78. Згідно з чинним законодавством боржником вважається суб'єкт господарювання, який:

а) неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, бюджетом, іншими цільовими фондами протягом трьох місяців після встановленого терміну їх сплати;

б) неспроможний виконати свої зобов'язання перед бюджетом протягом календарного року;

в) неспроможний виконати свої зобов'язання перед постачальниками протягом шести місяців після одержання продукції;

г) нездатний задовольнити вимоги кредиторів щодо сплати відсотків за кредит протягом календарного року.

79. Суб'єктом банкрутства може бути:

а) юридична особа, яка неспроможна своєчасно задовольнити вимоги кредиторів;

б) боржник, неспроможний задовольнити кредитора і сплатити податки;

в) суб'єкт підприємництва, який неефективно використовує виробничі ресурси;

г) боржник, який не сплатив податки до бюджету протягом календарного року;

д) боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

80. Зовнішніми чинниками банкрутства можуть бути:

а) нераціональна організаційна структура підприємства і недостатній рівень організації виробництва;

б) брак довготермінового інвестування;

в) високий рівень інфляції;

г) нестабільний стан світової фінансової системи;

д) збільшення кредиторської і дебіторської заборгованості;

е) недосконалість законодавства;

є) несприятлива митна політика;

ж) кризові явища в інвестиційній політиці.

81. Якщо банкрутство розглядається як спосіб повернення боргів кредиторам за рахунок коштів боржника та його ліквідації, то мова йде про модель законодавства про банкрутство:

а) американську;

б) європейську;

в) британську;

г) швейцарську;

д) японську.

82. У вітчизняній практиці використовується модель законодавства про банкрутство:

а) швейцарська;

б) поєднання швейцарської та британської моделей;

в) європейська;

г) поєднання європейської та американської;

д) симбіоз американської та британської моделей.

83. Симптомами банкрутства є:

а) втрата клієнтів та покупців;

б) зниження прибутковості виробництва;

в) підвищення ринкової ціни на акції;

г) ритмічність виробництва;

д) припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов'язань;

е) ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції;

є) збільшення кількості робочих місць.

84. Можна виділити такі стадії погіршення економічного стану підприємства на шляху до банкрутства:

а) приховане банкрутство;

б) фіктивне банкрутство;

в) фінансова стійкість;

г) фінансова нестабільність;

д) явне банкрутство;

е) кредитна неспроможність.

85. Фіктивне банкрутство – це:

а) приховування грошових коштів шляхом здійснення ряду економічних операцій;

б) інформування постачальників про нестачу грошових коштів на рахунку для оплати партії товару;

в) свідомо неправдиве оголошення про неплатоспроможність підприємства для одержання у кредиторів відстрочки платежів або списання частини боргів;

г) свідомо неправдиве відображення в декларації про доходи розмірів одержаних прибутків з метою уникнення сплати податків.