454
З нормальними умовами праці		За 1 год		6,300		6,930		8,505		9,450		10,709		12,599
		За 7 год		44,10		48,51		59,53		66,15		74,97		88,20
		146,58		923,41		1015,75		1246,60		1385,12		1569,80		1846,82
З особливо шкідливими умовами праці	20 %	За 1 год		7,560		8,316		10,206		11,339		12,851		15,119
		За 7 год		52,92		58,21		71,44		79,38		89,96		105,83
		146,58		1108,09		1218,90		1495,92		1662,14		1883,76		2216,18
	24 %	За 1 год		7,812		8,593		10,546		11,717		13,280		15,623
		За 7 год		54,68		60,15		73,82		82,02		92,96		109,36
		146,58		1145,03		1259,53		1545,79		1717,54		1946,55		2290,06

* Примітка. Дані годинні тарифні ставки розроблені на базі мінімальної заробітної плати 545 грн.

Таблиця 18. Схема тарифних розрядів, посад керівних, наукових, науково-педагогічних працівників і фахівців бюджетних установ, закладів та організацій

Посада	Діапазон розрядів за Єдиною тарифною сіткою
1	2
І. Освіта 1. Вищі навчальні заклади ІІІ та ІV рівнів акредитації. Керівні та науково-педагогічні працівники
Керівник закладу	22–24
Директор філіалу	19–20
Керівники основних підрозділів, головний інженер	10–12
Учений секретар	16
Керівники інших підрозділів	8–12
Директор (завідувач) інституту удосконалення, підвищення кваліфікації та перепідготовки керівних працівників і спеціалістів навчально-наукового або науково-виробничого інституту	15–20
Завідувач кафедри, викладачі, які мають вчене звання і науковий ступінь	20–22
Викладачі, які не мають вченого звання, але мають науковий ступінь	18–20
Викладачі, які мають вчене звання, але не мають наукового ступеня	19–20
Викладачі, які не мають вченого звання і наукового ступеня	14–18
Голова комісії	10–12
2. Інші навчальні заклади та установи освіти. Керівні та педагогічні працівники
Директори (начальники, завідувачі): загальноосвітніх, професійно-технічних, міжшкільних закладів усіх типів і найме-нувань, вищих навчальних закладів І та ІІ рівнів акредитації	12–16
Директор (завідувач) навчально-методичного закладу	13–16
Завідувач психолого-медико-педагогічної консультації	13
Завідувач (директор) дошкільного навчального закладу, школи естетичного виховання, позашкільного навчального закладу	10–14
Керівник фізичного виховання	8–11
Завідувач відділу, лабораторії, кабінету позашкільного навчального закладу	9–11
Завідувач лабораторії вищого навчального закладу І та ІІ рівнів акредитації	9–11
Завідувач навчально-виробничої (навчальної) майстерні, навчально-методичного кабінету; завідувач лабораторії (кабінету) навчально-методичного закладу; завідувач відділень виробничої практики вищого навчального закладу І та ІІ рівнів акредитації	9–12
Завідувач навчально-консультаційного пункту, інтернату при школі, заочного відділення школи, фільмотеки	7–8
	Продовж. табл. 18
1	2
Учителі (всіх спеціальностей), викладачі, вихователі, вихователі-методисти, логопеди, завідувач логопедичного пункту, майстер виробничого навчання, методист, практичний психолог, педагог-організатор, концертмейстер, соціальний педагог	8–12
Асистент вчителя-реабілітолога	8–10
Консультант психолого-медико-педагогічної консультації	12
Помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму загальноосвітнього навчального закладу для дітей, які потребують особливих умов виховання	7–10
Музичний керівник дошкільного навчального закладу, художній керівник, інструктор фізкультури, з праці, слухового кабінету	7–10
Керівник гуртка, секції, студії та інших форм гурткової роботи; культорганізатор, екскурсовод, інструктор з туризму, акомпаніатор, старший вожатий	7–10
3. Інші працівники навчальних закладів та установ освіти
Методист вищого навчального закладу ІІІ та ІV рівнів акредитації, методист із складання кінопрограм	7–10
Перекладач-дактилолог	8
Помічник вихователя	5–6
Інспектор навчального (навчально-методичного) відділу, перекладач-секретар сліпого викладача (вчителя), секретар навчального (навчально-методичного) відділу, лаборант	4–5
Старший лаборант вищого навчального закладу	5–6
ІІ. Наука 1. Національна академія наук. Керівні працівники та професіонали
Директор науково-дослідного інституту	24–25
Учений секретар науково-дослідного інституту	20–22
Керівник філіалу (відділення) науково-дослідницького інституту, керівник науково-технічного центру	22–23
Завідувач науково-дослідного підрозділу (відділення, відділу, лабораторії), радник при дирекції	20–22
Вчений секретар філіалу (відділення) науково-дослідного інституту, науково-технічного центру	19–21
Керівник науково-дослідної установи	20–21
Завідувач науково-дослідного підрозділу (лабораторії, відділу), вчений секретар науково-дослідної установи	12–20
Директор (начальник), головний інженер іншої наукової установи, організації	14–16
Головний інженер (конструктор, технолог) проекту, головний інженер комплексної установки, завідувач відділу, який виконує наукову, науково-технічну або науково-організаційну роботу	13–18
Завідувач підрозділу (сектору, групи служби, зміни) у складі науково-дослідних та інших підрозділів, який виконує наукову, науково-технічну або науково-організаційну роботу	10–11
	Продовж. табл. 18
1	2
Завідувач відділу	13–14
Керівник структурного підрозділу	5–9
Керівник (начальник) сектору, групи у складі структурного підрозділу	4–8
Наукові співробітники
Головний науковий співробітник	21–22
Провідний науковий співробітник	20–21
Старший науковий співробітник	19–20
Науковий співробітник	17–19
Молодший науковий співробітник	15–16
Інші працівники, які проводять наукові та науково-технічні розробки
Головний інженер та інші фахівці	12–14
Провідний інженер та інші фахівці	9–11
Інженер та інші фахівці	6–10
Технік і лаборант з вищою освітою	2–6
2. Керівні працівники наукових установ і організацій, підпорядковані галузевим академіям наук та органам державної влади
Керівники науково-дослідних установ, організацій та їх філій: галузевих академій наук	22–23
галузевих	14–20
Керівники основних науково-дослідних підрозділів, вчений секретар інституту (філії): галузевих академій наук	16–21
галузевих	14–20
Керівники інших підрозділів	8–12
3. Керівні працівники інших наукових установ і організацій
Директор (начальник, завідувач), головний інженер установи, організації, головний лісничий	16–20
Головний інженер (конструктор, технолог, архітектор) проекту	15–18
Керівники основних структурних підрозділів	14–18
Керівники інших підрозділів	8–11
4. Наукові співробітники та інші професії
Головний, провідний, старший науковий співробітник установи та організації, радник при дирекції науково-дослідницької установи, організації (їх філії): галузевих академій наук	14–21
галузевих	12–20
Наукові та молодші наукові співробітники наукових установ і організацій: галузевих академій наук	11–19
галузевих	10–17
Інші працівники, які проводять наукові та науково-технічні розробки
Головний фахівець	15–18
Провідний фахівець	9–14
Фахівець	8–13
Технік і лаборант з вищою освітою	7–10
	Продовж. табл. 18
1	2
ІІІ. Охорона здоров’я Керівні працівники
Керівники (головний лікар, директор, начальник, завідувач) закладів та установ охорони здоров’я і соціального захисту населення, центрів соціально-психологічної реабілітації населення, баз та складів соціального медичного постачання	12–18
Директор (начальник) будинку відпочинку (творчості), пансіонату, бази, профілакторію; начальники (завідувачі) відділів, служб та інших підрозділів; завідувач аптечного пункту (кіоску)	7–11
Завідувач аптечного закладу	10–13
Завідувач аптеки лікувально-профілактичного закладу, відділення соціальної допомоги; головна медична сестра	9–12
Завідувачі відділів з основної діяльності аптечних закладів	8–12
Начальник планово-економічного відділу, головні спеціалісти закладів охорони здоров’я, соціального захисту, аптечних установ	8–12
Фахівці
Лікар-хірург і лікар-ендоскопіст, який здійснює оперативне втручання; лікар-анестезіолог, лікар загальної практики –сімейний лікар	10–14
Лікарі інших спеціальностей, провізор, лікар-інтерн, провізор-інтерн, лікар-стажист	9–13
Фахівці з середньою медичною і фармацевтичною освітою, соціальний працівник, спеціалісти, зайняті на роботах з рентгенівською, радіологічною, радіаційною, радіометри-ною, дозиметричною, радіохімічною, лазерною, плазмовою, компенсійною, вакуумною, електронною, телеметричною, ультразвуковою апаратурою, приладами, обладнанням, препаратами	6–10
Молодший фармацевт, продавець кіоску оптики	3–4
Інший медичний персонал
Молодший медичний персонал, допоміжний персонал аптечних закладів	3–4
ІV. Театри, цирки, музичні й танцювальні колективи, концертні організації. Керівні працівники
Генеральний директор, директор установи (організації); головний інженер	10–13
Начальники відділів, служб, цехів з основних видів діяльності, головний адміністратор	9–10
Начальники інших відділів, лабораторій, бюро, дільниць, змін, майстерень	7–9
Художній персонал
Художній керівник; головні: режисер, балетмейстер, хормейстер, диригент, художник; режисер-постановник, балетмейстер-постановник, художник-постановник, диригент	10–13
	Продовж. табл. 18
1	2
Керівник літературно-драматургічної частини, завідувачі художньо-постановчої та музичної частини, трупи; помічник художнього керівника, концертмейстер, репетитор, фахівці за фахом, асистент, суфлер, шапітмейстер	6–10
Артистичний персонал
Артист-вокаліст (соліст), артисти балету, артист драми театру; артисти симфонічних, естрадно-симфонічних, камерних оркестрів та оркестрів народних інструментів, духових інструментів; артисти ансамблів пісні й танцю, музичних, хорових і танцювальних колективів; артисти-вокалісти (оперні та камерні), артист балету (соліст); артист-соліст-інструменталіст концертної організації. Артисти цирку всіх жанрів; артисти театру всіх жанрів, артисти музичних і танцювальних колективів, концертних організацій; артисти допоміжного складу	6–13
Артист-дресирувальник хижих звірів	8–13
Працівники театрально-концертних і спортивно-видовищних кас
Директор	8–10
Начальники відділів	6–9
V. Культурно-освітні та архівні установи (бібліотеки, централізовані бібліотечні системи, музеї, панорами, виставки, заклади музейного типу, клуби, центри культури і дозвілля, парки культури і зоопарки, будинки народної творчості, архіви та архівні заклади) Керівні працівники
Генеральний директор, директор (завідувач) установи (закладу), головні: інженер, зберігач фондів, художник, архітектор, хормейстер, балетмейстер, режисер, диригент; завідувач філіалу, вчений секретар	9–13
Завідувачі структурних підрозділів (відділу, центру, лабораторії, архівосховища, сектору, інших служб); головні бібліотечні, архівні та інші головні фахівці основної діяльності	7–11
Керівники гуртків, музичної частини дискотеки, любительського об’єднання, клубу за інтересами	6–10
Наукові працівники, фахівці
Науковий співробітник, фахівець	8–12
Художник-реставратор, реставратор	6–10
VI. Фізична культура і спорт. Керівні працівники
Державний тренер	13–15
Головний, провідний, старший тренер, начальник команди	10–14
Голова спортивного клубу	9–12
Директор фізкультурно-спортивної споруди, спортивної бази, спортивного клубу та клубу службового собаківництва; головний інженер, начальник рятувальної служби	8–11
Директор училища фізичної культури та олімпійського резерву	10–15
Директор центру олімпійської підготовки	11–14
Директори спортивних шкіл усіх типів	11–14
	Продовж. табл. 18
1	2
Начальники структурних підрозділів, головні фахівці, начальник рятувальної станції	8–10
Фахівці
Тренер-викладач, тренер, інструктор-методист, фахівець з фізичної реабілітації, інші фахівці	8–12
Спортсмен-інструктор, тренер штатної команди	7–14
VII. Державна ветеринарна медицина
Начальник (директор): Центральної, Кримської республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини	11–17
Начальник (директор): Кримської республіканської, обласної, районної, Севастопольської міської державної лікарні ветеринарної медицини; об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві; зональної та міжобласної (спеціалізованої), обласної, Київської та Севастопольської міської державної лабораторії ветеринарної медицини	10–16
Начальник (директор): районної, міжрайонної, міської (крім мм. Києва і Севастополя) державної лабораторії ветеринарної медицини; міської (крім мм. Києва і Севастополя), районної в місті державної лікарні ветеринарної медицини, дільничної лікарні; станцій боротьби зі сказом; пункту державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду на державному кордоні та транспорті; завідувачі відділу: Центральної, Кримської республіканської, зональної та міжобласної (спеціалізованої), обласної, міської державної лабораторії ветеринарної медицини; Кримської республіканської, обласної, районної, міської державної лікарні ветеринарної медицини, об’єднання ветеринарної медицини в м. Києві; завідувачі: загонів і боротьби з лейкозом, туберкульозом; головні фахівці установ та організацій ветеринарної медицини; головний бухгалтер: регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду на державному кордоні та транспорті, районної державної лікарні ветеринарної медицини	9–15
Завідувачі: дільниці, пункту, клініки ветеринарної медицини; державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, аптеки ветеринарної медицини	10–13
Фахівці
Провідний лікар ветеринарної медицини; лікарі ветеринарної медицини всіх категорій	9–12
Фахівці, зайняті на роботах з рентгенівською, радіологічною, радіаційною, радіометричною, дозиметричною, радіохімічною, вакуумною, електронною, телеметричною, ультразвуковою, хімічною апаратурою, обладнанням, приладами, препаратами	8–11
Фельдшер (технік) ветеринарної медицини, лаборанти всіх категорій	7–10
Молодший персонал ветеринарної медицини	3–4
	Продовж. табл. 18
1	2
VIII. Служби карантину та захисту сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб, контролю насіння і посадкового матеріалу, з охорони прав на сорти рослин, стандартизації та сертифікації, ведення лісового господарства
Начальники (директори): Головної державної інспекції захисту рослин, Головної державної інспекції з карантину рослин, Державної інспекції з охорони прав на сорти рослин, державної (Автономної Республіки Крим, зональної, обласної): станції захисту рослин, інспекції з карантину рослин, державного центру Автономної Республіки Крим з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Автономної Республіки Крим, обласних державних центрів експертизи сортів рослин з державними інспекціями з охорони прав на сорти рослин областей; інспекції якості продукції	9–13
Завідувачі (начальники): лабораторії, відділу, експедиції, інспекції, станції, загону, пункту та інших служб; головні фахівці	7–11
Провідні та інші професіонали і фахівці	6–10
Державні інспектори та інспектори всіх служб, фахівці всіх категорій	6–9
ІХ. Головна державна інспекція захисту рослин
Начальник	10–12
Начальник відділів, завідувач лабораторії діагностики і про-гнозів, головні фахівці	8–11
Провідний фахівець (агроном, агрохімік, радіолог, токсиколог тощо), фахівці всіх категорій	6–10
X. Установи та організації рибного господарства. 1. Головне (басейнове) управління відтворення, охорони рибних ресурсів і регулювання рибальства. Головне управління
Начальник Головного управління	12–13
Начальники основних відділів, начальник флоту, Капітан флоту, головні фахівці, завідувач лабораторії	9–11
Начальники інших відділів	7–10
Старший державний інспектор з конвенційного рибальства, старший державний інспектор, державний інспектор з конвенційного рибальства, державний інспектор	8–11
Провідний та інші фахівці	6–10
Басейнове управління. Начальник басейнового управління	9–12
Начальники основних відділів, начальник флоту, Капітан флоту, головний фахівець, завідувач лабораторії	8–10
Начальники інших відділів	7–9
Старший державний інспектор з конвенційного рибальства, старший державний інспектор, державний інспектор з конвенційного рибальства, державний інспектор	7–11
Провідний та інші фахівці	6–10
2. Державні інспекції рибоохорони
Старший державний інспектор – начальник регіональної державної інспекції	8–12
	Продовж. табл. 18
1	2
Старший державний інспектор – начальник державної інспекції, старший державний інспектор з конвенційного рибальства, старший державний інспектор	6–11
Державний інспектор з конвенційного рибальства, державний інспектор, районний державний інспектор	6–10
Дільничний державний інспектор, молодший державний інспектор	6–9
Начальник експедиції з водовпорядкування нерестовищ, проектно-розвідувальної та іхтіологічної груп, начальники станцій (пунктів): рибоводно-меліоративної, контрольно-спостережної	7–10
Провідний та інші фахівці	6–9
3. Рибоводні підприємства
Директор рибоводного заводу, виробничо-кліматизаційної станції	8–12
Головний спеціаліст: рибовод, іхтіолог, іхтіопатолог та інші	7–10
Провідний та інші фахівці	6–10
4. Плаваючий склад суден морського та річкового флоту
Екіпаж судна морського флоту	7–10
Екіпажі суден річкового флоту, земснарядів, плаваючих насосних станцій	6–10
5. Навчальні судна морського флоту. Палубний склад
Капітан	8–12
Старший помічник капітана, помічник капітана	7–11
Старший боцман, боцман	6–7
Старший матрос, матрос	5–6
Машинний склад
Старший механік	8–11
Механік, електромеханік, електронавігатор	6–10
Старший моторист, моторист, електрик	5–6
Загальносудновий склад
Начальник радіостанції	7–10
Радіооператори	5–6
Обслуговуючий персонал
Кухар, буфетник, машиніст з прання білизни, матрос, офіціант	5–6
XI. Централізовані бухгалтерії, створені при місцевих державних адміністраціях, міністерствах та республіканських комітетах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, в інших установах та організаціях 1. Міністерства та республіканські комітети Автономної Республіки Крим
Головний бухгалтер	8–11
Керівник групи обліку	7–10
	Продовж. табл. 18
1	2
2. Управління, відділи та інші структурні підрозділи обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій
а) області поза групою, м. Київ Головний бухгалтер	8–12
Керівник групи обліку	8–10
б) області першої та другої групи, м. Севастополь Головний бухгалтер	8–11
Керівник групи обліку	7–10
3. Виконавчі органи міських рад
а) міста із чисельністю населення понад 1 млн чоловік Головний бухгалтер	8–11
Керівник групи обліку	7–10
б) міста поза групою Головний бухгалтер	7–10
Керівник групи обліку б) міста поза групою	6–9
Головний бухгалтер	7–10
Керівник групи	6–9
в) міста першої групи Головний бухгалтер	6–10
Керівник групи обліку	6–8
г) міста другої групи Головний бухгалтер	6–10
Керівник групи обліку	6–8
ґ) міста третьої групи Головний бухгалтер	6–10
Керівник групи обліку	6–7
4. Управління, відділи та інші структурні підрозділи районної державної адміністрації, виконавчий апарат районної ради
Головний бухгалтер	6–10
Керівник групи обліку	6–8
5. Виконавчі органи міської (міста, не віднесені до груп з оплатою праці працівників), селищної і сільської ради
Головний бухгалтер	6–10
Керівник групи обліку	6–8
6. Архівні заклади та заклади культури і соціального захисту населення
Головний бухгалтер	7–12
Керівник групи обліку	6–9
XII. Лабораторії державної експертизи умов праці
Завідувач державної, обласної лабораторії	9–12
Завідувачі лабораторій: контролю фізичних факторів; хімічних і біологічних факторів; психофізіологічних факторів	8–11
	Продовж. табл. 18
1	2
XIII. Установи та організації з виробництва хлібопродуктів 1. Державні хлібні інспекції
Начальник інспекції, головний державний інспектор, начальник портового пункту, прикордонного пункту, завідувач лабораторії	8–11
Фахівець та інші працівники	6–9
2. Центральна державна випробувальна лабораторія сільськогосподарської сировини і харчової продукції
Директор (начальник, завідувач), начальники (завідувачі) відділів, начальник (завідувач, директор) регіональної випробувальної лабораторії	8–11
Фахівець та інші працівники	6–10
XIV. Установи і організації гідрометеорологічної служби
Начальник (директор) державної центру, центральної обсерваторії, гідрометеорологічного центру, головного центру, Кримського республіканського, регіонального, обласного центру гідрометеорології	12–15
Начальник (директор) центру, гідрометеорологічної обсерваторії, бюро авіаметеорологічної станції, комплексної партії, відділу (лабораторії сектору), зміни, служби, дільниці, вузла (апаратної) зв’язку	8–12
Начальник спеціальної гідрометеорологічної станції, метеорологічної станції	9–11
Професіонали і фахівці всіх категорій	5–11
Спостерігач мережі спостережень	2–5
XV. Державні установи і організації з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства 1. Регіональні гідрографічні управління
Начальник державного регіонального управління	10–13
Начальники основних відділів, капітан-наставник, головні фахівці	8–12
Керівники інших відділів, служб	8–10
2. Державні гідрографічні підприємства
Директор підприємства	9–12
Керівники основних структурних підрозділів	8–11
Головні фахівці: інженер, гідрограф, механік, електрик та інші	7–11
Керівники інших підрозділів	7–10
3. Плаваючий склад гідрографічних суден морського та річкового флоту
Капітан гідрографічного судна морського флоту	8–12
Головний (старший) механік	7–11
Начальник радіостанції	7–10
Капітан гідрографічного судна річкового флоту, плаваючої понтонної переправи	7–10
	Продовж. табл. 18
1	2
4. Працівники маяків і груп засобів навігаційного устаткування
Начальник маяка I–III класу	7–10
XVI. Регіональні пошуково-видавничі відділення, редакційно-видавничі групи, створені в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві й Севастополі для проведення пошукової роботи та підготовки рукописів томів серій “Реабілітовані історією”, “Книга Пам’яті України”, “Книга Скорботи України”, “Звід пам’яток історії та культури України”
Керівник пошуково-видавничого відділення, редакційно-видавничої групи, головний редактор	13–14
Завідуючий редакцією	11–13
Редактор науковий (старший, молодший)	6–11
XVII. Контрольно-ревізійні відділи, управління (відділи, групи) технічного нагляду за капітальним будівництвом та ремонтом приміщень бюджетних установ і організацій, інші підрозділи, створені при органах виконавчої влади, їх самостійних управліннях і відділах, виконавчих органах рад 1. Автономна Республіка Крим, області поза групою, м. Київ
Керівник управління	14
Керівник відділу	10–13
Керівник групи	8–11
Головний фахівець	7–10
2. Області першої та другої групи, м. Севастополь
Керівник відділу	10–11
Керівник групи	9–10
Головний фахівець	7–9
3. Міста, райони, райони в містах, де створено такі підрозділи
Керівник відділу	9–10
Керівник групи	6–8
XVIII. Регіональний центр Страхового фонду документації України
Керівник	15–17
Керівники основних структурних підрозділів	12–13
Керівники інших структурних підрозділів	9–11
Фахівці основних підрозділів	6–10
XIX. Відділи з питань координації діяльності соціально-психологічних служб та інформування населення, центри соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи
Керівник відділу, центру	14–16

Таблиця 19. Схема тарифних розрядів посад (професій) фахівців, керівників інших структурних підрозділів і технічних службовців, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій

Посада	Діапазон розрядів за Єдиною тарифною сіткою
Провідні професіонали: конструктор, інженер-технолог, інженер, інже-нер-електронік, інженер-програміст, архітектор, математик, художник-конструктор (дизайнер), економіст, юрисконсульт, психолог, соціолог, бухгалтер (з дипломом спеціаліста), бухгалтер-ревізор та ін.	7–10
Фахівці: конструктор, інженер-технолог, технолог, інженер, інженер-електронік, механік, енергетик, інженер-програміст, архітектор, математик, художник-конструктор (дизайнер), економіст, юрисконсульт, психолог, соціолог, бухгалтер, бухгалтер-ревізор та ін.	6–9
Техніки всіх спеціальностей	5–7
Завідувачі: канцелярії, центрального складу (складу), друкарського бюро, камери схову, бюро перепусток, копіювально-розмножувального бюро, фотолабораторії, експедиції, господарства, інших підрозділів	5–8
Старші: товарознавець, касир, інспектор, табельник, диспетчер та інші; стенографістка I категорії	4–6
Інші фахівці та технічні службовці: товарознавець, експедитор, секретар навчальної частини, касир (касир квитковий), інспектор, агент з постачання, діловод, архіваріус, табельник, кресляр, обліковець, друкарка (всіх категорій), секретар-стенографістка, секретар-друкарка, секретар, паспортист	4–5

Таблиця 20. Схема тарифних розрядів посад (професій) робітників, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій

Посада	Діапазон розрядів за Єдиною тарифною сіткою
1	2
Робітники, які виконують прості некваліфіковані або допоміжні роботи:
гардеробник, кастелянка, кур’єр, опалювач, підсобний робіт-ник, вантажник, натирач підлоги, робітник з благоустрою, сторож, склопротиральник, прибиральник виробничих (службових) приміщень, території; швейцар та ін.	1–2
2. Робітники, які виконують малокваліфіковані роботи:
апаратник хімічного чищення спецодягу, ліфтер; водії: електро- та автовізка, транспортно-прибиральної машини і самохідних механізмів; єгер, копіювальник, евакуатор, контролер та ін.	1–3
3. Робітники, які виконують кваліфіковані (складні) роботи:
слюсар, столяр, електрик, електромеханік, налагоджувальник, електромонтер, дозиметрист; оператори: апаратів мікрофільмування та копіювання, копіювальних і розмножувальних машин, електронно-обчислювальних та обчислювальних машин, робітник-рибовод; будівельник, лісник, водій автомобіля (автобуса) та ін.	2–5
Продовж. табл. 20
1	2
4. Робітники, які виконують висококваліфіковані (особливо складні та відповідальні) роботи:
з ремонту та налагодження електронного та іншого особливо складного обладнання, робітники з комплексного обслуговування й ремонту будинків, водолази станцій рятувально-водолазних служб, робітники з виготовлення очних протезів, медичний оптик лабораторії контактної корекції зору	3–8

Таблиця 21. Тарифні коефіцієнти з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери

Тарифні розряди	Тарифні коефіцієнти, що запроваджуються
	І етап (з 1 вересня 2005 р.)	ІІ етап	ІІІ етап
1	1	1	1
2	1,03	1,06	1,09
3	1,06	1,12	1,18
4	1,09	1,18	1,27
5	1,12	1,24	1,36
6	1,15	1,30	1,45
7	1,18	1,37	1,54
8	1,22	1,47	1,64
9	1,31	1,57	1,73
10	1,40	1,66	1,82
11	1,50	1,78	1,97
12	1,61	1,92	2,12
13	1,72	2,07	2,27
14	1,84	2,21	2,42
15	1,97	2,35	2,58
16	2,11	2,50	2,79
17	2,26	2,66	3,00
18	2,37	2,83	3,21
19	2,49	3,01	3,42
20	2,61	3,25	3,64
21	2,74	3,41	3,85
22	2,88	3,50	4,06
23	3,02	3,71	4,27
24	3,17	3,80	4,36
25	3,35	3,95	4,51

Примітка: 1. Посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами Єдиної тарифної сітки визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника одного тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі, коли посадовий оклад (тарифна ставка) визначені у гривнях з копійками, цифри до 0,5 відкидаються, від 0,5 і вище – округляються до однієї гривні). 2. Строк запровадження ІІ та ІІІ етапів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактично виконану працівником норму праці.

Тарифні ставки інших розрядів (С_і) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (С₁) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (K_і):

С_і = С₁  K_і, грн.

Середній тарифний коефіцієнт (K_сер) визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.

Середній тарифний розряд (Р_сер) обчислюється за формулою:

де K_менш, K_більш – відповідно, менший і більший із двох суміжних тарифних коефіцієнтів; Р_менш – менший із двох суміжних тарифних розрядів.

Тарифно-кваліфікаційні довідники містять систему «цензів», яким повинні відповідати робітники певної професії і кваліфікації.

«Цензи» – це вимоги, яким повинен задовольняти робітник кожної професії (спеціальності) і кожної кваліфікації. Таких «цензів» є три: що робітник повинен знати; що робітник повинен уміти; взірець роботи, яку робітник повинен виконати.

Система посадових окладів передбачає тарифне регулювання заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців. Системи посадових окладів доповняються системою показників і характеристик для віднесення працівників до певної групи по оплаті праці. Системи посадових окладів містять перелік посад усіх найменувань і розмірів місячних окладів щодо кожної посади («вилки» окладів).

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Вона застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи або вони взагалі не піддаються нормуванню.

Погодинна форма охоплює такі системи оплати праці:

Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (З_п.пог) обчислюється:

де Ф_міс фактично відпрацьований за місяць час, год./міс; С_г – годинна тарифна ставка за розрядом робітника, грн.

Погодинно-преміальна система (З_п.прем), при якій заробіток обчислюється:

де З_тар – сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн.; Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності

Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачується праця працівників, робота яких має стабільний характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Основними умовами застосування відрядної форми оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання обсягу випуску продукції.

Відрядна форма включає такі системи:

Пряма відрядна. Заробіток (З_п.відр) при цьому обчислюється:

де Р_і – відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн./шт.; N_фі – фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт.; п – кількість видів виробів.

де Т_шті – час на виготовлення одного виробу і-го виду, год; С_г – годинна тарифна ставка за розрядом робітника, грн.

У «чистому вигляді» ця система на практиці майже не використовується, оскільки вона матеріально не стимулює досягнення високих кінцевих результатів не тільки окремим працівником, а й бригадою, цехом тощо; а також економії матеріальних ресурсів. Ця система оплати праці поєднується з преміюванням робітників.

Відрядно-преміальна. Сума заробітку (З_в.прем) при цій системі визначається із залежності

де З_тар.в – тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн.; Д_в – сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

де П₁ – процент доплат за виконання плану; П₂ – процент доплат за кожний процент перевиконання плану; П_пп – процент перевиконання плану.

Залежно від специфіки виробництва і характеру виконаної роботи для різних категорій робітників-відрядників визначаються конкретні показники і розміри преміювання згідно з Положенням про відрядно-преміальну оплату праці, яке розробляється і затверджується на підприємстві.

Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (З_{в.прогр}) обчислюється за формулою

де N_вб – вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110-115%N_пл), шт./міс; Р_зв – звичайний розцінок за один виріб, грн./шт.; Р_підв – підвищений розцінок за один виріб, грн./шт.; N_пл – відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт./міс.

Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Колективна система оплати праці (бригадна).

Використовується в тому випадку, коли характер обладнання чи специфіка технології потребують зусиль групи працівників різної кваліфікації.

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (З_бр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади.

Акордна система передбачає встановлення розцінок працівнику або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його виконання.

Контрактна система оплати праці ґрунтується на укладанні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної заінтересованості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для доброго психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках залежно від продуктивності праці та ін.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Ф_т.пог) обчислюється за формулою:

де Ч_і – чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол.; Ф_ді – дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, н-год./рік; C_lі – годинна тарифна ставка погодинника першого розряду при і-тих умовах праці, грн./год.; K_сep.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

де Ч_j – чисельність погодинників і-го розряду, чол.; К_j – тарифний коефіцієнту і-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Ф_т.відр) визначається за формулою:

де Т_і – сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-год./рік; С_lі – годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-тих умовах праці, грн./год.; К_сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-тих умовах праці, який обчислюється:

де Т_j – трудомісткість робіт по і-му розряду, н-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати за преміальними системами, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла застосування безтарифна система оплати праці.

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (К) встановлюється всім членам трудового колективу залежно від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУ також виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість балів (Б_і), зароблена кожним і-тим працівником (або групою працівників одного рівня):

де Т_ф – відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів (Б_сум), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

де т – кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається частка (доля) (d) фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал: